Постанова Західний апеляційний господарський суд № 907/11/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "07" грудня 2020 р. Справа №907/11/19 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого - судді Скрипчук О.С. суддів Орищин Г.В. Мирутенка О.Л. секретар судового засідання Лагутін В.Б. розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лазаренка Олексія Вікторовича б/н від 20.06.2020 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2019 (повний текст рішення складено 05.06.2019, м. Ужгород, суддя Ушак І.Г.) у справі № 907/11/19 за позовом: Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради, м.Ужгород до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лазаренка Олексія Вікторовича, м.Ужгород про визнання укладеною з 26.03.2018 додаткової угоди до договору оренди землі від 15.03.2006. за участю представників сторін: від позивача:не з`явився; від відповідача: не з`явився; ВСТАНОВИВ: Департамент міського господарства Ужгородської міської ради звернувся до суду з позовом до фізичної особи-підприємця Лазаренка Олексія Вікторовича про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі. Позов обґрунтований тим, що за заявою відповідача Ужгородська міська рада рішенням № 812 від 09.11.17 поновила договір оренди землі строком на 5 років до 09.11.22, що передбачає укладення сторонами додаткової угоди. З огляду на наведене, позивач 21.02.18 надіслав відповідачу письмову пропозицію щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі і оскільки останній на зазначену пропозицію не відповів Департамент міського господарства Ужгородської міської ради просить визнати укладеною додаткову угоду з 26.03.18. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2019 у справі № 907/11/19 позов Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради задоволено повністю. Суд виніс рішення, яким визнав укладеною з 26.03.18 додаткову угоду до договору оренди землі від 15.03.2006, в редакції позивача. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що запропонована позивачем додаткова угода до договору оренди землі є обґрунтованою та правомірною, оскільки з її укладенням орендні правовідносини між сторонами приведено у відповідність, тому суд дійшов висновку про підставність вимог позивача про зміну договору оренди шляхом визнання укладеною додаткової угоди у запропонованій ним редакції з 26.03.18. Не погоджуючись з даним рішенням суду, фізична особа-підприємець Лазаренко Олексій Вікторович подав апеляційну скаргу б/н від 20.06.2020, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2019, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем при зверненні до господарського суду не вказано у чому полягає порушення його прав чи законних інтересів та не надано жодного доказу на підтвердження таких ймовірних порушень всупереч вимогам ст. 73,74,76-80 ГПК України. Апелянт зазначає, що судом першої інстанції проігноровано той факт, що позивачем не подано жодних доказів того, що земельна ділянка площею 1,0029 га продовжувалась використовуватись відповідачем після 07.12.2012 (перший строк договору оренди). Водночас апелянт зазначає, що суд першої інстанції не перевірив чи ФОП Лазаренко О.В. (на момент задоволення позову) був власником автоатракціону «Екстрім+» для обслуговування і реконструкції якого позивачу надавалась земельна ділянка. Адже, з 14.11.2017 право власності на автодром після реконструкції існуючого автоатракціону «Екстрім+» господарських будівель та споруд заг. пл. 439,9 кв.м. зареєстровано за ТзОВ «Автокартинг». До апеляційної скарги апелянтом подано заяву про залучення до участі у справі третьої особи ТзОВ «Автокартинг». Дана заява судом апеляційної інстанції відхилена, з огляду на наступне. Предмет спору у даній справі є укладення додаткової угоди до договору оренди землі, сторонами якого є Управління майнової політики Ужгородської міської ради, (правонаступником якого є Департамент міського господарства Ужгородської міської ради) та фізична особа-підприємець Лазаренко Олексій Вікторович. А відтак, рішення у даній справі не може впливати на права та обов`язки ТзОВ «Автокартинг» (яке, за твердженням апелянта є новим власником). На електронну адресу суду позивачем було направлено пояснення б/н від 19.10.2020, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2019 без змін. Сторони не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, хоча про час, місце і дату розгляду справи були належним чином повідомлені. Відповідачем подано до суду заяву б/н від 04.12.2020, в якому просить розглядати справу за його відсутності. Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2006 між Управління майнової політики Ужгородської міської ради, (правонаступником якого є Департамент міського господарства Ужгородської міської ради) - та фізичною особою-підприємцем Лазаренком Олексієм Вікторовичем було укладено договір оренди земельної ділянки площею 10029,00 кв.м у м. Ужгороді, вул. Боздоська дорога, 5 для реконструкції існуючого авто атракціону «Екстрім+», господарських будівель та споруд строком на 6 років, тобто до 16.03.2012. На зазначеній земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна авто атракціон «Екстрім+», господарські будівлі та споруди. На підставі акту приймання-передачі земельної ділянки від 16.03.06 земельну ділянку передано у користування орендаря -ФОП Лазаренка О.В. Згідно п.п. 5, 9, 10 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки за даними довідки КП «Румб» від 09.03.06 становить 380 825,86 грн.; орендна плата становить 7616,52 грн. на рік та вноситься орендарем у грошовій формі щомісячно до 10 числа поточного місяця в сумі 634,71 грн. У відповідності до п.п. 11. 12 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції і у разі збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, орендодавець має право вимагати збільшення орендної плати, що оформляється додатковою угодою сторін. На підставі рішення Ужгородської міської ради від 27.12.2012 № 739 «Про продовження дії договорів оренди земельних ділянок» (яким поновлено строк дії договору оренди земельної ділянки на 5 років до 07.12.2017) між сторонами укладено додаткову угоду від 01.04.15, за умовами якої внесено зміни до договору оренди землі до 15.03.2006, зокрема, в частині п.п. 5, 8, 9, 10 щодо встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 2632010,76 грн.; орендної плати в сумі 78960,32 грн. на рік, обов`язку орендаря по щомісячному внесенню орендної плати щомісячно в сумі 6580,03 грн. Пізніше, ФОП Лазаренко звертався до Ужгородської міської ради із заявою б/н від 31.07.2017 про поновлення договору оренди землі від 15.03.06 щодо земельної ділянки площею 1,0029 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка розташована по вул. Возз`єднання, 5, строком на 5 років. Рішенням Ужгородської міської ради від 09.11.17 № 812 «Про поновлення та припинення дії договорів оренди земельних ділянок» вирішено ФОП Лазаренко О.В. поновити договір оренди земельної ділянки площею 1,0029 га для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, існуючого авто атракціону «Екстрім+» по вул. Миколи Боб`яка (вул. Боздоська дорога) строком на 5 років до 09 листопада 2022 року. 22.11.17 позивач звернувся з листом № 127108 від 22.11.2017 до відповідача з пропозицією самостійного звернення до відповідного підрозділу Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області для коректного визначення коефіцієнту, що характеризує функціональне використання земельної ділянки, приведення у відповідність інформації щодо цільового призначення земель та в подальшому звернутись до позивача метою належного оформлення договірних відносин. Оскільки відповідач на зазначену пропозицію не відповів, позивач направив відповідачу пропозицію на укладення договору оренди землі, з проектом додаткової угоди та актом приймання передачі. Вказані вище документи були направлені на адресу, за якою зареєстрований відповідач, про що свідчить опис вкладень до цінного листа від 21.02.18 та копія фіскального чеку ПАТ «Укрпошта», що долучені до матеріалів справи. Однак, станом на дату подання позовної заяви у позивача відсутні відомості, щодо належного оформлення договірних відносин (проект угоди не підписано, а також не надано жодних заперечень або протоколів розбіжностей до запропонованого проекту угоди), що послугувало підставою подання даного позову про визнання укладеною додаткової угоди, в редакції позивача, з 26.03.18. Позов обґрунтований, зокрема, ст.ст. 179, 188 ГК України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі». При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного. Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Відповідно до статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на момент закінчення дії договору оренди землі) регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми). Відповідно до частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: 1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; 2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; 3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); 4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Зазначені положення слід розуміти таким чином: а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря; б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі. При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни. Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах. Таким чином, у разі встановлення обставин дотримання орендарем процедури і строків звернення до орендодавця із повідомленням про намір поновити договір оренди землі та невиконання орендодавцем установленого частиною 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" обов`язку у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення та надати відповідь з правовим обґрунтуванням поведінку орендодавця не можна визнати добросовісною. Згідно із положеннями, викладеними у абзаці першому частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. В п. 35 договору оренди землі від 15.03.2006 сторони передбачили, що дія договору припиняється, зокрема, з підстав визначених законом. Отже, у випадку коли одна зі сторін договору не має наміру досягти домовленості щодо змін орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право припиняється, а відтак, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін. Так, судом першої інстанції було встановлено, що ФОП Лазаренко О.В. (відповідач) звертався до Ужгородської міської ради із заявою б/н від 31.07.2017 про поновлення договору оренди землі від 15.03.06 земельної ділянки площею 1,0029 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, яка розташована по вул. Возз`єднання, 5, строком на 5 років. Отже, відповідач мав намір продовжувати дію договору оренди землі від 15.03.2016 на тих самих умовах. Рішенням Ужгородської міської ради від 09.11.17 № 812 «Про поновлення та припинення дії договорів оренди земельних ділянок» у відповідності, зокрема Закону України «Про оренду землі» вирішено ФОП Лазаренко О.В. поновити договір оренди земельної ділянки площею 1,0029 га для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови, існуючого авто атракціону «Екстрім+» по вул. Миколи Боб`яка (вул. Боздоська дорога) строком на 5 років до 09 листопада 2022 року. Заявлений Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради позов, що розглядається у межах цієї справи, не підлягає задоволенню. Адже, предметом судового розгляду є вимога позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі від 15.03.2006, шляхом укладення договору оренди землі в новій редакції, згоду на укладення якого відповідач не надав. Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у проекті додаткової угоди до договору оренди позивач зазначив інші істотні умови договору, зокрема, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 599 700,33 грн., при тому що у договорі оренди від 15.03.2006 (з врахуванням додаткової угоди від 01.04.2015) розмір орендної плати становив 78 960,32 грн. на рік. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що нереагування відповідача на пропозицію позивача укласти додаткову угоду до договору оренди землі, у новій редакції, підтверджує факт відсутності волі орендаря на укладення додаткової угоди до договору оренди Враховуючи те, що сторони не дійшли згоди щодо продовження дії договору на змінених умовах, відтак, право орендаря на користування земельною ділянкою припинились у зв`язку зі спливом строку дії договору (частина перша статті 31 Закону України «Про оренду землі»). Враховуючи вищевикладене, необґрунтованим є посилання суду першої інстанції, що з укладення запропонованої редакції договору оренди орендні правовідносини між сторонами приведено у відповідність. А відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов`язання укласти додаткову угоду до договору оренди землі в новій редакції є необґрунтованими та не підлягають до задоволення. Таким чином, рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2019 слід скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Судовий збір слід розподілити у відповідності до ст. 129 ГПК України. Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В : 1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Лазаренка Олексія Вікторовича б/н від 20.06.2020 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2019 у справі № 907/11/19 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

3. Стягнути з Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (88000, м. Ужгород, пл. Поштова, 3, код ЄДРПОУ 36541721) на користь фізичної особи-підприємця Лазаренко Олексія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 2643,00 грн. судового збору за перегляд рішення в апеляційному порядку. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Повний текст постанови складено 15.12.20. Головуючий - суддя Скрипчук О.С. Суддя Орищин Г.В. Суддя Мирутенко О.Л.