Постанова 4857 № 380/2809/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2809/20 пров. № А/857/9850/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача Шинкар Т.І., суддів Онишкевича Т.В., Шевчук С.М., секретаря судового засідання Смолинця А.В., розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Гавдик З.В.), ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження в м.Львові 30 червня 2020 року, повне судове рішення складено 06 липня 2020 року, у справі №380/2809/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказів, В С Т А Н О В И В: 13.04.2020 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, просив, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог від 06.05.2020: визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ГУ НП у Львівській області від 19.02.2020 №670 «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків»; визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ГУ НП у Львівській області від 06.03.2020 №913 «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області підполковника ОСОБА_1 »; визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ГУ НП у Львівській області №107 о/с від 14.04.2020 «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 , начальника Новороздільського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 статті 7 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника Новороздільського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції ГУ НП у Львівській області; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.04.2020 по день ухвалення судового рішення з розрахунку 806,80 грн. за кожен робочий день. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано Наказ начальника ГУНП у Львівській області від 06.03.2020 року № 913 «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 »; визнано протиправним та скасовано Наказ начальника ГУНП у Львівській області №107 о/с від 14.04.2020 року «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 , начальника Новороздільського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області, зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби); поновлено ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на службі в поліції на посаді начальника Новороздільського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області з 15.04.2020 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Львівській області (ЄДРПОУ 40108833, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.04.2020 по 30.06.2020 в сумі 41302,82 грн. Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Новороздільського відділення поліції Пустомитівського відділу поліції ГУНП у Львівській області з 15.04.2020 та стягнення середнього заробітку за один місяць звернено до негайного виконання. В іншій частині позову відмовлено. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини зазначені у наказі начальника ГУНП у Львівській області від 06.03.2020 за №913 «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 » не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами у даній справі та повністю спростовуються висновками Пустомитівського районного суду Львівської області, викладеними у постанові від 30 березня 2020 року. Суд першої інстанції зазначив, що наказ начальника ГУНП у Львівській області № 107 о/с від 14.04.2020 «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 , винесений вже після встановлення вищевказаних обставин Пустомитівським районним судом Львівської області. Суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи наявна копія постанови про закриття кримінального провадження від 03.04.2020, якою кримінальне провадження №62019140000000071 за ч.1 ст.125 КК України щодо вчинення позивачем домашнього (фізичного) насильства відносно дружини позивача закрито, у зв`язку із відсутністю в діях позивача кримінального правопорушення. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити. Скаржник вказує, що підставою для призначення службового розслідування стало повідомлення працівників УПП у Львівській області ДПП про перебування позивача з явними ознаками алкогольного сп`яніння, відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння (у будь-якій формі), тобто скоєння вчинків, що підривають авторитет поліції. Скаржник зазначає, що в оскаржуваному наказі №913 зазначено не лише порушення позивачем службової дисципліни в частині порушення п.2.9 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а також порушення п.2.4 ПДР України та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Зазначає, що на відео, записаному боді-камерами працівників патрульної поліції, вбачається намагання уникнути огляду на стан сп`яніння, затягнути час, що є неприпустимим для офіцера, тим більше представника керівного складу поліції. Скаржник зазначає, що матеріалами службового розслідування підтверджено порушення позивачем правил внутрішнього трудового розпорядку та проявлену нещирість при наданні пояснень під час проведення службового розслідування. Вказує, що на час проведення службового розслідування позивач мав два діючих дисциплінарних стягнення. Вважає, що накази про застосування дисциплінарного стягнення до позивача та звільнення зі служби винесені правомірно. В судовому засіданні 03.12.2020 представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, позивач щодо поданої апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції. Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині вимогам статті 242 КАС України відповідає. Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 19.10.1999 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 07.11.2015 в Національній поліції України, з 01.11.2017 займав посаду начальника Новороздільського відділення поліції Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області. Наказом начальника ГУНП у Львівській області від 19.02.2020 №670 «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків» враховуючи, що 18.02.2020 біля 21:00 працівниками Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП НП України складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП відносно водія автомобіля марки «Вольцваген Пасат» н.з. НОМЕР_2 , начальника Новороздільського відділення поліції Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 , який перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Драгер» чи у медичному закладі відмовився, чим скоїв вчинок, що підриває авторитет поліції, керуючись ст.ст.14, 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч.ч. 1, 2 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893, наказано призначити за даним фактом службове розслідування у формі письмового провадження. Наказом від 06.03.2020 №913 «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Новороздільського відділення поліції Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 » до підполковника поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення звільнення із служби в поліції. Наказом начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області від 14.04.2020 №107 о/с «По особовому складу» підполковника поліції ОСОБА_1 начальника Новороздільського відділення поліції Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), з 14.04.2020. Вважаючи вказані накази протиправними, такими, що підлягають скасуванню, ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 580-VIII), відповідно до частини 1 статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII встановлено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, поважати і не порушувати прав і свобод людини. Зобов`язання дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, закріплено і у тексті Присяги на вірність Українському народові, яку складає особа, яка вступає на службу в поліції (стаття 64 Закону № 580-VIII). Згідно із статтею 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут) відповідно до статті 1 якого службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень. Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту). Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до положень статті 14 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина 1 статті 15 Дисциплінарного статуту). Аналіз змісту положень Дисциплінарного статуту вказує на те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законних і підзаконних актів із питань службової діяльності, бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені. Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, (далі Порядок №893) відповідно до пункту 1 Розділу ІІ якого службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно з пунктом 4 Розділу ІІ Порядку №893 у наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо). Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Пунктами 2-4 Розділу V Порядку №893 службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Згідно з пунктом 7 Розділу V Порядку №893 збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. Так, у Наказі начальника ГУНП у Львівській області від 19.02.2020 №670 «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов`язків», всупереч зазначеним законодавчим положенням не зазначено підстави для проведення службового розслідування, такий не містить «прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься». Належні та допустимі докази наявності заяв, скарг та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапортів про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднього виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, в матеріалах справи відсутні, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не подані. До того ж, відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування не призначається в разі надходження до органу (підрозділу, закладу, установи) поліції чи закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (далі - ЗВО), матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення. У цьому разі рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. З матеріалів справи встановлено, що копії адміністративних матеріалів, складених за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 для прийняття рішення скеровані начальнику Головного управління Національної поліції у Львівській області супровідним листом Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 21.02.2020 та отримані Управлінням кадрового забезпечення ГУНП у Львівській області 27.02.2020, тобто після призначення службового розслідування щодо позивача. Відповідно до пункту 2 розділу VІ Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. Згідно з частиною 3 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Як зазначено у висновку службового розслідування, за фактом грубого порушення службової дисципліни окремими працівниками Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області від 05.03.2020 в ході службового розслідування установлено, що підполковник поліції ОСОБА_1 користується автомобілем «VOLSWAGEN PASSAT» н.з. НОМЕР_2 , відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №405788 18 лютого 2020 року о 20:59 на автодорозі «Західний об`їзд м.Львова» водій ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, не чітке мовлення). Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.9 ПДР. Вказано, що з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №446231 за ч.1 ст.126 КУпАП вбачається, що 18.02.2020 о 21:05 на автодорозі М10-01 44 км.+200 м., західний об`їзд м.Львова, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, при перевірці документів не пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.п.2.4 а, 2.1 б ПДР України. В ході проведення службового розслідування опитані поліцейські взводу №1, роти №3, батальйону №3 УПП у Львівській області ДПП НП України молодший лейтенант поліції ОСОБА_2 , лейтенант поліції ОСОБА_3 , переглянуто відеозаписи нагрудних камер працівників патрульної поліції, опитані начальник СКЗ Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області майор поліції ОСОБА_4 , заступник начальника Пустомитівського ВП начальник СКП ГУНП майор поліції ОСОБА_5 , підполковник поліції ОСОБА_1 , заступник начальник Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 . Також службовим розслідуванням встановлено, що під час оформлення адміністративних матеріалів та опитування свідків події, ОСОБА_1 своїми діями повідомляючи неправдиво, що не відмовляється від огляду, фактично такого не проходив, на зауваження поліцейського та свідків не реагував. Крім того, службовим розслідуванням встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_1 18.02.2020 о 16:38 вийшов з приміщення відділення поліції та до 21:00 не повертався, хоча під час надання 19.02.2020 письмового пояснення повідомив, що 18.02.2020 перебував на роботі приблизно до 20:00 та після проведення інструктажу наряду, який заступав на нічну зміну, поїхав додому. Таким чином, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 допустив грубі порушення службової дисципліни, які є такими, що дискредитують та підривають авторитет поліції, а тому доцільно застосувати дисциплінарне стягнення звільнення зі служби. В Наказі від 06.03.2020 №913 «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Новороздільського відділення поліції Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 » вказано, що 18.02.2020 підполковник поліції ОСОБА_1 , як працівник поліції, будучи зобов`язаним відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, а також вимог п. 5 розділу І та п. 1 ч. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, щодо обов`язку поліцейського за будь-яких обставин, як у робочий, так і в неробочий час, дотримуватись основоположних принципів, які закріплені у вищевказаних законодавчих актах України, зокрема: верховенства права, законності, відкритості та прозорості, справедливості; та рівності; бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно - правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, керуючись хибним почуттям власної безкарності, керуючи автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння, на порушення вимог п. 2.5 ПДР України від проходження огляду в установленому порядку на місці зупинки та у медичному закладі за направленням поліцейського, відмовився. При цьому, ОСОБА_1 , діючи неправдиво та неадекватно своїм поступкам, говорив неодноразово, що «не відмовляється», хоча будучи попередженим про наслідки, маючи для цього достатньо часу, фактично такого огляду уникав та жодних дій для його проходження на вимогу поліцейських не вчиняв і не реагуючи на зауваження свідків та поліцейських, продовжував «запевняти, що від огляду не відмовляється». А після складання відносно нього адміністративних матеріалів, всупереч Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижають увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735 та ст. 266 КУпАП через більше ніж 2 год. (3,5 год) відмовившись від отримання відповідного направлення, без присутності поліцейського, з метою уникнення відповідальності, пройшов медичний огляд у Пустомитівській ЦРЛ. Крім цього, зазначено, що на вимогу поліцейського, який здійснив зупинку керованого ним автомобіля, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не пред`явив, чим порушив п. 2.4а ПДР України. Також, вказано, що на порушення ч. 1 п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, ОСОБА_1 під час оформлення відносно нього адміністративних матеріалів, на зауваження поліцейських та свідків щодо невідповідності слів ОСОБА_1 з його вчинками про відмову від огляду не реагував, а у подальшому при опитуванні свідків перешкоджав поліцейським виконувати свої обов`язки. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив грубе порушення службової дисципліни та скоїв вчинок, що дискредитує та підриває авторитет поліції. Разом з тим, зазначено, що на порушення вимог ч. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, ОСОБА_1 надаючи письмове пояснення повідомив неправдиві відомості щодо часу залишення Новороздільського ВП, які були спростовані зібраними матеріалами. В Наказі від 06.03.2020 №913 вказано, що дані порушення стали можливими унаслідок особистої недисциплінованості підполковника поліції ОСОБА_1 та повного ігнорування ним вимог наказів та доручень МВС, НПУ та ГУНП у Львівській області, щодо дотримання поліцейськими службової дисципліни. Наказано за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог основних обов`язків поліцейського, передбачених ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п. 2.4а, 2.5 ПДР України, п. 5 розділу І та п. і ч. 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, ч. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 та ч. 1, п 6 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, на підставі п. 7 ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ, до начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 (0078186) застосувати дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції. Водночас, до матеріалів справи долучено копію постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 30 березня 2020 року у справі №450/716/20 про закриття провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях останнього. Вказана постанова набрала законної сили. У вказаній постанові судом встановлено, що доказів керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом з порушенням підпунктів а, б, в, г, ґ, д, е пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, в тому числі у стані алкогольного сп`яніння, працівниками поліції не надано. В матеріалах адміністративної справи відсутнє належним чином сформоване направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, яке не підписане службовими особами та свідчить про те, що працівники поліції у встановленому законом порядку не направляли такого для проходження огляду на стан сп`яніння, однак склали акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дата в якому відсутня, що знову ж свідчить про порушення службовими особами вимоги вказаних Наказу, Порядку, Інструкції та норм КУпАП. Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Звинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, обставини зазначені у наказі начальника ГУНП у Львівській області від 06.03.2020 №913 «Про застосування дисциплінарного стягнення до начальника Новороздільського ВП Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області підполковника поліції ОСОБА_1 » щодо керування підполковником поліції ОСОБА_1 18 лютого 2020 року автомобілем «VOLSWAGEN PASSAT» н.з. НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами у даній справі та повністю спростовуються висновками Пустомитівського районного суду Львівської області, зробленими у постанові від 30 березня 2020 року у справі №450/716/20. Водночас, як зазначено Верховним Судом у постанові від 13 лютого 2020 року у справі №1.380.2019.000121, дисциплінарний проступок не завжди передбачає безумовну наявність складу адміністративного правопорушення, проте проступок може утримувати в собі також не дотримання службової дисципліни. Так, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Згідно з пунктом 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно з Дисциплінарним статутом підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни. Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого. Так, при здійсненні службового розслідування на предмет дотримання службової дисципліни оцінці підлягала, окрім того, поведінка позивача, обставини тих подій, що мали місце під час зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, що зафіксовані на долученому до матеріалів справи відео з боді-камери інспекторів патрульної поліції, якими винесено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №405788 18 лютого 2020 року та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №446231 від 18.02.2020, при перегляді якого судом апеляційної інстанції не встановлено вчинення позивачем дій, які б вказували на неадекватну, зверхню та неетичну поведінку позивача, зокрема, шляхом використання службового становища. З аналізу статті 12 Дисциплінарного статуту вбачається, що види дисциплінарних стягнень перелічені в ній в порядку збільшення їх суворості: кожне наступне більш суворе за попереднє. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого особою дисциплінарного проступку та ступеню її вини. Відповідно до долученої до матеріалів справи службової характеристики ОСОБА_1 за час проходження служби та в займаній посаді зарекомендував себе з позитивного боку, як професійно-грамотний, дисциплінований, добросовісний та виконавчий працівник і керівник. Накази, інструкції та інші нормативні документи МВС України та НПУ, які регламентують діяльність знає і правильно використовує у своїй службовій діяльності. Чітко орієнтується у складній оперативній обстановці, в критичних ситуаціях не губиться, здатний самостійно приймати вірні рішення, у роботі не рахується з особистим часом. До матеріалів справи долучено копію постанови про закриття кримінального провадження від 03.04.2020, якою кримінальне провадження №62019140000000071 за ч.1 ст.125 КК України щодо вчинення позивачем домашнього (фізичного) насильства відносно своєї дружини, у зв`язку із відсутністю в діях позивача кримінального правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. В силу приписів статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд апеляційної інстанції враховує, що для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дисциплінарного проступку. Вирішуючи спір та встановлюючи істину в справі, суд повинен базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби в суду не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву. Як зазначено Верховним Судом у постанові від 29 жовтня 2019 року у справі №813/2564/17, у разі існування сумніву чи неоднозначного трактування певних нормативних актів чи фактичних обставин, слід керуватися принципом in dubio pro reo, тобто тлумачити закон на користь звинуваченої (в цьому випадку в службових проступках) особи. Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника, в межах службового розслідування встановлені не були, висновки службового розслідування не відповідають вимогам щодо обґрунтованості, оскільки такі не містять всіх необхідних відомостей, які повинні враховуватися при прийнятті вмотивованого рішення. При цьому, як зазначено Верховним Судом у постанові від 14 травня 2020 року (справа №804/3394/17) наявність у органу державної влади дискреційних повноважень не означає, що він не повинен дотримуватись механізму, правової процедури, що законодавчо визначена для, зокрема, проведення службового розслідування в межах дисциплінарної справи, а також регулює підстави та порядок застосування дисциплінарних стягнень. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для скасування Наказу начальника ГУНП у Львівській області від 06.03.2020 № 913, Наказу начальника ГУНП у Львівській області №107 о/с від 14.04.2020 та поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції. Сума стягненого на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу скаржником не оспорюється. Оскільки рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позовних вимоги, в силу приписів статті 308 КАС України рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції. У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. З огляду на викладене, враховуючи положення стаття 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності оскаржуваних наказів, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають. Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року у справі №380/2809/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді Т. В. Онишкевич С. М. Шевчук Повне судове рішення оформлене суддею-доповідачем 14.12.2020 згідно з ч.3 ст.321 КАС України