Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/3710/19
від 14.12.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий суддя у першій інстанції: Лапій С.М. суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2020 року Справа № 320/3710/19 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Епель О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., за участю секретаря Сакевич Ж.В., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВК «Алькасар» до Головного управління Державної податкової служби в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В : Історія справи. Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК «Алькасар» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2018 № 0254435005. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що всі накладні, зазначені у акті перевірки від 05.12.2018 є такими, що не підлягають наданню отримувачу (покупцю) з причини « 02», тобто як накладні, складені на постачання неплатнику податку, а тому вони не можуть бути віднесені до податкових накладних, порушення граничних термінів реєстрації яких відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України є підставою для накладення штрафу. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування заявлених апеляційних вимог, апелянт наполягає на тому, що податкові накладні, зазначені в акті перевірки, зареєстровані позивачем в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.10.2020 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «ВК «Алькасар» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Київській області та є платником ПДВ. На підставі п.п. 20.1.4, п.20.1, ст 20, п.п. 75.1.1, п. 75.1, ст. 75, у порядку ст. 76, ст. 102 ПК України головним державним ревізором - інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Білоцерківського управління ГУ ДФС у Київській області Давиденко С.М. проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, грудень 2017 року, жовтень 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН. За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з питання своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН ТОВ «ВК "Алькасар» за серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, грудень 2017 року, жовтень 2018 року, березень 2018 року, квітень 2018 року, травень 2018 року, липень 2018 року, серпень 2018 року, вересень 2018 року від 05.12.2018 № 3727/50-05/41257738. У зазначеному акті перевірки відповідачем установлено порушення позщивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме перевищення терміну реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних: від 07.08.2017 № 3 - перевищення 13 днів; від 14.09.2017 № 6 - перевищення 18 днів; від 13.09.2017 № 5 - перевищення 14 днів; від 11.09.2017 № 3 - перевищення 18 днів; від 19.10.2017 № 6 - перевищення 1 день; від 19.10.2017 № 4 - перевищення 1 день; від 19.10.2017 № 5 - перевищення 1 день; від 18.10.2017 № 3 - перевищення 1 день; від 12.10.2017 № 2 - перевищення 1 день; від 15.12.2017 № 9 - перевищення 12 днів; від 28.03.2018 № 5 - перевищення 1 день; від 07.03.2018 № 1 - перевищення 11 днів; від 03.04.2018 № 2 - перевищення 17 днів; від 16.05.2018 № 2 - перевищення 5 днів; від 13.07.2018 № 5 - перевищення 14 днів; від 10.07.2018 № 4 - перевищення 10 днів; від 08.08.2018 № 1 - перевищення 13 днів; від 10.09.2018 № 5 - перевищення 12 днів; від 10.09.2018 № 6 - перевищення 12 днів; від 22.10.2018 № 5 - перевищення 1 день. 10.12.2018 позивачем надіслано до податкового органу заперечення на зазначений акт перевірки від 05.12.2018 № 3727/50-05/41257738. Листом від 26.12.2018 № 25899/10/10-36-12-01 ГУ ДФС у Київській області повідомило позивача, що висновки акта перевірки залишено без змін, а його заперечення - без задоволення. На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.12.2018 № 0254435005. Позивачем подано до ДФС України скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення від 27.12.2018 № 0254435005. Далі, позивач, вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі - Порядок № 1307). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Пунктом 16 Порядку № 1307 визначений порядок заповнення табличної частини податкової накладної, яка складається з розділів А та Б. У пункті 8 Порядку № 1307 вказано, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини: 01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку); 02 - Складена на постачання неплатнику податку; 03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку; 04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку; 06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих; 07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; 11 - Складена за щоденними підсумками операцій; 12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку); 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності; 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента; 15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання. Висновки суду апеляційної інстанції. Отже, на продавця покладено обов`язок здійснювати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Разом з тим, системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що правовою підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних є наявність двох обов`язкових складових: 1) податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю); 2) податкова накладна повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 816/1488/17, від 11.12.2018 у справі № 807/68/18, від 07.02.2019 у справі № 808/3250/17 та від 10.12.2019 у справі № 540/830/19, від 03.03.2020 у справі № 280/1039/19. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що податковы накладні, за порушення строків реєстрації яких в ЄРПН до позивача застосовано спірні штрафні санкції, одночасно відповідають обом вищенаведеним критеріям, а саме: є такими, що не надаються отримувачу (складені на постачання неплатнику, тип причини « 02») і складені щодо послуг (операцій), які ПДВ за якими не відшкодовується, тобто без права на формування податкового кредиту. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для застосування до позивача спірних штрафних санкцій за порушення строків реєстрації податкових накладних. Тож, доводи апелянта про те, що вказані податкові накладні зареєстровані в ЄРПН з порушенням граничних термінів реєстрації, не підтверджують наявності достатніх та необхідних правових підстав для застосування до позивача спірних у цій справі штрафних санкцій. Таким чином, доводи апелянта щодо правомірності спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів відхиляє як безпідставні. Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх правових підстав для задоволення позову в цій справі. Отже, судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби в Київській області підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року - без змін. Розподіл судових витрат. З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Київській області - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 14 грудня 2020 року. Головуючий суддя Судді: