Ухвала КГС ВС № 914/2489/20

УХВАЛА 14 грудня 2020 року м. Київ Справа № 914/2489/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" на постанову Західного апеляційного господарського суду (головуючий -Зварич О.В., судді Бойко С.М., Гриців В.М.) від 02.11.2020 у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" від 25.09.2020 про забезпечення позову до подання позовної заяви ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.09.2020 у справі № 914/2489/20 задоволено заяву ТОВ "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" про забезпечення позову. Вжито заходи забезпечення позову: - заборонено ТОВ "ГЕРМАН-АГРО", ПП "ЯКЮ" та іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на перешкоджання ТОВ "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" виконувати пункт 1.1. Договору підряду № 3/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 на земельних ділянках за переліченими в ухвалі кадастровими номерами; - заборонено ТОВ "НИВА ОДИН", ПП "ЯКЮ" та іншим особам вчиняти будь-які дії спрямовані на перешкоджання ТОВ "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" виконувати пункт 1.1. Договору підряду № 4/2020 на виконання робіт з обробітку землі від 26.02.2020 року на земельних ділянках за переліченими в ухвалі кадастровими номерами. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.09.2020 у справі № 914/2489/20 про вжиття заходів забезпечення позову скасовано. Прийнято нове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у цій справі. 26.11.2020 ТОВ "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" звернулося з касаційною скаргою на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 у справі № 914/2489/20 до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати цю постанову та залишити в силі ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.09.2020. Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. За приписами частини першої статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини 1 статті 287 цього Кодексу. Пунктом 2 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік ухвал суду першої інстанції, на які може бути подано касаційну скаргу після їх перегляду в апеляційному порядку. Зокрема, до таких належить ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову, зазначена в пункті 3 частини 1 статті 255 цього Кодексу. Відповідно до пункту 4 частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (пункт 6 частини 2 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Відповідно до статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, який у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права. Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 зробила висновок щодо застосування норм частини 2 статті 352, частини 1 статті 353, пунктів 2, 3 частини 1 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України, які є аналогічними нормам частини 2 статті 254, частини 1 статті 255, пунктів 2, 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, у пункті 30 зазначеної постанови Велика Палата визначила, що "Критерієм для касаційного оскарження постанов апеляційного суду за наслідками перегляду ухвал суду першої інстанції про забезпечення позову або про відмову у такому забезпеченні є зміст дій апеляційного суду, а саме те, чи підтримав він висновки суду першої інстанції про забезпечення позову, або чи забезпечив позов за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо на питання відповісти ствердно, відповідні постанови апеляційного суду можуть бути предметом касаційного оскарження. Іншими словами, крім ухвали суду апеляційної інстанції про забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 389 ЦПК України), у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову та постанову апеляційного суду про залишення зазначеної ухвали без змін, а також постанову апеляційного суду про забезпечення позову, прийняту за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у такому забезпеченні. Якщо апеляційний суд погодився з відмовою суду першої інстанції у забезпеченні позову чи скасував вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову, учасник справи, який подавав заяву про вжиття таких заходів до суду першої інстанції, за наявності підстав не позбавлений можливості знову подати відповідну заяву до цього суду". У справі, що розглядається, апеляційний суд переглянув ухвалу суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову та прийняв постанову, згідно з якою цю ухвалу скасував і відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову. Верховний Суд, враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, вважає, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 у справі № 914/2489/20, якою скасовано ухвалу Господарського суду 28.09.2020 про задоволення заяви про забезпечення позову у цій справі та прийнято нове рішення про відмову у забезпеченні позову, не може бути предметом касаційного перегляду, з огляду на таке. Серед основних засад (принципів) господарського судочинства є верховенство права, змагальність сторін і рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом (пункти 1, 2 , 4 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України). Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (частина 1 статті 129 Конституції України, частина 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України), одним із проявів якого є гарантування права на справедливий суд (справедливої судової процедури). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України). Така рівність прав гарантується, зокрема, тим, що у випадку вжиття заходів забезпечення позову за заявою позивача, судове рішення, яким вжиті такі заходи забезпечення позову, може оскаржити відповідач. При цьому, для гарантій рівності сторін, змагальності та справедливої судової процедури важливо, щоб така можливість оскарження була як у випадку вжиття заходів забезпечення позову у суді першої інстанції, так і у випадку такого вжиття в апеляційному суді. Якщо допустити, що у касаційному порядку може бути оскаржена ухвала апеляційного суду про вжиття заходів забезпечення позову (пункт 3 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України) та не може бути оскаржена постанова цього суду, згідно з якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову та вжиті заходи такого забезпечення, дія принципів верховенства права, змагальності та рівності сторін буде обмеженою. Тобто, у касаційному порядку можна оскаржити ухвалу чи постанову суду апеляційної інстанції, яка передбачає вжиття заходів забезпечення позову. Тоді як ухвала чи постанова, згідно з якою апеляційний суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову, касаційному оскарженню не підлягає. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційну скаргу подано на постанову суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у вжитті заходів забезпечення позову, враховуючи висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, з метою забезпечення єдності судової практики, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у справі № 914/2489/20 необхідно відмовити на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись нормами статей 234, 255, 287, пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 914/2489/20 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРАЛ ПЛЕЙНС ГРУП Україна" разом із доданими до неї матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Головуючий І. Кондратова Судді О. Кібенко Л. Стратієнко