Постанова 4824 № 2-431/11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 року місто Київ. Справа 2-431/11 Апеляційне провадження № 22-ц/824/13807/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Желепи О.В., суддів: Кулікової С.В., Олійника В.І., секретар судового засідання Міщенко Н.М. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , до якої приєдналась ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року (у складі судді Кривов`яза А.П., інформація щодо дати постановлення повного тексту відсутня) за заявою Публічого акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про видачу дублікату виконавчого листа про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, в справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в інтересах яких діяв законний представник ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: Представник позивача ПАТ КБ «Приватбанк» Побережець О.П. 27.01.2016 звернувся до суду із заявою (вх. №3584) про видачу дублікату виконавчого листа від 15.01.2014 №2/759/40/13, виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ КБ «Приватбанк» в розмірі 3 747 355,41 грн. та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року заяву представника позивача Публічого акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про видачу дублікату виконавчого листа задоволено. Видано дублікат виконавчого листа № 2/759/40/13 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приват Банк» заборгованості в розмірі 3 747 355 ( три мільйони сімсот сорок сів тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн. 41 коп. Поновлено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Не погоджуючись з ухвалою, згідно поштової відмітки 03 жовтня 2020 року ОСОБА_1 , звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу. В апеляційній скарзі посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме вимог ст.ст. 260, 370, 371 ЦПК України, а також ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що призвело до неправильного вирішення справи та мало наслідком винесення постанови приватного виконавця Кузь Олександра Родіоновича про відкриття виконавчого провадження №62876874 від 25.08.2020 на виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10.12.2013.), чого б не відбулося, якби судом була винесена законна ухвала у відповідності до вимог ЦПК України. Вказує, що відповідача 2 - ОСОБА_1 не повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що в свою чергу є наслідком порушення конвенційного права, яке гарантує кожному рівність у судовому процесі та доступ до справедливого суду. Також посилається на недоведеність заявником втрати виконавчого листа та безпідставне поновлення строку, яке мало місце через не належне виконання працівниками банку своїх обов`язків щодо контролю за виконавчими документами. Крім того ОСОБА_2 звернулась із заявою про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 та просила задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року скасувати та винести нову, якою позивачу - АТ КБ «Приватбанк» у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа відмовити. Ухвалою від 19жовтня 2020 року Київським апеляційним судом відкрито апеляційне провадження в даній справі та надано учасникам справи 5-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подачі відзиву на апеляційну скаргу. 27.10.2020 АТ КБ «Приватбанк» та 23.20.2020 ОСОБА_3 отримали копію ухвали по відкриття апеляційного провадження. Відзиви подали вчасно. У відзиві на апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року залишити без змін. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року та винести нову, якою позивачу - АТ КБ «Приватбанк» у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа відмовити. Від ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що вона захворіла на Covid-19 Sars-Cov-2 та у зв`язку з тим, що сама ОСОБА_1 є контактною особою із хворим та ці обставини вимагають самоізоляції вказаних осіб. Справу було відкладено на 09 грудня 2020 року. 30.11.2020 від ОСОБА_1 надійшло заперечення проти відзиву АТ КБ «Приватбанк», в якому просить задовольнити апеляційну скаргу, ухвалу скасувати та винести нову ухвалу, якою позивачу у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа відмовити. 07.12.2020 від ОСОБА_3 надійшли заперечення на відзив АТ КБ «Приватбанк». 08 грудня 2020 року АТ КБ «Приватбанк» подано заяву про застосування строків позовної давності у справі, в якій банк також просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та заяви про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_2 08.12.2020 АТ КБ «Приватбанк» подано заяву про долучення до матеріалів справи копії заяви про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, копії титульної сторінки виконавчого провадження, копії розписки про ознайомлення з матеріалами ВП50669318, копії довіреності представника. Заслухавши доповідь судді Желепи О.В., перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню , а заява ОСОБА_2 про приєднання до скарги задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ст.

370. ЦПК України в редакції, що діяла на дату постановлення ухвали, що оскаржується, замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Суд, який видав виконавчий лист про стягнення аліментів, має право за поданням державного виконавця у разі встановлення кількох місць роботи чи отримання доходів боржника видати дублікат виконавчого листа. Частина перша статті 370 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2677-VI від 04.11.2010 Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката. За видачу стягувачу дубліката виконавчого листа або судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом. Згідно ст. 371 ЦПК України, в редакції, що діяла станом на дату постановлення ухвали, що оскаржується, стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. В п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України зазначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема, справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Виходячи з положень ст.ст.370, 371 ЦПК України в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваної ухвали) розгляд питання про видачу дублікату та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа для звернення до виконання повинен був відбуватись з повідомленням боржника. Статтею 76 ЦПК України було передбачено порядок повідомлення сторін про розгляд справи та порядок вручення судових повісток . В матеріалах справи відсутні дані про те, що боржники - ОСОБА_1 , повідомлена належним чином про судове засідання призначене на 08.02.2016 року, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про вручення повістки боржнику чи їх повідомлення в інший спосіб. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що місцевий суд не повідомив боржника про розгляд заяви , що є порушенням норм процесуального законодавства. У зв`язку з цим боржник був позбавлений можливості наводити свої доводи та заперечення та приймати участь у дослідженні доказів, що безумовно призвело до недотримання судом принципу змагальності та рівності сторін, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по суті вимог подання. Тобто доводи апеляційної скарги в частині не повідомлення боржника ОСОБА_1 про розгляд заяви стягувача, визнано обґрунтованими. Щодо вирішення заяви стягувача по суті звернення, апеляційний суд, виходить з наступного. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 10 грудня 2013 рокустягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитними договорами від 22.02.2007 та 27.07.2007 у розмірі 3 745535,41 грн. та 1820 грн. судових витрат, а всього стягнуто 3747355 грн. 41 коп., але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. 16.02.2015 представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до районного суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа від 15.01.2014 №2/759/40/13, виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 , яка на той час діяла як законний представник неповнолітньої: ОСОБА_2 боргу на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 3747355,41 грн. та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видати відповідну ухвалу. Заяву мотивував тим, що 06.02.2015 банк від ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві отримав лист, в якому зазначено, що 04 червня 2014 року виконавче провадження закінчено на підставі п.2 частини першої ст. 147 Закону України "Про виконавче провадження". Перевіркою інформації в журналі вихідної кореспонденції відділу ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві щодо направлення вище згаданого виконавчого документу стягувачу встановлено, що згаданий документ в книзі обліку вихідної кореспонденції не значиться, тому банк вважав, що такий виконавчий документ втрачено. Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 26.02.2015 заяву задоволено. Поновлено строк пред`явлення виконавчого листа №2/759/40/13 від 15.01.2014. Видано дублікат виконавчого листа №2/759/40/13 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитними договорами від 22.02.2007 та 27.07.2007 у розмірі 3745535,41 грн. та 1820 грн. судових витрат, а всього стягнуто 3747355 грн. 41 коп., але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Постановою державного виконавця від 06.05.2015 відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю у виконавчому документі ідентифікаційного коду боржника. Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 26.05.2015 у задоволенні заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про видачу дубліката виконавчого листа у справі №2/759/40/13 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено у зв`язку з тим, що 26.02.2015 ухвалою цього ж суду було задоволено заяву банку про видачу дублікату та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа та видано дублікат виконавчого листа, про солідарне стягнення боргу в тому числі і з ОСОБА_1 . Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.06.2015 внесено виправлення в рішення Святошинського районного суду м. Києва від 10.12.2013 та виконавчий лист. Вважати правильним та читати в рішенні та виконавчому листі відносно ОСОБА_3 : ідентифікаційний номер НОМЕР_1 . В січні 2016 року представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа від 15.01.2014 №2/759/40/13, виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 3747355,41 грн. В заяві посилались на те, що в січні 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» від ВПВР УДВС ГУЮ у м.Києві отримав лист, в якому зазначено, що виконавчий документ (від 15.01.2014 №2/759/40/13), виданий Святошинським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 3747355,41 грн.) у зв`язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам встановлених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутній ідентифікаційний код боржника. 23.01.2015 державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, копію постанови та оригінал виконавчого документа направлено стягувачу, а саме ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: м.Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги,

50. Станом на 27.01.2016 банк вище згаданий виконавчий лист не отримав, місце знаходження його не відоме. Задовольняючи заяву ПАТ КБ «Приватбанк» суд виходив з того, що оригінал виконавчого листа був втрачений. Колегія суддів з таким висновком погоджується, тому, що він відповідає встановленим судом обставинам та вимогам Закону. Судом встановлено, що 25 січня 2016 року на адресу Банку надійшла відповідь на їхній запит, з якої вбачається, що виконавчий документ (від 15.01.2014 №2/759/40/13), виданий Святошинським районним судом м. Києва про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі 3747355,41 грн.) у зв`язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам встановлених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», а саме відсутній ідентифікаційний код боржника. 23.01.2015 державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, копію постанови та оригінал виконавчого документа направлено стягувачу, а саме ПАТ КБ «Приватбанк» за адресою: м. Дніпропетровськ вул. Набережна Перемоги,

50. Висновок суду про те, що виконавчий лист був двічі втрачений під час його виконання, також, підтверджується відповіддю Святошинського ВДВС на запит банку від 06.02.2015, з якої вбачається, що 04.06.2014 державним виконавцем Антоновим А.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Перевіркою інформації у журналі вихідної кореспонденції Відділу ДВС Святошинського РУЮ у м.Києві щодо направлення вищезазначеного виконавчого документа стягувачеві встановлено, що даний виконавчий документ в книзі обліку вихідної кореспонденції не значиться. Таким чином, колегія суддів вважає, що стягувачем належним чином доведено факт втрати виконавчого листа , а тому наявні підстави для видачі його дублікату. Доводи представника ОСОБА_1 про те, що виконавчий лист відправлений на головний офіс банку, а тому відсутні підстави, вважати, що він втрачений, колегія суддів не приймає з огляду на те, що з наявних в справі матеріалів виконавчого провадження вбачається, що в заяві про відкриття виконавчого провадження, стягувачем зазначалась інша адреса, а виконавці повертаючи виконавчий лист на це уваги не звернули. Посилання представника боржника на те, що стягувач не надав інформації з пошти про те, що на їх центральний офіс не приходила поштова кореспонденція в якій знаходився виконавчий лист колегія суддів не приймає з огляду на те, що погоджується з доводами представника стягувача, що за відсутності даних від ВДВС про конкретну дату та номер поштового відправлення вказану інформацію неможливо перевірити. Щодо поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, то колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. В заяві банк посилається на те, що унаслідок втрати виконавчого листа при пересилці, що підтверджується відповіддю Святошинського РВДВС ГУЮ у м.Києві стягувач був позбавлений можливості вчасно пред`явити виконавчий лист до виконання. Так, з матеріалів справи слідує, що строк пред`явлення виконавчого документа в даній справі складав один рік. Виконавчий лист видано 15.01.2014. Виконавчий лист відповідно до розписки яка міститься в матеріалах справи був отриманий нарочно представником банку 17.02.2014 року. 25.02.2014 року була подана заява про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 27.02.2014 року державним виконавцем Антоновим А. В. була винесена Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження в зв`язку з невідповідністю вимогам ст 18 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме відсутній ідентифікаційний код боржника. 16.01.2015 року була подана заява про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 23.01.2015 року державним виконавцем Мурихіним С. В. була винесена Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження в зв`язку з невідповідністю вимогам ст 18 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме відсутній ідентифікаційний код боржника, але поштою вона до АТ КБ ПриватБанк надіслана не була, відповідно банк її не отримував. 25.11.2015 року АТ КБ ПриватБанк направив запит Начальнику ВПВР УДВС ГУЮ у м.Києві відносно інформації щодо виконання виконавчого листа до боржника ОСОБА_1 , та чи було і коли направлено виконавчий лист на адресу Приватбанк. 20.01.2016 року на запит АТ КБ ПриватБанк від 25.11.2015 року МУЮ України ГТУЮ у м. Києві ВПВР УДВС була отримана відповідь що постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та оригінал виконавчого документа направлено стягувачу, ПАТ КБ ПриватБанк за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50 Відповідно до поданих заяв про відкриття виконавчого провадження від 25.02.2014 року. Та 16.01.2015 року в самих заявах зазначена адреса представників банку: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65, а у відповіді від 20.01.2016 року зазначено що постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та оригінал виконавчого документа направлено стягувачу, ПАТ КБ ПриватБанк за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, але не зазначено коли саме був направлений цей лист, та підтвердження його направлення також не було надано АТ КБ ПриватБанк. 27.01.2016 року АТ КБ ПриватБанк було подано заяву до Святошинського райсуду м. Києва про видачу дублікату виконавчого листа № 2/759/40/13 та поновлення строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання. 08.02.2016 року Святошинським районним судом м. Києва була винесена Ухвала про видачу дубліката виконавчого листа по справі № 2-431/11, та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. 19.02.2016 року Представник АТ КБ ПриватБанк отримав дублікат виконавчого листа. 30.03.2016 року була подана заява про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 04.04.2016 року державним виконавцем Бовкуновим В. І. була винесена Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження в зв`язку з невідповідністю вимогам ст 18 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме відсутній ідентифікаційний код боржника. 07.06.2016 року після подачі скарги на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного территоріального управління юстиції у м. Києві Бовкунова В.І. Святошинським районним судом м. Києва була винесена Ухвала про скасування постанови державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві Бовкунова В. І. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 50669318 від 04.04.2016 року. Зобов`язано державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві Бовкунова В. І. Вирішити питання щодо відкриття виконавчого провадження (прийняття до виконання) за виконавчим листом - дублікатом № 2608/431/11, виданого 19.02.2016 року. 08.07.2016 року була подана заява про відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 27.07.2016 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№ 50669318. Таким чином, рішення Святошинського районного суду не виконувалось поки АТ КБ ПриватБанк не отримав дублікат виконавчого листа. З вищенаведеного, колегія суддів встановила, що строк для пред`явлення виконавчого документу, пропущений з поважних причин. Стягувач постійно тримав на контролі виконання, проте саме дії виконавчої служби, а саме не прийняття виконавчого документу до виконання через відсутність ідентифікаційного коду, що відповідно до судової практики, яка склалась є безумовним формалізмом, оскільки у виконавців достатньо повноважень для з`ясування такої обставини, повернення виконавчого документу не за тією адресою, яку вказує стягувач, як адресу для листування, як наслідок втрата виконавчого документу, не належне та несвоєчасне повідомлення стягувача про виконавчі дії призвели до попуску строку пред`явлення до виконання виконавчого документу. З приводу заяви ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні такої заяви слід відмовити з огляду на наступне. Стягувачем в січні 2016 року окремо було подано заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання про стягнення боргу з ОСОБА_2 . Відповідно районним судом розглянуто дві заяви та постановлено 2 ухвали від 08 лютого 2016 року, одна з яких щодо стягнення з ОСОБА_1 , а друга, щодо виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 . Апеляційним судом, відкрито апеляційне провадження, лише щодо ухвали суду, постановленої щодо стягнення з ОСОБА_1 Зміст вказаної ухвали жодним чином не стосується прав ОСОБА_2 . ОСОБА_2 має право на оскарження ухвали суду, якою вирішувалось питання про видачу дублікату про стягнення боргу з неї та поновлення строку, щодо пред`явлення виконавчого документу про стягнення з неї боргу. Положеннями п. 2 ч. 2 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Так як, колегією суддів встановлено, що суд порушив процесуальні норми, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, та враховуючи вимоги ст. 376 ЦПК України, ухвала районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нової ухвали про задоволення заяви. При цьому апеляційна скарга задовольняється частково, оскільки судом не встановлено підстав для відмови в задоволенні заяви стягувача. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заяву ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 08 лютого 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу. Видати дублікат виконавчого листа № 2/759/40/13 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Приватного Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приват Банк» заборгованості в розмірі 3 747 355 ( три мільйони сімсот сорок сів тисяч триста п`ятдесят пять) грн. 41 коп. Поновити строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складено 11 грудня 2020 року. Головуючий Судді: