Постанова КЦС ВС № 635/8070/14-ц

Постанова Іменем України 02 грудня 2020 року м. Київ справа № 635/8070/14-ц провадження № 61-8969св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Луспеника Д. Д., суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Башинська Людмила Василівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малікова Олена Костянтинівна, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2019 року у складі судді Савченка Д. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Котелевець А. В., Піддубного Р. М., ВСТАНОВИВ: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Башинська Л. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малікова О. К., про визнання дій незаконними, визнання недійсним державного акта про право власності на землю, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності. Позовна заява мотивована тим, що 31 березня 2010 року між нею та ОСОБА_6 , яка діяла на підставі нотаріально посвідченої довіреності від імені ОСОБА_5 , укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у садівничому товаристві «Нива» (далі - СТ «Нива») Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області. У квітні 2012 року вона звернулася до Держкомзему у Харківському районі Харківської області із заявою про здійснення відмітки про перехід до неї права власності на цю земельну ділянку, однак їй було відмовлено у вчиненні будь-яких дій у зв`язку з тим, що на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 травня 2010 року накладено арешт. В подальшому вона дізналася, що на підставі заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2011 року та ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2011 року на ім`я ОСОБА_2 05 листопада 2012 року Міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Люботині і Харківському районі Харківської області було видано державний акт серії ЯМ № 932712, який зареєстрований 27 листопада 2012 року, на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області. 13 листопада 2013 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу відчужила цю земельну ділянку ОСОБА_3 , а останній на підставі договору купівлі-продажу від 10 лютого 2014 року відчужив спірну земельну ділянку ОСОБА_4 ОСОБА_1 з 2010 року користується спірною земельною ділянкою № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, була прийнята в члени СТ «Нива», побудувала на цій земельній ділянці садові будівлі, тому вважає, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 порушують її право власності, оскільки його не визнають та оскаржують. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати недійсним державний акт серії ЯМ № 932712 від 05 листопада 2012 року на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, виданий на ім`я ОСОБА_2 ; скасувати запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку; визнати недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 13 листопада 2013 року, укладений між ОСОБА_2 , від імені якої діяв ОСОБА_7 , та ОСОБА_3 ; скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Башинської Л. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 листопада 2013 року, індексний номер 7896850, за ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, номер запису про право власності 3357834, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 210779763251; визнати недійсним нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу від 10 лютого 2014 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ; скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малікової О. К. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10 лютого 2014 року, індексний номер 10783965, за ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку; визнати за нею права власності на цю земельну ділянку. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 04 травня 2018 року у складі судді Караченцева І. В. у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13 листопада 2013 року земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, в СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області відмовлено. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02 лютого 2014 року земельної ділянки № НОМЕР_1 , кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, в СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області відмовлено. У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, в СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в особі його представника ОСОБА_6 договір купівлі-продажу земельної ділянки № 121/ НОМЕР_2 , кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, в СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області підлягав обов`язковій державній реєстрації, яка не була проведена. У зв`язку із відсутністю державної реєстрації цей договір не набув юридичної сили, не потягнув за собою виникнення прав та обов`язків у сторін, оскільки позивач не набула права власності на цю земельну ділянку, тому її права не підлягають захисту в порядку вимог статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Відповідачі законні права та інтереси позивача не порушували, ОСОБА_2 набула право власності на спірну земельну ділянку в рамках виконавчого провадження. Крім того, державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 недійсним не визнано. На момент укладання оскаржуваних договорів купівлі-продажу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 були власниками спірної земельної ділянки, тому мали право її відчужувати, а ОСОБА_4 є її добросовісним набувачем. Позивач не надала суду належних та допустимих доказів порушення її прав оскаржуваними правочинами, в яких вона не була стороною. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18 вересня 2018 року справу № 635/8070/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Башинська Л. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малікова О. К., про визнання дій незаконними, визнання недійсним державного акта про право власності на землю, скасування запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 04 травня 2018 року знято з апеляційного розгляду та направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про розгляд в установленому законом порядку позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсним державного акта про право власності на землю та скасування запису про державну реєстрацію. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2018 року виділено з матеріалів цивільної справи № 635/8070/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Башинська Л. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малікова О. К., в окреме провадження матеріали в частині позовних вимог щодо визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, серії ЯМ № 932712, виданого на ім`я ОСОБА_2 , від 05 листопада 2012 року та зареєстрованого 27 листопада 2012 року. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 06 грудня 2018 року справу № 635/8070/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції, ОСОБА_8 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Башинської Л. В., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малікової О. К. про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 04 травня 2018 року знято з апеляційного розгляду та направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про розгляд в установленому законом порядку позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування запису про державну реєстрацію, скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав на земельну ділянку. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17 грудня 2018 року виділено з матеріалів цивільної справи № 635/8070/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Башинська Л. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малікова О. К., в окреме провадження матеріали в частині позовних вимог про скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Башинської Л. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 7896850 від 13 листопада 2013 року) за ОСОБА_3 на земельну ділянку № НОМЕР_1 , що знаходиться в садівничому товаристві «Нива», на території Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, номер запису про право власності 3357834, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 210779763251; скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Малікової О. К. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 10783965 від 10 лютого 2014 року) за ОСОБА_4 на земельну ділянку № НОМЕР_1 , що знаходиться в садівничому товаристві «Нива», на території Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, номер запису про право власності 4621604, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 210779763251. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 11 грудня 2018 року у складі судді Савченка Д. М. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Башинська Л. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малікова О. К., про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку задоволено. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, в СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, серії ЯМ № 932712, виданий на ім`я ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) від 05 листопада 2012 року та зареєстрований 27 листопада 2012 року. Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 як особа, яка придбала земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, в СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, що виконаний сторонами, має право на захист своїх прав нарівні із власником. Заочне рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2011 року та ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2011 року, на підставі яких ОСОБА_2 отримала оскаржуваний державний акт на право власності на спірну земельну ділянку, скасовані, тому відпала правова підстава набуття ОСОБА_2 права власності на цю земельну ділянку і державний акт підлягає визнанню недійсним. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2019 року у складі судді Савченка Д. М. у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: реєстраційна служба Харківського районного управління юстиції, ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Башинська Л. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Малікова О. К., про скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки відповідно до вимог статті 388 ЦК України їй необхідно звертатися з позовом про витребування майна у добросовісного набувача. Постановою Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 04 травня 2018 року задоволено частково, рішення Харківського районного суду Харківської області від 04 травня 2018 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки № 121/122, площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, для ведення садівництва, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, укладений 13 листопада 2013 року між ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_7 та ОСОБА_3 . У іншій частині позовних вимог відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , залишено без задоволення, рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 грудня 2018 року залишено без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2019 року задоволено частково, рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2019 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Суд апеляційної інстанції постановив, що у 2010 році виникнення права власності в особи на земельну ділянку на підставі відплатного договору було пов`язане, в першу чергу, з нотаріальним посвідченням такого договору та відміткою нотаріуса на державному акті про перехід права власності на земельну ділянку до іншої особи. Проставляння територіальним органом Держкомзему відмітки про реєстрацію права власності не було державною реєстрацією права власності в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Тому суд вважає доведеним виникнення у ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку в порядку, встановленому чинним законодавством України. Крім того, набуття позивачем права власності на спірну земельну ділянку також встановлено рішенням Апеляційного суду Харківської області від 07 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10 вересня 2014 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. Враховуючи, що на час укладення ОСОБА_2 із ОСОБА_3 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13 листопада 2013 року ОСОБА_2 не була її власником, а отже, не мала права її відчужувати, укладений договір підлягає визнанню недійсним з підстав недодержання при його укладенні вимог статті 203 ЦК України. Відповідно до статті 388 ЦК України ОСОБА_4 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки. Оскільки ОСОБА_1 є належною власницею земельної ділянки, з володіння якої ця ділянка вибула поза її волею, вона має право має право звернутися до нього із позовом про витребування земельної ділянки на підставі вимог статті 388 ЦК України. Проте зазначених позовних вимог у цій справі ОСОБА_1 не заявляла. Також, враховуючи відсутність порушень з боку ОСОБА_3 прав ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку, з огляду на добросовісність набуття ним права власності, відсутні й підстави для застосування вимог статті 392 ЦК України та визнання за ОСОБА_1 права власності. Щодо вимог ОСОБА_1 про скасування рішень державних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується. У разі визнання недійсним договору питання про скасування державної реєстрації, вчиненої на підставі такого правочину, вирішується в порядку, передбаченому частиною другою статті 26, пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», навіть за відсутності окремого зазначення про це у резолютивній частині судового рішення. Таким чином, суд першої інстанції правомірно відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про скасування рішень державних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, навівши при цьому хибні мотиви. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів У касаційній скарзі, поданій у травні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на те, що спірна земельна ділянка не вибула із володіння ОСОБА_1 , яка безперервно користується цією земельною ділянкою та побудованими на ній будинками з часу її придбання. Тому суди зробили помилковий висновок про те, що нею обрано невірний спосіб захисту прав на підставі статті 392 ЦК України про визнання права власності. Також суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи не звернули уваги на висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 28 січня 2015 року (провадження № 6-221цс14). Короткий зміст позиції інших учасників справи У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , від імені яких діє представник ОСОБА_7 , зазначили, що суд апеляційної інстанції ухилився від надання оцінки обставинам, що відповідачі не порушували прав позивача, задоволення позову ОСОБА_1 не відновить жодних її прав, а сама позивач у судовий спосіб намагається усунути недоліки державної реєстрації її права власності на земельну ділянку, оскільки держава не визнає та не захищає незареєстроване право власності. Між позивачем та відповідачами не виникло ніяких зобов`язань, а належним відповідачем у цій справі має бути суб`єкт владних повноважень, який вніс відповідний запис в поземельну книгу та видав державний акт на право власності на земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 . Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року і витребувано із Харківського районного суду Харківської області цивільну справу № 635/8070/14-ц. Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду. 2.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню. Фактичні обставини справи ОСОБА_5 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 599383, виданого на підставі розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 11 лютого 2009 року № 235, належала земельна ділянка № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, для ведення садівництва у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області. 25 березня 2010 року ОСОБА_5 уклав нотаріально посвідчену довіреність, якою надав ОСОБА_6 право на продаж належної йому на праві власності земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області. 31 березня 2010 року між ОСОБА_6 , яка діяла в інтересах ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С. Д., зареєстрований в реєстрі за № 752, та внесено запис до Державного реєстру правочинів № 3880976. На підставі цього договору приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С. Д. також вчинено напис на державному акті ОСОБА_9 про те, що 31 березня 2010 року ним посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку перейшло до ОСОБА_1 19 квітня 2012 року Міськрайонне управління Держкомзему у місті Люботині і Харківському районі Харківської області Головного управління Держкомзему у Харківській області Державного комітету України із земельних ресурсів надало ОСОБА_1 відповідь № 1524, відповідно до якої управління позбавлене можливості здійснити відмітку на державному акті про перехід права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, оскільки ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05 травня 2010 року у справі № 2-998/2010 на цю земельну ділянку накладено арешт. Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2011 року у справі № 2-355/2011 позов ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про визнання дійсним попереднього договору, стягнення боргу та відшкодування збитків задоволено. Визнано дійсним попередній договір на укладання договору купівлі-продажу земельних ділянок № 121 та № 122 розміром по 0,06 га, загальною площею 0,12 га, на території СТ «Нива» Харківського району Харківської області від 13 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_10 та ОСОБА_5 . Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 58 856,00 грн. 16 травня 2011 року Комінтернівським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист у справі № 2-355/11 на виконання заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2011 року. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2011 року заяву ОСОБА_10 про встановлення способу і порядку виконання заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2011 року у справі № 2-355/11 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_5 про визнання дійсним попереднього договору, стягнення боргу та відшкодування збитків і заміну стягувача ОСОБА_10 , як сторони виконавчого провадження, його правонаступником задоволено частково. Стягнення боргу в розмірі 58 856,00 грн з ОСОБА_5 здійснено у спосіб набуття ОСОБА_10 права власності на нерухоме майно - земельні ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області. Замінено стягувача ОСОБА_10 новим стягувачем ОСОБА_2 , у зв`язку із чим ухвалено вважати її особою, яка набуває права власності на нерухоме майно - земельні ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області. Зобов`язання ОСОБА_5 щодо сплати боргу правонаступнику кредитора ОСОБА_2 у розмірі 36 000,00 грн встановлено вважати частково припиненим. Реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області здійснити компетентними підприємствами, установами, організаціями та у порядку, встановленому чинним законодавством України. У іншій частині заяви відмовлено. На підставі заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2011 року та ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2011 року у справі № 2-355/11 ОСОБА_2 отримала державний акт серії № 932712 від 27 листопада 2012 на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, та зареєструвала за собою право власності на цю земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 09 жовтня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2011 року задоволено частково, ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 листопада 2011 року скасовано в частині здійснення стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 боргу в розмірі 58 856,00 грн у спосіб набуття ОСОБА_10 права власності на нерухоме майно - земельні ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви про роз`яснення ухвали Апеляційного суду Харківської області від 09 жовтня 2012 року. В ухвалі Апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року зазначено, що суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим висновок суду першої інстанції про зміну способу виконання заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2011 року в спосіб набуття ОСОБА_10 права власності на земельну ділянку, оскільки ОСОБА_10 право власності на цю земельну ділянку не набув, не набула такого права і новий стягувач ОСОБА_2 . Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2015 року встановлено, що грошове зобов`язання боржника ОСОБА_5 перед новим стягувачем ОСОБА_2 у розмірі 58 856,00 грн, яке виникло на підставі заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 квітня 2011 року, не є припиненим і підлягає виконанню в повному обсязі. 13 листопада 2013 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Башинською Л. В., зареєстрований в реєстрі за № 1227. 10 лютого 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 0,1152 га, кадастровий номер 6325158200:01:005:0060, у СТ «Нива» Покотилівської селищної ради Харківського району Харківської області, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Маліковою О. К., зареєстрований в реєстрі за №

400. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог щодо визнання недійсним державного акта про право власності на землю та визнання недійсними договорів купівлі-продажу не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не підлягають перегляду в касаційному порядку. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає зазначеним вимогам цивільного процесуального законодавства України. Частиною першою статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України). Згідно з положеннями статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Відповідно до статті 182 ЦК Україниправо власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Згідно зі статтею 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Частиною першою статті 388 ЦК України передбачено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що в розумінні статті 388 ЦК України ОСОБА_4 є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, а ОСОБА_1 є належним власником цієї земельної ділянки, з володіння якої спірна земельна ділянка вибула поза її волею, вона має право звернутися до суду з позовом до ОСОБА_4 про витребування цієї земельної ділянки у нього на підставі статті 388 ЦК України, а не звертатися до суду з позовом про визнання права власності на спірну земельну ділянку. Однак зазначених позовних вимог ОСОБА_1 до суду не пред`являла. Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зі змісту частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вбачається, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах. Приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158 гс18) (пункт 5.17), від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18) (пункт 5.17), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (провадження № 14-376цс18) (пункт 74)). Ефективним способом захисту права власності позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права на нерухоме майно (частина друга статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимог, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем і відповідачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19)). Таким чином, вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин і, встановивши, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту своїх прав, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог про визнання права власності та скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Висновок за результатами розгляду касаційної скарги Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні. Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться. Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 30 січня 2019 року в незміненій частині та постанову Харківського апеляційного суду від 04 квітня 2019 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. А. Воробйова Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Ю. В. Черняк