Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/1418/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2020 р. Справа № 480/1418/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Кононенко З.О. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, вум. Суми, по справі № 480/1418/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, у якому просив суд: - скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. - зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 23.05.2019. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що пенсійний орган правомірно відмовив позивачу у призначенні пенсії, оскільки позивач не набув права на пільгову пенсію у зв`язку з відсутністю необхідного стажу. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Рішенням від 22.08.2019 відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 20 років. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 20.01.1986 по 20.03.1989, з 06.09.1990 по 22.03.2007 у зв`язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували стаж роботи на посаді тракториста у виробництві с/г продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві з повним робочим днем (а.с. 21). Позивач не погоджується із вказаною відмовою, вважає її протиправною, а тому звернувся до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що досліджені судом документи підтверджують право позивача на зарахування вищевказаних періодів роботи до пільгового стажу. Тому рішення відповідача є протиправним. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон № 1788-XII) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV). Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків. Дана норма також встановлена пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №

7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу. Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі №497/472/17, від 04.06.2019 у справі №675/2631/16-а та від 25.09.2019 у справі №670/821/14-а. Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. Згідно з пунктом 23 Порядку, документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою. Судом встановлено, що відповідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 з 20.01.1986 по 20.03.1989 позивач працював трактористом тракторної бригади в колгосп «Червоний прапор», з 06.09.1990 по 13.07.1992 працював трактористом у колгоспі «Червоний прапор», з 13.07.1992 прийнятий за переводом в КСП «Колос», яке згодом було реорганізовано у СЗАТ «Колос». 22.03.2007 звільнений із займаної посади. В період з 02.04.2007 по 30.09.2007 працював на посаді тракториста-машиніста в ТОВ «Локнянське БСР» (а.с. 13-14). Відповідно до довідки СЗАТ «Колос» №96 від 30.11.2006СЗАТ «Колос» є правонаступником КСП «Червоний прапор» (а.с. 19) Відповідно до довідки від 22.03.2007 №4 СЗАТ «Колос» позивач дійсно працював у даному господарстві з 20.01.1986 по 20.03.1989, з 18.09.1990 по 22.03.2007. Був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві з повним робочим днем. Зазначені періоди враховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктом «В» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 18). Колегія суддів зазначає, що у спірному рішенні відповідачем не зазначено, з яких підстав відповідачем не прийнято як достовірні записи у трудовій книжці позивача. Не вказано також, з яких підстав відповідач дійшов висновку, що надана довідка підприємства не підтверджує періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що при зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах позивачем надано усі необхідні та належним чином оформлені документи для підтвердження стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Відповідач не повідомив будь яких обставин, які б відповідно до вимог законодавства були б підставою для не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача у КСП «Червоний прапор» та СЗАТ «Колос». Позивач на час звернення до відповідача із заявою досяг п`ятдесятип`ятирічного віку, мав загальний стаж 35 років 3 місяці 8 днів (про що відповідачем зазначено у листі від 09.09.2019 ) та мав стаж роботи на посаді, визначеної п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону 20 років 2 місяці 2 дні (періоди з 20.01.1986 по 20.03.1989, з 18.09.1990 по 22.03.2007, з 02.04.2007 по 30.09.2007 ). Тобто на час звернення до відповідача із заявою позивач мав право на призначення йому пенсії відповідно до п.3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 по справі № 480/1418/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко Я.М. Макаренко