Постанова 4873 № 910/24991/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" листопада 2020 р. Справа№ 910/24991/15 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Грека Б.М. суддів: Хрипуна О.О. Дідиченко М.А. за участюсекретаря судового засідання Ковган О.І. за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 30.11.2020 перевіривши матеріали апеляційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров`я» на рішенняГосподарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі№910/24991/15 (суддя Зеленіна Н.І.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до1) Державної служби інтелектуальної власності України 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров`я» 3). Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» провизнання патенту недійсним ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі №910/24991/15 позов задоволено повністю. Визнано недійсним Патент України №54880 від 15.12.2005, зобов`язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи про визнання недійсним патенту України №54880 від 15.12.2005, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" на користь Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" 609 грн. судового збору та 39 559,20 грн витрат на оплату судових експертиз. Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 у справі № 910/24991/15 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2019 справу №910/24991/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Верховця А.А., Остапенка О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/24991/15 та призначено справу до розгляду у вище зазначеному складі суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 задоволено заяви про самовідвід суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В., Верховця А.А. та Остапенка О.М. у справі № 910/24991/15, матеріали справи передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справу № 910/24991/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Грек Б.М., судді: Хрипун О.О., Дідиченко М.А. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 справу призначено до розгляду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров`я» про призначення судової експертизи, призначено у справі №910/24991/15 судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності. У зв`язку з призначенням судової експертизи зупинено апеляційне провадження у справі №910/24991/15 до отримання висновку експерта. 26.06.2020 матеріали справи №910/24991/15 разом з висновком експертів за результатами проведення експертизи з Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України повернулись до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 провадження у справі №910/24991/15 поновлено та справу призначено до розгляду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2020 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров`я» відкладено за клопотанням позивача у справі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 розгляд справи відкладено, відповідачу надано строк для подання заперечень щодо призначення повторної судової експертизи у справі, учасників справи зобов`язано скласти перелік питань, які будуть поставлені експертам та спеціалісту, якими було проведено судову експертизу у справі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 розгляд справи відкладено у зв`язку з викликом експертів Кисличенко В.С., Чабанець Т.М. та Фої О.А. у судове засідання для отримання відповідей на поставлені запитання, що були сформовані учасниками справи та викладені у вказаній ухвалі суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 розгляд справи відкладено для ознайомлення з відповідями на питання, наданими спеціалістом Кисличенко В.С., за клопотанням учасників справи продовжено строк розгляду справи до 30.11.2020. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 замінено співвідповідача у справі 910/24991/15 Міністерство економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України на державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності», розгляд справи №910/24991/15 відкладено на 03.11.2020. Судове засідання 03.11.2020 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному, відтак справа була знята з розгляду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 призначено справу до розгляду на 30.11.2020. Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, направленням на їх адреси місцезнаходження копій ухвали суду. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2019 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

1. Зміст обставин справи. 1.1. Приватне акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" (далі - Відповідач-2) про визнання недійсним патенту України на винахід №54880 від 15.12.2005. 1.2. Позовні вимоги у даній справі мотивовані тим, що Відповідачем-1 за Відповідачем-2 зареєстровано патент України на винахід №54880 від 15.12.2005 При цьому, Позивач вказує, що вказаний Патент не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки винахід за ним не відповідає умові патентоздатності "новизна". Обґрунтовуючи наявність власних порушених прав реєстрацією спірного патенту, позивач надав до матеріалів справи копію позовної заяви та ухвали про порушення провадження у справі №922/4125/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" до Приватного акціонерного товариства "Фармацевтична фірма "Дарниця" про припинення порушених прав на винаходи за патентами України №54880 та №102070 (т.1, а.с. 15-21).

2. Зміст та обґрунтування оскарженого рішення суду. 2.1. Судом встановлено, що: 2.1.1. Відповідачем-1 15.12.2005 за відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична група "Здоров`я", зареєстровано винахід "застосування сполуки (S)-2-аміно-5-гуанідинопентанової кислоти (S)-2-аміноглутарат (L-аргініну L-глутамат) формули як фармацевтичного препарату, що має гепатопротекторну та детоксикуючу дію, спосіб одержання (S)-2-аміно-5гуанідинопентанової кислоти (S)-2-аміноглутарату (L-аргініну L-глутамату) та фармацевтична композиція, що має гепатопротекторну та детоксикуючу дію, спосіб його одержання, фармацевтична композиція на його основі", про що видано патент України №54880 (т.1, а.с.105). 2.1.2. Вказана реєстрація здійснена на підставі заявки №2002043664 від 30.04.2002, матеріали якої містяться у справі (т.1, а.с.107-189). 2.1.3. У подальшому власником вказаного патенту став Відповідач-2, що підтверджується Випискою з Державного реєстру патентів України на винаходи (т.2, а.с.90). 2.1.4. Відповідачі з доводами позивача та заявленими позовними вимогами не погоджуються та зазначають, що оспорюваний винахід є новим та відповідає умовами надання правової охорони. 2.2. Під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку, що для встановлення відповідності оспорюваного патенту умовам надання правової охорони, необхідне застосування спеціальних знань, що обумовило необхідність призначення судом експертизи по справі. 2.2.1. Із Висновку спеціаліста від 09.02.2017 р. та Висновку експерта №174/16 від 01.03.2017 р. (т.2, а.с.60-78) вбачається, що: 1) Застосування сполуки (S)-2- амино-5-гуанідинопентанової кислоти (8)-2-аминоглутарат (L- аргініну L-глутамат) як фармацевтичного препарату, що має гепатопротекторну та детоксикуючу дію, було частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а саме до 30.04.2002. 2) Спосіб одержання (8)-2-амино-5- гуанідинопентанової кислоти (8)-2-аминоглутарату (L-аргініну L- глутамату) не був частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а саме до 30.04.2002. 3) Фармацевтична композиція, що має гепатопротекторну та детоксикуючу дію, була частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а саме до 30.04.2002. 4) Винахід за незалежними пунктами 1 та 4 Патенту України №54880 на дату подання заявки на видачу патенту - 30.04.2002р. не відповідав умові патентоздатності "новизна", а за незалежним пунктом 3 Патенту України №54880 - відповідав умові патентоздатності "новизна". 2.2.2. Із Висновку експерта №004-ОВМ/17 від 07.03.2018 р. (т.3, а.с.3-29) вбачається, що: 1) Застосування сполуки (S)-2- аміно-5-гуанідинопентанової кислоти (8)-2-аміноглутарат (L- аргініну L-глутамат) як фармацевтичного препарату, що має гепатопротекторну та детоксикуючу дію, було частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а саме до 30.04.2002. 2) Спосіб одержання (8)-2-аміно-5- гуанідинопентанової кислоти (8)-2-аміноглутарату (L-аргініну L- глутамату) не був частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а саме до 30.04.2002. 3) Фармацевтична композиція, що має гепатопротекторну та детоксикуючу дію, була частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а саме до 30.04.2002. 4) Винахід за незалежними пунктами 1 та 4 Патенту України №54880 на дату подання заявки на видачу патенту - 30.04.2002р. не відповідав умові патентоздатності "новизна", а за незалежним пунктом 3 Патенту України №54880 - відповідав умові патентоздатності "новизна". 2.2.3. Суд першої інстанції за результатом дослідження Висновку спеціаліста від 09.02.2017, Висновку експерта №174/16 від 01.03.2017 та Висновку експерта №004-ОВМ/17 від 07.03.2018 у сукупності з усіма зібраними у справі матеріалами, встановив, що такі висновки відповідають та узгоджується з наявним у матеріалах справи доказами; висновки являються повними, належним чином обґрунтованими; під час проведення експертного дослідження експертом застосовано достатній обсяг нормативних актів та науково-практичної літератури; Враховуючи викладене, суд першої інстанції визнав зазначені висновки належними та допустимими доказами у даній справі. 2.3. Місцевий господарський суд, зважаючи на приписи статей 73, 74, 76, 79 Господарського процесуального кодексу України, відхилив подані Відповідачем-2 до матеріалів справи копії Висновку судового експерта № 4203 від 07.09.2018 та Висновку експерта № G-002-ПЕГ/18 від 14.08.2018 (т.4, а.с. 5-19), оскільки такі дослідження виконувались без дослідження усіх матеріалів даної справи та не узгоджуються із наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності. 2.4. Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд, посилаючись на приписи статей 418, 420, 424, 459, 462, 463, 464 Цивільного кодексу України, статей 6, 7, частини 1 статті 22, частини 1 статті 23, статей 28, 33, 37 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» визнав позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином і у встановленому законом порядку відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

3. Зміст та обґрунтування апеляційної скарги. 3.1. В своїй апеляційній скарзі Відповідач-2 просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. 3.2. Відповідач-2, зокрема, зазначає про те, що: 3.2.1. При проведенні первинної експертизи об`єктів інтелектуальної власності був порушений встановлений порядок її проведення, зокрема пункти 2.1., 2.2., 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, стаття 12 Закону України «Про судову експертизу». 3.2.2. Клопотання судового експерта Короткого Є.В. про залучення спеціаліста для проведення судової експертизи повинно було розглянуто в судовому засіданні після поновлення провадження у даній справі з повідомленням сторін у справі про місце і час його проведення 3.2.3. Висновок спеціаліста Кушко А.О. міг бути долучений до матеріалів даної справи лише сторонами або судом самостійно шляхом виклику цього спеціаліста, та лише після поновлення провадження у даній справі, оскільки судовим експертом здійснювати дії щодо залучення вказаного доказу до матеріалів вказаної справи заборонено. До того ж, Відповідач-2 дійшов висновків, що судовий експерт Короткий Є.В., який проводив судову експертизу у даній справі, особисто не проводив відповідні дослідження, тобто самостійно не досліджував патент України на винахід № 54880 , а фактично передоручив проведення судової експертизи іншій особі (спеціалісту Кушко А.О.). 3.2.4. На думку Відповідача-2 вказане свідчить, що висновок експерта №174/16 від 01.03.2017 та висновок спеціаліста від 09.02.2017 не може бути визначено судом належними та допустимими доказами по справі, натомість зазначені висновки було покладено в основу оскарженого судового рішення. 3.2.5. Також Відповідач-2 поставив під сумнів висновок експерта №004-ОВМ/17 від 07.03.2018, посилаючись на матеріали справи та хибність висновків експерта при їх дослідженні. 3.3. Відповідач-2 також зазначив, що: 3.3.1. Керуючись правом, наданим статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, 21.08.2018 між Відповідачем-2 та Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз був укладений Договір на виконання судової експертизи №4203. 3.3.2. Для більш детального проведення судової експертизи та визначення хімічного складу розчину, описаного в патенті України №54880, Відповідачем-2 також було надано до ЛНДІСЕ висновок експерта №G-002-ПЕГ/18 від 14.08.2018, яким визначено питання: чи є структурна формула (S)-2-аміно-5-гуанідинопентанової кислоти (S)-2-аміноглутарат (L-аргініну L-глутамат), що захищена патентом на винахід 54880 та загальновідома речовина за структурною формулою L-Arginine L-glutamate salt тотожними. 3.3.3. Відповідачем-2 07.09.2018 було отримано висновок судового експерта №4203 судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 07.09.2018, згідно якого експерт Струк І.О. дійшов висновків, які є прямо протилежними від попередніх висновків експертів. 3.3.4. Господарським судом міста Києва висновок експерта №4203 від 07.09.2018 та висновок експерта №G-002-ПЕГ/18 від 14.08.2018 не прийняті як належні та допустимі докази у справі, із зазначенням, що дослідження виконувались без дослідження усіх матеріалів справи та не узгоджуються із наявними у матеріалах справи доказами в їх сукупності. 3.3.5. При цьому, експерту Струку І.О. на вирішення були поставлені ті ж самі питання що й при проведенні попередніх експертиз та надано такі ж самі джерела інформації що й при проведенні попередніх експертиз. 3.3.6. З врахуванням викладеного та приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, пункту 4.14. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз і експертних досліджень, та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, Відповідач-2 дійшов висновків що відхилення судом висновку експерта №4203 від 07.09.2018 та висновку експерта №G-002-ПЕГ/18 від 14.08.2018 є необґрунтованим та суперечить нормам чинного законодавства, оскільки правові підстави для задоволення позову відсутні. 3.3.7. Також судом у мотивувальній частині рішення не зазначено мотивованої оцінки аргументу Відповідача-2 щодо доручення до матеріалів справи висновку експерта Привалко Е.Г. №G-002-ПЕГ/18 від 14.08.2018, як доказу в обґрунтування його позиції. 3.4. Господарським судом міста Києва проігноровано клопотання Відповідача-2 про призначення повторної судової експертизи, чим порушено права останнього, передбачені пунктом 3 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України. 3.5. За результатами кваліфікаційної експертизи заявки №2002043664 Державною службою інтелектуальної власності було встановлено, що заявлений винахід відповідає умовам патентоздатності та на нього не поширюються підстави для відмови у наданні правової охорони. 3.6. Відповідачем-2 отримано патент України №54880 відповідно до встановленої законодавством процедури з дотриманням вимог чинного законодавства.

4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами апеляційного провадження. 4.1. Відповідно до приписів частини першої статті 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент може бути визнаний у судовому порядку недійсним повністю або частково, зокрема, у разі невідповідності запатентованого винаходу умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону. Згідно з положеннями статті 7 названого Закону винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Винахід визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи, або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. 4.2. Відповідно до частин 1, 2 статті 459 Цивільного кодексу України, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання; об`єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Надання винаходу правової охорони відбувається в порядку, встановленому Законом України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" та Правилами розгляду заявки. Поряд з тим питання щодо відсутності патентоздатності винаходу має вирішуватися з урахуванням тих самих критеріїв перевірки новизни, що й питання стосовно її наявності. Критерії перевірки новизни, вимоги до формули і порядок проведення (зміст) експертизи по суті визначені Правилами розгляду заявки, і висновок щодо відповідності винаходу умовам патентоздатності не може суперечити приписам цих Правил. Згідно з частинами 1, 2 статті 462 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на винахід засвідчується патентом; обсяг правової охорони визначається формулою винаходу. До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України належать, зокрема, винаходи. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", об`єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету (ч. 4 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"). Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати (ч. 5 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"). Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у частині п`ятій цієї статті, до уваги не береться (ч. 7 ст. 7 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"). Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень. Згідно з п. 6.6.1 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, від 22.01.2001 № 22 (із змінами та доповненнями), суть винаходу (корисної моделі) виражається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід (корисна модель). Відповідно до п. 7.1.1 вищенаведених Правил, формула винаходу (корисної моделі) призначена для визначення обсягу правової охорони, яка надається патентом. Отже, обсяг правової охорони винаходу (корисної моделі) визначається за формулою винаходу, яка складається зі всіх його (її) суттєвих ознак. При цьому, під час визначення того, чи відповідає винахід умовам патентоспроможності новизні, має враховуватись законодавство, що діяло на дату подання заявки на винахід. За результатами експертизи заявки №2002043664, проведеної уповноваженим закладом експертизи, було встановлено відповідність заявленого винаходу умовам патентоспроможності та прийнято рішення про видачу патенту на винахід. Патент України №54880 на винахід був виданий відповідно до порядку, встановленого законодавством про охорону прав на винаходи і корисні моделі. Законами України про набуття та здійснення права на конкретні об`єкти інтелектуальної власності також передбачено способи захисту відповідного права. Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону. Згідно з ч. 1 ст. 7 наведеного Закону, винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Таким чином, відсутність у винаходу винахідницького рівня є підставою для визнання патенту на нього недійсним у судовому порядку. 4.3. Як зазначалось вище, з Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, 20.03.2017 до суду першої інстанції надійшов висновок експерта №174/16 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 01.03.2017 у справі №910/24991/15, а також висновок спеціаліста у справі №910/24991/15 від 09.02.2017 (том 2 а.с. 56-78). Відповідно до цих висновків експерта винахід за незалежними пунктами 1 та 4 Патенту України №54880 на дату подання заявки на видачу патенту - 30.04.2002 не відповідав умові патентоздатності «новизна», а за незалежним пунктом 3 Патенту України №54880 - відповідав умові патентоздатності «новизна». Натомість, згідно висновку спеціаліста відповідь на питання, чи відповідав винахід за Патентом України №54880 на дату подання заявки на видачу патенту - 30.04.2002 умові патентоздатності «новизна», виходить за межі компетенції спеціаліста. 4.4. В силу приписів статті 107 Господарського процесуального кодексу України, місцевим господарським судом призначено експертизу у сфері інтелектуальної власності. З Центру судової експертизи та експертних досліджень 16.03.2018 до суду першої інстанції надійшов висновок експерта №004-ОВМ/17 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 07.03.2018.(том 3 а.с. 1-29). Згідно висновку експерта №004-ОВМ/17 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 07.03.2018: 1). Застосування сполуки (S)-2-аміно-5-гуанідинпентанової кислоти (S)-2-аміноглутарату (L-аргініну L-глутамат) як фармацевтичного препарату, що має гепатопротекторну та детоксикуючу дію було частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а саме до 30.04.2002. 2). Спосіб одержання сполуки (S)-2-амино-5-гуанідинпентанової кислоти (S)-2-аміноглутарат (L- аргініну L-глутамат) не був частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а саме до 30.04.2002. 3). Фармацевтична композиція, що має гепатопротекторну та детоксикуючу дію було частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а саме до 30.04.2002. 4). Винахід за незалежними пунктами 1 та 4 патенту України №54880 на дату подання заявки на видачу патенту - 30.04.2002 не відповідав умові патентоздатності «новизна», а за незалежним пунктом 3 патенту України №54880 на дату подання заявки на видачу патенту - 30.04.2002 відповідав умові патентоздатності «новизна». 4.5. Згідно з приписами частин 1, 2, 5-7 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав. Апеляційним господарським судом було встановлено та проаналізовано, що відповідачем-2 за власною ініціативою було замовлено та проведено ряд експертиз, зокрема Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз та ТОВ «Глобал Експерт Юа». Як вбачається з матеріалів справи та встановлено апеляційним господарським судом, до Господарського суду міста Києва 09.10.2018 представником Відповідача-2 було надано копію висновку судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №4203 судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності по господарській справі №910/24991/15 від 07.09.2018 (том 4 а.с. 5-12) та копію висновку експерта ТОВ «Глобал Експерт Юа» №G-002-ПЕГ/18 від 14.08.2018 (том 4 а.с. 14-15), завірені зазначеним представником. 4.5.1. Згідно висновку судового експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №4203 судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності по господарській справі №910/24991/15 від 07.09.2018: 1). Застосування сполуки (S)-2-аміно-5-гуанідинпентанової кислоти (S)-2-аміноглутарату (L-аргініну L-глутамат) формули «*» як фармацевтичного препарату, що має гепатопротекторну та детоксикуючу дію не було частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а саме до 30.04.2002. 2). Спосіб одержання сполуки (S)-2-амино-5-гуанідинпентанової кислоти (S)-2-аміноглутарат (L- аргініну L-глутамат) не був частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а саме до 30.04.2002. 3). Фармацевтична композиція, що має гепатопротекторну та детоксикуючу дію, захищена патентом України №54880, не була частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а саме до 30.04.2002. 4). Винахід за патентом України №54880 на дату подання заявки на видачу патенту - 30.04.2002 - відповідав умові патентоздатності «новизна». 4.5.3. Згідно копії висновку експерта ТОВ «Глобал Експерт Юа» №G-002-ПЕГ/18 від 14.08.2018, структурна формула (S)-2-аміно-5-гуанідинпентанової кислоти (S)-2-аміноглутарат (L-аргініну L-глутамат), що захищена патентом на винахід 54880 та загальновідома речовина за структурною формулою L-Arginine L-glutamate salt не є тотожними. 4.6. Крім того, до Північного апеляційного господарського суду надійшла копія висновку експерта Центру експертних досліджень Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук №1270 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності у господарській справі №910/24991/15 від 10.06.2019 (зроблений на замовлення Відповідача-2 на підставі копій справи №910/24991/15). (том 5 а.с. 10-25). Згідно зазначеного висновку: 1). Загальнодоступними в світі до дати подання заявки 2002043664 (30.04.2002) на винахід за патентом України №54880 стали відомості, які містяться у наступному джерелі інформації: Чайка Л.А. и др., Антитоксический и гепатопротекторный эффект соли аргинина и глутаминовой кислоты, IV Российский национальный конгресс «Человек и лекарство», тезисы докладов, Москва, 8-12 апреля 1997 г., стр. 184 (т. 1 справи №910/24991/15, а.с. 30-32). Відомості, які містяться у наступних джерелах інформації: - Інструкція для медичного застосування препарату «Глутаргін», що затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України №332 від 12.12.2000, Реєстраційне посвідчення №р.12.00/02597; - Інструкція для медичного застосування препарату «Глутаргін», що затверджена Наказом Міністерства охорони здоров`я України №70 від 22.02.2001, Реєстраційне посвідчення №р.02.01/02790; не стали загальнодоступними в світі до дати подання заявки 2002043664 (30.04.2002) на винахід за патентом України №54880. 2). З публікації Чайки Л.А. и др. Антитоксический и гепатопротекторный эффект соли аргинина и глутаминовой кислоты, IV Российский национальный конгресс «Человек и лекарство», тезисы докладов, Москва, 8-12 апреля 1997 г., стр. 184 не була відома сукупність ознак, наведених у формулі винаходу за патентом України №54880 до 30.04.2002. 4.7. Апеляційний господарський суд зазначає, що мотиви відхилення по суті висновків експертизи, складених на замовлення відповідача-2 в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції не зазначено. Ці експертні висновки не оцінювались судом на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності. Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновків про необхідність призначення у справі комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності. При цьому, Північним апеляційним господарським судом було прийнято рішення призначити комплексну експертизу саме з метою роз`яснення питань які виникли при вирішенні спору, а Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності виходив з того, що вона є комплексною, і здійснював її в порядку проведення комплексної експертизи. Відтак, до Північного апеляційного господарського суду 26.06.2020 з Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності надійшов висновок експертів №205/19 за результатами проведення комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.06.2020 (том 6 а.с. 21-64). Згідно зазначеного висновку комплексної судової експертизи винахід за патентом України №54880 на дату подання заявки на видачу патенту - 30.04.2002 відповідає умовам патентоздатності «новизна». 4.8. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду звертає увагу, що згідно додаткових письмових пояснень відповідача-2 (апелянта) (том 6 а.с. 85-88) інформація щодо лікарського засобу «Глутаргін», а саме Інструкція до медичного застосування лікарського засобу «Глутаргін» (розчин для ін`єкцій, таблетки) у період з 01.12.2000 по 30.04.2002 в друкованих виданнях «Компандіум. Лікарські засоби» не розміщувалась. Сайт спеціалізованого медичного інтернет-видавництва «Компандіум. Лікарські засоби» розпочав свою роботу у 2006 році, та, відповідно, вищезазначена інформація не могла бути на ньому розміщена. Державний реєстр лікарських засобів України розпочав функціонувати взагалі з червня 2010 року, відтак Інструкції для медичного застосування препарату «Глутаргін», затверджені Наказом МОЗ №332 від 12.12.2000, не публікувалися в Державному реєстрі лікарських засобів до червня 2010. Редакція статті 9 Закону України «Про лікарські засоби», яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин, взагалі не передбачала внесення інструкцій для медичного застосування лікарського засобу до Державного реєстру лікарських засобів. В період виникнення спірних правовідносин, а саме з 19.09.2000 по 26.08.2005 діяв Порядок проведення експертизи матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних документів протягом дії реєстраційного посвідчення №220, яким інструкції до медичного застосування лікарських засобів не віднесені до статусу загальнодоступної інформації. На підставі викладеного, відомості, які містяться в Інструкції для медичного застосування препарату «Глутаргін», затверджені Наказом МОЗ №332 від 12.12.2000, не є такими, що стали загальнодоступними в світі до дати подання заявки 2002043664 на винахід за патентом України №54880. 4.9. З письмових пояснень Кисличенко В.С. на запитання, сформульовані Північним апеляційним господарським судом (том 7 а.с. 90-97) вбачається, що: 4.9.1. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати пріоритету, а за її відсутності, до дати подання заявки до Державної служби. При цьому загальнодоступними вважаються відомості з якими може ознайомитись будь-яка зацікавлена особа. 4.9.2. При перевірці винахідницького рівня встановлюють відомість з рівня техніки впливу сукупності ознак заявленого винаходу на досягнення зазначеного заявником технічного результату. Перевірка винахідницького рівня здійснюється щодо сукупності суттєвих ознак, наведених у незалежному пункті формули винаходу, шляхом порівняння цієї сукупності ознак з отриманими в результаті проведення пошуку відомостями про об`єкти, що є частиною рівня техніки. 4.9.3. На визнання винаходу таким, що має винахідницький рівень, не впливає його вдавана простота та вдавана очевидність механізму досягнення зазначеного технічного результату, якщо розкриття цього механізму стало відомим не з рівня техніки, а лише з матеріалів заявки. 4.9.4. Структурна формула сполуки, заявлена у формулі винаходу, відсутня у всіх джерелах, що становлять рівень техніки. Формула діючої речовини фармацевтичного препарату «Глутаргін» (попередній рівень техніки), є сіллю аргініну та глютамінової кислоти, яка має гепатопротекторну та гіпоамоніємічну дії. Водночас формула діючої речовини фармацевтичного препарату «Глутаргін», про яку йдеться в Інструкції, затвердженої Наказом МОЗ №332 від 12.12.2000, є сіллю аргініну та глютамінової кислоти у чистому вигляді, що має лише загально токсичну дію й зменшення ефекту аміаку. Сіль аргініну та глютамінової кислоти, про яку йдеться в Інструкції, є субстанцією, а формула сполуки (S)-2-аміно-5-гуанідинопентанової кислоти (S)-2-аміноглутарат (L-аргініну L-глутамат) представлена у вигляді нового методу синтезу вказаної субстанції. Отже, винахідницький задум формули сполуки (S)-2-аміно-5-гуанідинопентанової кислоти (S)-2-аміноглутарат (L-аргініну L-глутамат) був відсутній в попередньому рівні техніки. 4.9.5.Застосування сполуки виявляє більш високий рівень та спектр специфічної активності. 4.10. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). При цьому, згідно з статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Пунктом 4 п. 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2010 якщо обставини справи свідчать про доцільність отримання пояснень спеціаліста з питань, що виникають під час розгляду справи, зокрема, з метою з`ясування її фактичних обставин, господарський суд може скористатися правом, наданим йому статтею 30 ГПК, і викликати відповідного спеціаліста для участі в судовому процесі, притому як у підготовці справи до розгляду, так і під час її розгляду. Виклик спеціаліста здійснюється ухвалою суду. Його пояснення подаються суду у вигляді висновку або в іншій прийнятній для суду письмовій формі. Спеціаліст вправі відмовитися від надання пояснень, якщо наявних у нього матеріалів недостатньо або він не має необхідних знань. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що ЄСПЛ неодноразово вказував на правила належності та допустимості доказів. Так, доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України». Іноді використовується також фраза: «плід отруєного дерева». Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини. На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку суд повинен вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Відтак, на думку колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, висновок спеціаліста Кушко А.О. міг бути долучений до матеріалів справи лише сторонами або судом самостійно шляхом виклику цього спеціаліста та, як було зазначено вище, тільки після поновлення провадження у справі, а судовим експертом здійснювати дії щодо залучення вказаного доказу до матеріалів вказаної справи заборонено. Крім того, в результаті аналізу висновку експерта Короткого Є.В. вбачається, що він особисто не проводив відповідні дослідження, тобто самостійно не досліджував патент на винахід № 54880 , а фактично передоручив проведення судової експертизи іншій особі (спеціалісту Кушко А.О.), оскільки у висновку експерта вказаний експерт при обґрунтуванні своїх висновків на кожне питання посилався кожного разу на висновок спеціаліста, хоча цей спеціаліст не є атестованим судовим експертом, тобто не внесений до Державного реєстру атестованих судових експертів України. При цьому, судовий експерт, який проводив судову експертизу, не був позбавлений можливості повідомити про неможливість її проведення в зв`язку з тим, що поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що експерт Оцалюк В.М. у своєму висновку №004-ОВМ/17 від 07.03.2018 дійшов висновків, аналогічних висновкам первинної судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності, натомість ці висновки є хибними, що підтверджується висновками експертиз наданих відповідачем-2, висновками комплексної експертизи, призначеною апеляційним господарським судом та матеріалами справи у їх сукупності. При проведенні первинної експертизи об`єктів інтелектуальної власності фактично був порушений порядок її проведення, зокрема п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджений наказом Мінюсту №53/5 від 08.10.1998, та стаття 12 Закону України "Про судову експертизу", тощо. Так, висновок спеціаліста Кушко А.О. міг бути долучений до матеріалів справи лише сторонами або судом самостійно шляхом виклику цього спеціаліста тільки після поновлення провадження у справі, оскільки судовим експертом здійснювати дії щодо залучення вказаного доказу до матеріалів справи заборонено. Відтак, висновок експерта Короткого Є.В. №174\16 від 01.03.2017 та висновок спеціаліста від 09.02.2017 не може бути визнано належними та допустимими доказами, натомість зазначені висновки було покладено в основу оскаржуваного судового рішення, а призначення комплексної експертизи було обумовлено об`єктивною необхідністю встановлення істини по справі. 4.11. Як зазначає позивач, наявний в матеріалах справи поданий Відповідачем-2 Висновок експерта №4203 від 07.09.2018 (висновок експерта Струка І.О., складений з виходом за межі зони регіонального обслуговування), при складенні якого останній врахував «висновок експерта Привалко Е.Г. №G-002-ПЕГ/18 від 14.08.2018, є неналежним та недопустимим доказом. Також за результатами призначення в суді апеляційної інстанції повторної експертизи було складено Висновок експертів №205/19 за результатами комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.06.2020 (експертів Чабанець і Фої), складений з врахуванням відповідей спеціаліста у галузі хімії Кисліченко В.С., згідно якого винахід за оспорюваним патентом відповідає умові патентоздатності «новизна», однак на думку позивача цей висновок складений з порушеннями законодавства та суперечить матеріалам справи, що надає підстави для призначення повторної експертизи. Відповідно до судової практики ЄСПЛ з приводу затягування розгляду справ внаслідок призначення великої кількості експертиз, а саме рішення у справі «GORA v. POLAND (2004)», де йдеться про те, що призначення чотирьох експертиз мало наслідком необґрунтоване затягування розгляду, навіть не зважаючи на рівень складності справи. Загалом слід зазначити, що наразі найбільш поширеним інструментом для оскарження висновку експерта є їх заперечення учасником справи у процесуальних документах. Більш рідко зустрічаються випадки подання до суду рецензій на висновки експертів чи протилежних висновків експертів, зроблених на замовлення сторони (не в судовому порядку). Законодавчо визначено процедура та можливість оскарження результатів судової експертизи з метою виправлення добросовісних помилок експерта чи скасування завідомо неправдивого висновку є гарантією забезпечення права особи на незалежний суд та змагальний судовий процес. В судовому засіданні експерти Т.М. Чабанець та О.А. Фоя надали пояснення з приводу комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.06.2020, та зазначили, що застосування, спосіб одержання та фармацевтична композиція сполуки за патентом №54880 не було частиною рівня техніки до дати подання заявки на винахід за патентом України №54880, а винахід за патентом України №54880 на дату подання відповідачем-2 (апелянтом) заявки на видачу патенту -відповідає умовам патентоздатності «новизна». Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду відхиляє відведення позивачем спеціаліста Кисличенко В.С. з тих підстав, що доводи позивача стосовно , відводу спеціаліста, не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки позивач не наводить жодного обґрунтованого аргументу, який би свідчив про упередженість чи необ`єктивність спеціаліста Кисличенко В.С. При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що залучення Кисличенко В.С. було здійснено з метою дослідження обставин, які можливо встановити виключно із застосуванням спеціальних знань в галузі хімії, яким володіє остання. Таким чином, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду приходить до думки, що висновок експерта №4203 від 07.09.2018, висновок експерта Привалко Е.Г. №G-002-ПЕГ/18 від 14.08.2018, висновок №1270 від 10.06.2019, висновок експертів №205/19 комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 10.06.2020 є належними та допустимими доказами, та сприймається колегією суддів в якості правової підстави для винесення судового рішення. 4.12. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду звертає увагу, що проведення експертизи за заявкою відповідача-2 №20020436664 та видача оскаржуваного патенту №54880 на винахід відбулось у відповідності до приписів чинного законодавства України. За результатами експертизи заявки №2002043664, проведеної уповноваженим закладом експертизи (Державним підприємством «Український інститут промислової власності»), було встановлено відповідність заявленого винаходу умовам патентоспроможності та прийнято рішення про видачу патенту на винахід. Отже, Висновок про відповідність винаходу умовам патентоздатності, який набув статусу Рішення про видачу патенту на винахід, є правомірним в полі чинного законодавства, як і здійснена на його підставі державна реєстрація патенту України №54880. Відтак цілком законний та обґрунтований є висновок, що посилання позивача про невідповідність винаходу за патентом України №54880 умові патентоспроможності «новизна» необґрунтованими та недоведеними. 4.13. Оцінивши аргументи учасників справи та висновки господарського суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що при перевірці та оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати достатність поданих експертові об`єктів дослідження, повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним, узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експерта, обґрунтованість експертного висновку та узгодженість з іншими матеріалами справи, втім, такої оцінки висновок суду першої інстанції не містить. 4.14. Крім того, відповідач-2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із заявою про застосування строку позовної давності. В заяві, зокрема, зазначено, що при зверненні до суду з позовом позивачем було подано заяву про поновлення строку позовної давності, в якому останній вказав, що обставина про те, позивач не звертався до суду з позовом про визнання Патенту №54880 недійсним в межах трирічного строку обґрунтовується появою спору щодо встановлення факту порушення права на винахід у зв`язку із порушенням справи №922/4125/15, в межах якої відповідач-2 звернувся про встановлення факту порушення права на винахід. Згідно із частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. З наведеного вбачається, що самих обставин того, що особа не знала про порушення своїх прав для доведення факту початку перебігу строку позовної давності не достатньо, а особа повинна довести об`єктивну неможливість її дізнатись про порушення своїх прав. Зважаючи на викладене, відповідач-2 просить застосувати до позовних вимог наслідки спливу позовної давності. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України). Частинами четвертою, п`ятою статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо позовні вимоги визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу, тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право. Для правильного застосування частини першої статті 261 Цивільного кодексу України при визначенні початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав. За змістом наведеної норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що за результатами апеляційного провадження зроблені висновки про наявність правових підстав для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог, тобто вони визнані такими, що є необґрунтованими. Відтак, приймаючи рішення у спорі по суті, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає за необхідне відмовити відповідачу-2 у задоволенні заяви про застосування до позовних вимог наслідків спливу позовної давності. 4.15. Згідно з частинами 1-5 статті 236 господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Апеляційний господарський суд, приймаючи рішення у цій справі, врахував заборону формалізму як одну із вимог принципу пропорційності, який зобов`язує суди не допускати декларативного підходу в оцінці доказів. Крім того, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що аналізуючи питання обсягу доводів скаржника та висвітлення питань, щодо яких ці доводи наведено в оскарженому судовому рішенні, в аспекті вичерпності висновків суду, цілком законними і обґрунтованими будуть висновки про те, що позиції скаржника забезпечені вичерпним обґрунтуванням по всім істотним питанням, що виникли як у матеріально-правовому так і у процесуальному сенсах, та спростовують висновки місцевого господарського суду, викладені в оскарженому рішенні. За таких підстав, апеляційний господарський суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову, та визнає доводи скаржника більш вірогідними аніж доводи позивача, у зв`язку з чим апеляційний господарський суд приходить до висновків про наявність правових підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового рішення про відмову в позові. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України"). Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню. Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармацевтична компанія «Здоров`я» задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.02.2019 у справі №910/24991/15 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Матеріали справи №910/24991/15 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду України у порядку та строк передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.М. Грек Судді О.О. Хрипун М.А. Дідиченко