Постанова 4870 № 921/242/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "02" грудня 2020 р. Справа №921/242/20 Західний апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Дубник О.П. суддів Бойко С.М. Зварич О.В. за участю секретаря судового засідання Гулик Н.Г. розглянув апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області вих.№1-1-11-3742 від 09.10.2020 (вх.№ 01-05/2989/20 від 23.10.2020) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.09.2020 (повний текст ухвали складено 23.09.2020, суддя Стопник С.Г.), у справі № 921/242/20 за позовом: Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль до відповідача: Озернянської сільської ради (ОТГ), вул. Шевченка, 46а, с. Озерна, Зборівський район, Тернопільська область про стягнення 151 940,39 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства. за участю представників: від позивача (в режимі відеоконференції): Мартинюк З.І. в порядку самопредставництва (на підставі довіреності №1-1.15-69 від 08.01.2020, витяг з ЄДРПОУ); від відповідача: не з`явився (належним чином повідомлений).

1. Розгляд справи. Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось. Судове засідання фіксувалось за допомогою технічних засобів звукозапису, згідно зі ст. 222 ГПК України та відбувалось в режимі відеоконференції відповідно до ст. 197 ГПК України. 2.Вирішення процесуальних питань. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.10.2020, у складі колегії: головуючий суддя Дубник О.П., суддів: Гриців В.М. та Бойко С.М., поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 02.12.2020 на 12 год 30 хв. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді - члена колегії Гриців В.М., відповідно до розпорядження керівника апарату №573 від 30.11.2020, проведено автоматичну заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги (вх.№ 01-05/2989/20) у справі №921/242/20. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді -доповідача) Дубник О.П., суддів Бойко С.М. та Зварич О.В. 30.11.2020 колегією суддів у складі: головуючого судді (судді -доповідача) Дубник О.П., суддів Бойко С.М. та Зварич О.В., постановлено ухвалу про проведення судового засідання по справі №921/242/20, призначеного на 02.12.2020 о 12 год 30 хв,у приміщенні Західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Львів, вул. Личаківська, 81, з участю позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. В судове засідання, яке відбулося в режимі відеоконференції, з`явилися представник позивача. Відповідач в судове засідання не з`явився, про судове засідання повідомлявся належним чином на офіційну електронну адресу. Також від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№01-04/6960/20 від 26.11.2020) та клопотання про поновлення строку на його подання, подані через засоби поштового зв`язку 24.11.20. (вх.№01-04/6961/20 від 26.11.2020). Клопотання про поновлення строку на подання відзиву мотивовано тривалим перебуванням на лікарняному спеціаліста юриста Озернянської сільської ради, яка не могла ознайомитись з матеріалами справи. Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, заслухавши думку представника позивача, колегія суддів порадившись на місці, без виходу до нарадчої кімнати, ухвалила на підставі ст. 118, ч. 2, ст. 119 ГПК України відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву, оскільки відповідачем не надано доказів поважності пропуску строку на подання відзиву та таке клопотання подане після закінчення строку, встановленого судом. Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Явка представників не визнавалась обов`язковою. З врахуванням належного повідомлення відповідача про судове засідання, колегія суду прийшла до висновку про можливість розгляду справи у його відсутності.

3. Короткий зміст позовних вимог. Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Озернянської сільської ради про стягнення 151 940,39 грн збитків, заподіяних внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, встановленого при проведенні позапланової перевірки, про що складено акт від 14.04.2017. Цим актом зафіксовано несанкціоноване розміщення твердих побутових відходів (наявні свіжонасипані побутові відходи) неподалік дороги в сторону с. Покропивна, Козівського району, Тернопільської області в урочищі "Зади" на землях загального користування (прилегла територія належить до земель сільськогосподарського призначення Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області), площею 212х51м2, середньою висотою 1,2 м, що засвідчувало факт невиконання Озернянською сільською радою Зборівського району Тернопільської області Рішення заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Ференца Е.М. від 26.08.2011 №35, щодо тимчасової заборони (зупинення) з 26.08.2011 експлуатації сміттєзвалища на землях сільськогосподарського призначення Озернянської сільської ради Зборівського району Тернопільської області, біля дороги в сторону с. Покропивна, до усунення порушень, виявлених за наслідками перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.08.2011 року, що є порушенням п."ї" ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". Крім цього, позивач зазначає, що за наслідками перевірки виявлено, що при експлуатації сміттєзвалища порушується технологічна схема складування відходів, відсутні інструкції з експлуатації сміттєзвалища та сітчаті огородження для затримання легких фракцій відходів, допускається засмічення прилеглої до сміттєзвалища території, під`їзна дорога без твердого покриття, відсутні контрольно-пропускний пункт, ваги для обліку твердих побутових відходів, вишка для візуального контролю складу відходів тощо. Проектна документація на місце видалення відходів з розділом "Оцінка впливу на навколишнє природне середовище", документи по введенню об`єкта в експлуатацію, паспорт видалення відходів - відсутні. Контроль за станом підземних вод не здійснюється. Відсутня система захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, що є порушенням ст.ст. 33, 35-1 Закону України "Про відходи". Сума збитків, заподіяних внаслідок експлуатації сміттєзвалища без встановленої системи підземних вод та вловлювання фільтрату, розрахована згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів" і становить 151 940,39 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.

4. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 14.09.2020 в задоволенні позову відмовлено. Судом встановлено, що відповідач не є ні власником, ні користувачем земельної ділянки, на якій виявлено несанкціоноване сміттєзвалище; сільська рада не відноситься до суб`єктів, діяльність яких пов`язана із поводженням з відходами, а відповідно до ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, що визначені Конституцією України та законами України. Факт забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалища, внаслідок засмічення, наявність фільтрату, перевіркою, проведеною 13-14.04.2017 не досліджувався і встановлений не був, жодні проби (зокрема води, грунтів, фільтрату) не бралися, результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій відсутні. За наслідками перевірки інспекцією не встановлено порушення відповідачем законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів. Факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. При цьому, підставою для нарахування та стягнення збитків є саме забруднення земельної ділянки, а не її засмічення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №904/6886/17 від 13.04.2018). Суд першої інстанції зробив висновок, що відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель (вказаний факт було встановлено під час проведення перевірки 13-14.04.2017), що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини. Підсумовуючи, місцевий господарський суд зазначив про відсутність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення в діях відповідача. 5.Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи. 5.1. Державна екологічна інспекція у Тернопільській області просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 14.09.2020 у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позову. Зокрема, апелянт зазначає про нез`ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи; про невідповідність висновків суду, викладених в оскаржуваному рішенні, встановленим обставинам справи. Апелянт стверджує, що наявність діючого несанкціонованого сміттєзвалища підтверджує факт невиконання Озернянською сільською радою рішення Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Ференца Е.М. від 26.08.2011 №35 щодо тимчасової заборони (зупинення) з 26.08.2011 експлуатації сміттєзвалища на землях сільськогосподарського призначення (рілля) Озернянської сільської ради неподалік дороги, в напрямку с. Покропивна, до усунення порушень виявлених за наслідками перевірки, щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.08.2011. Посилаючись на ст. 21 Закону України «Про відходи», апелянт зазначає, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами, належить забезпечувати виконання вимог законодавства про відходи, вирішення питань, щодо розміщення на своїй території об`єктів поводження з відходами, вжиття заходів, щодо ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ. З викладених обставин, на думку апелянта, вбачається тривала бездіяльність органу місцевого самоврядування (більше 10 років невиконання приписів) призводить до масштабного забруднення поверхневих та підземних вод фільтратом сміттєзвалища. Факт забруднення підземних вод встановлено державним інспектором за результатами перевірки на основі візуальних спостережень. 5.2. Судом апеляційної інстанції відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку для подання відзиву.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції. Відповідно до рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Ференца Е.М. №35 від 26.08.2011, прийнятого за результатами розгляду акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.08.2011, протоколів про адміністративне правопорушення №007927, №007928 та №007929 від 10.08.2011, встановлено наявність сміттєзвалища площею 1,05 га, розташованого за межами населеного пункту на землях сільськогосподарського призначення (рілля) Озернянської сільської ради біля дороги в сторону с. Покропивна, експлуатація якого здійснюється без розроблення проектної документації, без дозволу на розміщення відходів, з порушеннями технологічної схеми складування відходів, без оснащення системами захисту ґрунтових вод тощо. Вирішено: Озернянській сільській раді (сільський голова Наконечний Богдан Ярославович) тимчасово заборонити (зупинити) з 26.08.2011 експлуатацію сміттєзвалища на землях сільськогосподарського призначення Озернянської сільської ради біля дороги в сторону с.Покропивна (п.1 рішення); відповідальність за виконання цього рішення покласти на сільського голову с. Озерна Наконечного Б.Я. (п.2 рішення) (а.с.5). 04.04.2017 на адресу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області надійшла заява гр. ОСОБА_1 , якою останній повідомив, про те, що на території Озернянської сільської ради, за межами населеного пункту неподалік дороги до с.Покропивна, Козівського району, Тернопільської області продовжує діяти несанкціоноване сміттєзвалище, чим завдає шкоди навколишньому природному середовищу (а.с.6). Згідно наказу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №106 від 11.04.2017, направлення на проведення позапланової перевірки від 11.04.2017 та Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, в період з 13 по 14 квітня 2017 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області проведено позапланову перевірку на предмет дотримання Озернянською сільською радою Зборівського району Тернопільської області вимог делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища за участю сільського голови Наконечного Б.Я (а.с.7-8). Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області, у присутності Озернянського сільського голови Наконечного Б.Я., складено Акт обстеження засмічення, забруднення земельної ділянки від 13.04.2020, згідно якого встановлено, що земельна ділянка, яка знаходиться за межами населеного пункту та належить Озернянській сільській раді засмічена побутовими відходами загальною площею 10812м2 (51х212м), середньою висотою 1,5 м, відповідно об`єм складає 10812м3. Копію акту обстеження вручено голові Озернянської сільської ради Наконечному Б.Я., про що свідчить підпис останнього на Акті (а.с.9). В ході обстеження використовувалась вимірювальна рулетка (зав. №б/н, свідоцтво №89-Ф, чинне до 20.03.2018) (а.с.11). 13-14.04.2017, за результатами перевірки, проведеної державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області, у присутності Озернянського сільського голови Наконечного Б.Я., складено Акт перевірки дотримання вимог делегованих повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, у якому зазначено, що перевіркою зафіксовано несанкціоноване розміщення ТПВ (наявні нещодавно насипані побутові відходи) неподалік дороги в сторону с.Покропивна, розміри засміченої ділянки становлять 212х51 м2, середня висота 1,5 м, тобто встановлено, що Озернянською сільською радою (сільським головою Наконечним Б.Я.) не виконується Рішення Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Ференца Е.М. №35 від 26.08.2011 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації сміттєзвалища на землях Озернянської сільської ради Зборівського району за межами населеного пункту, що є порушенням п."ї" ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та зазначено, що при експлуатації сміттєзвалища порушується технологічна схема складування відходів, відсутні інструкція з експлуатації сміттєзвалища та сітчаті огородження для затримання легких фракцій відходів, допускається засмічення прилеглої до сміттєзвалища території, під`їзна дорога без твердого покриття, відсутні контрольно-пропускний пункт, ваги для обліку твердих побутових відходів та вишка для візуального контролю складу відходів. З метою запобігання виносу забруднення транспортними засобами за територію сміттєзвалища не споруджено дезбар`єр. На в`їзді до сміттєзвалища відсутній щит з інформацією про сміттєзвалище, режим його роботи, види відходів, що приймаються. Проектної документації на місце видалення відходів з розділом "Оцінка впливу на навколишнє природне середовище", документи по введенню об`єкта в експлуатацію, паспорт видалення відходів - немає. Контроль за станом підземних вод не здійснюється. Відсутні системи захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату, що є порушенням ч.2 ст.28, ч.2 ст.33 Закону України "Про відходи" (а.с.10). Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Мочулою Н.Л. відносно голови Озернянської сільської ради Наконечного Б.Я. 13.04.2017 складено протокол про адміністративне правопорушення №000316 щодо невиконання законних розпоряджень (рішень) посадових осіб, які здійснюють державний контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, а саме - рішення заступника Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Ференца Е.М. №35 від 26.08.2011 "Про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації сміттєзвалища на землях Озернянської сільської ради Зборівського району за межами населеного пункту біля дороги в сторону с. Покропивна", що є порушенням п."ї" ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (а.с.12), а також протокол про адміністративне правопорушення №000317 щодо порушення вимог поводження з відходами під час їх захоронення, видалення, утилізації, а саме - допустив видаляння побутових відходів на земельну ділянку за межами населеного пункту біля дороги в сторону с.Покропивна на території Озернянської сільської ради, на яку відсутня проектна документація "Оцінка впливу на навколишнє природне середовище", відсутній паспорт, сміттєзвалище не введене в експлуатацію), що є порушенням ст.ст.33, 35-1 Закону України "Про відходи" (а.с.13) та постанову про накладення адміністративного стягнення №16, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена п.4 ст.42 Закону України "Про відходи" та п."ї" ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн (а.с.14). Квитанцією №60 від 24.06.2017 підтверджується сплата сільським головою штрафу в розмірі 850,00 грн (а.с.15). Озернянська сільська рада, листом від 24.04.2017 повідомила Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області про те, що земельна ділянка площею 3,0 га в урочищі Зади знаходиться в межах загального користування (сміттєзвалище) за межами населеного пункту (а.с.16). Згідно Розрахунку розміру відшкодування збитків заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалища побутових відходів, на території Озернянської сільської ради Зборівського району, проведеного відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783, за період з 01.01.2017 по 30.06.2017, сума збитків склала 151 940,39 грн. При цьому, як зазначено в Розрахунку, у зв`язку із неможливістю проведення комплексного дослідження хімічного складу фільтрату сміттєзвалища (відсутність резервуару для відведення фільтрату), в розрахунку використано середньостатистичні показники вмісту забруднюючих речовин у фільтраті, а також інформацію щодо кількості опадів за період з 01.01.2017 по 30.06.2017, зазначену у довідці Тернопільського обласного центру з Гідромеорології №35.04/10/188 від 28.07.2017. 15.08.2017 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області направлено Озернянській сільській раді претензію з вимогою перерахувати суму завданих державі збитків в результаті порушення природоохоронного законодавства в розмірі 151 940,39 грн (а.с.23). 06.09.2017 Озернянська сільська рада надала відзив на претензію №421, в якій відмовилася сплачувати збитки в сумі 151 940,39 грн, посилаючись на те, що матеріалами перевірки не доведено факту утворення на сміттєзвалищі фільтрату та забруднення ним підземних водних горизонтів, а розрахунок розміру збитків базується виключно на гіпотетичних висновках про можливе забруднення навколишнього середовища і не підтверджено матеріалами перевірки та лабораторними дослідженнями (а.с.24). Державна екологічна інспекція у Тернопільській області листом №1-4/3558/2101 від 27.10.2017 роз`яснила, що розмір збитків розраховано правомірно у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, якою передбачено, що у разі неможливості проведення комплексного дослідження хімічного складу фільтрату як сміттєзвалищ, так і полігонів твердих побутових та промислових відходів (зокрема через відсутність спостережних свердловин), приймається середньостатистичний вміст забруднюючих речовин у фільтраті згідно додатку

11. Оскільки відповідачем в добровільному порядку не відшкодовано збитки, завдані навколишньому природному середовищу внаслідок своєї бездіяльності, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулася із даним позовом до господарського суду (а.с. 25).

7. Норми права та висновки якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови. Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи і заперечення, які наведені в апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Предметом позову є вимога про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Положення ст. 50 Конституції України гарантують кожному право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі (ст. 66 Конституції України). Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами. Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі. Розмір збитків обчислюється на підставі затверджених у встановленому законом порядку такс та методик(ст. 69 названого Закону). За розрахунком позивача, відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783, заподіяний Озернянською сільською радою Зборівського району, в період з 01.01.2017 по 30.06.2017, державі розмір шкоди внаслідок засмічення земель відходами склав 151 940,39 грн. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди. Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 N171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика № 171). Відповідно до п.п. 3.2, 3.3, 3.5, 3.6 Методики № 171, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. Об`єм відходів (м 3), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням. Згідно розділу 5 Методики № 171, розміри шкоди наслідок засмічення земель обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Відходи, що спричинили засмічення земельної ділянки, класифікуються за 4 класами небезпеки згідно з ДСанПіН 2.2.7.029-99 "Державні санітарні правила і норми. Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення класу їх небезпеки для здоров`я населення", що затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.07.99 N 29, чинними нормативними документами у сфері поводження з відходами (додаток 5). У складеному позивачем акті обстеження засмічення, забруднення земельної ділянки від 13.04.2017 зазначено, що земельна ділянка, яка знаходиться за межами населеного пункту та належить Озернянській сільській раді засмічена побутовими відходами загальною площею 10812м2 (51х212м), середньою висотою 1,5 м, відповідно об`єм складає 10812м3. Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини. При цьому, як зазначено в Розрахунку, у зв`язку із неможливістю проведення комплексного дослідження хімічного складу фільтрату сміттєзвалища (відсутність резервуару для відведення фільтрату), в розрахунку використано середньостатистичні показники вмісту забруднюючих речовин у фільтраті, а також інформацію щодо кількості опадів за період з 01.01.2017 по 30.06.2017, вказану у довідці Тернопільського обласного центру з Гідромеорології №35.04/10/188 від 28.07.2017. Суд констатує, що в акті перевірки не зазначено обставин, з яких вбачається, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, в тому числі і водних ресурсів, як підставу для проведення розрахунків заподіяної шкоди саме відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 20.07.2009 №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783(далі - Методика № 389). Судами встановлено, що в акті перевірки відсутні відомості, які б підтверджували факт забруднення навколишнього природного середовища, зокрема матеріали ґрунтових досліджень, акти відбору проб та протоколи вимірювань, а також, що таке розміщення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Методика № 389 встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зокрема у разі: забруднення водних об`єктів, у тому числі пов`язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об`єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів; забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів. У розділі ХІ Методики № 389 (п.11.1) передбачено формулу для розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових та промислових відходів. При цьому зазначено, що такі розраховуються починаючи з моменту встановлення факту впливу сміттєзвалища або полігона твердих побутових та промислових відходів на підземні води і до моменту припинення цього впливу, визначаються за кожний розрахунковий період. Пунктом 11.2 Методики № 389 передбачено формулу для розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих вод фільтратом сміттєзвалищ та полігонів твердих побутових та промислових відходів. При цьому, зазначено, що у разі забруднення фільтратом поверхневих вод (витік за межі полігона і стік його по рельєфу, незалежно від того, чи зафіксоване втікання фільтрату в поверхневий водний об`єкт) і за відсутності даних про забруднення підземних вод приймається, що кількість фільтрату, яка надійшла у поверхневі води за розрахунковий період, еквівалентна кількості фільтрату, що утворився за той же період. Згідно п.11.3. Методики № 389 визначено, що у разі неможливості визначення характеру впливу сміттєзвалищ та полігонів на водні об`єкти збитки розраховуються за варіантом забруднення підземних вод (формула (27). У разі неможливості проведення комплексного дослідження хімічного складу фільтрату як сміттєзвалищ, так і полігонів твердих побутових та промислових відходів приймається середньо-статистичний вміст забруднюючих речовин у фільтраті згідно з додатком

11. Методика № 389 застосовувалась позивачем, як він пояснив, саме у зв`язку із неможливістю проведення комплексного дослідження хімічного складу фільтрату сміттєзвалища через відсутність відповідних резервуарів для фільтрату. Однак, факт забруднення підземних вод фільтратом сміттєзвалища, внаслідок засмічення, наявність фільтрату, перевіркою, проведеною 13-14.04.2017 не досліджувався і встановлений не був, жодні проби (зокрема води, грунтів, фільтрату) не бралися, результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій відсутні. В матеріалах справи такі докази відсутні. Судом першої інстанції, вірно зазначено, що факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак позивачу необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, а підставою для нарахування та стягнення збитків є саме забруднення земельної ділянки, а не її засмічення. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено протиправності поведінки відповідача та шкоди, як обов`язкових елементів застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, тому підстави для покладення на нього обов`язку по відшкодуванню шкоди відсутні. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що добровільна сплату Озернянським сільським головою Наконечним Б.Я. 850,00 грн штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, свідчить про визнання ним вини у вчиненні правопорушення, однак не є достатнім доказом заподіяння відповідачем шкоди навколишньому природному середовищу у заявленому в позовній заяві розмірі. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.09.2020 у справі №921/242/20 необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

8. Судові витрати. У зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд на підставі ст. 129 ГПК України дійшов до висновку про покладення на апелянта витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 418,50 грн. Керуючись ст.ст.129, 252, 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 14.09.2020 у цій справі без змін.

2. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на апелянта.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду. Повний текст постанови складено 08.12.2020 Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua. Головуючий-суддя О.П. Дубник Судді С.М.Бойко О.В.Зварич