Постанова 4818 № 644/11697/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 02 грудня 2020 2020 року м. Харків справа № 644/11697/15-ц провадження № 22-ц/818/5670/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Пилипчук Н.П. , суддів: Тичкової О.Ю., Кругової С.С., за участю секретаря судового засідання : Плахотнікової І.О., Учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі: ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мороз Галина Іванівна розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мороз Галина Іванівна про зміну черговості одержання права на спадкування, стягнення коштів за утримання спадкового майна та перерозподіл часток, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07 жовтня 2020 року, ухвалене суддею Ізмайловим І.К., в залі суду м. Харкові, В С Т А Н О В И В : Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07 жовтня 2020 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову, якою визнати необхідними вжиття запобіжних заходів, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що у разі незастосування заходів забезпечення позову, про які просила заявник, може стати неможливим виконання судового рішення, оскільки існує загроза відчуження майна з боку відповідачів. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що рішенням Орджонікідзевського районного суд м. Харкова від 20.04.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про зміну черговості одержання права на спадкування, стягнення коштів за утримання спадкового майна та перерозподіл часток. Вказане рішення набрало законної сили, оскільки Постановою Верховного Суду від 20.04.2018 року рішення Орджонікідзевського районного суд м. Харкова від 20.04.2018 року та постанову Апеляційного суду харківської області залишено без змін. На думку апелянта вказане рішення не стосується забезпечення позову та виконання чи невиконання цивільно-правових дій щодо спірного майна. Також зазначає, що на час розгляду даної заяви відсутні заходи забезпечення позову і відповідач може вчинити будь-які цивільно-правові дії щодо спадкового майна. Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надійшло. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та на Ѕ частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2 , які належали померлому ОСОБА_3 . В обґрунтування заяви зазначила, що звернулася з заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мороз Г.І. про зміну черговості одержання права на спадкування, стягнення коштів за утримання спадкового майна та перерозподіл часток. Існує реальна загроза відчуження відповідачкою спадкового майна, що в свою чергу може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2018 року рішенням Орджонікідзевського районного суд м. Харкова ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про зміну черговості одержання права на спадкування, стягнення коштів за утримання спадкового майна та перерозподіл часток. Постановою апеляційного суду Харківської області від 02.09.2018 року рішення Орджонікідзевського районного суд м. Харкова від 20.04.2018 року залишено без змін і відповідно до ст. 384 ЦПК України рішення набрало законної сили. Постановою Верховного Суду від 02.04.2020 р. рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 20.04.2018 року та постанову апеляційного суду Харківської області від 02.09.2018 р. залишено без змін. 09 червня 2020 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова задоволено заяву ОСОБА_2 та скасовано заходи забезпечення позову знято арешт на квартиру АДРЕСА_1 та на Ѕ частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2 . Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може на будь-якій стадії розгляду справи забезпечити позов, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Згідно роз`яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Перегляд рішень, ухвал та судових наказів, що набрали законної сили у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. Підставою такого перегляду є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення. Порядок перегляду рішень, ухвал та судових наказів у зв`язку з нововиявленими обставинами регламентується главою 3 розділу V ЦПК України. За своїм змістом ця стадія цивільного процесу виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень у цивільних справах. Цей вид провадження має значення та використовується лише у випадку, якщо вичерпано всі інші допустимі засоби процесуально-правового захисту. Розгляд судом заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є стадією судочинства, під час якої суд не вирішує спору, а досліджує, чи наявні визначені законодавством нововиявлені обставини, що дають підставу для перегляду рішення. Колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів того, що забезпечення позову на цій стадії цивільного процесу у зазначений нею спосіб, з огляду на наведені нею доводи буде виправданим. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 08 вересня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову аналогічної змісту і з того часу нових доводів та доказів необхідності вжиття таких заходів ОСОБА_1 не надала. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального праві, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 07 жовтня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Н.П. Пилипчук Судді О.Ю. Тичкова С.С. Кругова