Ухвала КАС ВС № 640/45/19

УХВАЛА 10 грудня 2020 року м. Київ справа № 640/45/19 адміністративне провадження № К/9901/25093/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування розпоряджень, в с т а н о в и в : Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено. 01 жовтня 2020 року зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 жовтня 2020 року зазначена касаційна скарга передана колегії суддів: головуючий суддя - Кашпур О.В., судді - Мацедонська В.Е., Уханенко С.А. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н. Богданюк від 23 жовтня 2020 року № 2042/0/78-20. Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано надати уточнену касаційну скаргу в частині зазначення конкретних підстав для відкриття касаційного провадження із відповідним обґрунтуванням таких підстав згідно з вимогами частини четвертої статті 328 КАС України, а також уточнення норм права, висновок щодо застосування яких не висловлено Верховним Судом; документ про сплату судового збору або належні і допустимі докази звільнення від такої сплати. У встановлений судом строк скаржником подано уточнену касаційну скаргу, в якій підставою для відкриття касаційного оскарження судових рішень визначено пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України та вказано про те, що «ігнорування судами доводів (підстав) позову та апеляційної скарги унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 353 КАС України)». Так, згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або; 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів. В уточненій касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах норм права, як-от: 4, 51, 53 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР, статей 5, 16 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» від 15 січня 1999 року № 401-XIV, статей 15, 16 Статуту територіальної громади міста Києва в їх системному зв`язку. На думку заявника касаційної скарги, у порушення вимог пунктів 2, 3, 6, 7 частини четвертої статті 246, пункту 3-в частини першої статті 322 КАС України судами першої та апеляційної інстанції не надано мотивовану оцінку норм права, на які посилалась позивач (стаття 16 Закону України від 15 січня 1999 року № 401-XIV«Про столицю України - місто-герой Київ») та мотиви їх незастосування; в оскаржуваних судових рішеннях відсутні мотиви відхилення аргументів позивача та наданих доказів, зокрема, постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2014 року по справі № 2а/118/11(провадження 2а/761/4/14). Проте, Суд відхиляє вказані доводи заявника, оскільки із змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року вбачається, що судом першої інстанції було надано оцінку доводам позивача стосовно встановлених постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2014 року по справі № 2а/118/11 (провадження 2а/761/4/14) обставин. Крім того, проаналізувавши доводи уточненої касаційної скарги, Суд зазначає, що під час вирішення спірних правовідносин судом першої інстанції враховано практику Великої Палати Верховного Суду, висловлену у постанові від 19 березня 2019 року № 826/16994/15 щодо наявності у виконавчого органу Київської міської ради повноважень по встановленню тарифів на комунальні послуги, а також висновки Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 про те, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). З огляду на викладене, Суд дійшов до висновку про те, що зазначені заявником підстави для касаційного оскарження судових рішень не є достатньо обґрунтованими, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Зміст уточненої касаційної скарги є майже ідентичним до змісту первинної касаційної скарги, мотивування зводиться до тлумачення норм матеріального і процесуального права, що виключає можливість перегляду рішення апеляційного суду з цих підстав в касаційному порядку. Таким чином, у встановлений судом строк, та на теперішній час недоліки, зазначені в ухвалі Верховного Суду, скаржником не усунуто, тому касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. За таких обставин, питання щодо звільнення особи від сплати судового збору Верховним Судом не вирішується. Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. З огляду на те, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги відповідно до вимог частини четвертої статті 328 КАС України, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України, у х в а л и в : Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Київської міської державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування розпоряджень - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: О. В. Кашпур Судді: В.Е. Мацедонська С.А. Уханенко