Постанова КАС ВС № 308/1182/16-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2020 року м. Київ справа № 308/1182/16-а адміністративне провадження № К/9901/42862/18 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В.В., суддів - Бившевої Л.І., Олендера І.Я., розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.09.2016 (суддя - Лемак О.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 (головуючий суддя - Гулида Р.М., судді: Запотічний І.І., Улицький В.З.) у справі №308/1182/16-а. встановив: ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом, в якому просив скасувати постанову заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Гребьонкіна О.В. у справі про порушення митних правил від 27.01.2016 №0067/30516/16 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України. Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.09.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017, в позові відмовлено. Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Закарпатської області від 28.09.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є такою, що має бути скасована, а адміністративна справа закрита з підстав відсутності складу і події адміністративного правопорушення, оскільки факт перебування автомобілю на ремонті підтверджується відповідною довідкою. В письмових запереченнях на касаційну скаргу Закарпатська митниця ДФС зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Переглядаючи прийняті у справі судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 12.01.2016 о 09 год. 23 хв. на митному посту «Дякове» Закарпатської митниці ДФС на ділянку «Виїзд з України» заїхав автомобіль марки «VW Fох», реєстраційний номерний знак України НОМЕР_1 , під керуванням гр. України ОСОБА_1 . Під час проведення перевірки пропуску по системі аналізу ризиків спрацював ризик про наявність орієнтування від 16.11.2015 №07-70-63/45-5818 на ОСОБА_1 щодо не вивезення транспортного засобу НОМЕР_2 . Транспортний засіб з метою проведення поглибленого огляду було виведено з «зеленого коридору». Згідно інформації центральної бази даних Єдиної Автоматизованої Інформаційної системи Держмитслужби, транспортний засіб «ВМW 318» р.н. НОМЕР_2 був ввезений громадянином України ОСОБА_1 на митну територію України 23.10.2015 о 01 год.18 хв. в пункті пропуску «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС в митному режимі «Транзит». Вказаний транспортний засіб ОСОБА_1 мав вивезти у зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС у строк, який не перевищує 5 діб, тобто до 28.10.2015. Однак, ОСОБА_1 перевищив встановлений статтею 95 Митного кодексу України строк вивезення транспортного засобу, який перебував під митним контролем органу доходів і зборів більше, ніж на десять діб. Внаслідок чого, постановою заступника начальника Закарпатської митниці ДФС Гребьонкіна О.В. у справі про порушення митних правил за №0067/30516/16 від 27.01.2016 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 8500,00 грн. Згідно частини першої статті 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до статті 381 Митного кодексу України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом. За змістом статті 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту та бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу. Частиною другою статті 200 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що доставка товарів та документів на них повинна бути здійснена у строк, визначений статтею 95 цього Кодексу. Згідно частини шостої статті 379 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу. Статтею 95 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення діяльності одного митного органу - 5 діб). Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті, до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу. У свою чергу, статтею 192 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. Статтею 460 Митного кодексу України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом. Порядок виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 №657. За змістом положень розділу VIII наведеного Порядку №657, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, у зв`язку з якою товари, транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, були пошкоджені (зіпсовані, знищені, втрачені тощо) або потребували певного часу для відновлення можливості їх переміщення з метою забезпечення виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події. Факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем. Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції. Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Системний аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку, що особа звільняється від відповідальності за статтею 470 Митного кодексу України у разі наявності факту аварії або дії обставин непереборної сили за умови документального підтвердження такого факту та вчасного (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмового повідомлення найближчого митного органу про обставини події. Отже, такі факти як: вихід із ладу транспортного засобу та його подальший ремонт не можуть бути прирівняні до аварії або обставин непереборної сили. Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, відповідно до заяви ОСОБА_1 від 26.01.2016 наданої начальнику Закарпатської митниці ДФС, яка була отримана митницею 27.01.2016 позивач стверджує, що не мав можливості вивезти транспортний засіб «ВМW 318» р.н. НОМЕР_2 у зазначений законодавством строк у зв`язку з знаходженням автомобіля на ремонті з 27.10.2015 по 26.01.2016. Відповідно до довідки №02/01/16 від 26.01.2016, виданої приватним підприємцем ОСОБА_1 , автомобіль марки «ВМW 318» р.н. НОМЕР_2 проходив діагностування та ремонт паливного насоса автомобіля з 27.10.2015 по 26.01.2016. Проте, доказів того, що такий ремонт у період 27.10.2015 по 26.01.2016 був здійснений у зв`язку із обставинами аварії або дії обставин непереборної сили позивачем у судовому процесі надано не було. Крім того, довідка від 26.01.2016 № 02/01/16 видана ПП ОСОБА_1 про факт здійснення господарської операції не містить усіх обов`язкових реквізитів: дату і місця його складання; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, гр. ОСОБА_1 до найближчого митного органу до завершення строку транзиту про обставини подій, у зв`язку з якими порушено ці строки, не звертався. Копію оскаржуваної постанови було отримано особисто позивачем 27.01.2016. Отже, як свідчать обставини справи, доставка транспортного засобу до органів доходів і зборів призначення поза межами встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку, була зумовлена поломкою автомобілю, що не є в розумінні наведених норм законодавства аварією чи дією обставин непереборної сили, з чим законодавець пов`язує обставини звільнення від відповідальності за порушення митних правил. З огляду на те, що у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, що підтверджується матеріалами справи та встановлено судами попередніх інстанцій, застосування до ОСОБА_1 санкції у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності на підставі частини третьої статті 470 Митного кодексу України відповідає вимогам законодавства. Так, частиною третьою статті 470 Митного кодексу України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Щодо посилань позивача у касаційній скарзі про закриття провадження у справі слід зазначити, що право закрити провадження у справі про порушення митних правил або змінити вид адміністративного стягнення належить лише центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність та обґрунтованість постанови у справі про порушення митних правил. Отже, звільнення позивача від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення не належить до повноважень суду адміністративної юрисдикції. Посилання позивача на те, що керований ним транспортний засіб не є транспортним засобом комерційного призначення, а відтак не є товаром судами вірно не враховано, оскільки згідно з пунктом 57 частини першої статті 4 Митного кодексу України термін "товар" вживаються в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі, валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Таким чином поняття "транспортний засіб особистого користування" охоплюється поняттям «товар», оскільки він є рухомою річчю. Отже, застосоване до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8 500 грн. є обґрунтованим, а тому відсутні правові підстави для висновку про визнання протиправною та скасування постанови Закарпатської митниці ДФС у справі про порушення митних правил від 27.01.2016 №0067/30516/16. З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - постановив: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.09.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2017 у справі №308/1182/16-а залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева І.Я.Олендер