Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/19253/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19253/18 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРКС ІНТЕРІО» до Державної податкової служби України про зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРКС ІНТЕРІО» звернулося з позовом до суду, в якому просить зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 390 від 23.07.2018 ТОВ «МЕРКС ІНТЕРІО» до податкової накладної № 1875 від 30.04.2015 ТОВ «МЕРКС ІНТЕРІО» за датою його подання. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані дії вчинено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, а вказаний розрахунок коригування до податкової накладної підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У відзиві на адміністративний позов відповідачем зазначено, що реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних можлива лише після реєстрації відповідних накладних, проте з урахуванням строків, установлених ст.102 Податкового кодексу України, у 1095 днів. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин у справі. Свої доводи обґрунтовує тим, що з 03 грудня 2017 року суми ПДВ, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до складу податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складання податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв`язку зі сплином терміну, встановленого статтями 257 Цивільного кодексу України та 102 Податкового кодексу України. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 20.04.2015 між ТОВ «МЕРКС ІНТЕРІО» (Продавець) і Публічним акціонерним товариством «Діпробудмашина» (Покупець) укладено Договір поставки №46, за яким ТОВ «МЕРКС ІНТЕРІО» зобов`язалось виготовити та поставити товар згідно заявок Покупця. Відповідно до умов договору, поставка товару Продавцем здійснюється після отримання попередньої оплати від Покупця. 30.04.2015 ТОВ «МЕРКС ІНТЕРІО» було отримано на розрахунковий рахунок часткову передоплату за товар в сумі 9 000 000,00 грн (в т.ч. ПДВ 1 500 000,00 грн). На отриману суму авансу позивачем складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну №1875 від 25.11.2014 на Покупця - Публічне акціонерне товариство «Діпробудмашина». Додатковою угодою №4 від 20.07.2018 Покупець та Продавець внесли зміни до умов Договору постачання №46 від 20.04.2015. Відповідно до внесених змін Продавець частково повернув передоплату (аванс) отриманий від Покупця за постачання Товару в сумі 210 422,02 грн (в т.ч. ПДВ 35 070,34 грн). Позивачем було виписано розрахунок коригування №390 від 23.07.2018 до податкової накладної №1875 від 30.04.2015 та направлено його для реєстрації в ЄРПН. 30.07.2018 ТОВ «МЕРКС ІНТЕРІО» в електронному вигляді отримано Квитанцію №1 з відмовою у прийнятті РК. Причиною відмови в прийнятті РК зазначено: Документ не може бути прийнято - порушено вимоги статті 102 Податкового кодексу України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 №341), а саме: дата складання податкової накладної не може бути меншою ніж 1095 календарних днів від дати складання розрахунку коригування. Тобто, на переконання контролюючого органу, розрахунок коригування податкової накладної не може бути поданий пізніше 1095 дня з дати виписки такої податкової накладної. Позивач не погоджуючись із доводами контролюючого органу, звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача є неправомірними, оскільки стаття 102 Податкового кодексу України, на яку він посилався, не визначає порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків коригування зобов`язань з податку на додану вартість, позаяк норми даної статті регулюють лише питання повернення надмірно сплачених грошових коштів. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України. Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Відповідно до п. 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час складання податкових накладних), податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Згідно норм п. 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг. У пп. 192.1.1 п. 192.1 статті 192 Податкового кодексу України закріплено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг. При цьому, постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, яким визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (п. 5 Порядку № 1246). Відповідно до п.11 Порядку № 1246, після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Пунктом 12 цього Порядку передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200.1.3 і 200.1.9 статті 200.1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (п. 15 Порядку № 1246). З аналізу наведених норм вбачається, що податковим законодавством визначено обов`язок контролюючого органу щодо прийняття для реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування та визначений конкретний перелік підстав для відмови у реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В даному випадку підставою відмови відповідачем в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування позивача стали висновки про порушення строків давності, встановлених статтею 102 ПК України та п. 6 Порідку № 1246. Між тим, відповідно до п. 6 Порядку № 1246 розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України) та розрахунок коригування. А згідно п.102.1 статті 102 Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Отже, з наведеного вбачається, як і було вірно встановлено судом першої інстанції, що статтею 102 ПК України не визначає порядок та строки здійснення реєстрації розрахунків коригування зобов`язань з податку на додану вартість. Відповідно, наведені норми не мають жодного відношення до спірних правовідносин. Стаття 257 Цивільного кодексу України, яка регулює загальні строки позовної давності, та на яку відповідач посилався в своїй апеляційній скарзі, також не може бути застосована при вирішенні даного спору, оскільки жодним чином не стосується його предмету. Також в даному випадку має значення те, що матеріалами справи підтверджується, а сторонами не оспорюється, що податкова накладна, до якої було складено розрахунок коригування, підлягала реєстрації та була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначеному законодавством порядку. Водночас, строки давності, встановлені статтею 102 ПК України застосовуються до складання та реєстрації розрахунку коригування до податкових накладних, якщо такі накладні були складені до 1 лютого 2015 року та не підлягали реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Так, згідно п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна № 1875 від 30 квітня 2015 року підлягала обов`язковій реєстрації та фактично була зареєстрована позивачем в Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, оскільки податкова накладна вже була зареєстрована позивачем раніше, то відмова відповідачем у прийнятті до реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників з посиланням на зазначені вище правові норми, є необґрунтованою. Жодного спростування даної мотивації суду першої інстанції відповідачем в апеляційній скарзі не наведено. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 10.12.2020. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма Н.В. Безименна Л.В. Бєлова