Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/2448/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2448/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лобан Д.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В., при секретарі - Казюк Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення - рішення,- ВСТАНОВИЛА: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Чернігівській області від 16 квітня 2020 року № 00001500505. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення є такими, що відповідають нормам чинного законодавства. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. При цьому зазначає, що судом першої інстанції винесено рішення з повним дотриманням норм матеріального ї процесуального права, урахуванням всіх обставин справи, наданням оцінки доказам, що містяться у справі, урахуванням висновків Верховного Суду у справах з аналогічним предметом спору. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за адресою кафе: АДРЕСА_1 - здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ), якій була видана ліцензія НОМЕР_2 з 11 липня 2019 року на роздрібну торгівлю алкогольними виробами. При цьому, 12 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС у Чернігівській області отримано лист № 570/124/45.4.2020 року від 06 лютого 2020 року (вх.№ 1094/9/25-01) Сновського відділення Менського відділу поліції ГУ Національної поліції в Чернігівській області щодо складання адміністративного протоколу за ч. 2 статті 156 КУпАП у відношенні громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для прийняття рішення відповідно до Закону України № 481-95-ВР від 09 грудня 1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зі змінами та доповненнями, за порушення вимог статті 15-3 цього Закону. Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення від 06 лютого 2020 року № 175359, серія ГП, ОСОБА_2 , перебуваючи на своєму робочому місці 27.01.2020 року, близько о 19 год. 20 хв. в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в АДРЕСА_1 , здійснила продаж алкогольних коктейлів неповнолітньому громадянину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з постановою Сновської міської ради № 6 від 24.03.2020 року про накладання адміністративного стягнення, до ОСОБА_2 за порушення ч. 2 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення застосовано штраф у розмірі 1700,00 грн. На підставі вищевикладеного, ГУ ДПС у Чернігівській області було винесене податкове повідомлення-рішення № 00001500505 від 16 квітня 2020 року на суму 6800,00 грн. Вважаючи винесене контролюючим органом податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відповідачем не надано до суду належних та беззаперечних доказів вини позивача, а тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень документально не підтвердив обґрунтованість своїх висновків та правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, що у свою чергу свідчить про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення (надалі КУпАП) відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби. Санкцією вказаної норми передбачено стягнення у виді штрафу в розмірі від ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 1700 гривень) до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 6800 гривень). Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Порядок складання протоколу про адміністративні правопорушення затверджено КУпАП. Згідно частини другої статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч.1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції. Приписами абзацу 9 частини 2 статті 17 вказаного Закону передбачено застосування до суб`єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону у розмірі 6800,00грн. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів, згідно частини 4 статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. Відповідно до статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР (Закон № 265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. У статті 2 вказаного Закону визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували матеріали Сновського відділення Менського відділу поліції ГУ Національної поліції в Чернігівській області, однак доказів того, що алкогольні коктейлі придбані 27 січня 2020 року саме в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 , де здійснює свою господарську діяльність позивача суду не надано, натомість, позивачем надано до суду копії фіскальних чеку Z-звітів за 27 січня 2020 року, згідно з яких у вказаний день близько 19:20 не було здійснено продаж вищенаведених товарів. Матеріалами справи також підтверджено, що єдиними доказами вказаного порушення, на який посилається відповідач, є пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 . Докази, які б підтверджували факт продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі 21 січня 2020 року у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 , в матеріалах адміністративної справи відсутні. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про про недоведеність факту продажу позивачем 21 січня 2020 року неповнолітній особі алкогольних напоїв. Водночас, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Щорського районного суду від 04 травня 2020 року по справі № 749/308/20 скасовано постанову адміністративної комісії виконавчого комітету Сновської міської ради Сновського району Чернігівської області про накладення адміністративного стягнення № 6 від 24 березня 2020 року на гр. ОСОБА_2 за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрито - з мотивів відсутності у справі доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.156 КУпАП. Вказаному апелянт не надає жодної оцінки та належних обґрунтувань, які б спростували приписи ст.78 КАС України, відповідно до яких обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів вбачає безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення Головним управлінням Державної податкової служби в Чернігівській області від 16 квітня 2020 року № 00001500505, відтак останнє підлягає скасуванню. Судом апеляційної інстанції також враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді Є.О Сорочко І.В. Федотов Повний текст постанови складено "10" грудня 2020 року.