Постанова 4854 № 420/2429/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2429/20 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Влад Шиппінг ЛТД на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року (суддя Завальнюк І.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 15 жовтня 2020 року) про залишення без розгляду адміністративного позову Влад Шиппінг ЛТД до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, Державної екологічної інспекції в Одеській області, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Панта Рей Україна», Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, про визнання протиправними дій, скасування рішення та стягнення коштів,- В С Т А Н О В И В: 23 березня 2020 року Влад Шиппінг ЛТД звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, Державної екологічної інспекції в Одеській області, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Панта Рей Україна», Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, в якому просив: - визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо розрахунку збитків та пред`явлення Претензії №100021 від 24.04.2019 у розмірі 39 891,65 доларів США; - визнати протиправним та скасувати рішення Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу №33 від 24.04.2019 про заборону на вихід т/х «Vika» (IMO 9133771) з морського порту «Одеса»; - стягнути на користь позивача в особі Товариство з обмеженою відповідальністю «Панта Рей Україна» за рахунок Державного бюджету грошові кошти в розмірі 1061888,92 грн. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. 29.09.2020 року до суду надійшло клопотання представника Державної екологічної інспекції в Одеській області про залишення позову без розгляду на підставі ч. 4. ст. 123 КАС України, зважаючи на пропущення позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року вищенаведене клопотання задоволено. Залишено без розгляду вказаний адміністративний позов. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду Влад Шиппінг ЛТД подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянтом зазначається, що судом першої інстанції не взято до уваги, що оскільки рішення Приморського районного суду м. Одеси, яким було встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення за ст. 59-1 КУпАП (забруднення та засмічення територіальних та внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил) набрало законної сили 08.11.2019 року, шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду у цій справі сплинув 09.05.2020 р. Таким чином, позивачем був дотриманий строк для звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України, оскільки адміністративний позов був поданий 23 березня 2020 року. Відповідач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Постановляючи ухвалу про залишення без розгляду адміністративного позову Влад Шиппінг ЛТД суд першої інстанції виходив з того, що заявником пропущено шестимісячний строк звернення до суду. При цьому початок відліку такого строку суд першої інстанції пов`язує з моментом обізнаності позивача щодо дій Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу щодо розрахунку збитків та пред`явлення Претензії №100021 від 24.04.2019 у розмірі 39 891,65 доларів США, а також рішення Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу №33 від 24.04.2019 про заборону на вихід т/х «Vika» (IMO 9133771) з морського порту «Одеса». Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, 24.05.2019 року капітан судна звернувся із позовною заявою до Приморського районного суду міста Одеси, у якій просив визнати протиправною та скасувати Постанову №000058 від 25 квітня 2019 року та закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Розгляд справи №522/8795/19 тривав з 24.05.2019 р. по 22.10.2019 р. та закінчився ухваленням рішення, яким позовні вимоги капітана судна були задоволені в повному обсязі. Так, 22.10.2019 року Приморський районний суд м. Одеси ухвалив рішення, яким визнав протиправною та скасував Постанову №000058 від 25.04.2019 року про накладення адміністративного стягнення на капітана т/х «VIKA» (ІМО 9133771) за ч. 1 ст. 59-1 КУпАП. Закрив справу про адміністративне правопорушення щодо капітана т/х «VIKA» (ІМО 9133771) за ч. 1 ст. 59-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Рішення набрало законної сили 08.11.2019 р. У зв`язку з цим апелянт/позивач вважає, що відсутність складу правопорушення щодо забруднення акваторії має своїм прямим наслідком відсутність підстав для відшкодування шкоди за таке забруднення. Колегія суддів виходить з того, що суть спірних правовідносин полягає у тому, що за висновком відповідача навколо судна позивача було нібито виявлено забруднення. Диспозиція ст. 59-1 КУпАП передбачає відповідальність за забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил. Таким чином, факт забруднення вод судном створює низку послідовних та взаємопов`язаних наслідків. При цьому, як слушно зазначає апелянт, встановлення рішенням суду відсутності складу правопорушення у вигляді забруднення внутрішніх морських вод є визначальним для обґрунтованого звернення позивача до суду адміністративної юрисдикції для захисту своїх прав. Тобто, якщо судом загальної юрисдикції був би встановлений факт правопорушення у вигляді забруднення внутрішніх морських вод судном, то судновласник (позивач) не мав юридичних підстав звертатись до адміністративного суду із позовом про визнання протиправними дій екологічної інспекції та про повернення грошових коштів, сплачених за забруднення, яке фактично не відбулось. Апеляційний суд також зазначає, що правовий алгоритм стягнення збитків, завданих навколишньому середовищу, передбачає, що у разі відхилення претензії, органи Державної екологічної інспекції України звертаються до суду з відповідним позовом до власника судна про стягнення збитків. Під час розгляду справи за таким позовом суд перевіряє, зокрема, чи було вчинено правопорушення, чи завдано збитки та який їх розмір. Судовий порядок стягнення збитків дає можливість суб`єкту господарювання захиститися від необґрунтованих вимог. На стадії оформлення та пред`явлення претензії у адресата претензії не виникають обмеження або перешкоди у здійсненні своєї нормальної господарської діяльності. Однак у ситуації позивача, а вона загалом є типовою для портів України через наявність законодавчих прогалин, цей алгоритм не працює. Заборона виходу судна з порту у зв`язку із несплатою суми збитків вимушує судновласника сплатити суму претензії. Після сплати суми, зазначеної у претензії, у Інспекції відпадає необхідність звертатися до суду. Де-юре Інспекція реалізувала свої повноваження поєною мірою: виявила порушення, зафіксувала, пред`явила претензію, стягнула збитки». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 року у справі №420/4129/19. Так, у спірних правовідносинах питання наявності/відсутності правопорушення досліджувалось судом загальної юрисдикції та був встановлений факт відсутності складу правопорушення. Отже, судом адміністративної юрисдикції ці висновки повинні були враховані в аспекті строків звернення до суду із адміністративним позовом. Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Апеляційний суд звертає увагу на те, що статтею 286 КАС України встановлений скорочений - десятиденний строк для звернення із позовною заявою щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Враховуючи це позивач (апелянт) в особі Капітана судна в першу чергу звернувся до суду загальної юрисдикції із позовом про визнання протиправною та скасування Постанови №000058 від 25.04.2019 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 59-1 КУпАП. В даному випадку позивачем були дотримані строки звернення до суду. Розгляд справи тривав 4 місяці і рішення набрало законної сили вже після спливу шестимісячного строку, як його визначив суд першої інстанції у спірній ухвалі. Проте судом першої інстанції не взято до уваги факт розгляду справи №522/8795/19 Приморським районним судом м. Одеси та зроблено помилковий висновок щодо пасивної поведінки позивача. На підставі викладеного можна дійти висновку, що позивач, як власник судна (судновласник), дізнався, що розрахунок «збитків» за забруднення був безпідставними, оскільки відсутній факт такого забруднення, саме з 08.11.2019 р. (моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №522/8795/19), яким встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення щодо забруднення внутрішніх морських вод і територіального моря України. Отже, з 08.11.2019 року і має обчислюватись строк на звернення до суду адміністративної юрисдикції, передбачений ст. 122 КАС України. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без розгляду, неправильно оцінив рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.10.2019 року у справі №522/8795/19 за позовом капітана судна та не врахував його правове значення для визначення строків та підстав для звернення судновласника до адміністративного з позовом. Також доцільно звернути увагу й на те, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18. Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини мають специфіку, пов`язану із особливостями торгівельного мореплавства, що обумовлюють великі збитки судновласника у разі затримки судна у морському порту. Натомість, обов`язком судновласника є відшкодування шкоди за забруднення морських вод, пошкодження причальних споруд чи будь, яку іншу шкоду, яку може спричинити судно, перебуваючи у рейсі та під час заходження до будь-якого порту світу. Більш того, Судновласник зобов`язаний застрахувати свою відповідальність та забезпечити швидке відшкодування таких збитків на вимогу портової влади. Зазвичай і це є доброю морською практикою, у разі виникнення спору, щодо факту забруднення та/або розміру відшкодування за забруднення чи іншу шкоду, Страховий клуб (Р&І клуб), у якому застрахована відповідальність судновласника, надає гарантійних лист, що є запорукою того, що шкода буде компенсована у випадку підтвердження її обґрунтованості судом. У спірних правовідносинах світова практика надання гарантій або іншого забезпечення не була прийнята відповідачем. Позивачу фактично була поставлена умова, за якої судно зможе покинути порт тільки після оплати претензії. Позивач претензію сплатив, оскільки при наявності забруднення він дійсно мав би сплатити кошти. Таким чином, колегія суддів погоджується з апелянтом/позивачем, що суд першої інстанції мав врахувати вищенаведену специфіку спірних правовідносин. За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, є помилковим. Відповідно до ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому, дане судове рішення (ухвала) підлягає скасуванню, а матеріали справи - направленню до того ж суду для продовження розгляду по суті. Враховуючи наведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Влад Шиппінг ЛТД задовольнити повністю. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року - скасувати, а справу №420/2429/20 за позовом Влад Шиппінг ЛТД до Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, Державної екологічної інспекції в Одеській області, за участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Панта Рей Україна», Управління державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, про визнання протиправними дій, скасування рішення та стягнення коштів направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов