Постанова 4852 № 340/546/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 340/546/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року в адміністративній справі № 340/546/20 (суддя І інстанції Казанчук Г.П.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (відповідач-1) та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (відповідач-2) про визнання протиправною та скасування постанови та рішення, В С Т А Н О В И В: ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ, РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Позивач звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень (а.с. 53-59) просила: - визнати протиправною та скасувати постанову № 5 від 26.11.2019 Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (далі відповідач-1) про накладення штрафу у розмірі 20865 грн на суб`єкта господарювання фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та закрити справу; - визнати протиправним та скасувати рішення від 23.01.2020 № 23.2-8/2/1096 Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держпродспоживслужби (далі відповідач-2) за результатами розгляду скарги від 19.12.2019 суб`єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати це рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги серед іншого зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу, що рішення № 23.2-8/2/1096 від 23.01.2020 за результатами розгляду скарги відповідачем-2 є протиправним через порушення відповідачем-1 терміну передачі скарги зі справою відповідачу-2. Також позивачем зазначено, що відповідачем-1 не доведено порушення позивачем температурного режиму. Від відповідача-1 та відповідача-2 надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ ОСОБА_1 з 30.07.1997 здійснює підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець. Відповідно до Витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності за КВЕД 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (а.с.148-149). На підставі наказу ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області № 1731 від 25 липня 2019 року та направлення № 1618 від 29 липня 2019 року проведений плановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспектування потужності кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ФОП ОСОБА_1 з питань додержання оператором ринку законодавства у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. (а.с. 106-107). За результатами інспектування складено Акт проведення планового заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами № 37 від 16 серпня 2019 року (далі-Акт), яким встановлені порушення вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі Закон № 771) (а.с. 108-117). З боку позивача Акт підписано без заперечень, ФОП ФОП ОСОБА_1 зазначила про відсутність пояснень, зауважень або заперечень до Акту. За наслідками проведення планового заходу державного контролю відповідачем винесено припис від 16 серпня 2019 року № 24 про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), яким вимагалось усунути виявлені порушення та повідомити про усуненні порушення у строк до 15 вересня 2019 року (а.с. 118-119). Припис отримано ФОП ОСОБА_1 особисто. Інформації про оскарження зазначеного припису ФОП ОСОБА_1 суду не надано. Також позивачкою не наведено даних про інформування відповідача-1 про виконання вимог припису № 24 від 16.08.2019 . Для перевірки стану виконання ФОП ОСОБА_1 зазначеного припису відповідача видано наказ № 2705 від 01.11.2019 про проведення позапланового заходу (інспектування) щодо стану виконання у термін з 07.11.2019 по 08.11.2019 та складено направлення на проведення заходу № 2605 від 07.11.2019 (а.с. 120-121). За результатами проведення позапланового заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин ФОП ОСОБА_1 у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » складений Акт № 80 від 08.11.2019, в якому зафіксовані 7 видів порушень вимог Закону України «Про основні принципи та вимоги щодо безпечності та якості харчових продуктів» (а.с. 122-133), а саме: - п. 1 на кухні в місцях з обмеженим доступом брудно, зокрема під столом з інвентарем та між тумбами та холодильниками, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 41 Закону № 771; - п. 2 на підлозі кухні частково не усунені пошкодження кахлевого покриття, на стіні біля газового лічильника частково відсутнє покриття, що не запобігає відпаданню часток конструкції, чим порушено п. 1 ч. 1, 2 ст. 42 Закону № 771; - п. 3 поверхня дверей кухні при вході до залу зроблена з поглинаючих вологу матеріалів, з пошкодженнями, що не забезпечує легке чищення та у разі потреби дезінфекцію, чим порушено п. 4 ч. 1 ст. 42 Закону № 771; - п. 4 не забезпечено покриття столів, на яких проводиться обробка харчових продуктів, гладкими, нержавіючими, нетоксичними, придатними до миття матеріалами та утримання їх в непошкодженому стані, чим порушено п. 5 ч. 1 ст. 42 Закону № 771; - п. 5 ФОП ОСОБА_1 не забезпечено проходження навчання персоналу щодо гігієнічних вимог до обігу харчових продуктів у цього оператора ринку та встановлення періодичності такого навчання, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону № 771; - п. 6 на потужності не ведеться контроль температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів в холодильних та морозильних камерах. Відсутнє обладнання для його ведення (термометр) та відповідні записи, чим порушено п. 5 ч. 1 ст. 49 Закону № 771; - п. 7 поліетиленові пакети зберігаються поруч з брудними ганчірками, що не унеможливлює їх забруднення, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону №

771. У графі «пояснення, зауваження або заперечення» акту перевірки ФОП ОСОБА_1 зазначила, що порушення будуть усунені. Другий примірник Акту перевірки позивач отримала особисто 11.11.2019. 12 листопада 2019 року головним спеціалістом відділу безпечності харчових продуктів ГУ Держпродспоживслужби в Кіровоградській області Сіленко О.А. складено протокол № 2 про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми. Суть порушення: невиконання ФОП ОСОБА_1 вимог припису № 24 від 16 серпня 2019 року, а саме: пункту 2, 3, 4, 5, 11, 14,

16. У графі «пояснення особи» ФОП ОСОБА_1 зазначено, що порушення будуть усунені, які не були усунені в термін, визначений приписом в зв`язку з хворобою чоловіка (а.с. 134-136). 13 листопада 2019 року позивачу вручено повідомлення про розгляд протоколу № 2 від 12.11.2019 (а.с. 137). Розгляд справи про порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» призначено на 26.11.2019. 26 листопада 2019 року головним державним ветеринарним інспектором Багрій А.В. розглянуті матеріали позапланового інспектування ФОП ОСОБА_1 та винесено постанову № 5 про накладення штрафу на оператора ринку ФОП ОСОБА_1 за невиконання законних вимог (припису) щодо усунення порушень законодавства про харчові продукти та корми у розмірі 20 865 грн. (а.с. 138-139). Не погодившись із зазначеною постановою, ФОП ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до заступника голови Держпродспоживслужби (а.с. 34 - 38). Держпродспоживслужба, розглянувши скаргу, винесла рішення № 23.2-8/2/1096 від 23.01.2020, яким залишено постанову від 26.11.2019 № 5 головного державного ветеринарного інспектора ГУ про накладення штрафу без змін, а скаргу без задоволення ( а.с. 39). Позивач звернулась з позовом до суду, оскільки вважає, що перевіркою встановлені порушення, які не створюють загрозу життю або здоров`ю людей чи тварин, зважаючи на це, виключається застосування штрафних санкцій на підставі п. 19 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин». Також позивачем взагалі не допущені деякі порушення, які зазначені в акті перевірки, а розгляд скарги позивача відповідачем-2 здійснено за межами строку встановленого законом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачкою частково не усунуті порушення законодавства, встановлені у приписі № 24 від 16.08.2019, а суб`єкт господарювання звільняється від фінансових та адміністративних санкцій лише в разі виконання вимог припису у повному обсязі та у встановлений строк, то до позивачки правомірно застосовано штраф за невиконання вимог припису. Рішення № 23.2-8/2/1096 від 23.01.2020 щодо розгляду скарги, відповідачем-2 прийнято в межах строку, встановленого законом, а допущена у даті протоколу описка, жодним чином не впливає на встановлені порушення. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Правові та організаційні засади державного контролю, що здійснюється з метою перевірки дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин визначено Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042-VІІІ (далі Закон № 2042-VІІІ). За приписами частини першої статті 3 Закону № 2042-VІІІ дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов`язані із здійсненням державного контролю за діяльністю операторів ринку, які здійснюють виробництво та/або обіг харчових продуктів, інших об`єктів санітарних заходів та/або кормів, у тому числі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів та/або кормів, з метою перевірки цієї діяльності на відповідність законодавству про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. Згідно з пунктом 55 статті 1 Закону № 771 оператор ринку харчових продуктів (далі оператор ринку) суб`єкт господарювання, який провадить діяльність з метою або без мети отримання прибутку та в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється первинне виробництво, виробництво, реалізація та/або обіг харчових продуктів та/або інших об`єктів санітарних заходів (крім матеріалів, що контактують з харчовими продуктами), і який відповідає за виконання вимог цього Закону та законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів. До операторів ринку належать фізичні особи, якщо вони провадять діяльність з метою або без мети отримання прибутку та займаються виробництвом та/або обігом харчових продуктів або інших об`єктів санітарних заходів. Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач підпадає під дію Закону № 2042-VІІІ як оператор ринку, оскільки є суб`єктом господарювання, в управлінні якого перебувають потужності, на яких здійснюється реалізація та/або обіг харчових продуктів у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Державним контролем є діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог; при цьому під компетентним органом розуміється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини (пункти 9, 20 частини 1 статті 1 Закону № 2042-VІІІ ). Відповідно до частини 7 статті 18 Закону № 2042-VІІІ державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю; акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин; кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку; якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства; акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення Під час здійснення заходів державного контролю державні інспектори та державні ветеринарні інспектори мають право видавати приписи щодо усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин; збирати докази, що підтверджують порушення операторами ринку цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, у тому числі здійснювати відбір зразків (п. 7, 8 ч. 1 ст.11 Закону № 2042-VІІІ). Центральним органом виконавчої влади відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 667, є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба). Відповідно до пункту 7 Положення № 667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Головне управління Держапроспожслужби в Кіровоградській області є територіальним органом Держпродспоживслужби (пункт 1 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 № 209). Згідно з частиною 7 статті 18 Закону № 2042-VІІІ, державний контроль у формах інспектування та аудиту здійснюється із застосуванням актів державного контролю; акт державного контролю має містити вичерпний перелік питань для перевірки дотримання оператором ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин; кожне таке питання повинно містити посилання на вимогу нормативно-правового акта (статтю, частину, пункт, підпункт, абзац тощо), яка підлягає дотриманню оператором ринку; якщо за результатами інспектування або аудиту виявлено невідповідність, в акті державного контролю наводиться детальний опис відповідних порушень законодавства; акт державного контролю складається у двох примірниках, один з яких вручається оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його складення. Відповідно до частини шостої ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі Закон № 877-V) Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону. Згідно з частиною восьмою ст. 7 Закону № 877-V припис це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контрою) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. Відповідно до п. 12 частини першої ст. 7 Закону № 2042-VІІІ компетентний орган у сфері державного контролю вживає у межах своїх повноважень заходів для усунення порушень цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, а також для притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законом. Як встановлено під час судового розгляду за результатами проведення заходу державного контролю стосовно позивача складено Акт проведення планового заходу державного контролю стосовно додержання операторами ринку гігієнічних вимог щодо поводження з харчовими продуктами № 37 від 16 серпня 2019 року, на підставі якого складено припис № 24 від 16.08.2019. З метою перевірки стану виконання припису № 24 від 16.08.2019 проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі інспектування потужності кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо додержання оператором ринку вимог Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Підстава для здійснення заходу ст. 6, 7 Закону № 877 (перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю). В оскаржуваної постанові зазначено, що під час перевірки виконання вимог припису № 24 від 16.08.2019 встановлено не виконання оператором ринку за переліком порушень 10 пунктів. Водночас, в акті перевірки № 80 від 08.11.2019 зафіксовано не усунення позивачем недоліків по 7 порушеннях. Саме така ж кількість порушень « 7» відображена і в протоколі № 2 від 12.11.2019. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Акт № 80 від 08.11.2019 є підставою для складання протоколу та постанови, і тому порушення, які не зафіксовані в Акті № 80 від 08.11.2019, не можуть слугувати підставою для притягнення особи до відповідальності. Так, порушення, які зазначені у пункті 5 та 6 оскаржуваної постанови, не зафіксовані в Акті № 80 перевірки виконання вимог припису. Водночас, в повному обсязі позивач не усунув інші, виявлені під час здійснення державного контролю, порушення. У пункті 1 оскаржуваної постанови зазначено про невиконання вимог пункту 2 припису № 24 від 16.08.2019, а саме: перевіряючими особами зафіксовано бруд у місцях з обмеженим доступом. Саме такий недолік зафіксовано у пункті 1 акту перевірки № 80 від 08.11.2019. У пункті 2 оскаржуваної постанови зазначено про невиконання вимог пункту 3 припису № 24 від 16.08.2019 а саме: на підлозі кухні частково не усунені пошкодження кахлевого покриття, на стіні біля газового лічильника частково відсутнє покриття, зазначене порушення також відображено в акті перевірки № 80 від 08.11.2019 . У пункті 3 оскаржуваної постанови зазначено про невиконання вимог пункту 4 припису № 24 від 16.08.2019 саме: поверхня дверей кухні при вході до залу зроблена з поглинаючих вологу матеріалів, з пошкодженнями, що не забезпечує легке чищення та у разі потреби дезинфекції, таке ж порушення зафіксоване в акті перевірки № 80 від 08.11.2019 у пункті

3. У пункті 4 оскаржуваної постанови зазначено про невиконання вимог пункту 5 припису № 24 від 16.08.2019. а саме: не у повній мірі забезпечено покриття столів, на яких проводиться обробка харчових продуктів, гладкими, нержавіючими, нетоксичними, придатними до миття матеріалами та утримання їх в непошкодженому стані. Таке порушення зафіксовано у пункті 4 акту перевірки № 80 від 08.11.2019 . У пункті 7 оскаржуваної постанови зазначено про невиконання вимог пункту 11 припису № 24 від 16.08.2019, а саме: не забезпечено проходження навчання персоналу гігієнічних вимог до обігу харчових продуктів у цього оператора ринку. Зазначене порушення також зафіксоване в акті перевірки № 80 від 08.11.2019 . У пункті 8 оскаржуваної постанови зазначено про невиконання вимог пункту 14 припису № 24 від 16.08.2019, а саме: на потужностях не ведеться контроль температурного режиму, який унеможливлює розмноження мікроорганізмів, формування токсинів в холодильниках та морозильних камерах. Зазначене порушення зафіксовано у пункті 6 акту перевірки № 80 від 08.11.2019 . У приписі відповідач-1 зобов`язує позивачку вести температурний режим за видами продуктів із ведення відповідного журналу, проте, такі вимоги також позивачкою не виконано. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що нею не порушений температурний режим. Проте, будь-яких доказів того, що температурний режим в холодильній камері підтримувався в належному стані позивачем не надано, в той час як обов`язок щодо контролю температурного режиму покладено саме на оператора ринку. Під час перевірки позивачка не надала відповідь на те, який же температурний режим наразі встановлений у холодильниках та морозильних камерах. Суд погоджується з доводами відповідача-1, що порушення температурних режимів зберігання харчових продуктів може призводити до розвитку та збільшення мікроорганізмів патогенних, умовно патогенних чи хвороботворних мікроорганізмів та можуть спричинити ризик загрози життю та/або здоров`ю людини. Як встановлено судом, під час перевірки відсутній термометр для фіксації температури та відсутні журнали щодо ведення фіксації температури, що унеможливлює проведення належним чином достовірного контролю за температурним режимом та його дотримання при реалізації харчових продуктів, та може привести до їх псування і як наслідок спричинити шкоду здоров`ю споживачів. Доказів щодо дотримання та контролю відповідних режимів температури холодильника та морозильної камери позивачкою суду не надано. В пункті 9 спірної постанови зазначено про невиконання вимог пункту 15 припису № 24 від 16.08.2019 р. а саме: не надано підтвердження, що матеріали які використовуються для пакування не є джерелом забруднення. Проте, такого порушення не відображено відповідачем-1 в акті перевірки № 80 від 08.11.2019, а тому відхиляється судом, з огляду не недоведеність його належними та допустимими доказами. В пункті 10 спірної постанови зазначено про невиконання вимог пункту 16 припису № 24 від 16.08.2019, а саме: поліетиленові пакети зберігаються поруч з брудними ганчірками, що не унеможливлює їх забруднення. Також приписом № 24 від 16.08.2019 позивача зобов`язано надати інформацію про усунення порушення. Жодного звернення про неможливість своєчасно виконати вказані у припису недоліки через певні життєві обставини та можливість продовжити термін виконання усунення недоліків ФОП ОСОБА_1 не зроблено. На виконання припису надано копію видаткової накладної № 260 від 04.12.2019, проте ця накладна виписана вже після проведення перевірки виконання вимог припису. Матеріалами справи підтверджується, що позивачкою частково не усунуті порушення законодавства, встановлені у приписі № 24 від 16.08.2019. Крім того, сама позивач при підписанні протоколу № 2 від 12.11.2019 та Акту № 80 від 08.11.2019 не заперечувала наявність порушень та обіцяла їх усунити. Відповідно до частини 7 статті 20 Закону № 771 у разі надходження інформації про невідповідність потужностей та об`єктів санітарних заходів установленим законодавством вимогам, виявлену під час здійснення державного контролю, оператор ринку зобов`язаний вжити необхідних заходів для усунення такої невідповідності. За приписами частини одинадцятої ст. 7 Закону № 877-V у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Також згідно з частиною першою статті 12 Закону № 877 невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом. Відповідно до пункту 19 частини 1 статті 65 Закону № 2042-VІІІ невиконання, несвоєчасне виконання законних вимог (приписів) посадової особи компетентного органу, його територіального органу щодо усунення порушень названого Закону, законодавства про харчові продукти та корми тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб у розмірі восьми мінімальних заробітних плат, на фізичних осіб-підприємців у розмірі п`яти мінімальних заробітних плат. Отже, суть правопорушення є саме невиконання законних вимог (припису) посадової особи компетентного органу. Постановою відповідача-1 № 5 від 26.11.2019 на позивача накладено штраф, передбачений статтею 65 Закону № 2042, у розмірі 20865 гривень, що відповідає розміру п`яти мінімальних заробітних плат у 2019 році. Колегія суддів приходить до висновку, що відповідач-1, встановивши часткове не виконання припису, правомірно прийняв оскаржувану постанову. Посилання позивача у позові, що у спірній постанові вказаний протокол № 2 від 11 листопада 2019 року, натомість складений протокол № 2 від 12 листопада 2019 року, також відхиляються апеляційним судом, оскільки допущена у даті протоколу описка, жодним чином не впливає на суть порушень. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач-1 при прийнятті постанови № 5 від 26.11.2019 про накладення штрафу діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України. Стосовно визнання протиправним та скасування рішення Держпродспоживслужби від 23.01.2020 № 23.2-8/2/1096, прийнятого відповідачем-2 за результатами розгляду скарги позивача від 19.12.2019 апеляційний суд зазначає таке. Згідно з п. 17 статті 66 Закону № 2042 потерпілий та особа, щодо якої винесено постанову у справі, мають право оскаржити її в адміністративному (досудовому) порядку або до суду в порядку, визначеному законом, протягом одного місяця з дня її винесення. Відповідно до частини 19 ст. 66 Закону № 2042-VІІІ оскарження постанови у справі в адміністративному (досудовому) порядку здійснюється шляхом подання через орган, який її виніс, скарги до територіального органу компетентного органу вищого рівня або компетентного органу. За приписами п. 20 статті 66 Закону № 2042 за результатами розгляду скарги на постанову у справі в адміністративному (досудовому) порядку може бути прийнято одне з таких рішень: 1) про залишення постанови без змін, а скарги без задоволення; 2) про скасування постанови і закриття справи; 3) про скасування постанови та прийняття нової постанови. Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси інших осіб. Виходячи із положень статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. У свою чергу неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо воно є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку. Рішення Держпродспоживслужби від 23.01.2020 № 23.2-8/2/1096 про залишення без задоволення скарги позивача прийняте за наслідками вирішення спору в досудовому порядку та не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу його на суб`єктивні права та обов`язки шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки. Апеляційний суд зазначає, що для позивача створює юридичний обов`язок саме постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 26.11.2019 № 5, якою на позивача накладений штраф. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що правові підстави для визнання протиправним та скасування рішення Держпродспоживслужби від 23.01.2020 № 23.2-8/2/1096 про залишення скарги позивача без задоволення відсутні. ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та об`єктивно досліджено обставини справи і надано оцінку всім доводам сторін, рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду без змін. Оскільки справа відповідно до п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України відноситься до категорії незначних, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом. На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2020 року в адміністративній справі № 340/546/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко