Постанова Донецький апеляційний суд № 242/359/18
від 09.12.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД22-ц/804/2/20 242/359/18 Єдиний унікальний номер 242/359/18 Номер провадження 22-ц/4804/2/20 ПОСТАНОВА І м е н е м У к р а ї н и 09 грудня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Биліни Т.І. суддів Мальцевої Є.Є., Лопатіної М.Ю., за участю секретаря Сидельнікової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 червня 2018 року у складі суду Черкова В.Г., по цивільній справі за позовом Кригіної Олени Миколаївни, в інтересах якої діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Гарант Правосуддя» в особі ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця», Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, - в с т а н о в и л а : Описова частина Короткий зміст позовних вимог 25 січня 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі ПАТ «Українська залізниця»), Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі ДП «Донецька залізниця»), про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. В уточненому позові позивачка відмовилася від вимог про стягнення компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. Позов мотивовано тим, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. У період виконання трудових обов`язків роботодавець належним чином не виплачував нараховану заробітну плату, внаслідок чого виникла заборгованість за період з лютого по серпень 2016 р. та з вересня 2016 р. по липень 2017 р., розрахунок у день звільнення проведено не було. Тому просила стягнути з відповідача ДП «Донецька залізниця» заборгованість по заробітній платі, яка утворилась за період з лютого по серпень 2016 р. у розмірі 17213,07 грн., а з відповідача ПАТ «Українська залізниця» заборгованість по заробітній платі, яка утворилась за період з березня по липень 2017 р. у розмірі 11677,17 грн., без утримання із вказаних сум передбачених законом податків та зборів, крім того з відповідача ПАТ «Українська залізниця» просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.07.2017 р. і по день ухвалення рішення судом у розмірі 33542,88 грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 27 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто на користь позивачки з ДП «Донецька залізниця» заборгованість по заробітній платі, яка утворилась за період з лютого по серпень 2016 р. у розмірі 17213,07 грн., з ПАТ «Українська залізниця» заборгованість по заробітній платі, яка утворилась за період з березня по липень 2017 р. у розмірі 11677,17 грн. без утримання із вказаних сум передбачених законом податків та зборів, та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.07.2017 р. і по день ухвалення рішення судом у розмірі 33542,88грн. з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та зборів. Вирішено питання щодо судових витрат та судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не надано будь-яких доказів на спростування викладених у позовній заяві відомостей. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи З вказаним рішенням суду не погодився відповідач ПАТ «Українська залізниця» та подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просив рішення скасувати в частині стягнення заборгованості з ПАТ «Українська залізниця» та постановити нове про відмову в задоволенні цих вимог. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачка 17.07.2017 року була звільнена з ДП «Донецька залізниця», а тому немає підстав покладати на ПАТ «Укрзалізниця» зобов`язання ДП «Донецька залізниця» по виплаті заробітної плати, яке за даними ЄДРПОУ до теперішнього часу не виключено з державного реєстру юридичних осіб та на теперішній час знаходиться в стані припинення. Крім того у ПАТ «Українська залізниця» відсутній доступу до документації, яка знаходиться на непідконтрольній території. Доводи і заперечення інших учасників справи Представник позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_1 , скористався правом на подачу відзиву, в якому зазначив, що посилання представника відповідача на відсутність доступу до документації, яка знаходиться на непідконтрольній території повністю спростовується матеріалами справи, а саме копією трудової книжки та копією наказу про звільнення від 10.07.2017 року, що свідчить про можливість доступу до кадрової документації. Крім того мають місце розрахунки нарахованої заробітної плати. У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив їх задовольнити. У судовому засіданні апеляційного суду представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Вказаним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає в повній мірі, обставини судом першої інстанції встановлено повно, висновки зроблено з дотриманням вимог законів, які регулюють спірні відносини. Відповідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції 14.01.2005 р. ОСОБА_2 працевлаштована до «Іловайського будівельно-монтажного експлуатаційного управління» ДП «Донецька залізниця». 25.06.2014 р. прийнято постанову КМУ № 200, про створення ПАТ «Українська залізниця» до складу якої увійшла ДП «Донецька залізниця» шляхом приєднання. 01.09.2016 р. «Іловайське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» ДП «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття у ВП «Іловайське будівельно-монтажне експлуатаційне управління» структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця»(а.с.5-6). 17.07.2017 р. позивачку було звільнено за скороченням штату, згідно наказу ПАТ «Укрзалізниця» регіональної філії «Донецька залізниця» за підписом в.о.начальника дирекції залізничних перевезень Подлузького В.О. (а.с.7). Згідно повідомлення в.о. начальника фінансово-економічної служби регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», за період з 01 по 15 березня 2017 р. ОСОБА_2 була нарахована заробітна плата у сумі 1398,96 грн., яку вона отримала 07.08.2017 р. у касі структурного підрозділу «Донецька дирекція залізничних перевезень» м.Лиман (а.с.44). Заборгованість із виплати заробітної плати з вересня 2016 р. по липень 2017 р. ПАТ «Українська залізниця» складає загалом 11677,17 грн.(а.с.9-14). Враховуючи те, що відповідачами не надано будь-яких доказів на спростування викладених у позовній заяві відомостей, суд прийняв до уваги наданий позивачем розрахунок щодо розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 33542,88 грн. Як вбачається з відповіді Головного управління держпраці у Донецькій області на звернення позивачки, відносно керівника Регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» складено протокол про адміністративне правопорушення по ст..188-6 КУпАП за створення перешкод для діяльності органів Держпраці та накладено штраф (а.с.77). Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права Правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 % акцій якого належать державі, визначено Законом України від 23 лютого 2012 року N 4442-VI "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (далі - Закон N 4442-VI). Згідно пунктом 6 статті 2 Розділу II Закону N 4442-VI товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року N 735 "Питання публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено Статут ПАТ "Укрзалізниця". Згідно з пунктами 1, 2, 12 Статуту ПАТ "Укрзалізниця" є юридичною особою, утвореною відповідно до Закону N 4442-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року N 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Постанова N 200); Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Товариство є юридичною особою з дня державної реєстрації. Державну реєстрацію ПАТ "Укрзалізниця" здійснено 21 жовтня 2015 року, про що свідчить відповідний запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідно до Закону N 4442-VI постановою N 200, утворено ПАТ "Укрзалізниця" на базі Укрзалізниці, підприємств залізничного транспорту, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно з додатком
1. До переліку, наведеного у зазначеному додатку, включено ДП "Донецька залізниця". При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва правопопереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Враховуючи, що відповідно до частини шостої статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до ПАТ "Укрзалізниця", датою виникнення універсального правонаступництва ПАТ "Укрзалізниця" щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року, з якої воно є правонаступником ДП "Донецька залізниця". Вказаний висновок відповідає позиції зазначеній в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі N 910/5953/17 (провадження N 12-98гс19) З огляду на вище викладене, висновки представника відповідача про те, що відсутність в Єдиному державному реєстрі запису про припинення ДП "Донецька залізниця" свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковим. Тому висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача ПАТ "Укрзалізниця" на користь позивачки заборгованості із заробітної плати є вірними, з огляду на таке. Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Так, відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Водночас згідно зі статтею 1 Конвенції "Про захист заробітної плати" N 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін "заробітна плата" означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Доводи апеляційної скарги щодо неможливості виконати зобов`язання по виплаті заборгованості по заробітній платі через відсутність первинних документів у структурному підрозділі «Донецька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Донецька залізниця» ПАТ «Українська залізниця» неспроможні. АТ «Укрзалізниця» з 2014 року була поінформована про реальний стан речей в місці розташування регіональної філії «Донецька залізниця», а тому не була позбавлена можливості запобігти негативним наслідкам втрати первинних документів. Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму. Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Судом першої інстанції встановлено, що позивачка не отримала від підприємства всіх сум, що належать їй при звільненні, тому на підставі положень ст.117 КЗпП стягнув на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Представник відповідача не спростував наведений позивачкою розрахунок та розмір середньоденної заробітної плати. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Вище зазначені висновки в повній мірі відповідають позиції Верховного Суду, які знайшли відображення в постанові від 29.07.2020 року у справі №229/4591/17. Згідно зі статями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За вказаних обставин доводи відповідача про незаконність судового рішення є необґрунтованими. Нових доказів, які б давали підстави для відмови у задоволенні позову, відповідачем не надано. Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції постановлено згідно вимог чинного законодавства та не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі. У відповідності до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2020 року. Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» залишити без задоволення. Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 червня 2018 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Головуючий: Т.І. Биліна Судді: М.Ю.Лопатіна Є.Є. Мальцева