Постанова 4803 № 191/584/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/7108/20 Справа № 191/584/20 Суддя у 1-й інстанції - Гречко Ю. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФІЛД» на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФІЛД» про розірвання договору оренди земельної ділянки, - В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФІЛД» про розірвання договору оренди земельної ділянки. В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що він є власником земельної ділянки загальною площею 6,920 га з кадастровим номером 1224855300:01:003:0171, яка розташована на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Цільове призначення земельної ділянки- для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно із договором оренди земельної ділянки (паю) від 16.12.2016 року, зареєстрованим 13.01.2017 року, номер запису про інше речове право: 18602369, земельна ділянка була передана в оренду відповідачу - ТОВ «АГРО-ФІЛД» строком на 49 років. Умовами Договору передбачено, що орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року, але відповідач орендну плату виплачує з порушенням строку та в не повному обсязі, за 2019 рік орендна платі не сплачена. Крім того, відповідачем порушено вимоги ч.4 ст.22 ЗК України, згідно з якою земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого- економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель. Передбачений законодавчими актами обов`язок відповідач не виконав і проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки, не розроблений до цього часу. Позивач вважає, що порушення відповідачем свого встановленого законом обов`язку щодо розроблення проекту землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель, є істотним порушенням договору, адже наслідком такої бездіяльності буде різке зниження родючості ґрунтів орендованої земельної ділянки. Враховуючи те, що протиправна бездіяльність відповідача загрожує збереженню стану орендованої земельної ділянки, вважає, що договір оренди землі має бути розірваний. Враховуючи зазначене, позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки площею 6,920 га з кадастровим номером 1224855300:01:003:0171, розташованої на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО - ФІЛД», номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового прав 18602437 від 16.01.2017 року (а.с.2-3). Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФІЛД» про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено. Розірвано договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,920 га з кадастровим номером 1224855300:01:003:0171, розташованої на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був укладено між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРО - ФІЛД», номер запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового прав 18602437 від 16.01.2017 року. Вирішено питання щодо судового збору (а.с.22-23). Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФІЛД» звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів (а.с.40-46). Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з інформаційною довідкою про земельну ділянку від 27.02.2020 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 6,920 га з кадастровим номером 1224855300:01:003:0171, розташованої на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно із договором оренди земельної ділянки (паю) від 16.12.2016 року, зареєстрованим 16.01.2017 року, номер запису про інше речове право: 18602437, земельна ділянка була передана в оренду відповідачу - ТОВ «АГРО-ФІЛД». Відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «АГРО-ФІЛД» , а саме п.3.1, договір укладено на строком на 49 років, починаючи з дати його реєстрації . Згідно з п.4.1 Договору оренди орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7717 грн. 04 коп. Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року. Як було встановлено судом, передбачений законодавством обов`язок відповідач не виконав і проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки, не був розроблений, що може загрожувати збереженню стану орендованої земельної ділянки. Згідно з повідомленням Управління агропромислового розвитку Синельниківської РДА № 7 від 27.01.2020 ТОВ «АГРО-ФІЛД» порушує вимоги Постанови КМ України № 164 від 11.02.2010 року «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно - сільськогосподарських регіонах» та значно погіршує родючість спірної земельної ділянки. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з їх обґрунтованості, оскільки доказів щодо виплати відповідачем орендної плати за укладеним договором суду не надано, що свідчить про систематичне невиконання відповідачем договірних зобов`язань, що може бути підставою для розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі. Крім того, ТОВ «АГРО ФІЛД» не виконав проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки. Також, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ТОВ «АГРО -ФІЛД» використовує земельну ділянку на власний розсуд, без дотримання правил державного контролю за користуванням землею, ніяких дій, направлених на поліпшення і рекультивацію земельних ділянок, не проводить. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «АГРО-ФІЛД» порушені умови спірного договору в частині виплати орендної плати та використовує земельну ділянку без дотримання правил державного контролю за користуванням землею, ніяких дій, направлених на поліпшення і рекультивацію земельних ділянок, не проводить. Однак не погоджується з висновком суду щодо ненадання ТОВ «АГРО-ФІЛД» проекту землеустрою, що забезпечує еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь . Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні, або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно ст. 13 вищевказаного Закон у договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Згідно ч.5 ст. 6 ЗУ « Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Встановлено, що згідно із договором оренди земельної ділянки (паю) від 16.12.2016 року, зареєстрованим 16.01.2017 року, номер запису про інше речове право: 18602437, земельна ділянка була передана в оренду відповідачу - ТОВ «АГРО-ФІЛД». Відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «АГРО-ФІЛД» , а саме п.3.1, договір укладено на строком на 49 років, починаючи з дати його реєстрації . Положеннями ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом . Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Тобто, для можливості розірвання договору в односторонньому порядку дане має бути чітко передбачено договором. Крім того, згідно ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням ( ст.141, 143 ЗКУ), систематична несплата орендної плати ( ст.141 ЗКУ). Отже, законодавство встановлює, що розірвання договору в односторонньому порядку можливе лише тоді, коли це прямо передбачено у договорі оренди землі. Наявність відповідної умови в договорі є вирішальною для розгляду справи. Відтак, сторони у договорі мають чітко визначити можливість розірвання договору в односторонньому порядку та механізм (процедуру) такого розірвання (шляхом підписання відповідної угоди, тощо). Таке визначення має бути чітким та недвозначним, закріплювати всі умови співпраці. Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач, як на підставу розірвання договорів посилається на те, що відповідач систематично порушує і не виконує умови договору оренди земельної ділянки в частині регулярного внесення оренди і перегляду орендної плати у зв`язку із зміною розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Крім того відповідачем не розроблено проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки. Згідно з п.4.1 Договору оренди орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7717 грн. 04 коп. Орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року. У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Умовами п.12.3 договору оренди передбачено, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішення суду на вимогу однієї із сторін внаслідок не виконання другою стороною обов?язків, передбачених договором, Відповідно до частини першої статті 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за її користування протягом трьох місяців підряд. Отже, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Колегія суддів зазначає, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання такого договору. Суд першої інстанції, дійшовши до вірного висновку про те, що ТОВ «АГРО-ФІЛД» порушені умови спірного договору в частині виплати орендної плати. Даних про отримання орендодавцем орендної плати матеріали справи не містять. Наданий до апеляційної скарги список виплачених переказів від ТОВ «АГРО-ФІЛД», зокрема, орендної плати за 2018-2019 роки, складений цим підприємством не є належним доказом, який підтверджує таку виплату орендарем, оскільки у наданому списку відсутнє прізвище позивача та його підпис (а.с.47-53). Крім того, встановлено, що ТОВ «АГРО-ФІЛД», на території земельної ділянки, що передана позивачем йому в оренду вирощував соняшник. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 року №164 затверджено Нормативи оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно - сільськогосподарських регіонах. З примітки до вказаних вище Нормативів видно, що допустимі норми періодичності вирощування культури на одному і тому самому полі становлять: для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі протягом двох-трьох років поспіль; для соняшника не менше, ніж через сім років; для лікарських рослин (залежно від біологічних властивостей) один десять років. Згідно з повідомленням Управління агропромислового розвитку Синельниківської РДА № 7 від 27.01.2020 року ТОВ «АГРО-ФІЛД» порушує вимоги Постанови КМ України № 164 від 11.02.2010 року «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно - сільськогосподарських регіонах» та значно погіршує родючість спірної земельної ділянки. Згідно зі статтею 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам. Таким чином встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку способами, які суперечать екологічним вимогам, що він допускає погіршення екологічного стану та родючості земельної ділянки. Поряд з цим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ТОВ «АГРО ФІЛД» не виконав проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки. Встановлено, що згідно з інформаційною довідкою про земельну ділянку від 27.02.2020 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 6,920 га з кадастровим номером 1224855300:01:003:0171, розташованої на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно із договором оренди земельної ділянки (паю) від 16.12.2016 року, зареєстрованим 16.01.2017 року, номер запису про інше речове право: 18602437, земельна ділянка була передана в оренду відповідачу - ТОВ «АГРО-ФІЛД». Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження родючості ґрунтів» від 4 червня 2009 року статтю 22 Земельного кодексу України було доповнено частиною четвертою з наступним змістом: «Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель». Між тим, згідно п. 18 Перехідних положень Земельного Кодексу України вимоги частини четвертої статті 22 цього Кодексу поширювалися лише на тих власників та користувачів, які використовують земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею більш як 100 гектарів. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12 лютого 2015 року № 191-VIII частину четверту статті 22 Земельного Кодексу України виключено. Отже, ненадання проекту землеустрою, що забезпечує еколого - економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь не є самостійною підставою для розірвання договору. Відповідно до п. 3,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Що стосується судових витрат понесених апелянтом, враховуючи висновок суду по суті позовних вимог, колегія суддів їх не переглядає. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФІЛД»- задовольнити частково. Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 рокузмінити. Виключити з мотивувальної частини судового рішення посилання на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-ФІЛД» не виконав проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: