Ухвала КЦС ВС № 521/4904/19

Ухвала 10 грудня 2020 року м. Київ справа № 521/4904/19 провадження № 61-17344ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 19 листопада 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу в справі № 521/4904/19. За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки за формою та змістом вказана касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України з наступних підстав. І. Щодо предмету касаційного перегляду та клопотання особи, яка подає касаційну скаргу Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується та клопотання особи, яка подає скаргу. З урахуванням положень статті 389 ЦПК України в касаційному порядку у справі № 521/4904/19 можуть бути оскаржені наступні судові рішення: - рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2019 року; - постанова Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року. Натомість подаючи касаційну скаргу на ухвалу Малиновського районного суду від 11 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року ОСОБА_1 просить касаційний суд зокрема: «Скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року та визнати протиправною бездіяльність Малинівської районної адміністрації Одеської міської ради щодо покращення житлових умов моєї родини. Зобов`язати адміністрацію Одеської міської ради покращити житлові умови моєї родини згідно з вимогами чинного законодавства як громадянина, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 2), в якому я значуся за номером 4 та перебуваю на пільговій черзі понад 29 років. Бездіяльністю я вважаю той факт, що Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради не виконує своїх прямих функцій». Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР). Аналіз ЄДРСР свідчить, що ухвала Малиновського районного суду від 11 грудня 2019 року та постанова Одеського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 521/4904/19 не приймались. Визначення судового рішення, яке є предметом касаційного оскарження має істотне значення при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Крім того, згідно зі статтею 409 ЦПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. ІІ Щодо підстав касаційного оскарження За змістом частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; 3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційні скарзі не зазначені передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження судових рішень. ІІІ. Щодо зазначення відомостей про учасників справи та надання копій касаційної скарги Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР). У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає себе в якості відповідача, в той час як згідно ЄДРСР у справі № 521/4904/19 він є позивачем, а Малиновська районна адміністрація Одеської міської ради - відповідачем, натомість остання вказана у касаційній скарзі як позивач. Крім того, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Однак до касаційної скарги ОСОБА_1 її копія не додана. IV. Щодо строку на касаційне оскарження Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року складено 19 жовтня 2020 року. Отже у разі, якщо заявник подаючи касаційну скаргу 19 листопада 2020 року в справі № 521/4904/19 оскаржує рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 грудня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року (повний текст складено 19 жовтня 2020 року), то ним пропущений строк на касаційне оскарження передбачений статтею 390 ЦПК України. При цьому, заяв про поновлення пропущеного строку ОСОБА_1 не подавав. За змістом частини першої статті 127 ЦПК України поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом за заявою учасника справи. Відповідно до частин другої-третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Отже недоліки касаційної скарги підлягають усуненню шляхом подання уточненої касаційної скарги, яка повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, зокрема: - містити відомості про судові рішення, які оскаржуються та клопотання (процесуальну вимогу) особи, яка подає скаргу стосовно всіх оскаржених судових рішень з урахуванням повноважень суду касаційної інстанції згідно статті 409 ЦПК України; - містити зазначення підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України; - містити відомості щодо всіх учасників справи з урахуванням їх процесуального статусу; - до касаційної скарги мають бути додані її копії з доданими матеріалами відповідно до кількості учасників справи. Крім того ОСОБА_1 має право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження у справі № 521/4904/19, навівши у своїй заяві поважні причини пропуску цього строку та надавши докази на підтвердження таких причин. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 у цивільній справі № 521/4904/19 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала. Роз`яснити особі, яка подала скаргу право протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення пропущеного строку. Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Шипович