Постанова КАС ВС № 520/15931/16-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2020 року м. Київ справа №520/15931/16-а провадження №К/9901/20462/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання неправомірним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Бойка А.В., Танасогло Т.М., Яковлєва О.В. від 6 червня 2017 року, УСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання неправомірним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просила: - визнати неправомірним рішення управління Пенсійного фону України в Київському районі м. Одеси від 19 жовтня 2016 року № 6313 про відмову в призначені пенсії; - зобов`язати управління Пенсійного фону України в Київському районі м. Одеси зарахувати період навчання ОСОБА_1 в технічному училищі № 58 м. Львова з 1 вересня 1982 року по 14 липня 1984 року та період роботи з 17 липня 1984 року по 6 квітня 1995 року на посаді набирача на складально-рядковідливних машинах в видавництві «Чорноморська комуна» до пільгового стажу за списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; - зобов`язати управління Пенсійного фону України в Київському районі м. Одеси призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 5 жовтня 2016 року. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Постановою Київського районного суду м. Одеси від 9 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фону України в Київському районі м. Одеси щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси зарахувати період навчання в технічному училищі № 58 м. Львова з 1 вересня 1982 року по 14 липня 1984 року та період роботи з 17 липня 1984 року по 6 квітня 1995 року на посаді набирача на складально-рядковідливних машинах у Видавництві «Чорноморська комуна» до пільгового стажу за списком № 2, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 19 жовтня 2016 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. При призначенні пенсії ОСОБА_1 застосуванню підлягають списки, чинні в період роботи, починаючи з 1 вересня 1982 року по 6 квітня 1995 року - період навчання у технічному училищі № 58 м. Львова за спеціальністю складач на рядковідливних машинах та роботу у видавництві «Чорноморська комуна», посада - набирач на складально-рядковідливних машинах. Період навчання з 1 вересня 1982 р. по 14 липня 1984 року та період роботи на посаді набирача на складально-рядковідливних машинах з 17 липня 1984 року по 6 квітень 1995 року повинен бути зарахований ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173. ОСОБА_1 має стаж роботи за списком № 2 - 12 років 7 місяців 2 дні. Суд дійшов висновку про те, що позивачеві слід призначити пенсію з дати відмови управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси у призначенні пенсії, тобто з 19 жовтня 2016 року.

4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року постанову Київського районного суду м. Одеси від 9 березня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірним та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси від 19 жовтня 2016 року № 6313 «Про відмову в призначені пенсії». Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати період навчання ОСОБА_1 в технічному училищі № 58 м. Львова з 1 вересня 1982 року по 14 липня 1984 року та період роботи ОСОБА_1 на посаді складача на складально-рядковідливних машинах з 22 серпня 1992 року по 5 квітня 1995 року у Видавництві «Чорноморська комуна» до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком за списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 5 жовтня 2016 року. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

5. Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пунктом 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 950, передбачено, що при призначенні на пільгових умовах пенсій робітницям текстильного виробництва період навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т.д.) і в інших училищах, школах і на курсах по підготовці кадрів, з підвищення кваліфікації та перекваліфікації - прирівнюється до роботи, яка слідувала після його закінчення. Статтею 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» передбачено зарахування часу навчання за спеціальністю в професійно-технічних навчальних закладах до пільгового стажу за умови, якщо впродовж трьох місяців після закінчення навчання особа працевлаштувалася за набутою професією. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Згідно з пунктом 4.2 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.4 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах). Згідно довідки Одеського обласного комунального підприємства «Видавництво «Чорномор`я», остання атестація робочих місць на підприємстві проводилася у 1987 році. Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої Одеським обласним комунальним підприємством «Видавництво «Чорномор`я» № 616 від 21 липня 2016 року, ОСОБА_1 працювала повний робочий день в видавництві «Чорноморська комуна» та видавництві «Чорномор`я» і за період з 17 липня 1984 року по 5 квітня 1995 року виконувала обслуговування друкарських та палітурних машин для виробництва виробів з паперу за посаді набирача на складально-рядковідливних машинах. Відповідачем період роботи ОСОБА_1 з 17 липня 1984 року по 21 серпня 1992 року враховано до пільгового стажу, а тому позовні вимоги в цій частині позову є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Право на призначення пенсії, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виникло у позивача з наступного дня після досягнення 51 року, тобто з 5 жовтня 2016 року. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 6 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до управління Пенсійного фону України в Київському районі м. Одеси із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви, серед іншого, надано трудову книжку, диплом, пільгову довідку, довідку про атестацію. Рішенням управління Пенсійного фону України в Київському районі м. Одеси від 19 жовтня 2016 року № 6313 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи для призначення пенсії по списку № 2, оскільки спеціальний стаж роботи позивача складає 8 років 1 місяць при загальному стажі роботи 33 роки 11 місяців, що не дає право на призначення пенсії відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До пільгового стажу роботи позивача за списком № 2 не зараховано період її роботи з 22 серпня 1992 року по 5 квітня 1995 року, з посиланням на відсутність атестації робочого місця. Також, відповідачем не було враховано період навчання позивача у технічному училищі № 58 м. Львова з 1 вересня 1982 року по 14 липня 1984 року.

8. Вважаючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незаконним, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що при призначенні пенсії на пільгових умовах необхідно встановити: чи працював працівник повний робочий день зі шкідливими і важкими умовами праці; чи передбачена його посада списком № 2; чи проведено атестацію робочих місць на підприємстві. Працівникам, які мають не менше половини пільгового стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Пільговий стаж роботи позивача складає 8 років 1 місяць, при загальному страховому стажі 33 років 11 місяців. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 22 серпня 1998 року по 5 квітня 1995 року протягом якого позивач працював на посаді складача на складально-рядковідливних машинах у Видавництві «Чорноморська комуна», оскільки відсутня атестація робочого місця даної посади. Відповідач посилається на постанову Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, згідно якої необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

10. ОСОБА_1 подано заперечення на касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року, в яких вона просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

12. Відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

13. Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

14. Питання призначення пенсій на пільгових умовах деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383.

15. Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

16. Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

17. Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

18. Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

19. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

20. За пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

21. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

22. Згідно частини 1 статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

23. Пунктом 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 950 передбачено, що при призначенні на пільгових умовах пенсій робітницям текстильного виробництва період навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т.д.) і в інших училищах, школах і на курсах по підготовці кадрів, з підвищення кваліфікації та перекваліфікації - прирівнюється до роботи, яка слідувала після його закінчення. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

24. Аналіз зазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів. У випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств. При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. Час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

25. Згідно трудової книжки НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , позивачка у період з 1 вересня 1982 року по 14 червня 1984 року навчалась в ПТУ № 58 м. Львова, а з 17 липня 1984 року по 6 квітня 1995 року працювала на посаді набирача на складально-рядковідливних машинах в видавництві «Чорноморська комуна».

26. Матеріалами справи підтверджено, та сторонами по справі не заперечується той факт, що остання атестація робочих місць у Видавництві «Чорноморська комуна» проведена 1987 році.

27. Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 та Методичними рекомендаціями.

28. Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

29. Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

30. Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб`єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб`єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

31. У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров`ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.

32. Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

33. За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

34. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

35. При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

36. Суд наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.

37. Частинами першою та другою статті 153 КЗпП України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

38. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

39. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов`язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Окрім того, роботодавець зобов`язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.

40. Сукупність правових норм дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах. Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).

41. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.

42. Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

43. Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

44. Проте Верховний Суд України при ухваленні постанови від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14 віддав перевагу найменш сприятливому для позивачів тлумаченню законодавства України.

45. Велика Палата Верховного Суду у справі № 520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року сформулювала правовий висновок, згідно особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 1.

46. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

47. Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

48. Відтак Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 у справі № 520/15025/16-а відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14 щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

49. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 22 серпня 1992 року по 5 квітня 1995 року у Видавництві «Чорноморська комуна».

50. В силу положень частини 1 статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» та пункту 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 950 період навчання ОСОБА_1 в технічному училищі № 58 м. Львова з 1 вересня 1982 року по 14 липня 1984 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком за списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

51. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про визнання неправомірним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України у Київському районі міста Одеси від 19 жовтня 2016 року № 6313 «Про відмову в призначені пенсії» та зобов`язання відповідача зарахувати період навчання ОСОБА_1 в технічному училищі № 58 м. Львова з 1 вересня 1982 року по 14 липня 1984 року та період роботи ОСОБА_1 на посаді складача на складально-рядковідливних машинах з 22 серпня 1992 року по 5 квітня 1995 року у Видавництві «Чорноморська комуна» до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком за списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 5 жовтня 2016 року. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 6 червня 2017 року - без змін. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко судді Я.О. Берназюк І.В. Желєзний