Постанова 4855 № 640/691/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/691/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Шурка О.І., Оксененка О.М., за участю секретаря - Рейтаровської О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2020 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - ГУ ПФУ в м. Києві, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві, що полягає у відмові ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у розмірі 70% від його грошового забезпечення, відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.05.2019 №1-24.2.2/2865/19 та наказів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 №19 та від 26.04.2019 №383, без обмежень максимального розміру пенсії; - зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 70% від його грошового забезпечення, відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.05.2019 №1-24.2.2/2865/19 та наказів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 №19 та від 26.04.2019 №383, без обмежень максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених раніше виплат. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018, яке залишено без змін постановою Шостої о апеляційної о адміністративного суду від 05.03.2019, у справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. Ураховуючи зазначене, ДП «Украерорух» було видано нову довідку від 28.05.2019 №1-24.2.2/2865/19 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії. Позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахунок пенсії відповідно до вказаної довідки. Проте відповідач відмовив позивачу перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність законодавчих підстав для його здійсненні. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2020 року адміністративний позов задоволено: - визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в м. Києві, що полягає у відмові ОСОБА_1 в перерахунку пенсії у розмірі 70% від його грошового забезпечення, відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.05.2019 №1-24.2.2/2865/19 та наказів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 №19 та від 26.04.2019 №383. - зобов`язано ГУ ПФУ в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії у розмірі 70% від його грошового забезпечення, відповідно до довідки Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.05.2019 №1-24.2.2/2865/19 та наказів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 №19 та від 26.04.2019 №383, з урахуванням проведених раніше виплат. Не погоджуючись із ухваленим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти у цій частині постанову, якою задовольнити позовні вимоги. На думку апелянта, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, апелянт зазначає, що пенсія повинна виплачуватися йому без обмеження її максимального розміру. Позивач зазначає, що відмова суду першої інстанції у розгляді цієї позовної вимоги з посиланням на її передчасність, є порушенням принципу ефективного захисту прав, свобод та інтересів, закріпленого статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України. Також позивач зазначає що суд першої інстанції не вирішив позовні вимоги в частині визначення періоду з якого необхідно здійснювати перерахунок пенсії. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Таким чином, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги позивача лише щодо висновків судів першої інстанції в оскаржуваній позивачем частині. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що наказом Міністерства оборони України від 19.05.2010 №437 підполковника ОСОБА_1 , старшого офіцера відділу цивільно-військових відносин управління миротворчих операцій та міжнародного співробітництва Об`єднаного оперативного командування Збройних Сил України відряджено до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України із залишенням на військовій службі, а наказом Міністерства оборони України від 08.05.2018 №235 підполковника ОСОБА_1 , провідного інженера (старшого офіцера) організаційного відділу Украероцентру Державного підприємства обслуговування повітряного руху України звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 , виданим 30.10.2018 серії НОМЕР_2 , копія якого наявна у матеріалах справи, ОСОБА_1 є пенсіонером Міноборони за вислугу років. Разом з тим, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 19.08.2019, в якій просив перерахувати належну йому пенсію на підставі довідки про грошове забезпечення станом на 01.01.2019. Листами від 10.09.2019 №198807/02/3-11414, від 23.09.2019 №22581/3-11 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило про те, що лист від Пенсійного фонду України про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку відповідно до наказів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» та від 26.04.2019 №383 «Про затвердження переліку назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» до ГУ ПФУ в м. Києві не надходив, з огляду на що, правові підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відсутні. Не погоджуючись з відмовою відповідача у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що надана позивачем довідка, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 від 28.05.2019 №1-24.2.2/2865/19, видана ДП «Украерорух» є підставою для перерахунку пенсії позивача, а тому оскаржувана відмова ГУ ПФУ в м. Києві є протиправною. Водночас суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимального розміру є передчасними, оскільки права позивача в цій частині не порушені. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Як убачається з матеріалів справи, позивач оскаржує відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії на підставі надої ним довідки. В свою чергу підставою для відмови у перерахунку пенсії на підставі цієї довідки слугувало те, що ГУ ПФУ в м. Києві уважав накази Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 року №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху», такими, що не породжують у позивача права на перерахунок його пенсії. При цьому відповідачем рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду ще не приймалося, розмір пенсії , який підлягає виплаті пенсійним органом не розрахований. Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з частими першою та другою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Виходячи з вищенаведених правових норм, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушуються, створено або створюються перешкоди для реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені, невизнані права, свободи чи інтереси такої особи, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Таким чином, оскільки відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на підставі вказаної довідки, то відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, через їх передчасність. Доводи апеляційної скарги стосовно не вирішення судом першої інстанції позовних вимог в частині визначення періоду з якого підлягає перерахунку та виплаті пенсія позивача колегія суддів відхиляє, оскільки з приводу зазначених позовних вимог Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалено додаткове рішення від 15.10.2020. З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі. Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя О.І.Шурко Суддя О.М.Оксененко