Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/2748/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2748/19 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., При секретарі: Лащевської Д.О., За участю представників позивача: Куцаренко С.А., Приходько В.М., представників відповідача: Лук`янчук М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Києво-Святошинська Аптека №5» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В : Приватне акціонерне товариство «Києво-Святошинська Аптека №5» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2019 року №0008701406. Позов обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем пункту 15 розділу ІІ та пункту 53 розділу V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні є протиправними, оскільки наявність ліміту залишку готівки підтверджується наказом позивача. Під час перевірки в касі не було виявлено готівки взагалі, а тому факт перевищення ліміту залишку готівки відсутній. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, правонаступником якого є Головне управління Державної податкової служби у Київській області від 1 квітня 2019 року № 0008701406. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в ході перевірки встановлено, що в аптеці за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гурівщина, вул. Київська, 43-А, що належить позивачу, здійснюється роздрібна торгівля лікарськими засобами за готівкові кошти без застосування РРО. У ході перевірки встановлено факт перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 20 190 грн. 12 коп. на підставі документального розрахунку понадлімітних сум, а не фактичного виявлення готівки в касі. Враховуючи, що позивачем не було встановлено ліміт залишку готівки в касі, тому він визнається нульовим, відтак було застосовано штрафні санкції на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95 у двократному розмірі від сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день. Отже, відповідач діяв в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Києво-Святошинська Аптека №5» з 18 лютого 2005 року зареєстровано як юридична особа за адресою: 08153, Київська обл., Києво-Святошинський район, місто Боярка, вул. Молодіжна, будинок 76, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ - 01977857). 20 лютого 2019 року відповідачем винесено наказ № 351 «Про проведення фактичної перевірки», згідно з витягом з додатку до якого фактичній перевірці підлягає суб`єкт господарювання - Приватне акціонерне товариство «Києво-Святошинська аптека № 5», код ЄДРПОУ - 1977857, адреса об`єкта перевірки якого проводиться - Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гурівщина, вул. Київська, буд. 43-А, дата початку перевірки - 4 березня 2019 року. Під час проведення вказаної перевірки було встановлено, що в аптеці за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гурівщина, вул. Київська, 43-а , що належить позивачу, здійснюється роздрібна торгівля лікарськими засобами за готівкові кошти без застосування РРО. Разом з тим, під час перевірки позивачем не надано підтвердження оформлення трудових відносин між позивачем та фізичною особою ОСОБА_1 , яка здійснила продаж лікарських засобів (таблетки «Аналгин-Дарницю» по ціні 7 грн. 50 коп. У наданому до перевірки цивільно-правовому договорі № 03/19 від 01 березня 2019 року зазначено, що фізична особа ОСОБА_1 здійснює лише функції прибирання та опалення приміщення. Крім того, перевіркою встановлено факт перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 20190 грн. 12 коп., оскільки позивачем з 1 січня 2019 року не встановлено ліміт залишку готівки в касі у відповідності до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 29 грудня 2017 року №

148. У випадку не встановлення ліміту залишку готівки в касі він вважається нульовим. 13 березня 2019 року відповідачем складено Акт фактичної перевірки №0450/1036/14/01977857, згідно висновків якого позивачем порушено вимоги п. 1 п.2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, п. 15 Глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті і Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 та порушено ст. 168 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI. 01 квітня 2019 року відповідачем на підставі акта перевірки №0450/1036/14/01977857 від 13 березня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008701406, яким застосовано до позивача штрафні санкції за порушення законодавства з регулювання обігу готівки (перевищення встановлених лімітів залишку готівки на суму 20190 грн. 12 коп.) у розмірі 40380 грн. 24 коп. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не було встановлено перевищення вказаного ліміту у розмірі 1000 грн. 00 коп., та 20 червня 2019 року Указ Президента України від 12 червня 1995 року №436, на підставі якого було застовано штраф був скасований, відтак наявні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Так, порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулювався Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення №637). Відповідно до пункту 1.2 Положення №637 оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій. Згідно п.2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах. Згідно з вимогами пунктів 2.7 та 2.8 Положення №637 виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення. Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. У силу вимог пункту 5.2 Положення №637 установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Відтак, суб`єкти господарювання, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас та не перевищувати лімітів залишку готівки в касах. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що з 05.01.2018 вказане Положення №637 втратило чинність. На даний час Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами врегульовано Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі - Положення №148). У відповідності до пунктів 14 та 15 Положення №148 установа/підприємство, що здійснює операції з готівкою в національній валюті, ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) установлює, виходячи з потреби прискорення обігу готівки та своєчасного її надходження до кас банків. Вимоги пункту 14 розділу II цього Положення поширюються на небанківські фінансові установи. Банкам і фізичним особам - підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються. Установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб. Підприємство має право здійснювати збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків. Згідно з пунктом 18 Положення №148 установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (далі - видаткова відомість). При цьому, розділом V Положення №148 установлено порядок визначення строків здавання готівкової виручки (готівки) та ліміту каси. Так, установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог: 1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня [у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас]; 2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня; 3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів. Підприємства (юридичні особи), які здійснюють страхову діяльність та діяльність з випуску і проведення лотерей, установлюють строки здавання готівкової виручки (готівки) для страхових агентів і розповсюджувачів лотерей, які діють на підставі укладених договорів, з урахуванням специфіки їх функціонування (режиму роботи у вечірні години, вихідні та святкові дні) та обсягів виручки, що здається, але не рідше одного разу на п`ять робочих днів (пункт 48 Положення №148). Згідно з пунктом 49 Положення №148 підприємства, які працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку) до банку через відсутність відповідної умови у договорі, укладеному з банком на інкасацію коштів, здають таку готівкову виручку (готівку) через банкомати / програмно-технічні комплекси самообслуговування в день її надходження до каси підприємства або безпосередньо до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства. Строки здавання готівкової виручки (готівки), установлені пунктом 48 розділу V цього Положення, узгоджуються установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами з банком і обов`язково визначаються в договорах банківського рахунку між установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами та банками. Установа / небанківська фінансова установа / підприємство, яка/яке в окремі дні не має перевищення ліміту каси, має право в ці дні не здавати в установлені строки готівку. З аналізу вищевикладених норм вбачається, що саме установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках. Відповідно до вимог пунктів 53-55 Положення № 148, ліміт каси вважається нульовим, якщо установою/підприємством його не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Уся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов`язані з діяльністю установи/підприємства. Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона надійшла до кас підприємств у вихідні та святкові дні та здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного робочого дня на потреби, пов`язані з діяльністю підприємства. При цьому, у відповідності до пунктів 1-1 та 1-2 постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 суб`єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати в своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням №637. Суб`єктам господарювання до 30 червня 2018 року (включно) визначено: 1) розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій; 2) користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою. З огляду на вказане, суб`єкт господарювання до 30 червня 2018 року (включно) зобов`язаний розробити та затвердити порядок розрахунку ліміту каси підприємства і його відокремлених підрозділів за рішенням (наказом) керівника підприємства), у разі нездійснення тких заходів до суб`єкта господарювання застосовуються фінансові санкції. Так, у відповідності до статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 (далі - Указ №436/95 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу. Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Указу №436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день. Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено факту перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі на загальну суму 20 190 грн. 12 коп., оскільки позивач з 1 січня 2019 року не встановив ліміт залишку готівки в касі у відповідності до п. 53 Положення №148, а тому ліміт каси вважається нульовим і вся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог цього Положення, уважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого не встановлення). Разом з тим, Приватним акціонерним товариством «Києво-Святошинська Аптека №5» на виконання вимог приписів Положення № 148 було розроблено та затверджено наказ № 3 від 1 червня 2018 року «Про затвердження Порядку розрахунку ліміту каси Офісу та Розрахунку встановлення ліміту готівки в касі Офісу» (далі - Порядок). Відповідно до п. 2.1 розділу 2 Додатку № 1 Порядку ліміт каси позивача встановлюється виходячи із середньоденного надходження готівки до каси на підставі Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі. Згідно з п. 2.2 розділу 2 Додатку № 1 до вказаного Порядку для розрахунку ліміту каси необхідно брати будь-які три місяці поспіль з останніх 12 місяців, що передують ліміту каси, у яких сума надходжень була найбільшою. Пунктом 2.3 розділу 2 Додатку № 1 Порядку встановлено до розрахунку ліміту каси не включаються виплати, що належить до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів. Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (п. 2.4 розділу 2 Додатку № 1 Порядку). Відповідно до вимог п. 3.1 розділу 3 Додатку № 1 Порядку встановлений ліміт каси може бути переглянутий у зв`язку зі зміною законодавства України або за наявності відповідних обставин (зміни в надходженні/видачі готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). Згідно з Додатком №2 Розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі Офісу з 1 червня 2018 року згідно наказу № 3 від 1 червня 2018 року був встановлений ліміт каси Офісу в сумі 1000 грн. 00 коп. на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси за рішенням керівника підприємства. Додатком № 3 розрахунку залишку готівки в касі Офісу з урахуванням виплат, які належать до фонду оплати праці (частина друга п. 18 Положення №148) до наказу № 3 від 1 червня 2018 року визначено показники за період з 10 січня 2019 року по 11 березня 2019 року, а саме: надходження готівкової виручки; готівки для виплат, які належать до фонду оплати праці; залишку; залишку готівки в касі Офісу з урахуванням виплат, які належать до фонду оплати праці в межах встановленого ліміту 1000 грн. 00 коп. Слід зазначити, що установлений ліміт каси з 1 червня 2018 року по даний час не переглядалася у зв`язку з відсутністю змін у законодавстві України та відсутності відповідних обставин (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності того). Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено розрахунок залишку готівки в касі з урахуванням норм абзацу 2 пункту 18 Положення № 148, що підтверджується Додатком № 3 до наказу № 3 від 1 червня 2018 року. Згідно із здійсненими відповідачем розрахунками понадлімітних сум, що додані до акту (а.с.57-60), зазначені у них понадлімітні залишки за кожен день не перевищують 1000 грн. З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було встановлено перевищення вказаного ліміту у розмірі 1000 грн. 00 коп., а тому висновки акту перевірки є необґрунтованими. При цьому, слід зазначити, що фактична перевірка позивача згідно направлень на проведення перевірки від 4 березня 2019 року № 764, № 765 та наказу на проведення перевірки від 20 лютого 2019 року № 351 повинна була здійснюватись за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гурівщина, вул. Київська, 43-А, однак відповідачем було проведено перевірку встановленого ліміту залишку готівки в центральній касі позивача, яка знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Молодіжна, 76, що свідчить про протиправність висновків такої перевірки. З огляду на наведене, контролюючим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 40380 грн. 24 коп. згідно з абзацом 2 пункту 1 Указу № 436/95, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 01 квітня 2019 року №0008701406. Щодо посилань апелянта про необхідність застосування Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995 колегія суддів звертає увагу на наступне. Так, вказаний Указ №436/95 від 12.06.1995 визнано таким, що втратив чинність на підставі Указу Президента України № 418/2019 від 20.06.2019. У той же час, статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Зазначена стаття Конституції акцентує свою позицію саме на відповідальності особи, а саме відповідальність особи скасовується та пом`якшується з прийняттям нового закону. У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 зазначено, що нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали або мали місце. Дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншими нормативно-правовими актами. Отже, в зазначеному рішенні Конституційного Суду України, визначено, що на правовідносини які виникли і закінчилися до набрання чинності «нового» закону не поширюється дія нового закону. Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду у подібних правовідносинах, який викладено у постанові від 11 липня 2019 року в справі № 320/1175/17-а. Отже, на момент винесення спірного податкового повідомлення-рішення, чинність Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» №436/95 від 12.06.1995 розповсюджувалась на спірні правовідносини, тому відповідач мав можливість застосувати Указ Президента №436/95. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 травня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук