Постанова 4851 № 480/1129/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2020 р. Справа № 480/1129/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Опімах, м. Суми по справі № 480/1129/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту ГУ Держгеокадастру у Сумській області, відповідач), в якому просив суд : - визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Сумській області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 22.01.2020 № 18-2296/16-20-СГ, яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; - зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області; - стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області суму судового збору. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що подав до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області клопотаня про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області за межами населеного пункту. Наказом від 22.01.2020 відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, пославшись на рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 №2/1, а також вказав, що Перехрестівська сільська рада Роменського району Сумської області не висловила свою позицію. Наведені відповідачем підстави для відмови, як вказує позивач, суперечать встановленому у ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України вичерпному переліку підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Вказує, що в наказі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області не вказано жодної з підстав, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України. Таким чином, підстави для відмови в надані дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні, а відтак, відмова відповідача є протиправною. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 по справі № 480/1129/20 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 22.01.2020 р. № 18-2296/16-20-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 840,80 грн в рахунок відшкодування судового збору. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 по справі № 480/1129/20 скасувати, прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що Перехрестівська сільська рада не повідомила своєї позиції щодо питання виділення земельної ділянки позивачу, а відтак, вимога позивача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, всупереч прямих заборон законодавства, є протиправною. Крім того, стверджує, що зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 є втручанням суду у дискреційні повноваження ГУ Держгеокадастру у Сумській області. Позивач, у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу, вказав, що посилання відповідача в оскаржуваному наказі на рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014 №2/1 є безпідставним та необґрунтованим, оскільки останнє стосується земель сільськогосподарського призначення державної власності, якими саме розпоряджається Держземагенство України. Відповідно місцеві ради не мають жодного відношення до розпорядження такими землями. З приводу не висловлення Перехрестівською сільською радою Роменського району Сумської області своєї позиції щодо надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою, зазначив, що сільська рада не є розпорядником земельних ділянок за межами населеного пункту. Щодо посилання апелянта на втручання у його дискреційні повноваження, вказує, що зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою не є втручанням суду у дискреційні повноваження ГУ Держгеокадастру у Сумській області, а є обґрунтованим та ефективним способом захисту порушеного права. З огляду на викладене, вважаючи апеляційну скаргу відповідача безпідставною та необгунтованою, просить суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 06.12.2019 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області (а.с.8-14). Наказом від 22.01.2020 № 18-2296/16-20-СГ відповідач відмовив у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки на відповідний запит ГУ Держгеокадастру у Сумській області Перехрестівська сільська рада Роменського району Сумської області не висловила свою позицію щодо погодження або непогодження надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (а.с.7). Не погодившись із вказаною відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про її оскарження, зобов`язання відповідача видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного наказу, оскільки в останньому не зазначено підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, а відсутність погодження сільської ради на надання дозволу не є такою підставою. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Відповідно до пп.13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 вересня 2016 року № 333, Головне управління Держгеокадастру в області відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством. Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. З аналізу наведених норм вбачається, що відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності. Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України. Зі змісту наказу начальника ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 22.01.2020 № 18-2296/16-20-СГ вбачається, що підставою для відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою слугувало те, що Перехрестівська сільська рада Роменського району Сумської області не висловила свою позицію щодо погодження або непогодження надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. При цьому, відповідач послався на наказ Держземагентства України від 15.10.2014 № 3328 «Про введення в дію рішення колегії Держземагентства України від 14.10.2014», яким передбачено направлення на розгляд до місцевих рад питань щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності. Однак, вказані обставини не є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у розумінні ст.118 Земельного кодексу України. Крім того, слід відмітити, що Перехрестівською сільською радою не було висловлено своєї незгоди щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 як станом на дату розгляду справи судом першої інстанції, так і станом на дату подачі відповідачем апеляційної скарги, оскільки доказів такої незгоди не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції. Крім того, у наказі від 22.01.2020 № 18-2296/16-20-СГ Головне управління Держгеокадастру у Сумській області не зазначено про невідповідність місця розташування земельної ділянки, на яку претендує позивач, вимогам законів, прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, чи генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затвердженим у встановленому законом порядку, тобто, не посилається на жодну з підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, з тих, що передбачені Земельним кодексом України. Отже, відповідачем при розгляді заяви ОСОБА_1 не надана оцінка фактичним обставинам та не перевірено клопотання позивачки на предмет відповідності його відповідності вимогам ст. 118 Земельного кодексу України. Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що відмова ГУ Держгеокадастру у Сумській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованою належним чином, а наказ від від 22.01.2020 № 18-2296/16-20-СГ протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. За наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав. Натомість, у цій справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. Дійсно, у випадку невиконання обов`язку відповідачем, за наявності визначених законом умов, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов`язання прийняти рішення. Адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Однак, як і будь-який інший спосіб захисту, зобов`язання відповідача прийняти рішення може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав. У справі, що переглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною шостою статті 118 ЗК України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними. Такий висновок суду першої та апеляційної інстанцій узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2019 по справі № 2040/6320/18. Разом з тим, у спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки не встановив у клопотанні позивачки та наданих нею документах наявності або відсутності обставин, які у розумінні ч.7 ст.118 ЗК України є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Колегія суддів зауважує, що зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, в даному випадку, є необґрунтованим та може призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону. З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту, застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням певних фактичних обставин справи. Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. В даному випадку належнім та достатнім способом захисту позивача у спірних відносинах є зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 разом з наданими документами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, з урахуванням висновків суду, наведених у цій постанові. Такий висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17. Разом з цим, судом першої інстанції не враховано вищенаведеного та, як наслідок, помилково вказано на наявність підстав для надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою та відсутність перешкод для цього, передбачених ч.7 ст.118 ЗК України, незважаючи на те, що наявність або відсутність таких обставин відповідачем фактично не була встановлена. Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 317 КАС України порушення норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 по справі № 480/1129/20 підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області, з прийняттям в цій частині постанови про відмову в задоволенні вказаних вимог та зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області за межами населеного пункту з урахуванням висновків апеляційного суду, викладених в цій постанові. Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - задовольнити частково. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 по справі № 480/1129/20 - скасувати в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області. Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області за межами населеного пункту. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Перехрестівської сільської ради Роменського району Сумської області відмовити. В іншій частині рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 по справі № 480/1129/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова