LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Полтавський апеляційний суд536/898/20

від 01.12.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 536/898/20 Номер провадження 22-ц/814/2497/20Головуючий у 1-й інстанції Колотієвський О. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Одринської Т.В., Триголова В.М., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Велико-Кохнівської філії про захист прав споживачів, В С Т А Н О В И В : ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст заявленого клопотання У жовтні 2020 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання про застосування заходів процесуального примусу до АТ «Полтаватеплоенерго», за невиконання відповідачем його обов`язків передбачених частинами 2-5 статті 93 ЦПК України. Клопотання обґрунтовано тим, що ним поставлено ряд питань перед АТ «Полтаватеплоенерго» у позовній заяві, в той час відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - до першого судового засідання. Проте, відповідач проігнорував вказані норми. Просив застосувати до відповідача заходи процесуального примусу. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2020 року стягнуто з АТ «Полтаваобленерго» в особі Велико-Кохнівської філії на користь держави штраф в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 756 грн. 66 коп. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У апеляційній скарзі скаржник просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Аргументи учасників справи Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу АТ «Полтаваобленерго» вважає, що ухвала суду першої інстанції є необ`єктивною та необґрунтованою, оскільки судом не покладалося на відповідача обов`язку щодо надання відповіді на поставлені питання; відповіді на поставлені питання були надані у відзиві на позовну заяву. Узагальненні доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що апеляційна скарга є безпідставною, а суд першої інстанції вірно вжив заходи для виконання стороною своїх процесуальних обов`язків. Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 13 жовтня 2020 року без змін. Щодо позиції та явки учасників справи в судове засідання У суді апеляційної інстанції представники відповідача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, вважають накладення штрафу безпідставним. Позивач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Позиція суду апеляційної інстанції Відповідно до частини 1 статті 93 ЦПК України учасник справи має право постановити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Згідно частини 2 статті 93 ЦПК України учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Як зазначено у частині 3 вказаної статті відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - до першого судового засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. Частина 4 статті 93 ЦПК України визначає, зміст заяви свідка, так у заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Згідно частини 5 статті 93 ЦПК України якщо поставлене запитання пов`язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Частина 6 вищевказаної статті визначає, що учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 70, 71 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. При цьому, частиною 7 статті 93 ЦПК України визначено, що за наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов`язати учасника справи надати відповідь. Пунктом 7 частини 2 статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки визначені законом або судом. Частиною 3 статті 43 ЦПК України визначено, що у випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Згідно пункту 1 частини 1 статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу. Із матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Велико-Кохнівської філії про захист прав споживачів. У позовній заяві, відповідно до частини 1 статті 93 ЦПК України, ОСОБА_1 поставив відповідачу 10 запитань про обставини, які він вважає, мають значення для справи. Проте, у порушення частини 2 статті 93 ЦПК України відповідач не надав відповідь окремо на кожне питання по суті справи у формі визначеній частиною 4 статті 93 ЦПК України та не повідомив суд та іншого учасника справи про відмову від надання відповіді, у порядку визначеному частиною 7 статті 93 ЦПК України. Відтак, суд першої інстанції правильно застосував до відповідача захід процесуального примусу у виді штрафу, який передбачений цим Кодексом за невиконання учасником справи своїх обов`язків. Щодо доводів, які наведені у апеляційній скарзі У апеляційній скарзі представник позивача вказує на те, що судом на відповідача не було покладено обов`язок щодо надання відповіді на поставлені питання, оскільки такі питання були поставлені у позовній заяві. Наведені доводи суперечать нормам ЦПК України виходячи із наступних міркувань. Так, відповідно до частин 1, 2 статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом (частина 1). Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2). Тобто, позовна заява є заявою по суті справи, у якій позивач має право поставити не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи ( частина 1 статті 93 ЦПК України), а відповідач або надати відповідь (частини 2 статті 93 ЦПК України) у формі, визначеній частиною 4 статті 93 ЦПК України або повідомити суд та іншого учасника справи про відмову від відповіді, у порядку визначеному частиною 7 статті 93 ЦПК України, що у даному випадку відповідачем зроблено не було. Відповідач також наводить суду як аргумент незаконності ухвали ту обставину, що відповіді на поставлені питання були надані у відзиві від 31 серпня 2020 року, а не у формі заяви свідка. Наведені аргументи не ставлять під сумнів правильність застосування судом штрафу тому, що як уже зазначалося, за приписами частини 3 статті 93 ЦПК України відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - до першого судового засідання. Зміст заяви свідка визначений частиною 4 статті 94 ЦПК України. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки, наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростували, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Щодо судових витрат Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Беручи до уваги, щоапеляційну скаргу слід залишити без задоволення, підстави для зміни чи розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Полтаваобленерго» залишити без задоволення. Ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 13 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 03 грудня 2020 року Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська В.М. Триголов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»