Постанова 4803 № 932/9249/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9549/20 Справа № 932/9249/20 Суддя у 1-й інстанції - Кудрявцева Т.О. Суддя у 2-й інстанції - Каратаєва Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Каратаєвої Л.О. суддів Ткаченко І.Ю., Деркач Н.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання відмови у надані ордеру на жиле приміщення незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: 11 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання відмови у наданні ордеру на жиле приміщення незаконною та зобов`язання вчинити певні дії (а.с.3-10). Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради про визнання відмови у надані ордеру на жиле приміщення незаконною та зобов`язання вчинити певні дії передано на розгляд до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська (а.с.37). Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду (а.с.40-41). Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що спір виник з приводу нерухомого майна, що знаходиться на території Новокодацького району м. Дніпра та, відповідно до вимог п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 3, підлягає вирішенню судом за місцезнаходженням цього нерухомого майна. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач заявив позов з метою захисту своїх інтересів щодо приватизації об`єкта нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1 . Посилання в апеляційній скарзі, що предметом спору у даній справі є визнання відмови Департаменту житлового господарства у видачі ордера на квартиру для постійного проживання незаконною, а тому справа повинна вирішуватися за правилами загальної підсудності, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне. Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном. В п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013 року судам роз`яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. В пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 суд зазначає, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Спір про скасування запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно розглядається як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Визначити підсудність суду - означає з`ясувати коло цивільних справ, які компетентний вирішувати по суті даний суд. Порядок передачі справ з одного суду до іншого встановлено ст. 31 ЦПК України. Згідно частини першої цієї статті суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу. Даний перелік підстав передачі справи судом, до підсудності якого за законом віднесено справу, до іншого суду в межах інстанційної юрисдикції є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. З огляду на те, що для спорів, що виникають з приводу нерухомого майна визначена виключна підсудність за місцем знаходження нерухомого майна, а також приймаючи до уваги що об`єкт нерухомості знаходяться за межами Шевченківського району м.Дніпра, колегія суддів наголошує на тому, що дана цивільна справа не підсудна Бабушкінському районному суду м.Дніпропетровська. Передаючи справу за підсудністю до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська за місцем знаходження нерухомого майна, Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська дотримався правил виключної підсудності. Судова колегія наголошує, що суди мають гарантувати сторонам розгляд справ належним складом суду за встановленою підсудністю, не допускаючи порушення їх конституційних прав в доступі до правосуддя та порушень ст. 6 Європейської Конвенції Про захист прав та основоположних свобод людини. Порушення правил підсудності може викликати сумнів в об`єктивності суду і скасування рішення суду із зазначених підстав, тобто з метою уникнення у подальшому спорів про підсудність, колегія вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 серпня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне рішення суду складено 09 грудня 2020 року. Судді: