Ухвала КЦС ВС № 753/23240/15-ц

Ухвала 02 грудня 2020 року м. Київ справа № 753/23240/15-ц провадження № 61-17546ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: малого колективного багатопрофільного підприємства «Георад», Київської міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою, за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, ВСТАНОВИВ: У липні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: малого колективного багатопрофільного підприємства «Георад» (далі - МКБП «Георад»), Київської міської ради, та просила: визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,10 га, яка розташована на АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з їхніми частками у праві приватної власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , а саме: відповідно до плану поділу земельної ділянки ОСОБА_3 виділити у користування частину земельної ділянки, точки повороту меж якої позначено літерами у дужках, тобто від (А) до (Б), від (Б) до (В), від (В) до (Г), від (Г) до (А), а ОСОБА_2 частину земельної ділянки, точки повороту меж якої позначено літерами без дужок, тобто від А до Б, від Б до В, від В до А; визнати за ОСОБА_3 право на приватизацію земельної ділянки в розмірі, що відповідає її частці в домоволодінні від загального розміру земельної ділянки, що знаходиться в спільному з відповідачем користуванні; зобов`язати відповідача не чинити перешкоди у здійсненні ОСОБА_3 приватизації земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_1 в розмірі, що відповідає її частці в домоволодінні за вказаною адресою, а саме: Ѕ від загального розміру земельної ділянки, що знаходиться у їхньому спільному з відповідачем користуванні; визнати акт встановлення та погодження в натурі (на місцевості) зовнішніх меж землекористування від 09 липня 2014 року відповідно до якого ОСОБА_3 , має намір приватизувати частину земельної ділянки, точки повороту меж якої визначено літерами в дужках, а саме: від (А) до (Б), від (Б) до (В), від (В) до (Г) та від (Г) до (А). Позов мотивовано тим, що вона та ОСОБА_2 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 . Рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року їм передано у приватну власність для обслуговування житлового будинку і господарських споруд земельну ділянку площею 0,10 га у рівних частках. Зазначала, що з метою виділення в натурі та подальшої приватизації належної їй частини земельної ділянки звернулась до землевпорядної організації, яка виготовила акт встановлення та погодження зовнішніх меж спірної земельної ділянки, але відповідач відмовився підписати його. Справа судами розглядалась неодноразово. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року в задоволенні позову відмовлено. Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, виходив із того, що підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. При цьому, суд зробив висновок, що між сторонами відсутній спір про право. Постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2016 року скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визначено порядок користування земельною ділянкою площею 0,10 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за варіантом № 4, запропонованим у висновку експерта за результатами проведеної додаткової судово-земельної технічної експертизи від 26 жовтня 2018 року № 21044/18-41. Виділено ОСОБА_2 для обслуговування належних йому будівель в користування земельну ділянку площею 0,0500 га (позначеною літерою «Д1» та заштрихована блакитним кольором на додатку № 4), яка обмежена лініями розподілу, що проходять: -від точки «А», яка розташована на паркані з фасадної сторони земельної ділянки лінія розподілу довжиною 6,00 м проходить до точки «Б»; -від точки «Б» лінія розподілу довжиною 2,28 м проходить по будівлі літерою «О» до точки «В»; -від точки «В» лінія розподілу довжиною 1,59 м проходить до точки «Г»; -від точки «Г» лінія розподілу довжиною 5,11 м проходить по стіні будинку до точки «Ж»; -від точки «Ж» лінія розподілу співпадає з межами земельної ділянки і проходить по внутрішній стіні будинку до точки «З»; -від точки «З» лінія розподілу проходить по внутрішній стіні будинку до точки «И», яка розташована на стіні будинку; -від точки «И» лінія розподілу довжиною 1,00 м проходить до точки «Й»; -від точки «Й» лінія розподілу довжиною 21,20 м проходить до точки «Н»; -від точки «Н» лінія розподілу довжиною 12,71 м проходить до точки «М»; -від точки «М» лінія розподілу довжиною 17,34 м проходить до точки «Ч»; -від точки «Ч» лінія розподілу довжиною 4,12 м проходить по існуючому паркану до точки «Х»; -від точки «Х» лінія розподілу довжиною 11,16 м проходить по існуючому паркану до точки «Ш»; -від точки «Ш» лінія розподілу довжиною 17,27 м проходить по фасадній частині земельної ділянки до точки «А». Виділено ОСОБА_3 для обслуговування належних їй будівель в користування земельну ділянку площею 0,0500 га (позначена літерою «Д2» та заштрихована рожевим кольором на додатку № 4), яка обмежена лініями розподілу, що проходять: -від точки «И», яка розташована на стіні будинку літ. «А» розподілу проходить по внутрішній стіні будинку до точки «З»; -від точки «З» лінія розподілу довжиною 39,25 м проходить по умовній лінії, яка співпадає з межею земельної ділянки до точки «Ц»; -від точки «Ц» лінія розподілу довжиною 6,59 м проходить до точки «Ф»; -від точки «Ф» лінія розподілу довжиною 2,42 м проходить до точки «Ю»; -від точки «Ю» лінія розподілу довжиною 12,32 м проходить до точки «Я»; -від точки «Я» лінія розподілу довжиною 2,44 м проходить по існуючому паркану до точки «Ь»; -від точки «Ь» лінія розподілу довжиною 17,59 м проходить по існуючому паркану до точки «М»; -від точки «М» лінія розподілу довжиною 12,71 м проходить до точки «Н»; -від точки «Н» лінія розподілу довжиною 21,2 м проходить до точки «Й», яка розташована на відстані 1 м від стіни будинку літерою «А»; -від точки «Й» лінія розподілу довжиною 1 м проходить до точки «И». У задоволенні решти вимог відмовлено. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач, як співвласник житлового будинку із прибудованими спорудами має право на виділення в користування земельної ділянки, яка відповідатиме її частці у власності будинку, та визначив такий порядок відповідно до висновку № 4 додаткової судової експертизи від 26 жовтня 2018 року № 21044/18-41, який є більш вдалим для визначення порядку користування земельною ділянкою; право на приватизацію ОСОБА_3 не порушено, оскільки остання до компетентних органів, які займаються питанням приватизації не зверталась та відмову не отримувала; позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача не чинити перешкод в здійсненні приватизації земельної ділянки та визнання акта встановлення та погодження зовнішніх меж землекористування спірної земельної ділянки, не підлягають задоволенню, оскільки не підписання акта погодження меж не порушує права позивача на приватизацію. Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Шалденком Є. М., залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року в частині позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: МКБП «Георад», Київської міської ради, про встановлення порядку користування земельною ділянкою залишено без змін. У липні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у зв`язку з нововиявленими обставинами. Заява мотивована тим, що під час визначення на місцевості меж земельної ділянки, порядок користування якою визначено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року з`ясувалося, що конфігурація та проміри зазначеної земельної ділянки не відповідають технічним характеристикам земельної ділянки, переданої ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до рішення Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6580 у спільну часткову власність для обслуговування житлового будинку і господарських споруд. У зв`язку з цим, ОСОБА_2 звернувся до Українського незалежного інституту судових експертиз із заявою за вх. № 219/1 про проведення земельно-технічної експертизи. За результатами проведення земельно-технічної експертизи судовим експертом Коваленко Л. А. складено висновок експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження від 01 червня 2020 року № 136/04-2020. Цим висновком встановлено, що межі, розміри, площа та конфігурація земельної ділянки, порядок користування якою між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з їх частками у праві власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 , встановлений постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у цивільній справі № 753/23240/15 не відповідають межам, розміру, площі та фігурації земельної ділянки, місце розташування якої - АДРЕСА_1 , визначеними технічною документацією із землеустрою (справа П-8144), наданої у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6580. А частина житлового будинку, який перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , господарські будівлі та споруди, їх частини (які перебувають у власності ОСОБА_3 ), знаходяться за межами земельної ділянки, порядок користування якою між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з їх частками у праві власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 , встановлений постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у цивільній справі № 753/23240/15 та зображені на малюнках №№ 10, 11, що суперечить рішенню Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6580 «Про приватизацію земельних ділянок для-будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд у Дарницькому районі м. Києва». Таким чином, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення від 11 грудня 2018 року, яким визначив порядок користування спірною земельною ділянкою між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , згідно з варіантом № 4, запропонованим у висновку експерта за результатами проведеної додаткової судовоїземельно-технічної експертизи від 26 жовтня 2018 року № 21044/18-41, посилався на фактичні дані про те, що сторонам згідно з рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6580 надано у приватну власність земельну ділянку, яка має установлені межі та місце розташування. При цьому, після ухвалення рішення з`явився доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він встановлює обставини, які існували на момент ухвалення судового рішення і такий доказ міг би, на думку заявника, призвести до іншого результату судового розгляду. Тобто, після набрання рішенням суду законної сили виявилися фактичні дані, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, а саме фактичні дані щодо установлених меж та місця розташування земельної ділянки, які було покладено в основу судового рішення. Висновок експерта за результатами проведення земельно-технічного дослідження від 01 червня 2020 року № 136/04-2020 вказує на те, що рішенням суду встановлений порядок користування між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок, щодо земельної ділянки межі, розміри, площа та конфігурація якої, не відповідають межам, розміру, площі та конфігурації земельної ділянки, визначеними технічною документацією із землеустрою (Справа ГІ-8144), місце розташування якої - АДРЕСА_1 , наданої у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6580. Тому просив заяву задовольнити. Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року відмовлено. У касаційній скарзі, яка надійшла до Верховного Суду у листопаді 2020 року, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав. Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. У пункті 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» судам роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Таким чином, до нововиявлених обставин за якими може бути переглянуте рішення, законодавством віднесено істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Обґрунтовуючи подану заяву, ОСОБА_2 , як на нововиявлену обставину посилається на висновок експерта за результатами земельно-технічного дослідження від 01 червня 2020 року № 136/04-2020, проведеного за заявою ОСОБА_2 , поданою 23 квітня 2020 року. Зокрема, на вирішення дослідження замовником поставлено наступні питання: - Яка площа закріплена за домоволодінням, розташованим на АДРЕСА_1 станом на даний час? - Які фізичні характеристики (конфігурація площа, проміри тощо) земельної ділянки, місце розташування якої - АДРЕСА_1 , сформованої у межах граничних норм безоплатної приватизації на одне домоволодіння, яке перебуває у спільній частковій власності, за рахунок часткового об`єднання земельних ділянок з обліковими кодами 90:271:008 і 90:271:006 та наданої у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6580? - Чи відповідають межі, розміри, площа та конфігурація земельної ділянки, порядок користування якою між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з їх частками у праві власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 , встановлений постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у цивільній справі № 753/23240/15, межам, розміру, площі та конфігурації земельної, ділянки, місцерозташування якої - АДРЕСА_1 , визначеним технічною документацією із землеустрою (Справа 11-8144), наданої у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6580? - Чи знаходяться об`єкти нерухомого майна, житловий будинок, який перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , господарські будівлі та споруди, або їх частини, які перебувають у власності ОСОБА_3 , за межами земельної ділянки, порядок користування якою між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з їх частками у праві власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 , встановлений постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у цивільній справі № 753/23240/15 зображені на малюнках №№ 10,11? За результатами проведеного дослідження експертом Коваленко С. А. зроблено наступні висновки:

1. За домоволодінням, яке розташовано на АДРЕСА_1 , згідно з останніми відомостями, які містяться у технічному звіті по внесенню змін із встановлення зовнішніх меж землекористування земельних ділянок 90:271:006, 90:271:008 - рахується земельна ділянка площею 0,1566 га.

2. Земельна ділянка, місце розташування якої АДРЕСА_1 , сформованої у межах граничних норм безоплатної приватизації на одне домоволодіння, яке перебуває у спільній частковій власності, за рахунок часткового об`єднання земельних ділянок з обліковими кодами 90:271:006 і 90:271:008 та наданої у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6580, передана для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,10 га, яка зображена на кадастровому плані, має характеристики, описані в дослідницькій частині висновку та зображені на малюнку № 6.

3. Межі, розміри, площа та конфігурація земельної ділянки, порядок користування якою між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з їх частками у приватній власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 , встановлений постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у цивільній справі № 753/23240/15 не відповідають межам, розміру та конфігурації земельної ділянки, місце розташування якої - АДРЕСА_1 , визначеним технічною документацією із землеустрою (Справа П-8144), наданої у приватну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року №364/6580.

4. Об`єкти нерухомого майна, а саме частина житлового будинку, який перебуває у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , господарські будівлі та споруди, їх частини, які перебувають у власності ОСОБА_3 , знаходяться за межами земельної ділянки, порядок користування якою між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 згідно з їх частками у праві власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 , встановлений постановою Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у цивільній справі № 753/23240/15, що зображені на малюнках № 10,

11. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що додані ОСОБА_2 до заяви документи, зокрема висновок експерта за результатами земельно-технічного дослідження від 01 червня 2020 року № 136/04-2020, не містить обставин, які в розумінні положень статті 423 ЦПК України можна вважати нововиявленими для цієї справи, зокрема таких, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Так, судами встановлено, що ОСОБА_3 на підставі договору міни від 03 листопада 1999 року на праві власності належить Ѕ частка житлового будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 є власником іншої Ѕ частки цього ж будинку на підставі договору купівлі-продажу від 09 квітня 2005 року. Встановлено, що рішенням Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року сторонам передано у приватну власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд загальною площею 0,10 га в рівних частках, тобто по Ѕ частці кожному. Згідно з витягом з бази даних земельного кадастру розмір земельної ділянки № 90:271:006 становить 1108,12 кв. м. Разом із тим, згідно з переліком земельних ділянок, які передано у приватну власність відповідно до рішення Київської міської ради № 364/6580 від 06 жовтня 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 передано у спільну часткову власність по Ѕ від 0,10 га. Згідно з актом встановлення та погодження в натурі (на місцевості) зовнішніх меж землекористування від 09 липня 2014 року у ОСОБА_3 знаходиться у користуванні земельна ділянка № 90 : 271 : 008 в межах літери А до літери Б, а земельна ділянка від літери Б до літері В є землями Київської міської ради, що знаходиться у тимчасовому користуванні ОСОБА_2 . Також в користуванні ОСОБА_2 знаходиться земельна ділянка в межах від літери Г до літери А. ОСОБА_3 зверталася до землевпорядної організації МКБП «Георад» для розроблення та виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва і обслуговування Ѕ частини житлового будинку АДРЕСА_1 , яким було виготовлено відповідний акт. Таким чином, між сторонами існував спір щодо меж користування земельною ділянкою, на якій розташовано будинок, що перебуває в їх спільній частковій власності. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року у даній справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання можливих варіантів порядку користування земельною ділянкою, площею 0,10 га, розташованою на АДРЕСА_1 , між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , згідно з їх частинами у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 19 вересня 2018 року призначено додаткову судову земельно-технічну експертизу у даній справі, на вирішення якої поставлено питання: визначені варіанти користування земельною ділянкою, описані в дослідницькій частині висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 26 червня 2018 року № 4614/18-41 та зображені у додатках №№ 1, 2, 3 до висновку, викласти в описово-словесній формі із зазначенням меж ділянок у літерах, та площі ділянок, що виділяються у користування. Згідно з висновком експерта від 26 жовтня 2018 року № 21044/18-41 за результатами проведення додаткової судової земельно-технічної експертизи, запропоновано чотири варіанти встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою. При цьому, у дослідницькій частині висновку експертом встановлено, що фактична загальна площа домоволодіння на АДРЕСА_1 становить 0,1566 га та складається з двох ділянок з обліковими номерами 90:271:006 та 90:271:008. Житловий будинок на АДРЕСА_1 , який належить на праві спільної часткової власності сторонам у справі, розташований не на одній, а на двох ділянках з номерами 90:271:006 та 90:271:008. Експертом визначено конкретні будівлі та надвірні споруди, які розташовані на земельній ділянці 90:271:006 та які розташовані на земельній ділянці 90:271:008. При розробці варіантів порядку користування експертом враховано: частки співвласників, розташування будівель в межах земельної ділянки, конфігурацію та площу земельної ділянки 90:271:006 відповідно до рішення Київської міської ради від 06 жовтня 2011 року № 364/6580, розміщення земель загального користування відносно досліджуваної земельної ділянки, вимоги нормативних документів, чинних на дату дослідження. Таким чином, обставини, на які заявник посилається, як на нововиявлені, були предметом дослідження при розгляді справи у суді апеляційної інстанції. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта та п`ята статті 423 ЦПК України). Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обставина, на яку посилається заявник у заяві про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи, і не є нововиявленою обставиною у розумінні статті 423 ЦПК України. Зі змісту касаційної скарги, судового рішення, що оскаржується, та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою, наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності та неправильності, правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Підстави, передбачені статтею 411 ЦПК України, для скасування судового рішення, що оскаржується, у касаційній скарзі не зазначено. Керуючись частиною другою та четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: малого колективного багатопрофільного підприємства «Георад», Київської міської ради, про встановлення порядку користування земельного ділянкою, за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Мартєв А. І. Грушицький І. М. Фаловська