Ухвала КАС ВС № 826/19206/14

УХВАЛА 09 грудня 2020 року м. Київ справа №826/19206/14 адміністративне провадження №К/9901/32430/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суд від 21 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський Банк» Пантіної Любові Олександрівни (далі - Уповноважена особа Фонду) про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про: визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №8060 від 16 травня 2014 року, укладеного між позивачем і ПАТ «Старокиївський банк»; визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невнесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк», за договором № 8060 Банківського рахунку від 16 травня 2014 року за рахунок коштів Фонду; зобов`язання Уповноважену особу Фонду включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк», за договором № 8060 Банківського рахунку від 16 травня 2014 року за рахунок коштів Фонду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду щодо невнесення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський Банк» за рахунок Фонду, ОСОБА_1 за договором банківського рахунку від 16 травня 2014 року № 8060. зобов`язано Уповноважену особу Фонду подати до Фонду зміни та доповнення до переліку рахунків щодо ОСОБА_1 , за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, згідно з договором банківського рахунку від 16 травня 2014 року № 8060. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 жовтня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року залишив без змін. Фонд не погодившись із судовими рішеннями і 26 листопада 2020 року подав касаційну скаргу. Касаційна скарга подана (здана на пошту) 26 листопада 2020 року, тобто після закінчення строків, встановлених статтею 329 КАС України. Щодо строку на касаційне оскарження слід зазначити таке. У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вищезазначених судових рішень. Так, скаржник зазначає, що копію постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року отримав 26 жовтня 2020 року, що підтверджується, на його думку, доданою до касаційної скарги копією супровідного листа апеляційного суду про її направлення Фонду. Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Тобто, початок перебігу тридцятиденного строку на касаційне оскарження судового рішення відліковується від дати складання повного тексту такого судового рішення, а за умов, передбачених частиною другою статті 329 КАС України строк підлягає безумовному поновленню у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення. Так, оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята 21 жовтня 2020 року (тоді ж складено її повний текст), касаційну скаргу скаржник подав до Верховного Суду 26 листопада 2020 року. До касаційної скарги додано копію супровідного листа від 21 жовтня 2020 року № 826/19206/14/70181/2020 про направлення копії постанови скаржнику, на якому проставлені номер та дата реєстрації її в установі (26 жовтня 2020 року). Отже, відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції на супровідному листі у розумінні названих вище положень процесуального закону не вказує на день вручення копії судового рішення учаснику справи, а лише засвідчує дату реєстрації відповідного документа в канцелярії установи і не може беззаперечно свідчити про дату фактичного отримання скаржником копії оскаржуваної постанови апеляційного суду. Для надання оцінки поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, визначальним є з`ясування дати вручення скаржнику копії судового рішення. Питання ж, пов`язані з врученням судового рішення, врегульовані частинами шостою, сьомою статті 251 КАС України, якими визначено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Належними доказами факту отримання копії судового рішення можуть бути, наприклад: поштовий конверт з відтиском штемпелю поштового відділення, довідка суду про час отримання копії відповідного судового рішення тощо. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними. За частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень. За правилами частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Фонд зазначає, що касаційну скаргу подано на підставі пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, однак в касаційній скарзі містяться посилання на висновки, викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 26 липня 2018 року по справі № 911/945/16, від 21 грудня 2018 року (без зазначенні № справи). Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень постанову по справі № 911/945/16 Верховний Суд не приймав. Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України скаржнику потрібно зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланнями на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Щодо сплати судового збору. Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору в розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) та один примірник копії касаційної скарги (акт Верховного Суду від 30 листопада 2020 року № 826/19206/14/72404/20). У касаційній скарзі міститься клопотання, у якому скаржник зазначає, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і не має на меті отримання прибутку, а кошти використовуються виключно для цілей, встановлених статтею 20 зазначеного закону, тому у зв`язку з обмеженим бюджетом просить відстрочити сплату судового збору. Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Зважаючи на те, що вищезазначені умови, за наявності яких скаржника можливо було б звільнити від сплати судового збору чи відстрочити його сплату, відсутні і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору суб`єкту владних повноважень може розцінюватися, як надання йому певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір. Щодо розміру судового збору. На момент звернення з позовом до суду (у 2014 році) підпункт 1 пункт 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачав, зокрема, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру складав 0,06 розміру мінімальної заробітної плати. Відповідно до статті 8 Закону України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» установлено у 2014 році, зокрема, мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1 218 гривень. Судовий збір, що підлягав сплаті при зверненні до суду з позовом, що містить дві позовні вимоги немайнового характеру складав 146,16 грн (1 218 * 0,06 *2= 146,16 грн). Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 292,32 грн (146,16 * 200% = 292,32 грн). Для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 292,32 грн за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу -судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Отже, заявник касаційної скарги повинен виправити її недоліки протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, а саме, вказати інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, підтвердивши їх належними та допустимими доказами, сплатити судовий збір, уточнити підстави звернення з касаційною скаргу з відповідним обґрунтуванням та додати копію касаційної скарги. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску Фондом гарантування вкладів фізичних осіб строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суд від 21 жовтня 2020 року. У задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишити без руху. Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали щодо поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі, у разі неусунення недоліків в іншій частині - касаційну скаргу буде повернуто. Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Судді: А.І. Рибачук Т.Г. Стрелець