Постанова 4854 № 400/4621/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/4621/20 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н.В. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Миколаїв Повний текст судового рішення складений 22.10.2020р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу акціонерного товариства «Коблево» на ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року та від 04 листопада 2020 року про відмову у задоволенні заяв про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства «Коблево» до виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: 21.10.2020р. акціонерне товариство (надалі - АТ) «Коблево» звернулося до суду з позовом до виконавчого комітету Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення від 15.10.2020р. №88 «Про обмеження руху вантажних автомобілів комунальними дорогами с. Виноградне». Одночасно позивачем була подана до суду заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення від 15.10.2020р. №88 «Про обмеження руху вантажних автомобілів комунальними дорогами с. Виноградне» до набрання рішенням суду законної сили. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.10.2020р. у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. 04.11.2020р. АТ «Коблево» повторно подало до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення від 15.10.2020р. №88 «Про обмеження руху вантажних автомобілів комунальними дорогами с. Виноградне» до набрання рішенням суду законної сили та заборони КП «Коблівський комунгосп» встановлювати в с. Виноградне будь-які дорожні заборонні та обмежувальні знаки та інформаційні таблички на підставі оскаржуваного рішення. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.11.2020р. у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, посилаючись на порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвали суду скасувати та задовольнити заяви про забезпечення позову. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвал суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Так, згідно з ч.ч.1,2 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Пунктом 1 ч.1 ст.151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Частиною 5 вказаної статті визначено, що зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо воно буде прийнято на користь позивача. При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим. Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог. Як вбачається з матеріалів справи, клопотання про забезпечення позову не містять посилання на беззаперечні мотиви, за якими позивач вважає, що захист прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано в чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені. Також клопотання не містять посилань на очевидні ознаки протиправності оскаржуваного рішення. Враховуючи наведене, доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, позивачем до суду не надано. Крім того, обставини правомірності чи неправомірності оскаржуваного позивачем рішення, можуть бути встановлені судом виключно в ході судового розгляду адміністративної справи по суті, при перевірці правомірності відповідного рішення суб`єкта владних повноважень. Отже, наведені позивачем обґрунтування заяв про забезпечення позову не свідчать про існування обставин, визначених ст.150 КАС України, як підстав для забезпечення позову. На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального закону та вирішив питання по суті правильно, тому ухвали суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягають залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Коблево» залишити без задоволення, а ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року та від 04 листопада 2020 року про відмову у задоволенні заяв про забезпечення позову залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.