Постанова 4852 № 280/90/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 280/90/20 головуючий суддя І інстанції Бойченко Ю.П. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді (доповідача) Іванова С.М., суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року в адміністративній справі №280/90/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»; - зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до вислуги років, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" весь період проходження служби в органах внутрішніх справ України з 15.08.1994 по 28.01.2002 включно та весь період з 30.01.2002 по 21.11.2018 перебування на прокурорських посадах в органах прокуратури - прокуратури Запорізької області та призначити позивачу з дня звернення із відповідною заявою, з 08.11.2018, та виплачувати пенсію за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" весь період проходження служби в органах внутрішніх справ України з 15.08.1994 по 28.01.2002 включно та весь період з 30.01.2002 по 21.11.2018 перебування на прокурорських посадах в органах прокуратури та призначити ОСОБА_1 з дня звернення із відповідною заявою з 08.11.2018, та виплачувати пенсію за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що стаж роботи позивача за вислугу років станвоить 22 роки 08 місяців 06 дні, що не достатньо для призначення пенсії, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Зауважено, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, а відтак його позовні вимоги підлягають залишенню без розгляду. Відзив від позивача на адресу суду не надходив. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, на підставі ст. 311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, у листопаді 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, відповідно до статті 86 Закону України Про прокуратуру від 14 жовтня 2014 року № 1697. Розглянувши заяву позивача та надані документи, відповідачем винесено рішення від 29.11.2018 № 94/2691/05 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України Про прокуратуру, яке обґрунтоване відсутністю необхідного стажу за вислугу років, в якому також зазначено, що загальний страховий стаж позивача становить 20 років 3 місяці 5 днів, в тому числі стаж на посаді прокурора 4 роки 2 місяці 11 днів, а саме за період з 02.02.2007 по 13.01.2011, з 02.07.2018 по 30.09.2018. Також у рішенні наголошено на наявності розбіжностей в написанні прізвища позивача в документах, поданих для призначення пенсії за вислугу років, а саме у паспорті з дипломом. 31.05.2019 позивач повторно звернувся до відповідача стосовно призначення пенсії у відповідності до вимог ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Листом відповідача від 29.07.2019 року № 17/Т-9 в задоволенні наведеної заяви було відмовлено з підстав відсутності необхідної вислуги років і стажу роботи на посадах прокурорів. Не погодившись з вказаними доводами відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» підлягають визнанню протиправними, оскільки призвели до позбавлення права позивача на отримання визначеного законом соціального захисту, яке не може бути поновлено без судового захисту, оскільки на час розгляду справи позивач звільнений з органів прокуратури. Суд апеляційної інстанції частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років. Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на

60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років. Згідно ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання; відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася. Як свідчать встановлені обставини справи, за результатом розгляду заяви позивача про призначення пенсії, поданої в листопаді 2018 року, відповідачем було прийнято рішення від 29.11.2018 року № 94/2691/05 про відмову в її призначенні. Вказана відмова була обгрунтована висновками відповідача стосовно відсутності у позивача необхідного стажу для призначення пенсії, з огляду на наявність розбіжностей у прізвищі позивача, відображеної в паспорті, в якому зазначено ОСОБА_1 , та дипломом від 26.06.1997 року № 379 і додатку до останнього, в яких зазначено ОСОБА_2 . Також вказано щодо неможливості зарахування стажу за вислугу років за період з 26.06.1998 року по 28.01.2002 року у зв`язку з відсутністю довідки із зазначенням займаної посади. Так, з матеріалів справи вбачається, що в первинно поданій позивачем копії диплому дійсно зазначено найменування особи, якій воно видано, як ОСОБА_2 , що не відповідає прізвищу позивача. Поряд з вказаним, з поданої позивачем копії трудової книжки видно, що у період з 15.08.1994 року по 28.01.2002 року, останній проходив службу в ОВС України. Посада на якій позивач проходив службу не зазначена. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» до вислуги років що дає право на пенсію зараховується час роботи на посадах слідчих або на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою. При цьому, довідка, яка б уточнювала посаду, на якій працював позивач у період з 15.08.1994 року по 28.01.2002 року, останнім при зверненні з заявою про призначення пенсії (в листопаді 2018 року) не подавалась, що свідчить про відсутність у пенсійного органу об`єктивної можливості визначення стажу позивача. Відтак, з огляду на наведені обставини справи, колегія суддів апеляційного суду вважає, що відмовляючи в задоволенні заяви позивача про призначення пенсії (поданої в листопаді 2018 року) пенсійний орган діяв у відповідності з приписами чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для визнання його дій протиправними, а відповідно і застосуванні процесуальних строків, визначених ст. 122 КАС України. Поряд з вказаним, з матеріалів справи вбачається, що 31.05.2019 року позивач повторно звернувся з заявою про призначення пенсії, відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». Листом відповідача від 29.07.2019 року № 17/Т-9 в задоволенні наведеної заяви позивача було відмовлено. При цьому, необхідно зазначити, що в наведеному листі відповідачем не перевірялись та не враховувались повторно подані позивачем документи на підтвердження наявності у останнього відповідного страхового стажу. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Отже, питання про перерахунок раніше призначеної пенсії вирішується на підставі поданої до пенсійного органу заяви встановленого зразка, а її розгляд завершується ухваленням УПФ відповідного рішення, у якому зазначаються мотиви і підстави його прийняття. Так, з метою повного та всебічного розгляду справи, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 року було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області надати до суду документи, які б підтверджували факт отримання ОСОБА_1 рішення Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя від 29.11.2018 року № 94/2691/05 або його обізнаності щодо змісту останнього з визначенням дати такого отримання та рішення пенсійного органу, прийнятого за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 31.05.2019 року. На виконання вимог наведеної ухвали, 13.11.2020 року відповідачем до суду було подано пояснення, відповідно до якого за результатом розгляду повторної заяви ОСОБА_1 від 31.05.2019 року про призначення пенсії, відповідачем рішення про відмову у призначенні пенсії не приймалось, натомість повідомлено листом від 29.07.2019 року № 17/Т-9 про відмову у призначенні пенсії. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і нових. Суд не може перебирати компетенцію суб`єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не надана була оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права, як і встановлювати наявний стаж на призначення пенсії. Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідно в даному випадку задоволення позову судом першої інстанції є передчасним. Відтак, з огляду на викладені обставини, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 9 КАС Ураїни, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з метою належного захисту прав позивача, обґрунтованим є визнання протиправною бездіяльність відповідача по неналежному розгляду заяви позивача про призначення пенсії, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" та зобов`язати останнього розглянути заяву позивача і прийняти відповідне рішення. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення адміністративного позову. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.06.2020 року в адміністративній справі №280/90/20 скасувати та прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області по неналежному розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.05.2019 року про призначення пенсії, відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру". Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 31.05.2019 року та прийняти відповідне рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко суддя В.Є. Чередниченко