Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/5039/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 р. Справа № 440/5039/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бершова Г.Є., суддів: Чалого І.С., Ральченка М.І. розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 по справі № 440/5039/20 (головуючий 1 інстанції Алексєєва Н.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до Заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Носенка Володимира Миколайовича про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 14 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просив: - визнати неправомірними дії заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Носенка Володимира Миколайовича в частині несплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії без обмеження максимальним розміром; - здійснити правову оцінку діям заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ОСОБА_2 щодо тлумачення постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі №440/2423/19; - зобов`язати заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ОСОБА_2 згідно з постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 у справі №440/2423/19 виплачувати перераховану пенсію без обмеження її максимального розміру з 05.01.2019, згідно Закону України №418 від 21.07.1992, та №713 від 09.08.2005; - стягнути з заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ОСОБА_2 на користь позивача 2 мільйони гривень; - зобов`язати заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Носенка Володимира Миколайовича сплатити позивачу борг в сумі 59 293 грн.; - притягнути заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Носенка Володимира Миколайовича про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії повернуто позивачу. Позивач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 по справі № 440/2423/19 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 року по справі № 440/2423/19 скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 05.01.2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 05.01.2019 року без обмеження її максимального розміру з врахуванням виплачених сум. Позовні вимоги в частині періоду з 01.03.2017 року по 04.01.2019 року залишено без розгляду. Постановою Верховний Суд від 05 листопада 2020 року по справі № 440/2423/19 касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задоволено. постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2019 скасовано, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 залишено в силі. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про визнання протиправними дії, вчинених суб`єктами владних повноважень - відповідачами на виконанню рішення суду по справі №440/2423/19 та порушення прав ОСОБА_1 , підтверджених таким рішенням суду, повинні вирішуватися в межах адміністративної справи №440/2423/19 в порядку статті 383 КАС України і не можуть розглядатися в іншому (новому) позовному провадженні. Колегія суддів погоджується з таким рішення суду першої інстанції з огляду на наступне. Спірні відносини між сторонами щодо підстав, дати і порядку проведення перерахунку розміру пенсії позивачу, зумовлених змінами в розмірі грошового забезпечення, в тому числі щодо обмеження граничного розміру виплати не отриманої суми пенсійних виплат, були предметом судового розгляду в адміністративній справі №440/2423/19 між вказаними особами, що перебувала в провадженні Полтавського окружного адміністративного суду. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Відповідно до ст. 160 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд. Так, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Отже, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у цій справі є протиправність дій відповідача, вчинених в ході виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 440/2423/19. Тобто, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно з п. 1 ч. 2 цієї ж норми у такій заяві зазначається найменування адміністративного суду, до якого подається заява. За визначенням наведеним у ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ. У свою чергу, суд - це суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду. З огляду на зазначене, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Тобто, якщо позивач вважав, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси то він повинен був звернутись до суду в порядку ст.383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов. Згідно з частиною 5 статті 372 КАС України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Як вбачається із позовної заяви, розгляд і вирішення справи №440/2423/19 по першій інстанції здійснював Полтавський окружний адміністративний суд. Отже, вимоги про визнання протиправними дії, вчинених суб`єктами владних повноважень - відповідачами на виконанню рішення суду по справі №440/2423/19 та порушення прав ОСОБА_1 , підтверджених таким рішенням суду, повинні вирішуватися в межах адміністративної справи №440/2423/19 в порядку статті 383 КАС України і не можуть розглядатися в іншому (новому) позовному провадженні. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачу. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 по справі № 440/5039/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко