Постанова 4851 № 520/6292/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2020 р. Справа № 520/6292/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: П`янової Я.В. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Зоркіна Ю.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 21.09.2020р., по справі № 520/6292/2020 за позовом Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.11.2019 № 0020705104 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 65074.90 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 в задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення термінів реєстрації податкових накладних прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки контролюючим органом, зважаючи на наявність у позивача статусу постачальника тепла, не враховано те, що поповнення електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ та розрахунок ліміту для реєстрації податкових накладних ним здійснюється із застосуванням спеціальних нормативних приписів щодо порядку розподілу коштів, які отримуються такими підприємствами. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач зареєстрований виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області як юридична особа, з 25 червня 2003 року перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області як платник податків та є платником податку на додану вартість. Згідно зі Статутом Ізюмське КПТМ є комунальним унітарним підприємством, яке здійснює діяльність в сфері задоволення потреб населення та інших категорій споживачів в забезпеченні тепловою енергією, гарячою водою. Фахівцями відповідача 18.10.2019 проведено камеральну перевірку з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрованих Ізюмським КПТМ за липень-серпень 2019. За результатами перевірки складено акт від 18.10.2019 № 66/20-40-51-04-10/32284148, яким встановлено порушення абзацу 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо реєстрації податкових накладних, зазначених у додатку до акту перевірки. Порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0020705104 від 07.11.2019 про застосування штрафних санкцій за затримку реєстрації податкових накладних на загальну суму 255604.90 грн. Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що неналежне виконання податкового обов`язку з боку позивача зумовлене обставинами, за які відповідає держава. Також суд вказав, що Ізюмське КПТМ, здійснюючи свою діяльність у сфері теплоенергетик, не могло не усвідомлювати специфічних умов її державного регулювання, та мало планувати свою господарську діяльність з їх врахуванням з метою забезпечення можливості належного виконання свого податкового обов`язку. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.200-1.4 ст.200-1 ПК України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п.200-1.3 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.41 статті 43 цього Кодексу. Зі змісту акту камеральної перевірки вбачається, що Ізюмським КПТМ фактично реєстрацію податкових накладних за липень-серпень 2019 року, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість (згідно таблиці 1 Акту), здійснено несвоєчасно з порушенням граничного строку від 1 до 29 днів. Також опис виявленого порушення із зазначенням дати виписки податкових накладних та їх реєстрації Ізюмським КПТМ, кількості днів затримки, сум ПДВ та штрафних санкцій відображено контролюючим органом у розрахунку штрафної санкції, який є додатком до податкового повідомлення-рішення від 07.11.2019 № 0020705104 (т. 1 а.с. 33). Позивач, обґрунтовуючи власну правову позицію, послався на обставини неможливості зареєструвати податкові накладні у встановлені законодавством строки у зв`язку з відсутністю позитивного значення суми на рахунку у системі електронного адміністрування, що сталося не з вини підприємства. Зміст позовних вимог у даній справі вказує на те, що спірним у розглядуваній ситуації є питання наявності/відсутності вини платника податків ? постачальника тепла для цілей застосування відповідальності на підставі статті 120-1 Податкового кодексу України з урахуванням особливостей обмежень у діяльності такого роду підприємств. В ході судового розгляду справи встановлено, що в періоді існування спірних правовідносин на позивача як постачальника тепла розповсюджувалася дія положень Закону України Про теплопостачання від 02.06.2005 №2633, Указу Президента України від 10.09.2014 №715/2014 Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 №217 Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки. Відповідно статті 19-1 Закону України №2633 від 02.06.2005 "Про теплопостачання" оплата теплової енергії, для виробництва якої повністю або частково постачається природний газ гарантованим постачальником, здійснюється споживачами теплової енергії та теплопостачальними організаціями, які купують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, шляхом перерахування коштів на рахунки із спеціальним режимом використання, які відкривають теплопостачальні та теплогенеруючі організації для зарахування коштів, у тому числі від теплопостачальних організацій, які отримують теплову енергію для її подальшого постачання споживачам, в уповноваженому банку. Оплата теплової енергії шляхом перерахування коштів на інші рахунки забороняється. Згідно Указу Президента України від 10.09.2014 №715 "Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Основними завданнями НКРЕКП є: державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання., що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів. Відповідно до пункту 6 Положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 №715 НКРЕКП бере участь у регулюванні платіжно-розрахункових операцій у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, на ринку природного газу відповідно до законодавства; Відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" Кабінет Міністрів України Постановою від 18.06.2014 №217 затвердив Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, який визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки. Також вказаним Порядком визначено уповноважений банк, який обслуговує поточні рахунки із спеціальним режимом використання, що відкриті відповідно до цієї постанови, - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України". Також, пунктом 3 Порядку №217 від 18.06.14 встановлено, що теплопостачальні організації, що здійснюють продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, для виробництва яких повністю або частково використовується природний газ, куплений у постачальника природного газу із спеціальними обов`язками такими теплопостачальними організаціями або теплогенеруючими організаціями, в яких теплопостачальні організації купують теплову енергію, та їх структурні підрозділи відкривають у місячний строк з дня набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання: для зарахування коштів, що надходять за спожиту теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води за категоріями споживачів "населення", "релігійні організації", "бюджетні установи", "інші споживачі" . Пунктом 9 Порядку №217 від 18.06.14 встановлено, що уповноважений банк здійснює перерахування коштів, що надходять на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями, згідно з реєстром нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію (далі - реєстр нормативів), що затверджується Комісією (НКРЕКП). На виконання вимог вищевказаного Порядку від 18.06.2014 №217, між позивачем та КТПП AT "Ощадбанк", було укладено договір банківського рахунку від 29.07.2014 №135483.3 із змінами, внесеними додатковими договорами. Пунктом 1.1 вказаного договору визначено, що за цим Договором, відповідно до законодавства України, в т.ч. Закону України "Про теплопостачання", Постанови, нормативно-правових актів Національного банку України, Банк відкриває Клієнту, позивачу, поточні рахунки із спеціальним режимом використання на балансовому рахунку 2603 Розподільчі рахунки суб`єктів господарювання. Відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.2014 року № 217 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - НКРЕКП на кожен місяць. Зокрема, з вересня по жовтень 2018 року, затверджені реєстри нормативів перерахування коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання теплопостачальних і теплоенергуючих організацій як плата за теплову енергію та/або надані послуги з централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену тепло генеруючими організаціями теплову енергію, а саме: постановою НКРЕКП №1175 від 25.06.2019 затверджено реєстр нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію на липень 2019 ; постановою НКРЕКП №1589 від 30.07.2019 затверджено реєстр нормативів перерахування коштів, що надходять як плата за теплову енергію та/або надані комунальні послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води від усіх категорій споживачів та як плата теплопостачальних організацій за вироблену теплогенеруючими організаціями теплову енергію на серпень 2019.Таким чином, суми податкових зобов`язань з ПДВ по операціям з надання позивачем комунальних послуг споживачам поповнювали його електронний рахунок для розрахунку реєстраційного ліміту з урахуванням механізму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, визначеного Постановою КМУ від 18.06.2014 №217, а не в загальному порядку. Отже, застосування вищезазначеного механізму розподілу грошових коштів, які надходять на рахунки із спецрежимом використання, впливає на порядок поповнення з поточного рахунку позивача-платника податку рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ для розрахунку реєстраційного ліміту для своєчасного реєстрування ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, визначеною статтею 203-1.3 Податкового Кодексу. Разом з тим судова колегія зауважує, що якщо суб`єктом господарювання не здійснено жодних заходів щодо поповнення рахунку в системі електронного адміністрування, за умов наявності такої можливості, то такі дії слід розцінювати як наявність вини, і, як наслідок, допущення порушення податкового законодавства у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних. Безумовно, існування спеціальних рахунків у окремих суб`єктів господарювання не звільняє їх від обов`язку, за необхідності, поповнити кошти з інших джерел, зокрема з поточних рахунків. Крім того слід зазначити, що відповідно до Статуту Ізюмського КПТМ основною метою створення позивача є задоволення потреб населення та інших категорій споживачів в забезпеченні тепловою енергією, гарячою водою та іншою продукцією та послугами і податкові накладні, щодо несвоєчасності реєстрації яких вини спір, було сформовано за наслідками здійснення послуг щодо надання теплової енергії неплатникам податків, а тому не можна недооцінювати, у таких випадках, здійснення Державою регулювання господарської діяльності такого роду підприємств. Крім того судова колегія зазначає, що Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж на час спірних відносин, відповідно до вимог чинного законодавства, зобов`язане було водночас виконувати вимоги, встановлені як податковим законодавством, так і Законом України Про теплопостачання, Указом Президента України №715 та Постановою Кабінету Міністрів України №217 від 18.06.2014. При цьому слід зазначити, що Податковим кодексом України не передбачено механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки. З огляду на викладене, на порядок поповнення електронного рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ та розрахунок ліміту для реєстрації податкових накладних з урахуванням статусу позивача як постачальника тепла, мають вплив спеціальні нормативні приписи щодо порядку розподілу коштів, які отримуються такими підприємствами, та які не враховані положеннями Податкового кодексу України. Таким чином, під час камеральної перевірки платника податку з питання порушення термінів реєстрації податкових накладних контролюючим органом не надано оцінку механізму розподілу грошових коштів Ізюмського КПТМ, як теплопостачальної організації, відповідно до вимог чинного законодавства України. Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що діяльність комунального підприємства в сфері теплоенергетики підлягає державному регулюванню, державою передбачено спеціальний (особливий) порядок розподілу грошових коштів, що надходять на рахунки Ізюмського КПТМ, тому підприємство не може самостійно визначати розмір грошових коштів, що залишаються у його розпорядженні, отже має можливість поповнювати електронний рахунок з ПДВ лише у межах наявного залишеного йому ліміту, який заздалегідь, до його затвердження, не відомий підприємству. Підпунктом 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України встановлена презумпція правомірності рішень платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, внаслідок чого рішення приймається на користь платника податків. Колегія суддів зауважує, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Отже, податкове правопорушення - противоправне, винне діяння, в вигляді навмисної або ненавмисної дії або бездіяльності суб`єкта податкових відносин, який порушує права і інтереси учасників даного виду суспільних відносин, за яке законодавством встановлена певна відповідальність фінансового, адміністративного або кримінального характеру. Протиправність податкового правопорушення полягає в недотриманні правової форми даного діяння, винність полягає в здійсненні даного порушення навмисно або з необережності. Тобто, визначальною умовою для застосування штрафних (фінансових) санкцій є вчинення порушення вимог податкового законодавства, що вчинено за наявності протиправних дій суб`єкта господарювання націлених на вчинення такого порушення. Таким чином оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з врахуванням наявності, такої обов`язкової умови як наявність вини у діях платника податку при вчиненні порушення. Відсутність такої вини унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення. Крім того, відповідальність не може наставати у випадку, коли сама ж держава не створила умов для виконання запровадженого нею ж обов`язку. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обмеження ліміту для своєчасної реєстрації ПН в Єдиному реєстрі по причині застосування вищезазначеного механізму розподілу коштів та обмежень для поповнення електронного рахунку позивачем до матеріалів справи надано звіт про реєстрацію податкових накладних Ізюмського КПТМ, виписаних за період липень-серпень 2019р., із зазначенням дати виписки податкових накладних, суми ПДВ для реєстрації та суми ліміту для реєстрації ПН, який свідчить про те, що підприємство намагалося здійснити реєстрацію податкових накладних у строки, встановлені ПК України, проте через відсутність позитивного значення суми на рахунку у системі електронного адміністрування, Ізюмське КПТМ отримувало від контролюючого органу квитанції № 1 про відмову у реєстрації податкових накладних. (т. 1 а.с. 87-230, т.2 а.с. 1-250, т.3 а.с. 1-69). Отже, оскільки позивач з об`єктивних причин був позбавлений можливості керувати справами в силу закону і поповнити рахунок в системі електронного адміністрування з поточного рахунку або за рахунок позики тощо, то це свідчить про відсутність вини зі сторони такого платника податків. Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року у справі 815/2745/17 про те, що затримка реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних виникла не з вини позивача, а тому застосування контролюючим органом до нього штрафних санкцій є протиправним. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем в ході судового розгляду справи не надано доказів того, що несвоєчасне збільшення реєстраційного ліміту позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платника спричинено з вини позивача, у зв`язку з чим висновки податкового органу про порушення позивачем граничних термінів реєстрації накладної в ЄРПН не знайшли свого підтвердження. За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем без врахування всіх обставин у справі, отже не є необґрунтованим, через що позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню. У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому наявні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта. Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права. Згідно ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при його прийнятті суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про задоволення позову. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Ізюмського комунального підприємства теплових мереж - задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2020 року по справі № 520/6292/2020 - скасувати. Прийняти постанову, якою позов Ізюмського комунального підприємства теплових мереж задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.11.2019 № 0020705104 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість на загальну суму 65074.90 грн.. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді П`янова Я.В. Присяжнюк О.В. Повний текст постанови виготовлений 09.12.2020 року