Постанова 4850 № 360/2784/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2020 року справа №360/2784/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 р. у справі № 360/2784/20 (головуючий І інстанції І.В. Тихонов) за позовом ОСОБА_1 до 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - відповідач), в якому просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недонарахування та невиплати позивачу винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з липня 2015 року по квітень 2018 року у розмірі 28517,80 грн.; стягнути з відповідача на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з липня 2015 року по квітень 2018 року у розмірі 28517,80 грн. з відрахуванням установлених законом податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено, а саме суд: визнав протиправною бездіяльність 12 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області щодо недонарахування та невиплати ОСОБА_1 винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з липня 2015 року по квітень 2018 року; стягнув з 12 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 22.07.2015 по 28.04.2018 у в загальній сумі 27648,82 грн, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань 12 Державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Державного бюджету України судовий збір в сумі 840,80 грн. Відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог. В обґрунтування зазначено, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції виплачується тільки за фактичну участь у відповідних заходах. Загальна сума нарахування складає 14988,90 грн. Фактично сплачено суму винагороди - 14236,98 грн. Отже, Відповідач погоджується, що Позивачу недовиплачена сума грошової винагороди в розмірі 751,92 грн. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 26.04.1995 по 31.10.2018 проходив службу в органах ДСНС України (арк. спр. 5,6,7). Згідно з наказу (по особовому складу) Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 31.10.2018 № 331169 позивача у зв`язку із закінченням строку контракту було звільнено зі служби цивільного захисту у відставку з 31.10.2018 (арк. спр. 8). Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням від 31.03.2016 серія НОМЕР_1 (арк. спр. 9). Відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 30.06.2020 № 13/114/1582 позивач в період з 22.07.2015 по 28.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. Підставою для участі в антитерористичній операції є накази керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України та накази першого заступника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (арк. спр. 18-20). Відповідно до довідки ДПРЧ-12 ГУ ДСНС України у Луганській області від 13.08.2020 № 13/114/1866 позивач у період з 12.08.2015 по 11.09.2015, 08.04.2016 по 25.05.2016, 02.11.2016 по 15.11.2016, 08.07.2017 по 06.08.2017, 09.11.2017 по 07.12.2017 перебував у відпустках та з 21.10.2015 по 30.10.2015 - на лікарняному (арк .спр. 66). Відповідно до довідки від 13.08.2020 № 13 позивачу за період з 22.07.2015 по 28.04.2018 виплачено винагороду за участь в антитерористичній операції в сумі 14236,98 грн (а.с.67) Позивачем здійснено власний розрахунок невиплаченої винагороди та останній вважає, що за період з 22.07.2015 по 28.04.2018 відповідач повинен був виплатити винагороду за безпосередню участь в АТО в розмірі 751,92 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в період з 22.07.2015 по 28.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, а тому винагорода позивачу за участь в Антитерористичної операції у спірний період повинна була сплачуватись. Суд апеляційної інстанції з зазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується, з наступних підстав. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року № 638-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 638-VI) встановлено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. У відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 31 січня 2015 року № 24, в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень. Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва). Згідно з пунктом 2 вказаної постанови військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Пунктом 3 вказаної постанови затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1, розмір додаткових винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком

2. За унормуванням пункту 6 постанови визнано таким, що втратив чинність, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» від 4 червня 2014 року № 158 (Офіційний вісник України, 2014 року, № 46, стаття 1211) у частині виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш як 3000 гривень, у розрахунку на місяць. Наказом Міністерства оборони України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 02 лютого 2015 року №49, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2015 р. за № 135/26580, затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Цей наказ застосовується у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, правоохоронних органах, Державній службі з надзвичайних ситуацій України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державній спеціальній службі транспорту (п. 3 Наказу). За приписами пункту 1 розділу ІІ Порядку № 49 військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 49). Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 49 винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО). Пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 49 передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО. Проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд зазначає, що винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Так, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО. За змістом пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (далі Постанова № 18) в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2016 № 385 (далі Наказ № 385) затверджено Інструкцію про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Інструкція). Пунктом 3 Наказу № 385 передбачено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських». Пунктом 1 Розділу І Інструкції визначено, що вона визначає механізм та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) ДСНС, її територіальних органів, установ та організацій, що належать до сфери управління ДСНС, за безпосередню участь в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. За унормуванням п. 1 Розділу ІІ Інструкції виплата винагороди особам рядового і начальницького складу здійснюється за безпосередню участь в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду у таких розмірах із розрахунку на місяць: у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення) - 4200 гривень; в інших районах (місцях) проведення АТО - 1200 гривень. Винагорода виплачується пропорційно дням безпосередньої участі в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, починаючи з дня фактичного початку безпосередньої участі осіб рядового і начальницького складу у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників (керівників) органів управління (підрозділів) (пункт 2). За приписами пункту 3 Розділу ІІ Інструкції особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; перебування у безпосередньому підпорядкуванні керівництва оперативного штабу з управління АТО (далі - штаб АТО); перебування у районі проведення АТО. Підтвердженням безпосередньої участі для осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) у Донецькій та Луганській областях у заходах у районах (місцях) проведення АТО є: витяг з наказу штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО; витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; оперативні донесення (звіти) про виконані заходи в районі проведення АТО, а також інші заходи в умовах особливого періоду з визначенням території (місця) їх виконання; витяги з книг служб органів управління (підрозділів) про виконані заходи (чергування) у районі проведення АТО; витяги з графіків несення служби в районі проведення АТО; інші офіційні документи або витяги з них, видані оперативним штабом АТО (штабами секторів або оперативно-тактичних угрупувань), що містять достатні докази безпосередньої участі в АТО на території відповідних областей (пункт 5 Розділу ІІ Інструкції). Відповідно до пункту 3 Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2015 № 475 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 14.09.2018) до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розділом IV «Надбавки і доплати» Інструкції про виплату грошового забезпечення передбачено такі види надбавок і доплат: надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, надбавка за знання та використання іноземної мови, доплата за науковий ступінь, доплата за вчене звання, надбавка за спортивні звання, надбавка за почесне звання, надбавка фахівцям, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, надбавка за кваліфікаційну категорію, надбавка за кваліфікацію, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, надбавка за операторське обслуговування і збереження засобів засекреченого автоматичного зв`язку, доплата за службу в нічний час, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, надбавка за роботу в захисних ізолювальних дихальних апаратах, курсантська посадова надбавка, надбавка за службу у високогірних місцевостях, надбавка за службу в умовах режимних обмежень. Накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України підтверджують включення позивачадо сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Військовослужбовці з числа включених до таких сил та засобів у подальшому можуть залучатися до проведення Антитерористичної операції. Однією з обов`язкових умов для визнання військовослужбовця таким, що бере безпосередню фактичну участь у відповідних заходах в АТО є перебування такої особи у підпорядкуванні (виконання завдань) керівництва штабу АТО. Така фактична участь осіб в антитерористичній операції має бути підтверджена наказом командира штабу АТО. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 812/860/17, від 20 грудня 2019 року у справі № 360/3453/19, від 24 січня 2020 року у справі № 812/1487/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 812/793/17, від 13 лютого 2020 року у справі № 360/2447/19, від 20 березня 2020 року у справі № 360/3264/18, від 24 квітня 2020 року у справі № 812/1511/17, від 29 травня 2020 року у справі 360/2138/19, від 24 вересня 2020 року у справі №1240/2008/18. Відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області позивач дійсно в період 22.07.2015 по 28.04.2018 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області. Підставою для участі в антитерористичній операції є накази першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (а.с. 22-23, 24, 25, 26-27, 28,29-30, 31, 32-33,34-35, 36,37,38-39, 40). Отже, позивачу у період з 22.07.2015 по 31.12.2015 відповідно до Постанови № 24, Порядку № 49, Постанови № 18 та Наказу № 385 мала бути нарахована та виплачена винагорода за весь час безпосередньої участі в антитерористичній операції згідно з наказами Першого заступника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) та наказами начальника Головного управління ДСНС України у Луганській області. Доводи відповідача, стосовно того, що винагорода виплачується тільки за час фактичної участі за призначенням судом відхиляються, оскільки Інструкцією «Про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду» визначено виплату винагороди пропорційно дням безпосередньої участі в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, починаючи з дня фактичного початку безпосередньої участі у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників (керівників) органів управління (підрозділів). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 812/1273/17. Обраховуючи розмір винагороди позивача за безпосередню участь в АТО, суд враховує, що згідно з Інструкцією про виплату грошового забезпечення, доплата за службу в нічний час є складовою грошового забезпечення та носить постійний характер, відповідно, має враховуватися під час обчислення суми винагороди, а разові премії до свят та індексація носять разовий характер, відповідно, не враховуються при обчисленні суми винагороди за безпосередню участь в АТО. Отже, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО мав складати: з 22.07.2015 по 31.07.2015 - 967,74 грн (3000 грн / 31 день х 10 днів участі в АТО); з 01.08.2015 по 12.08.2015 - 1064,52 грн (3000 грн / 31 день х 11 днів участі в АТО); з 12.09.2015 по 30.09.2015 - 1900,00 грн (3000 грн / 31 день х 19 днів участі в АТО); з 01.10.2015 по 20.10.2015, 31.10.2015 - 2032,25 грн (3000 грн / 31 день х 21 днів участі в АТО; за листопад 2015 року - 3000,00 грн (30 днів участі в АТО);за грудень 2015 року - 3000,00 грн (31 день участі в АТО); з 01.01.2016 по 20.01.2016 - 1935,48 грн (3000 грн / 31 день х 20 днів участі в АТО); з 21.01.2016 по 31.01.2016 - 425,81 грн. (1200 грн / 31 день х 11 днів участі в АТО);за лютий 2016 року - 1200,00 грн (29 день участі в АТО);за березень 2016 року - 1200,00 грн (31 день участі в АТО); з 01.04.2016 по 07.04.2016 - 280,00 грн (1200 грн / 31 день х 7 днів участі в АТО); з 26.05.2016 по 31.05.2016 - 232,26 грн. (1200 грн / 31 день х 6 днів участі в АТО); за червень 2016 року - 1200,00 грн (30 день участі в АТО); за липень 2016 року - 1200,00 грн (31 день участі в АТО); за серпень 2016 року - 1200,00 грн (31 день участі в АТО); за вересень 2016 року - 1200,00 грн (30 день участі в АТО); за жовтень 2016 року - 1200,00 грн (31 день участі в АТО); за 01.11.2016, з 16.11.2016 по 30.11.2016 - 640,00 грн (1200 грн / 31 день х 16 днів участі в АТО); за грудень 2016 року - 1200,00 грн (31 день участі в АТО); за січень 2017 року - 1200,00 грн (31 день участі в АТО); за лютий 2017 року - 1200,00 грн (28 день участі в АТО); за березень 2017 року - 1200,00 грн (31 день участі в АТО); за квітень 2017 року - 1200,00 грн (30 день участі в АТО); за травень 2017 року - 1200,00 грн (31 день участі в АТО); за червень 2017 року - 1200,00 грн (30 день участі в АТО); з 01.07.2017 по 07.07.2017 - 270,97 грн (1200 грн / 31 день х 7 днів участі в АТО); з 07.08.2017 по 31.08.2017 - 967,74 грн. (1200 грн / 31 день х 25 дні участі в АТО); за вересень 2017 року - 1200,00 грн (30 день участі в АТО); за жовтень 2017 року - 1200,00 грн (31 день участі в АТО); з 01.11.2017 по 08.11.2017 - 320,00 грн. (1200 грн / 31 день х 8 дні участі в АТО); з 08.12.2017 по 31.12.2017 - 929,03 грн. (1200 грн / 31 день х 24 дні участі в АТО); за січень 2018 року - 1200,00 грн (31 день участі в АТО); за лютий 2018 року - 1200,00 грн (28 день участі в АТО); за березень 2018 року - 1200,00 грн (31 день участі в АТО); з 01.04.2018 по 28.04.2018 - 1120,00 грн (1200 грн / 31 день х 28 дні участі в АТО). Загальна сума складає 41885,80 грн. Відповідно до довідки від 13.08.2020 № 13 позивачу за період з 22.07.2015 по 28.04.2018 виплачено винагороду за участь в антитерористичній операції в сумі 14236,98 грн (а.с.67). Судом першої інстанції вірно встановлено, що оскільки відповідачем позивачу не донараховано та не сплачено винагороду за безпосередню участь в АТО за період з 22.07.2015 по 28.04.2018 у в загальній сумі 27648,82 грн., то в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. Згідно з пунктом 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України). Таким чином, відповідач як податковий агент згідно вимог Податкового кодексу України зобов`язаний виплатити позивачеві винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори. На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не приймаються судом в якості належних. Частина 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог. Згідно п.41 висновку №м11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 р. у справі № 360/2784/20 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 р. у справі № 360/2784/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано 09 грудня 2020 року Суддя-доповідач: Е.Г.Казначеєв Судді: І.В. Геращенко І.В. Сіваченко