Постанова 4876 № 912/1603/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.12.2020 місто Дніпро Справа № 912/1603/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Кощеєва І.М., секретар судового засідання: Абадей М.О., представники сторін: від позивача: представник не з`явився; від відповідача: представник не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2020 (повний текст оформлений 07.08.2020, суддя Коваленко Н.М.) у справі №912/1603/20 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс", м. Запоріжжя до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака", м. Кропивницький про стягнення 327 807,29 грн., - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" на свою користь основного боргу у розмірі 303 239,97 грн., пені у розмірі 19 834,81 грн., 3% річних у розмірі 2 609,84 грн., інфляційних втрат у розмірі 2 122,67 грн. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2020 у справі №912/1603/20 позов задоволено повністю: з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" 303 239,97 грн. основного боргу, 19 834,81 грн. пені, 2 609,84 грн. 3% річних, 2 122,67 грн. втрат від інфляції, 7 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 4 917,11 грн. судового збору. Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором оренди будівельної техніки №10/10/19 від 10.10.2019 в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг за актами здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000054 від 28.10.2019, №ОУ-0000053 від 28.10.2019, №ОУ-0000057 від 25.10.2019 на загальну суму 303 239,97 грн. Місцевим господарським судом відхилені посилання відповідача щодо безпідставності заявленої суми за надані послуги з 01.01.2020 по 14.04.2020, зазначивши, що позивачем допущено описку щодо спірного періоду (технічна помилка), оскільки матеріалами справи підтверджується надання послуг у жовтні 2019 року, частину з яких відповідачем оплачено. Задовольняючи позовні вимоги в частині суми основного боргу, місцевий господарський суд погодився із доводами відповідача про відсутність актів приймання техніки в оренду та з оренди, однак зазначив, що акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) належить до первинних документів, так як фіксують факт здійснення господарської операції; у кожному акті здачі - прийняття робіт (наданих послуг), оформленому належним чином із підписами відповідальних осіб та відбитками печаток підприємств також містить запис по наступне: "Сторони претензій одна до одної не мають", що спростовує твердження відповідача щодо того, що вказані акти не є належними доказами щодо фактичного підтвердження обсягу оренди. Враховуючи наявність прострочення виконання грошового зобов`язання, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 19 834,81 грн. пені, 2 609,84 грн. 3% річних, 2 122,67 грн. втрат від інфляції. Місцевий господарський суд встановив понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката у сумі 10 000,00 грн., однак погодився із доводами відповідача, що підготовка претензії в даному випадку не є виконаною роботою, що пов`язана з розглядом даної справи, оскільки суду не надано доказів, що така претензія була направлена відповідачу, опис вкладення на який посилається позивач не містить даних про це та дійшов висновку щодо обґрунтованості витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Арака" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2020 у справі №912/1603/20; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд правильно встановив відсутність актів приймання в оренду та з оренди техніки, однак дійшов до помилкового висновку про те, що акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000054 від 28.10.2019, №ОУ-0000053 від 28.10.2019, №ОУ-0000057 від 25.10.2019 є належними доказами на підтвердження надання послуг оренди, оскільки вказані акти не містять час, місце, вид та кількість переданої техніки, тривалість оренди, інші суттєві обставини. Також апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду про "технічну" помилку позивача щодо заявленого періоду стягнення заборгованості (з 01.01.2020 по 14.04.2020) за надання актів виконаних робіт за жовтень 2019 року, оскільки позивачем не уточнювався період заборгованості. На думку апелянта, матеріалами справи не підтверджується надання послуг за договором оренди будівельної техніки №10/10/19 від 10.10.2019 (відсутні належним чином оформлені первинні документи в підтвердження надання послуг), що є підставою для відмови у задоволенні позову. Акт звірки розрахунків від 31.12.2019, на думку апелянта, не мітить обов`язкових для сторін реквізитів, не містить підпису та печатки позивача, тому не є належно оформленим документом. Також апелянт ставить під сумнів справжність підпису директора відповідача на спірному договорі, актах виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, оригінали яких, за доводами апелянта, не досліджувались судом. Не погоджується апелянт і з розміром судових витрат, зазначаючи про безпідставне включення позивачем до цих витрат судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 7 420,66 грн., витрати за підготовку відзиву на апеляційну скаргу у сумі 3 000,00 грн. та витрати на підготовку претензії у сумі 3 000,00 грн. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2020 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Широбокової Л.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2020 у справі №912/1603/20; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.11.2020. 06.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Позивач зазначає, що матеріали справи містять належні та допустимі докази на підтвердження наданих послуг. При цьому зазначає, що акти передачі в оренду та з оренди не оформлювались, оскільки товарно-транспортні накладні, підписані та скріплені печаткою відповідача, підтверджують обсяг виконаних робіт. Незрозумілим для позивача є позиція відповідача, коли відповідач без заперечень підписує акт звірки, а потім стверджує, що такий акт є неналежним доказом. Позивач зазначає, що під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідач не ставив під сумнів підпис директора на додатках договору, тому у рішенні суду і відсутні висновки щодо вказаних доводів. У судовому засіданні досліджувались оригінали доданих до позову доказів, що спростовує доводи апелянта про їх не дослідження під час прийняття рішення у справі. Вказує, що до справи подані докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн., що є співмірною сумою до розміру позовних вимог (327 807,29 грн.). Зважаючи, що у попередньому розрахунку передбачені витрати на правничу допомогу за складання відзиву на апеляційну скаргу, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню сума 3 000,00 грн. 16.10.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" надійшла відповідь на відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому відповідач наполягає на задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі. Відповідач вважає помилковими висновки позивача про схвалення відповідачем правочину та наполягає на тому, що в матеріалах справи містяться лише нечіткі копії документів, водночас ухвалою місцевого господарського суду від 14.07.2020 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування оригіналів документів, тому вважає докази, що містяться в матеріалах справи неналежними та недопустимими. Також відповідач вважає недоведеним позивачем факт надання послуг оренди техніки. У зв`язку з перебуванням головуючого судді Орєшкіної Е.В. у відпустці розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2020 у справі №912/1603/20, призначений у судове засідання на 02.11.2020, не відбувся. У зв`язку із перебуванням на лікарняному судді Подобєда І.М. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020 визначено для розгляду справи №912/1603/20 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Широбокова Л.П., Кощеєв І.М. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2020 справу №912/1603/20 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Кощеєва І.М.; розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2020 у справі №912/1603/20 призначений в судове засідання на 09.12.2020. 01.12.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" надійшли оригінали договору оренди будівельної техніки №10/10/19 від 10.10.20219 з додатками, актів здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні - для огляду в судовому засіданні та повернення після вирішення справи. 02.12.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Господарському суді Кіровоградської області. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.12.2020 (колегією суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Широбокової Л.П., Кощеєва І.М.) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" проведення судового засідання у справі №912/1603/20 09.12.2020 об 11:00 год. в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" в Господарському суді Кіровоградської області. 08.12.2020 від представника Товариством з обмеженою відповідальністю "Арака" адвоката Деркаченка Ю.О. надійшло (електронною поштою) клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи у зв`язку із перебуванням на самоізоляції. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника) (частина 8 статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до довідки Центрального апеляційного господарського суду від 08.12.2020 №06-21/880/20 клопотання у справі №912/1603/20, що надійшло електронною поштою від Деркаченко Юрія Олександровича на офіційну електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду, не містить кваліфікованого електронного підпису. Враховуючи, що клопотання надійшло електронною поштою, однак не засвідчене електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", апеляційним господарським судом залишено вказане клопотання без розгляду. У судове засідання, яке відбулося 09.12.2020, представники сторін не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Враховуючи, що явка представників учасників у судове засідання обов`язковою не визнавалась; сторони не скористалися правом взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та оригінали наданих позивачем для огляду в судовому засіданні (надійшли до апеляційного господарського суду 01.12.2020), Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арака" (орендар) укладений договір оренди будівельної техніки №10/10/19, відповідно до пункту 1.1 якого у порядку та на умовах визначених цим договором, орендодавець зобов`язується передати орендарю в тимчасове платне користування будівельну техніку, згідно переліку визначеного у додатку №1 до цього договору, а орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування техніку і зобов`язується сплачувати орендодавцю плату в розмірі та в порядку, передбаченому цим договором. Перелік техніки, ціна та терміни оренди кожного окремого виду транспортного засобу попередньо узгоджується на підставі заявки орендаря не пізніше ніж за 3 робочих дні до початку надання в оренду транспортних засобів, що відображається у відповідних рахунках - фактурах, актах приймання - передачі будівельної техніки (надання в оренду/повернення) та актах виконаних робіт (пункт 1.2 договору). Відповідно до пункту 1.3 договору передача техніки орендарю та повернення її орендодавцеві здійснюється за відповідними актами приймання - передачі будівельної техніки, які скріплюються печатками сторін та підписами уповноважених представників, і є невід`ємними частинами договору. Згідно з пунктом 3.1 договору, строк оренди становить: з моменту підписання договору і до моменту закінчення дії договору. Розмір плати за оренду техніки вказується у відповідних рахунках - фактурах відповідно до заявки орендаря, і визначається з урахуванням запланованої кількості днів використання техніки і її доставки до місця призначення (пункт 4.1 договору). Відповідно до пункту 4.2 договору визначено, що розрахунки за цим договором здійснюються у наступному порядку: - вартість доставки, сплачується орендарем на умовах 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок у банківській установі орендодавця, вказаний в Розділі "Адреси, банківські реквізити та підписи Сторін" цього договору (підпункт 4.2.1 договору); - факт доставки техніки та передачу її в оренду орендарю (або повернення орендодавцеві) відображається в актах приймання - передачі будівельної техніки за підписами уповноважених представників сторін, також оформляються товарно-транспортні накладні, типової форми №1-тн, яка підписується уповноваженими особами та скріплюється печатками сторін. Підписанням даних документів орендар підтверджує факт доставки техніки та згоду з оплатою послуг. За підсумками кожного місяця оренди техніки оформляються акти виконаних робіт, що підписується уповноваженими особами та скріплюється печатками сторін. Підписанням даного документа, орендар підтверджує факт оренди та доставки техніки та згоду з оплатою послуг (підпункт 4.2.3 договору); - оплата за використання техніки здійснюється шляхом перерахування грошових коштів у сумі, вказаній в рахунку, в т.ч. ПДВ на поточних рахунок у банківській установі орендодавця (підпункт 4.2.4 договору);. - в кінці кожного місяця сторони проводять звірку розрахунків за договором та визначають суму грошових коштів, що підлягає сплаті (поверненню) за цим договором (з урахуванням простою техніки або її використання понад встановлену добову норму в 8 (вісім) годин (підпункт 4.2.5 договору); - звірка розрахунків за цим договором оформлюється у вигляді акту звірки розрахунків; кошти мають бути сплачені (повернуті) протягом 3 (трьох) робочих днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт та акту звірки розрахунків (підпункт 4.2.6 договору). Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2019, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 10.1 договору). Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арака" (орендар) узгоджений та укладений додаток №1 до договору, в якому визначено найменування механізмів та їх марки, а саме: екскаватор - 1; автомобіль вантажний MAN - 2; коток дорожній BOMAG BW100AD4 - 1; мікроавтобус "IVEKO" - 1; автомобіль КАМАЗ - 55102 -

1. На підтвердження виконання умов договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" надані акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000054 від 28.10.2019 на суму 174 240,00 грн., №ОУ-0000053 від 28.10.2019 на суму 100 000,03 грн., №ОУ-0000057 від 25.10.2019 на суму 228 999,94 грн., які підписані та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака". Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" на підтвердження виконання умов договору надані товарно-транспортні накладні за період із 21.10.2019 по 26.10.2019 на перевезення вантажу (асфальтобетону) автомобілями MAN, які підписані та скріплені печаткою Товариством з обмеженою відповідальністю "Арака". В матеріалах справи наявні рахунки-фактури на оплату наданих послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" від 18.10.2019 №СФ-0000084 на суму 174 240,00 грн., від 28.10.2019 №СФ-0000089 на суму 100 000,03 грн. та від 25.10.2019 №СФ-0000094 на суму 228 999,94 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс", посилаючись на акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000054 від 28.10.2019 на суму 174 240,00 грн., №ОУ-0000053 від 28.10.2019 на суму 100 000,03 грн., №ОУ-0000057 від 25.10.2019 на суму 228 999,94 грн., зазначає, що на виконання умов договору оренди будівельної техніки від 10.10.2019 відповідачу надані послуги на загальну суму 503 239,97 грн., при цьому в позовній заяві зазначає про надання послуг на вказану суму у період з 01.01.2020 по 14.04.2020. Матеріалами справи підтверджується, що 12.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Арака" було частково сплачено заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" у сумі 200 000,00 грн. на підставі платіжного доручення №904 від 12.12.2020 із зазначенням призначення платежу: "За послуги зг. рах. №94 від 25.10.2019 в т.ч. ПДВ 20% 33 333,33 грн". Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Арака" зобов`язань за договором оренди будівельної техніки від 10.10.2019 в частині оплати наданих послуг, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 303 239,97 грн. Предметом спору є стягнення заборгованості за договором оренди будівельної техніки від 10.10.2019 за надані послуги згідно з актами здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000054 від 28.10.2019, №ОУ-0000053 від 28.10.2019, №ОУ-0000057 від 25.10.2019 у сумі 303 239,97 грн., стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати отриманих послуг. Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України та статті 759 Цивільного кодексу України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності. Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно з частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України, частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина 1 статті 286 Господарського кодексу України). Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України). Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за договором оренди будівельної техніки від 10.10.2019 за надані послуги згідно з актами здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000054 від 28.10.2019, №ОУ-0000053 від 28.10.2019, №ОУ-0000057 від 25.10.2019 у сумі 303 239,97 грн. (502 239,97 грн. - 200 000,00 грн.). Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту передання техніки відповідачу, а саме у матеріалах справи відсутні акти приймання - передачі будівельної техніки (надання в оренду/повернення). При цьому місцевим господарським судом враховано приписи пункту 4.2.3 договору, відповідно до яких також сторонами оформляються товарно-транспортні накладні, типової форми №1-тн, яка підписується уповноваженими особами та скріплюється печатками сторін. Підписанням даних документів, тобто акту приймання - передачі будівельної техніки та товарно-транспортної накладної орендар (відповідач) підтверджує факт доставки техніки та згоду з оплатою послуг. У матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні (оригінали оглянуто в судовому засідання 09.12.2020), які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств без жодних зауважень або заперечень. Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що підписанням товарно-транспортної накладної відповідачем визнано факт доставки техніки позивачем та надання відповідних послуг із вантажоперевезення. Апелянт не погоджується із таким висновком місцевого господарського суду та зазначає, що акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000054 від 28.10.2019, №ОУ-0000053 від 28.10.2019, №ОУ-0000057 від 25.10.2019 не є належними доказами на підтвердження надання послуг оренди, оскільки вказані акти не містять час, місце, вид та кількість переданої техніки, тривалість оренди, інші суттєві обставини, а товарно-транспортні накладні, на думку апелянта, складені з порушеннями (містять недоліки). Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 (далі - Правила №363) передбачено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами. Розділом 11 Правил №363 визначено вимоги до оформлення, а саме товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Як правильно встановлено місцевим господарським судом, товарно-транспортні накладні, копії яких містять в матеріалах справи, містять необхідну інформацію, передбачену Правилами №363, що спростовує доводи відповідача про оформлення товарно-транспортних накладних із грубим порушенням. Апеляційний господарський суд погоджується із таким висновком місцевого господарського суду та зазначає, що за приписами пункту 4.2.3 договору товарно-транспортними накладними підтверджується факт доставки техніки та передачу її в оренду орендарю (або повернення орендодавцеві), надання ж послуг оренди будівельної техніки за договором підтверджується актами виконаних робіт, які підписуються уповноваженими особами та скріплюється печатками сторін, їх підписанням орендар підтверджує факт оренди та доставки техніки та згоду з оплатою послуг. В матеріалах справи містяться копії актів здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000054 від 28.10.2019 на суму 174 240,00 грн., №ОУ-0000053 від 28.10.2019 на суму 100 000,03 грн., №ОУ-0000057 від 25.10.2019 на суму 228 999,94 грн., які підписані та скріплені печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" без зауважень. За статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. За приписами частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи. Згідно з пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (далі - Положення №88), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань та фінансових результатів. Приписами пункту 2.4 Положення №88 визначено, що залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) належить до первинних документів, так як фіксують факт здійснення господарської операції, зокрема, у кожному акті здачі - прийняття робіт (наданих послуг) оформленому із підписами відповідальних осіб та відбитками печаток підприємств також містить запис: "Сторони претензій одна до одної не мають". Вказане спростовує твердження відповідача щодо того, що акти здачі - прийняття робіт (наданих послуг) не є належними доказами щодо фактичного підтвердження обсягу оренди. Акт звірки взаєморозрахунків сторонами за результатами поточного місяця в порядку пунктів 4.2.5 та 4.2.6 договору сторонами підписано не було, також відповідачем не було підписано направлений позивачем акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2019, не надано і зауважень на такий акт, що свідчить про ухилення відповідача від підписання акту звірки взаєморозрахунків Водночас, пунктом 4.2.6 договору передбачено для сплати (повернення) коштів 3 - денний строк, саме робочих днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт та акту звірки розрахунків. Матеріалами справи підтверджується підписання сторонами актів виконаних робіт (наданих послуг) №ОУ-0000054 від 28.10.2019 на суму 174 240,00 грн., №ОУ-0000053 від 28.10.2019 на суму 100 000,03 грн., №ОУ-0000057 від 25.10.2019 на суму 228 999,94 грн. Відповідно до частини 1 статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину (частина 2 статті 241 Цивільного кодексу України). При цьому, наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, передача транспортних засобів, зняття їх з обліку із наданням усіх необхідних документів та прийняття часткової або повної оплати за спірними договорами). Такі правові висновки в подібних правовідносинах наведені в постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 у справі №5013/492/12, в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/11079/17, від 16.05.2018 у справі №910/11163/17. Матеріалами справи підтверджується, що на оплату наданих послуг за актами №ОУ-0000054 від 28.10.2019 на суму 174 240,00 грн., №ОУ-0000053 від 28.10.2019 на суму 100 000,03 грн., №ОУ-0000057 від 25.10.2019 на суму 228 999,94 грн. позивачем виставлені рахунки-фактури від 18.10.2019 №СФ-0000084 на суму 174 240,00 грн., від 28.10.2019 №СФ-0000089 на суму 100 000,03 грн. та від 25.10.2019 №СФ-0000094 на суму 228 999,94 грн., водночас 12.12.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Арака" було частково сплачено заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" у сумі 200 000,00 грн. на підставі платіжного доручення №904 від 12.12.2020 із зазначенням призначення платежу: "За послуги зг. рах. №94 від 25.10.2019 в т.ч. ПДВ 20% 33 333,33 грн". Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази схвалення Товариством з обмеженою відповідальністю "Арака" прийнятих послуг за договором оренди будівельної техніки від 10.10.2019, а саме оплата частини заборгованості із зазначенням в призначені платежу номеру та дати рахунку-фактури, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта щодо сумніву справжності підпису директора відповідача на актах виконаних робіт, товарно-транспортних накладних. Враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" заявлено до стягнення заборгованість за надані послуги на підставі актів здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000054 від 28.10.2019, №ОУ-0000053 від 28.10.2019, №ОУ-0000057 від 25.10.2019 у сумі 303 239,97 грн. (503 239,97 грн. - 200 000,00 грн.), апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду, що зазначення у позові про надання послуг у період з 01.01.2020 по 14.04.2020, є помилкою. Стосовно доводів апелянта про те, що позивачем не уточнювався період заборгованості, апеляційний господарський суд зазначає, що позовна заява містить вимоги про стягнення заборгованості за актами актів здачі - прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0000054 від 28.10.2019, №ОУ-0000053 від 28.10.2019, №ОУ-0000057 від 25.10.2019, яка, як зазначено у позовній заяві, станом на 31.12.2019 складає 303 239,97 грн. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України) Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 303 239,97 грн. Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність. Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання, згідно з частиною 2 статті 217 та частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до пункту 7.2 договору у випадку порушення строків оплати за цим договором, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в цей період, за кожний день прострочення. Розмір пені обчислюється від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати) до повного розрахунку. Позивач нарахував та заявив про стягнення з відповідача на свою користь пеню у розмірі 19 834,81 грн. на суму заборгованості 303 239 грн. за період з 01.01.2020 по 14.04.2020. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач нарахував та заявив про стягнення з відповідача на свою користь 3% річних в сумі 2 609,80 грн. за період з 01.01.2020 - 14.04.2020 та втрати від інфляції за період: січень - березень 2020 року у розмірі 2 122,67 грн. Місцевий господарський суд здійснив перевірку розрахунків пені, 3% річних, втрат від інфляції та встановив правильність їх нарахування. Апеляційна скарга не містить доводів стосовно арифметичної неправильності нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, доводи апелянта про безпідставність нарахування вказаних сум стосуються неправомірністю заявленої до стягнення суми основного боргу, за прострочення якої нараховані пеня, 3% річних та інфляційні втрати. Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу. Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При поданні позовної заяви, позивачем було наведено попередній розрахунок сум судових витрат, відповідно до якого було заявлено про витрати на професійну правничу допомогу в сумі 27 367,00 грн. Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу наведеної норми законодавства слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат. За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. На підтвердження вказаних витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" надано договір про надання правової допомоги від 14.01.2020, в пункті 3.1. якого зазначено, що ціна за надання правової допомоги встановлюється за домовленістю сторін згідно додатку до даного договору. Пунктом 1 додатку до договору від 14.01.2020 про надання правової допомоги визначено, що сторони за цим договором про надання правової допомоги домовились, що гонорар виконавця становить 10 000 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" на підтвердження понесення витрат на правову допомогу надано акт від 15.04.2020 приймання - передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 14.01.2020, відповідно до якого виконавець надав, а замовник прийняв таку правову допомогу: - підготовка претензії - 3год, 1000,00 грн./год., вартість 3 000,00 грн.; - вивчення матеріалів справи та дослідження законодавства, що регламентує спірні відносини - 4 год., 500 грн./год., вартість 2 000,00 грн.; - підготовка позовної заяви та документів - 5 год., 1000 грн./год., вартість 5 000,00 грн. Всього витрачений час становить 12 год., вартість складає 10 000,00 грн. У матеріалах справи наявний фіскальний чек від 15.04.2020 на оплату 10 000,00 грн. із зазначенням призначення платежу: "Оплата послуг згідно договору про надання правової допомоги ТОВ "Юнія-Транс", отримувач: адвокат Майданюк Сергій Іванович. Також у матеріалах справи наявний ордер серії КР №139409 від 14.04.2020 на надання правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КР №000094 від 28.04.2017 Майданюка С.І. Товариством з обмеженою відповідальністю "Арака" подавалось клопотання про зменшення розміру (відмову з відшкодування) витрат на професійну правничу допомогу, заявлену позивачем. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Так, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надаються документи, що підтверджують перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2020 у справі №904/1169/17 зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18. Місцевий господарський суд погодився з позицією відповідача, що підготовка претензії в даному випадку не є виконаною роботою, що пов`язана з розглядом даної справи, оскільки суду не надано доказів, що така претензія була направлена відповідачу; опис вкладення, на який посилається позивач, не містить даних про це та відхилив посилання відповідача на повернення позовної заяви та залишення її без руху судом як підставу зменшення витрат на її підготовку, так як в результаті позивачем усунуто недоліки та провадження у справі відкрито; позивачем не заявлено додаткові витрати на підготовку повторного позову чи заяви про усунення недоліків. Місцевий господарський суд зазначив, що заявлені витрати на правничу допомогу є співрозмірними щодо підготовки саме цієї позовної заяви та вивчення законодавства щодо спірних правовідносин та дійшов до висновку щодо обґрунтованості витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. (10 000,00 грн. - 3 000,00 грн. (витрати пов`язані з підготовкою претензії)). Апелянт не погоджується із розміром судових витрат, зазначаючи про безпідставне включення позивачем до цих витрат судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 7 420,66 грн., витрати за підготовку відзиву на апеляційну скаргу у сумі 3 000,00 грн. та витрати на підготовку претензії у сумі 3 000,00 грн. Апеляційний господарський суд відхиляє вказані заперечення з тих підстав, що місцевим господарським судом стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн., з яких 2 000,00 грн. - вивчення матеріалів справи та дослідження законодавства, що регламентує спірні відносини - 4 год., 500 грн./год., 5 000,00 грн. - підготовка позовної заяви та документів - 5 год., 1000 грн./год. Таким чином, до стягнутої місцевим господарським судом правничої допомоги у сумі 7 000,00 грн. не входили ні судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 7 420,66 грн., ні витрати за підготовку відзиву на апеляційну скаргу у сумі 3 000,00 грн., витрати на підготовку претензії у сумі 3 000,00 грн., з якими не погоджується апелянт. Водночас, матеріалами справи підтверджується, що у попередньому розрахунку судових витрат, які поніс та очікує понести Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" у зв`язку із розглядом справи щодо стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" включені витрати, пов`язані з апеляційним оскарженням рішення Господарського суду Кіровоградської області (підготовка відзиву на апеляційну скаргу) у сумі 3 000,00 грн. 06.10.2020 до Центрального апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, підписаний адвокатом Майданюк С.І. У вказаному відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу (складання відзиву на апеляційну скаргу) у сумі 3 000,00 грн. До відзиву на апеляційну скаргу додані додаток №2 від 25.09.2020 до договору від 14.01.2020 про надання правової допомоги, в якому сторони визначили гонорар за підготовку відзиву на апеляційну скаргу у сумі 3 000,00 грн., копію акту приймання-передачі правової допомоги №2 від 30.09.2020 до договору від 14.01.2020 про надання правової допомоги на суму 3 000,00 грн. (підготовка відзиву на апеляційну скаргу) та квитанцію №20 від 29.09.2020 про сплату 3 000,00 грн. Враховуючи, що представництво інтересів позивача адвокатом в апеляційному господарському суді підтверджується матеріалами справи (складення відзиву на апеляційну скаргу), заявлений розмір витрат на правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн. є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, апеляційний господарський суд вбачає підстави для розподілу витрат позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та стягнути з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги. Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2020 у справі №912/1603/20 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 06.08.2020 у справі №912/1603/20 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака". Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" витрати на професійну правничу допомогу в процесі апеляційного перегляду в сумі 3 000,00 грн. Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Кіровоградської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду. Повна постанова складена 09.12.2020. Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна Суддя Л.П. Широбокова Суддя І.М. Кощеєв У зв`язку з припиненням відправлення поштової кореспонденції в Центральному апеляційному господарському суді, про що складений акт від 23.11.2020, копії постанови Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі №912/1603/20 поштою не надсилаються. Надіслати копії цієї постанови на електронні адреси представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнія-Транс" адвоката Майданюка Сергія Івановича (ІНФОРМАЦІЯ_2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" (tovaraka@gmail.com), представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Арака" адвоката Деркаченка Юрія Олександровича (ІНФОРМАЦІЯ_1).