Постанова 4811 № 461/8183/18

Справа № 461/8183/18 Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д. Провадження № 22-ц/811/3328/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2020 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Мікуш Ю.Р. Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. Секретар Сеньків Х.І. Розглянув без участі учасників цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Галицького районного суду м.Львова від 02 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,- в с т а н о в и в : 31 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до АТ «Укрсоцбанк», 3-я особа на стороні відповідача-приватний нотаріус Київського МНО Чуловський В.А. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 02 квітня 2019 року позов задоволено. Визнано виконавчий напис від 31 листопада 2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського МНО Чуловським В.А., зареєстрований у реєстрі за № 25442 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованості у розмірі 66 368 доларів США 95 центів таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання судових витрат. Рішення суду оскаржило АТ «Укрсоцбанк». В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що нотаріусу для вчинення виконавчого напису була надана засвідчена виписка по особовому рахунку позичальника та довідка-розрахунок заборгованості. Стягувачем належним чином виконано вимоги законодавства щодо переліку документів, які встановлюють безспірність заборгованості та на підставі яких вчиняється виконавчий напис. Вважає, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріусом та стягувачем дотримано всіх вимог законодавства, які встановлені для даної нотаріальної дії. Стверджує, що жодного спору щодо розміру заборгованості на час вчинення виконавчого напису у суді не існувало, а відтак вважає, що заборгованість є безспірною. Вважає позовні вимоги необґрунтованими, такими, що не відповідають обставинам справи та спростовуються наведеними запереченнями та доказами. Просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Відповідно до ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) представником позивача адвокатом Посікіра Р.Р. надано Відзив на апеляційну скаргу (далі Відзив). У Відзиві представник позивача адвокат Посікіра Р.Р. просить рішення Галицького районного суду м.Львова від 02 квітня 2019 року залишити без змін, апеляційну скаргу-без задоволення. Справа слухалася судом апеляційної інстанції без участі учасників, відтак у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ухвали судового засідання Львівського апеляційного суду від 25.02.2020 року задоволено заяву АТ «Альфа-Банк» про заміну сторони у справі. Залучено Акціонерне товариство «Альфа-Банк» як правонаступника Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Укрсоцбанк» за участю 3-ьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-приватного нотаріуса КМНО Чуловського В.А. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Матеріалами справи та судом встановлено, що 30 листопада 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та АТ «Укрсоцбанк» було укладено Договір кредиту № 607/32-217 (ануїтет). Відповідно до умов Договору позичальнику ОСОБА_1 надано кредитні кошти в сумі 118 000 доларів США із сплатою 13% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом 29 листопада 2022 року (а.с.5-10). Позичальник ОСОБА_1 неналежно виконував у свої зобов`язання по Договору кредиту, внаслідок чого допустив заборгованість. 31 жовтня 2017 року приватним нотаріусом КМНО Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 25442 за яким нотаріус пропонує стягнути на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованість, що виникла за Договором кредиту № 607/32-217 від 30 листопада 2007 року із боржника ОСОБА_1 (а.с. 11). У виконавчому написі зазначено, що позичальник допустив прострочення платежів внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 25 листопада 2015 року по 26 вересня 2017 року. Сума заборгованості складається із: заборгованість за кредитом 59 391, 20 доларів США; заборгованість за відсотками - 6 977,75 доларів США. Загальна сума заборгованості 66 368, 95 доларів США. Відповідно до частини 1 ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями-не більше одного року. Відтак, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом. Частиною 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» прописано, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється КМУ (частина 2 ст.87 Закону України «Про нотаріат»). Даючи оцінку зібраним доказам, на підставі яких був вчинений виконавчий напис, суд першої інстанції належно встановив, що при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус Чуловський В.А. керувався нечинною на цей час постановою КМУ №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. До спірних правовідносин підлягала застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001 року. Така позиція узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17. Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 року передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Із долученого до матеріалів справи Договору кредиту № 607/32-217 (ануїтет) від 30.11.2007 року вбачається, що зазначений Договір не є нотаріально посвідченим (а.с.5- 10). Відтак, приватний нотаріус Київського МНО не вправі був вчиняти виконавчий напис, чого останнім не враховано. Враховуючи вище зазначене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ( ст.. 375 ЦПК). Згідно ч.5 ст. 268 ЦПК датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Враховуючи клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Посікіри Р.Р. про не стягнення судових витрат у зазначеній справі № 461/8183/18 за розгляд в суді першої та апеляційної інстанції, суд не застосовує при цьому ст.141 ЦПК та приходить до висновку про не стягнення з АТ «Альфа-Банк» судових витрат. Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1, 375, 383,384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» правонаступником якого являється Акціонерне товариство «Альфа-Банк» залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду м.Львова від 02 квітня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України. Головуючий Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк