Постанова Луганський апеляційний суд № 425/905/20

Справа № 425/905/20 Провадження № 22-ц/810/728/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2020 року Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Назарової М.В. (судді-доповідача), Кострицького В.В., Лозко Ю.П., учасники справи: позивачка - ОСОБА_1 , відповідачка - ОСОБА_2 розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 на рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 вересня 2020 року, ухваленого Рубіжанським міським судом Луганської області у складі: судді Москаленко В.В. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання, в с т а н о в и в: 20 березня 2020 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що позивачка є донькою відповідачки ОСОБА_2 . Після розірвання з батьком позивачки відповідачка добровільно приймати участь в утриманні доньки відмовилась, за рішенням суду з неї було стягнуто аліменти до досягнення позивачкою повноліття. На цей час позивачка навчається за денною формою навчання в Національному університеті харчових технологій. Відповідачка є працездатною особою, матеріальної допомоги на утримання позивачки не надає, тому із посиланням на вимоги ст. 199, 200 СК України просила стягнути з відповідачки на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, до досягнення нею 23 років. Відповідачкою на позовну заяву подано відзив про невизнання позову, оскільки у неї на утриманні перебуває неповнолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також з 01.09.2019 вона навчається в педагогічному коледжі і не має можливості працювати. Крім того зазначає, що має декілька хронічних захворювань, які потребують постійного лікування. Просить відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю. Від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій позивачка вважає відзив безпідставним, а викладені в ньому доводи такими, що не заслуговують на увагу, тому посилаючись на ч. 1 ст. 199 СК України, просить позов задовольнити. Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 вересня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на час навчання. В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що не ґрунтується на доказах, тому просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводами апеляційної скарги є те, що відповідачка має можливість матеріально утримувати позивачку, оскільки не є інвалідом, є працездатною особою і до настання донькою повноліття сплачувала аліменти. Крім того, позивачка вважає, що обставини, зазначені в ст. 182 СК України, їх наявність, не звільняє відповідачку як мати повнолітньої позивачки, що продовжує навчання, від обов`язку сплачувати аліменти. Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини 4 статті 273 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя. Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення аліментів на час навчання, тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України. Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до приписів ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Згідно частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Вказаним вимогам рішення суду відповідає. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та ніким не оспорюється, що відповідачка є матір`ю повнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 26.05.2011 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції у Луганській області (а.с. 5). Згідно довідки № 26/1-8 від 16.01.2020 ОСОБА_1 навчається у Національному університеті харчових технологій за денною формою навчання, термін закінчення навчання - 30 червня 2023 року; навчається за освітнім ступенем «Бакалавр» за державним замовленням з 01.09.2019 (а.с. 9). Згідно довідки №3236 від 29.03.2020, виданої Центром надання адміністративних послуг загального відділу Рубіжанської міської ради Луганської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8). Згідно довідки № 94 від 13.04.2020 ОСОБА_2 , 1982 р.н., дійсно навчається в Рубіжанському індустріально-педагогічному коледжі на денному відділенні за освітнім рівнем «Молодший спеціаліст» за фахом 015.17; проф.освіта; технологія виробів легкої промисловості; строк навчання з 01.09.2019 по 30.06.2021 р. (а.с. 31). З довідки від 13.04.2020 № 80, виданої Рубіжанським індустріально-педагогічним коледжем Луганської області вбачається, що розмір стипендії ОСОБА_2 за період з 01.09.2019 по 31.12.2019 складає 980,00 грн, за період з 01.01.2020 по 30.06.2020 - 1426,00 грн. Подальший розмір стипендії буде встановлено за підсумками семестрового контролю (а.с. 32). Відповідачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 (а.с. 33), з яким має спільну малолітню дитину сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 34). Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд оцінюючи надані сторонами докази, мотивував його тим, що доходи відповідачки у вигляді стипендії у розмірі 1426 грн на місяць є такими, що з урахуванням існуючих цін на продовольчі та промислові товари, не дозволяють їй надавати матеріальну допомогу позивачці на її утримання, а крім того, відповідачка має малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який також потребує матеріального забезпечення, оскільки відповідачка навчається на денному відділенні навчального закладу, то не має можливості працювати. Такі висновки суду ґрунтуються на вимогах закону, зокрема правильному застосуванню вимог ст. 199 СК України, та матеріалах справи, а помилкові доводи скарги не спростовують цих правильних висновків суду. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (стаття 199 СК України). Вказана норма закону розповсюджує обов`язок батьків надавати утримання повнолітнім дітям на випадки, коли дитина продовжує навчання та вимагає у зв`язку з цим матеріальної допомоги. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання. 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі. Навчання дитини має бути її основним заняттям, отже якщо дитина навчається на заочному відділенні і має можливість працювати та заробляти собі на життя, обов`язку батьків утримувати таку дитину не виникає. Стаття 200 СК України передбачає, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відсутності у відповідачки можливості надавати допомогу своїй повнолітній доньці, оскільки позивачка у передбачений законом спосіб не надала доказів, не заявила клопотання про їх витребування у разі неможливості самостійно надати їх про таке матеріальне становища відповідачки, яке дозволяє їй утримувати повнолітню доньку на період її навчання. Заявляючи про свою потребу у матеріальній допомозі матері, позивачка в порушення вимог ч. 3 ст. 11, ч. 1 ст. 81 ЦПК України про обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, не надала доказів про свої доходи у вигляді стипендії або про її відсутність. Натомість надані відповідачкою докази свідчать про об`єктивну відсутність у неї можливості надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній доньці, що продовжує навчання, оскільки вона сама навчається та отримує стипендію, розмір якої не забезпечує їй визначений законом прожитковій мінімум для особи відповідного віку, та має на утриманні малолітню дитину, яку зобов`язана утримувати в силу закону до повноліття. Довід скарги про невірне застосування судом до спірних правовідносин вимог ст. 182 СК України, яка визначає обставини, що мають враховуватися судом при визначенні розміру аліментів, однак їх наявність не звільняє від обов`язку сплачувати аліменти, є помилковим власним трактуванням відповідної норми, адже вказані обставини мають враховуватися лише за наявності підстав для стягнення аліментів. В даному випадку відсутність підстав для стягнення аліментів обумовлена неможливістю відповідачки надавати матеріальну допомогу позивачці з огляду на її майновий стан. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається. У відповідності ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому апеляційну скаргу позивачки слід залишити без задоволення, а рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 вересня 2020 - без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_3 залишити без задоволення. Рішення Рубіжанського міського суду Луганської області від 21 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Дата складення повного тексту постанови 08 грудня 2020 року. Судді: