Постанова КЦС ВС № 520/6543/14-ц

Постанова Іменем України 02 грудня 2020 року м. Київ справа № 520/6543/14-ц провадження № 61-13879св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Червинської М. Є., суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», відповідач - ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у складі судді Громіка Р. Д., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна»)звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено. Не погодившись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 01 червня 2020 року подала апеляційну скаргу на нього. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року підстави пропуску строку апеляційного оскарження, зазначені ОСОБА_2 , визнані судом неповажними, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 відмовлено. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що заявниці було відомо про існування оскаржуваного рішення з 24 жовтня 2019 року, але апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року нею було подано лише 01 червня 2020 року. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу У вересні 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга на ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, заявниця просила суд оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції постановлена ухвала без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи. Доводи інших учасників справи Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи. 06 листопада 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року). При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Частиною першою статті 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому частина друга вказаної статті зазначє, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Частиною третьою статті 357 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. За правилами частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу. У відповідності до частини другої статті 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Встановлено, що ОСОБА_2 в судовому засіданні Київського районного суду м. Одеси 25 січня 2018 року була відсутня, про час та місце судового розгляду належним чином повідомлена не була, у зв`язку із чим на неї розповсюджується виключення, передбачене пунктом 1 частини другої статті 358 ЦПК України. При цьому копію рішення Київського районного суду м. Одеси від 25 січня 2018 року вона отримала лише 28 травня 2020 року, а з апеляційною скаргою заявниця звернулася 01 червня 2020 року, тобто з дотриманням тридцятиденного строку, встановленого частиною другою статті 354 ЦПК України. При таких обставинах, вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на те, що особа, яка подала апеляційну скаргу, звернулася з скаргою протягом тридцяти днів з моменту отримання рішення суду першої інстанції, що, відповідно до приписів частини другої статті 354 ЦПК України, надавало їй право на поновлення строку на апеляційне оскарження. За викладених обставин висновок апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є необґрунтованим. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги У частині шостій статті 411 ЦПК України зазначено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі. При таких обставинах суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судові рішення - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження. Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Одеського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії відкриття апеляційного провадження. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді:С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун