Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/4703/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4703/20 Головуючий у 1 інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Бужак Н.П. Парінова А.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАРІТІ ТРЕЙД" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАРІТІ ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАРІТІ ТРЕЙД" (далі - ТОВ "БЛАРІТІ ТРЕЙД") звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України, в якому просив: - визнати протиправним і скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області №1559766/42197214 від 12.05.2020 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №12 від 03.09.2019 р.; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 03.09.2019 р. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛАРІТІ ТРЕЙД" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що подані позивачем документи були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 03 вересня 2019 року №12. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» ідентифікаційний код 42197214, місцезнаходження: 03039, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Європейська, 31-А, зареєстровано як юридична особа 06 червня 2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10681020000050464. ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» (Постачальник) та TOB «Елтранс-Україна» (Покупець) уклали Договір поставки від 24 травня 2019 року №201905.1, за умовами якого, Постачальник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, надати Покупцю товар, визначений у специфікаціях до договору, а Покупець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити цей товар. За умовами Договору поставки №201905.1 від 24.05.2019 року, транспортування товару здійснювалось на умовах EXW, відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів у редакції «Інкотермс-2010» за рахунок покупця. Товар, який ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» зобов`язано було поставити TOB «Елтранс Україна», придбаний у ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОІМПЕКС», відповідно до Договору поставки №24052019/1 від 24.05.2019 року та видаткової накладної №350 від 03.09.2019 року. На підтвердження оплати за поставлений товар ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» надало платіжні доручення № 73, №74, №75, №76, №77, №78, №79, від 24.05.2019, №80, №81, №82, №83, №84, №85 від 04.07.2019 року, № 86 від 05.07.2019 року, № 98, №99, №100 від 10.09.2019 року, № 145, №146 від 28.10.2019 року. Згідно Договору №24052019/1 від 24.05.2019 року, товар постачається за рахунок покупця на умовах EXW (згідно Інкотермс-2010). 03 вересня 2019 року на виконання умов Договору поставки №201905.1 від 24.05.2019 року, ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» поставило Покупцю частину товару, згідно рахунку на оплату №9 від 24.05.2019 року, видаткової накладної №9 від 03.09.2019 року, товарно-транспортної накладної №Р12 від 03.09.2019 року, акту приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, а саме: Шафа №67Р в кількості 1 шт., вартістю 1407780,00 грн. Доставка товару відбувалась зі складу постачальника позивача ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» - ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОІМПЕКС», за адресою: вул. Богатирська, буд. 3-Е, м. Київ, до складу ТОВ «EЛTPAHC УКРАЇНА», за адресою: вул. Кольорова, буд. 7, м. Запоріжжя. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № Р12 від 03.09.2019 року. Щодо підтвердження виконання умов Договору поставки №201905.1 від 24.05.2019 року, ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» надані платіжне доручення №2001 від 10.09.2019 року. В подальшому, 27 вересня 2019 року ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» направило до єдиного вікна подання електронної звітності ДПС України засобами телекомунікаційного зв`язку податкову накладну №12 від 03.09.2019 року по взаємовідносинах з ТОВ «Елтранс Україна», з метою її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена. В якості підстави для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано, що: «відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН». 07 травня 2020 року ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» подано письмові пояснення та скановані копії первинних документів на підтвердження господарської операції, а саме: податкова накладна №12 від 03.09.2019 року; квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної; Договір поставки № 201905.1 від 24.05.2019 року; специфікація №9 від 24.05.2019 року до Договору поставки 201905.1 від 24.05.2019 року; рахунок-фактура №9 від 24.05.2019 року; видаткова накладна №9 від 03.09.2019 року; товарно-транспортна накладна №Р12 від 03.09.2019 року; платіжне доручення №2001 від 10.09.2019 року; акт приймання-передачі ТМЦ; Договір поставки №24052019/1 від 24.05.2019 року; специфікація №1 від 24.05.2019 року до Договору поставки №24052019/1 від 24.05.2019 року; видаткова накладна № 350 від 03.09.2019 року; платіжне доручення № 73 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 74 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 75 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 76 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 77 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 78 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 79 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 80 від 04.07.2019 року; платіжне доручення № 81 від 04.07.2019 року; платіжне доручення № 82 від 04.07.2019 року; платіжне доручення № 83 від 04.07.2019 року; платіжне доручення № 84 від 04.07.2019 року; платіжне доручення № 85 від 04.07.2019 року; платіжне доручення № 86 від 05.07.2019 року; платіжне доручення № 98 від 10.09.2019 року; платіжне доручення № 99 від 10.09.2019 року; платіжне доручення № 100 від 10.09.2019 року; платіжне доручення № 145 від 28.10.2019 року; платіжне доручення № 146 від 28.10.2019 року; оборотна-сальдова відомість по рахунку №281 (товари на складі); Договір оренди складу№1212/О від 24.12.2019 року; Договір оренди офісу№124/О від 24.12.2019 року; супровідний лист; виписка; наказ про призначення на посаду директора; статут; довідка про відкриття рахунку; штатний розпис; 20-ОПП складу з квитанцією; повідомлення про прийняття працівників з квитанцією про прийняття. Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія ГУ ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення від 12 травня 2020 року №1559766/42197214, яким відмовила у реєстрації податкової накладної №12 від 03.09.2019 року, у зв`язку, з ненаданням платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Не погоджуючись із зазначеним рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п. 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. За приписами п. 187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Положеннями пункту 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. У відповідності до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Приписи пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачають, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246). Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. В силу п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Положеннями пункту 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117), (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п. 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Згідно п. 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено ПН/РК, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Норми п. 7 Порядку №117 передбачають, що у разі коли за результатами моніторингу ПН/РК відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких ПР/НК зупиняється. За змістом пункту 10 Порядку №117, зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Приписами п. 12 Порядку № 117 закріплено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У відповідності до п. 13 Порядку № 117, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно пункту 14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Пунктом 21 Порядку №117 передбачено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» (Постачальник) та TOB «Елтранс-Україна» (Покупець) укладено Договір поставки від 24 травня 2019 року №201905.1 (далі - Договір №201905.1) (а.с. 13-14). Відповідно до пункту 1.1 вищевказаного Договору №201905.1, Постачальник зобов`язується передати .у власність, а Покупець прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (далі - Товар) в асортименті та кількості, що вказані у двосторонніх Специфікаціях на - партію Товару, що є невід`ємними частинами даного Договору. Згідно п.п. 2.1-.2.2 Договору №201905.1, загальна вартість Товару, поставка якого здійснюється відповідно до цього Договору, визначається шляхом складення вартості Товару відповідно до всіх Специфікацій, згідно з якими здійснювалася поставка товару на протязі строку дії даного Договору. Ціна на Товар, що постачається, вказується в Специфікаціях на кожну партію Товару. На виконання умов вищевказаного Договору поставки від 24 травня 2019 року №201905.1, відповідно до специфікації №9 від 24 травня 2019 року та рахунку на оплату №9 від 24 травня 2019 року, ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» здійснило поставку TOB «Елтранс-Україна» товару «Шафа 67Р» на підставі видаткової накладної від 03 вересня 2019 року №9 (а.с.15 - 16 звор.). Перевезення вантажу підтверджується товарно-транспортною накладною №Р10 від 03 вересня 2019 року (а.с. 17). Отримання TOB «Елтранс-Україна» товару «Шафа 67Р»» підтверджується Актом приймання-передачі ТМЦ від 03 вересня 2019 року (а.с. 19). За результатами вищевказаної операції, ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» складено податкову накладну від 03 вересня 2019 року №12, яку було направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 8). Однак, відповідно до Квитанції від 27 вересня 2019 року, вищезазначена податкова накладна прийнята, реєстрація зупинена, згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. Зокрема, зазначено, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 8 звор.). Колегія суддів зазначає, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість, на підставі пункту 10 цього Порядку, зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України. Із квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 27 вересня 2019 року вбачається, що реєстрація зупинена через її відповідність п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, які визначені Листом ДФС України від 07 серпня 2019 року №1962/99-99-29-01-01. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 зазначив наступне: «…акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України». З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС України, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірною. У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Також, колегія суддів зазначає, що підпункт 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених Листом ДФС від 07 серпня 2019 року, складається з 6 абзаців, які передбачають підстави для встановлення ризиковості платника податку. На переконання колегії суддів, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пп. 1.6 п. 6 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний абзац, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18. Саме розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Враховуючи вищезазначене, на думку колегії суддів, контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а і норми пункту 13 Порядку №117, оскільки, ним не зазначено у квитанції конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації вищевказаної податкової накладної. З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що рішення податкового органу щодо зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Положення п. 15 Порядку №117 передбачають, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Норми п.п. 18-20 Порядку №117 визначають, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Матеріали справи свідчать, що на підтвердження здійснення господарських операцій, що слугували підставою реєстрації податкової накладної від 03 вересня 2019 року №12, ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с. 9-11). До зазначених пояснень позивачем було додано наступні документи: податкову накладну №12 від 03.09.2019 року; квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної; Договір поставки № 201905.1 від 24.05.2019 року; специфікацію №9 від 24.05.2019 року до Договору поставки 201905.1 від 24.05.2019 року; рахунок-фактуру №9 від 24.05.2019 року; видаткову накладну №9 від 03.09.2019 року; товарно-транспортну накладну №Р12 від 03.09.2019 року; платіжне доручення №2001 від 10.09.2019 року; акт приймання-передачі ТМЦ; Договір поставки №24052019/1 від 24.05.2019 року; специфікацію №1 від 24.05.2019 року до Договору поставки №24052019/1 від 24.05.2019 року; видаткову накладну № 350 від 03.09.2019 року; платіжне доручення № 73 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 74 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 75 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 76 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 77 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 78 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 79 від 24.05.2019 року; платіжне доручення № 80 від 04.07.2019 року; платіжне доручення № 81 від 04.07.2019 року; платіжне доручення № 82 від 04.07.2019 року; платіжне доручення № 83 від 04.07.2019 року; платіжне доручення № 84 від 04.07.2019 року; платіжне доручення № 85 від 04.07.2019 року; платіжне доручення № 86 від 05.07.2019 року; платіжне доручення № 98 від 10.09.2019 року; платіжне доручення № 99 від 10.09.2019 року; платіжне доручення № 100 від 10.09.2019 року; платіжне доручення № 145 від 28.10.2019 року; платіжне доручення № 146 від 28.10.2019 року; оборотно-сальдову відомість по рахунку №281 (товари на складі); Договір оренди складу№1212/О від 24.12.2019 року; Договір оренди офісу№124/О від 24.12.2019 року; супровідний лист; виписку; наказ про призначення на посаду директора; статут; довідку про відкриття рахунку; штатний розпис; 20-ОПП складу з квитанцією; повідомлення про прийняття працівників з квитанцією про прийняття. Разом з тим, Комісією Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 03 вересня 2019 року №12 (а.с. 12). Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної вказано ненадання копій документів: «Первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити)». При цьому, форма вказаних рішень передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені. Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваному рішенні не підкреслено документи, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, що позбавляє позивача можливості надати такі документи. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані не всі документи, які б підтвердили реальність господарських операцій позивача з контрагентами. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим з огляду на наступне. Посилання суду першої інстанції на те, що позивачем не підтверджено факт походження товару, який реалізовано, а саме: Шафу №67Р, є необгрунтованим, оскільки, ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» вказаний товар було придбано у ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОІМПЕКС» на підставі Договору поставки від 24 травня 2019 року №24052019/1 та Специфікація №1 до вказаного Договору від 24 травня 2019 року (а.с. 20-22). На виконання Договору поставки від 24 травня 2019 року №24052019/1 була складена видаткова накладна від 03 вересня 2019 року №350 (а.с. 23). Оплата за поставлений товар виконана в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №73, №74, №75, №76, №77, №78, №79 від 24 травня 2019 року, №80, №81, №82, №83, №84, №85 від 04 липня 2019 року, № 86 від 05 липня 2019 року, №98, №99, №100 від 10 вересня 2019 року, №145, №l46 від 28 жовтня 2019 року (а.с. 24-34). Як зазначає апелянт, ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» придбало товар: «Шафу №67Р» у ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОІМПЕКС», саме, за ціною 960 000,00 грн., проте, реалізовує товар ТОВ «ЕЛТРАНС УКРАЇНА» вже за іншою ціною, а саме 1 407 780,00 грн. Також, апелянт вказує, що, оскільки, відвантаження та постачання товару відбувалось напряму зі складу постачальника ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОІМПЕКС» на склад ТОВ «Елтранс Україна», у товарно-транспортній накладній вказувалась ціна за якою придбавав саме позивач - 960 000,00 грн. З огляду на зазначене, є помилковим посилання суду першої інстанції не те, що відомості щодо Шафи №67Р за ціною 1407780,00 грн. відсутні у відомостях про вантаж у товарно-транспортній накладній від 03 вересня 2019 року №Р12. Щодо висновку суду першої інстанції про те, що позивачем не надано договору на перевезення, підтверджуючі документи, а також, відсутні розрахунки за зазначене перевезення, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що придбаний товар у ТОВ «ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОІМПЕКС» постачався одразу покупцю ТОВ «Елтранс Україна» силами та за рахунок покупця, у зв`язку з чим, у ТОВ «БЛАРІТІ ТРЕЙД» відсутній договір з перевізником. Крім того, колегія суддів зазначає, що здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок, як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу, оскільки, перевірка податкових накладних є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 20 серпня 2019 року у справі №2540//3009/18. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що Комісією Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації протиправно прийнято рішення від 12 травня 2020 року №1559766/42197214 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03 вересня 2019 року №12, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 03 вересня 2019 року, колегія судді зазначає наступне. Приписами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 29.12.2010 р. № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. У першому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС. У другому випадку, податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду. Отже, нормами Податкового кодексу України та Порядку №1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та зазначення дати її реєстрації. У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану позивачем податкову накладну, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v.UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ст.6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v.the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v.Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v.Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)". Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 12 від 03 вересня 2019 року. Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАРІТІ ТРЕЙД", а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАРІТІ ТРЕЙД" задовольнити. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2020 року скасувати та прийняти нове рішення. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАРІТІ ТРЕЙД" задовольнити. Визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12 травня 2020 року №1559766/42197214 про відмову в реєстрації податкової накладної від 03 вересня 2019 року №12. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 03 вересня 2019 року №12. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а, код ЄДРПОУ 41141377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАРІТІ ТРЕЙД" (03039, Київська обл. Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Європейська, буд. 31-А, код ЄДРПОУ 42197214) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 2 627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 50 коп. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл. 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛАРІТІ ТРЕЙД" (03039, Київська обл. Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Європейська, буд. 31-А, код ЄДРПОУ 42197214) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 2 627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) грн. 50 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Бужак Н.П. Парінов А.Б.