Постанова 4811 № 442/2569/18

Справа № 442/2569/18 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В. Провадження № 22-ц/811/192/19 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 листопада 2020 року м.Львів Справа №442/2569/18 Провадження № 22ц/811/192/19 Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Приколоти Т.І., суддів Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В., секретар Іванова О.О. з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянув апеляційну скаргуФермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, ухвалене у м. Дрогобичі 3 грудня 2018 року у складі судді Крамара О.В., у справі за позовом Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» до Дрогобицької міської ради, ОСОБА_5 , з участю третіх осіб: ОСОБА_6 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, про витребування земельної ділянки із чужого володіння та скасування рішень Дрогобицької міської ради, - встановив: 27 квітня 2018 року позивач звернувся з позовом, у якому просить скасувати підпункт 1.15. п. 1 рішення 64 сесії Дрогобицької міської ради №1658 від 22 липня 2015 року про надання дозволу ОСОБА_6 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 820 кв.м на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, будівель та споруд; скасувати підпункт 1.21. п.1 рішення 65 сесії Дрогобицької міської ради №1720 від 23 вересня 2015 року про затвердження матеріалів проектів землеустрою та передачу безоплатно у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 709 кв.м, кадастровий номер 4610600000:01:028:0151, на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка знаходиться на території земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 18,9 га, право постійного користування якою відповідно до закону належить Фермерському господарству «Газда» Добродія ОСОБА_1 », як правонаступнику сільськогосподарського кооперативу «Газда»; витребувати від ОСОБА_7 на користь Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» земельну ділянку площею 709 кв.м, що знаходиться на АДРЕСА_1 , оскільки вона знаходиться на території земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 18,9 га, право постійного користування якою, відповідно до закону належить Фермерському господарству «Газда» Добродія ОСОБА_1 », як правонаступнику сільськогосподарського кооперативу «Газда»; стягнути солідарно з Дрогобицької міської ради (за рахунок коштів місцевого бюджету) та ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 5287 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1585,80 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на законній підставі користується земельною ділянкою площею 18,9 га, яка межує з АДРЕСА_1 , заводом «Граніт», автодромом ДТСО України. Відповідно до підпункту 1.15. пункту 1 рішення 64 сесії Дрогобицької міської ради №1658 від 22 липня 2015 року надано дозвіл ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 820 кв.м на АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, будівель та споруд. Підпунктом 1.21. пункту 1 рішення 65 сесії Дрогобицької міської ради №1720 від 23 вересня 2015 року ОСОБА_6 безоплатно передано у власність земельну ділянку площею 709 кв.м, кадастровий номер 4610600000:01:028:0151, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розміщена на території та в межах земельної ділянки площею 18,9 га. Вважає, що Дрогобицькою міською радою при винесенні цих рішень порушено вимоги законодавства України, а саме: частини п`ятої статті 116 ЗК України. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 3 грудня 2018 року відмовлено у задоволенні позову. Рішення суду оскаржує Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» Вважає рішення незаконним, необґрунтованим, таким що порушує його законні права та інтереси; винесеним з порушенням норм матеріального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на доводи позовної заяви. В судовому засіданні представники позивача та Головного управління Держгеокадастру у Львівській області підтримали апеляційну скаргу. Просять її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову. Представники міської ради та ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечили, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення. Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до статті 4 ЦПК України та статті 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі статей 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною четвертою статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Згідно зі статтею 263 цього Кодексу судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства. Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову. Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним. Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної адміністрації або ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. У частині шостій статті 186-1 цього Кодексу передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Посилання позивача на факт порушення Дрогобицькою міською радою при прийнятті оспорюваних рішень містобудівного законодавства, не знаходить свого підтвердження, оскільки при прийнятті оскаржуваних рішень Дрогобицькою міською радою був врахований висновок Відділу містобудування та архітектури виконавчих органів Дрогобицької міської ради, яким погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд. Зазначено, що земельна ділянка на АДРЕСА_1 орієнтовною площею 709 кв.м згідно з генеральним планом м.Дрогобича знаходиться на території садибної забудови та може використовуватись для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд без будь яких обмежень та сервітутів. Суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані рішення прийняті у відповідності до вимог статей 12, 118, 122 та 186 ЗК України. Суд вважав, що оскаржувані рішення жодним чином не порушують прав чи законних інтересів позивача, оскільки він не є законними користувачем чи власником спірної земельної ділянки. Чинне законодавство України не містить норм, які встановлюють обов`язок чи хоча б право органу місцевого самоврядування відмовити заявнику у наданні згоди на розробку проекту відведення чи його затвердження у зв`язку із наявністю заяв інших громадян. Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорюються права, свободи чи інтереси цих осіб і, залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Позивачем не надано будь - якого обґрунтування та доказів на підтвердження свого позову. Основним і єдиним доказом позивача є рішенням Арбітражного суду Львівської області від 2 лютого 1993 року, яким зобов`язно Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити кооперативу «Газда» земельну ділянку в саду, який належить кооперативу на праві власності. Ухвалою від 22 червня 1993 року Арбітражний суд Львівської області уточнив резолютивну частину цього рішення та зобов`язав Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити сільськогосподарському кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 18,9 га на АДРЕСА_2 , заводом «Граніт», автодромом ДТСОУ України. Однак, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують позовні вимоги, оскільки позивачем суду не надано правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 18,9 га та судом не здобуто таких доказів в судовому процесі. Також суду не надано доказів того, що Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» є правонаступником кооперативу «Газда». Суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позову, оскільки не подано доказів яким чином відповідачами порушуються права позивача. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Встановлено, що у 1989 році зареєстровано Кооператив «Газда» засновником якого був ОСОБА_1 . Згідно пунктом 1.1 Статуту Малого приватного підприємства - фірми «Газда», це підприємство утворилося в результаті реорганізації сільськогосподарського кооперативу «Газда» і є його правонаступником (т.2 а.с.41). Розпорядженням міського голови м.Дрогобича № 195-р від 24 червня 2003 року МПП «Фірма «Газда» перереєстровано на Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.». Згідно Статуту Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С. це господарство утворюється в результаті реорганізації Малого приватного підприємства «Газда» і є його правонаступником (пункт 1.1) - (т.2 а.с.31). Зазначене підприємство є зареєстрованим, що стверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (т.2 а.с.41- 42). Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 березня 2005 року (справа № 1/454-29/203), залишеною без змін Вищим господарським судом України 4 жовтня 2005 року, фактично визнано правомірним розпорядження міського голови м.Дрогобича № 195-р від 24 червня 2003 року про перереєстрацію МПП «Фірма «Газда» у Фермерське господарство «Газда» ОСОБА_8 ». Ухвалою Верховного Суду України від 18 травня 2006 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 4 жовтня 2005 року (т.2 а.с.43-50). Рішенням Арбітражного суду Львівської області від 27 лютого 1992 року ухвалено визнати право власності кооперативу «Газда» на основні засоби виробництва згідно договору № 50 від 5 травня 1991 року, серед яких: будівлі (корівник, склад з навісом, нежитлова будівля) і 515 фруктових дерев (т.1 а.с.63-65, т.2 а.с.62-67). Згідно акту приймання-передачі від 20 червня 2001 року МПП «Газда» передало будівлі та фруктові насадження Фермерському господарству «Газда» Добродія ОСОБА_1 » (т.2 а.с.175). Рішенням Арбітражного суду Львівської області у справі 3/61 від 2 лютого 1993 року зобов`язано Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити кооперативу «Газда» земельну ділянку в саду, який належить кооперативу на праві власності. На примусове виконання цього рішення суду видано наказ. Ухвалою від 22 червня 1993 року Арбітражний суд Львівської області уточнив резолютивну частину свого рішення та зобов`язав Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів виділити сільськогосподарському кооперативу «Газда» земельну ділянку площею 18,9 га на АДРЕСА_2 , заводом «Граніт» і автодромом ДТСО України. За ухилення від виконання рішення Арбітражного суду Львівської області від 2 лютого 1993 року ухвалами цього суду від 16 березня, 16 серпня 1993 року та 12 січня 1994 року стягнуто з рахунку Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради штрафи (т.2 а.с.29,36). Відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18 грудня 1993 року таке було виконане в передбаченому законом порядку. Додатком до акту є викопіювання з плану міста Дрогобича з позначенням місця знаходження та площі земельної ділянки. Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2006 року роз`яснено, що оскільки Фермерське господарство «Газда» Добродія ОСОБА_1 », як правонаступник, має у власності сад, розташований на спірній земельній ділянці, дане господарство має право на постійне користування земельною ділянкою. 13 грудня 2006 року позивач уклав договір із Львівською регіональною філією Центру ДЗК про виконання проектно-пошукових робіт по виготовленню технічної документації на спірну земельну ділянку (т.2 а.с.57). З наданої Управлінням Держкомзему у м.Дрогобичі інформації вбачається, що станом на 28 січня 2010 року відповідно до Державної статистичної звітності за кооперативом «Газда» рахувалося 18,9 га земель (під багаторічними насадженнями 18 га, під будівлями 0,9 га); станом на 2015-2016 роки за ФГ «Газда» рахувалася земельна ділянка у такій самій площі (т.1 а.с.27-30). Зазначене стверджується і витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (т.2 а.с.54-56). З листів Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, акту від 21 червня 2018 року, податкових повідомлень-рішень вбачається, що позивач є платником сільськогосподарського і земельного податку (т.2 а.с.88-89,91-98). Фермерське господарство «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» протягом 2013-2015 років неодноразово зверталося з відповідними заявами до Дрогобицької міської ради щодо надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою про відведення земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої на АДРЕСА_2 ), з метою встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки відповідно до акту про виконання судового рішення № 3/61 від 18 грудня 1993 року та присвоєння відповідного кадастрового номера для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби. Фермерське господарство «Газда» Добродія ОСОБА_1 » надало відповідні копії у виді заяв до Дрогобицької міської ради про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з відновлення (встановлення) меж земельної ділянки на праві постійного користування, про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою саме з метою встановлення (відновлення) меж цієї земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої у АДРЕСА_3 . Межі земельної ділянки були визначені на плані, який є додатком до акту судового виконавця з виконання судового рішення у справі № 3/16 від 16 грудня 1993 року. На ці звернення не надавалися відповіді або надавалися відмови. З рішення Дрогобицької міської ради XI сесії сьомого скликання від 8 липня 2016 року вбачається, що Фермерському господарству «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки згідно з поданими заявами від 2 і 17 липня 2013 року, 7 квітня, 11 липня 2014 року, 5 серпня, 28 жовтня, 30 листопада, 10 грудня 2015 року, 30 травня 2016 року. Зазначені обставини встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 квітня 2016 року задоволено позов Фермерського господарства «Газда» Добродія ОСОБА_1 » до Дрогобицької міської ради. Ухвалено визнати протиправною діяльність відповідача щодо зволікання у розгляді заяви позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої на АДРЕСА_3 , для проведення реєстраційних дій права постійного землекористування. Рішенням цього суду від 10 квітня 2017 року, залишеним без змін Львівським апеляційним адміністративним судом 27 вересня 2017 року та постановою Верховного Суду від 18 червня 2020 року, частково задоволено позов Фермерського господарства «Газда» Добродія ОСОБА_1 » до Дрогобицької міської ради. Скасовано рішення сесії цієї ради № 315 від 8 липня 2016 року щодо відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою про відведення земельної ділянки площею 18,9 га на АДРЕСА_3 (фруктовий сад), з метою встановлення (відновлення) меж земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення від 18 грудня 1993 року для проведення державної реєстрації постійного землекористування (т.1 а.с.31-38, т.2 а.с.134-137). У постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року по адміністративній справі за позовом Фермерського господарства «Газда» Добродія ОСОБА_1 » до Дрогобицької міської ради про визнання дій протиправними зазначено наступне. Судами встановлено, що позивач вже більше 20 років здійснює сільськогосподарську діяльність на вказаній земельній ділянці та протягом 2013-2015 років багаторазово звертався з відповідними заявами до відповідача, до яких були долучені копії відповідних документів та матеріалів, за наданням дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 га, розташованої на АДРЕСА_3 ), з метою встановлення (відновлення) меж даної земельної ділянки відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18 грудня 1993 року та присвоєння відповідного кадастрового номера для проведення державної реєстрації права постійного користування набутою земельною ділянкою в органах державної реєстраційної служби. Судами встановлено, що 22 березня 2016 року за № 3-21/2330 відповідачем було відмовлено у задоволенні звернення щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. 29 квітня 2016 року судом вже визнавалась протиправною бездіяльність відповідача щодо зволікання у розгляді заяви позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою та було зобов`язано розглянути заяву позивача. Відповідно до витягу з рішення відповідача ХІ сесії сьомого скликання від 8 липня 2016 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо відновлення та встановлення меж земельної ділянки згідно з поданими заявами. Верховний Суд зазначив, що задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не розгляду клопотань позивача протягом строку, встановленого законодавством, оскільки рішення сесії від 8 липня 2016 року прийняте за результатами розгляду заяв позивача від 2,17 липня 2013 року, 3 березня, 7 квітня, 11 липня 2014 року, 5 серпня, 28 жовтня, 30 листопада, 10 грудня 2015 року, 30 травня 2016 року. Крім того, підстави для відмови у наданні дозволу на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки чітко визначені земельним законодавством, а з оскаржуваного рішення не вбачається правових підстав для відмови в наданні такого дозволу. Також Верховний Суд зазначив наступне. Правовим питанням даного спору є надання правової оцінки не надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування. Документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Видами документації із землеустрою є, зокрема: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок; технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Таким чином, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є різними за своєю суттю документами із землеустрою, не є тотожними за процедурою виконання цієї документації. Аналогічна правова позиціє викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 11 грудня 2019 року по справі №314/6175/16-а (2-а/314/36/2016). Позивач звертався до відповідача саме за отриманням дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Земельна ділянка орієнтовною площею 18,9 га знаходиться на території міста. Як встановлено судами попередніх інстанцій, право користування земельною ділянкою площею 18,9 га виникло у позивача відповідно до акту виконання судового рішення у справі № 3/61, тобто право постійного користування даною земельною ділянкою для ведення фермерського господарства виникло у позивача до 2004 року. Земельна ділянка не була зареєстрована у Державному земельному кадастрі. Відповідно до п. 2 розділу 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності). Відповідно до пункту 10 статті 28-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними. Частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, які виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Таким чином, право користування земельною ділянкою площею 18,9 га Фермерським господарством «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.», яке є правонаступником сільськогосподарського кооперативу «Газда», не втрачено і є дійсним. Відповідно до частини третьої статті 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Частиною десятою статті 55 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом). Отже, для реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки, що належала сільськогосподарському кооперативу «Газда», правонаступником якого є Фермерське господарство «Газда» Добродія ОСОБА_1 », необхідна технічна документація із землеустрою, дозвіл на розроблення якої в силу частини десятої статті 55 Закону України «Про землеустрій» надається рішенням органу місцевого самоврядування. Також суд звернув увагу на те, що положеннями статті 123 ЗК України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, а саме: надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: 1) надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; 2) формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Водночас, відповідно до частини шостої статті 123 ЗК України надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У цьому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу. Отже, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється лише у випадку: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Якщо земельна ділянка вже була у користуванні, то вона вважається сформованою, оскільки визначено її цільове призначення, площу та межі. З урахуванням встановленого, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для відмови у наданні дозволу позивачу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18,9 га для проведення державної реєстрації прав постійного користування земельною ділянкою. Рішенням 36 сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради № 1212 від 15 травня 2018 року відмовлено Фермерському господарству «Газда» Добродія ОСОБА_1 » у погодженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 18,9 га на АДРЕСА_3 для ведення садівництва (т.1 а.с.91). На заяву позивача надано відповідь листом міського голови № 3-21/6508 від 10 серпня 2018 року, у якому повідомлено, що цільове призначення використання земель визначене генеральним планом м.Дрогобича, затвердженим рішенням сесії від 9 листопада 2012 року № 769 «Про затвердження містобудівної документації «Коригування Генерального плану (внесення змін) м.Дрогобича». Також повідомлено, що рішення сесії Дрогобицької міської ради про вилучення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у Фермерського господарства «Газда» на розгляд сесії не виносилося, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою Фермерського господарства «Газда» Добродія ОСОБА_1 » (т.1 а.с.155). Однак, Дрогобицька міська рада не надала доказів про зміну цільового призначення спірної земельної ділянки у встановленому законом порядку. Рішенням 64 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради № 1658 від 22 липня 2015 року надано дозвіл ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 820 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (п.1.15.). Рішенням 65 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради № 1720 від 23 вересня 2015 року затверджено матеріали з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення ОСОБА_6 земельної ділянки площею 709 кв.м на АДРЕСА_2 (кадастровий номер 4610600000:01:028:0151) і передачу безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (т.1 а.с.115-118). На підставі договору купівлі-продажу від 26 вересня 2017 року ОСОБА_6 відчужила земельну ділянку площею 709 кв.м на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610600000:01:028:0151) ОСОБА_7 (після укладення шлюбу - ОСОБА_9 ), про що внесено відомості до Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (т.2 а.с.138). Згідно зі статтею 30 ЗК України (в редакції 1992 року), який був чинним на час ухвалення рішення арбітражним судом 2 лютого 1993 року у справі 3/61, при переході права власності на будівлі і споруди разом з цими об`єктами до особи, яка придбала будівлі та споруди переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться вказані будівлі та споруди. Оскільки сільськогосподарський кооператив «Газда», правонаступником якого стали МПП «Фірма «Газда», а надалі - Фермерське господарство «Газда» Добродія ОСОБА_1 », набув у власність сад, будівлі та споруди, він набув право на постійне користування земельною ділянкою (право володіння та користування земельною ділянкою без встановлення строку) відповідно до статей 7 і 30 ЗК України в редакції 1992 року, статті 5 Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» та статті 92 ЗК України в редакції 2001 року. Право на користування земельною ділянкою площею 18,9 га позивач набув на підставі рішення суду, яке виконано у встановленому законом порядку. Статтею 125 ЗК України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її користувачем документів, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають не державні акти чи договори оренди землі, а речові права на земельну ділянку для ведення фермерського господарства. Відповідно до статті 4 цього Закону обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, зокрема, право постійного користування та право оренди земельної ділянки. Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що права на нерухоме майно, які виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації. Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та присвоєнням відповідного кадастрового номера згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр». Відділ містобудування та архітектури виконавчих органів Дрогобицької міської ради 28 серпня 2017 року листом № 409 повідомив позивача, що Дрогобицька міська рада розробляє детальний план території, який уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток даної частини території міста. Зазначений Відділ у листі начальнику Відділу правового забезпечення виконкому Дрогобицької міської ради № 438 від 4 липня 2018 року повідомив, що у відділі немає інформації щодо генерального плану, який розроблено перед чинним генеральним планом орієнтовно в 1960-1970 роках, тому проаналізувати зміни між генеральними планами неможливо. Запроектовані зміни генеральним планом, розробленим у 1996 році, та генеральним планом, розробленим у 2012 році, по території, яку бажає взяти у постійне користування позивач, змінюють функціональне призначення деяких територій: територія, передбачена під міські та районні парки, сквери, зони відпочинку - змінюється на територію, передбачену під садибну забудову. Із зазначених листів вбачається, що ініціювання змін до генерального плану міста, розробленого у 1996 році, відбулося у 2012 та 2018 роках. При цьому не враховано, що з 1993 року спірною земельною ділянкою користуються сільськогосподарські підприємства на законній підставі. Про зазначене було відомо міській раді, яка була стороною у справах за позовами позивача у цій справі в судах господарської та адміністративної юрисдикції, а також у справі за позовом міської ради щодо оскарження державної реєстрації сільськогосподарського підприємства, зокрема, у 2004-2005 роках. Станом на 1996 рік земельна ділянка перебувала у користуванні МПП - Фірми «Газда», правонаступником якого є позивач. Станом на 2012 та 2018 роки ця земельна ділянка перебувала у користуванні позивача. Генеральний план міста Дрогобича суду не надано. Дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, зокрема, і щодо відновлення меж земельної ділянки, надається органами державної влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтями 118 та 122 ЗК України, у місячний строк з моменту подання відповідної заяви (клопотання). Якщо після спливу вказаного строку відповідний орган не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність або у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, має право замовити розроблення відповідного проекту землеустрою без надання такого дозволу. Тобто Дрогобицькою міською радою не було розглянуто у місячний строк подані Фермерським господарством «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» заяви (клопотання) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з метою встановлення (відновлення) меж спірної земельної ділянки площею 18,9 га та не надано мотивованої відмови. Відповідно до статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Зазначені конституційні положення відповідають конвенційному принципу належного урядування. Глава 22 ЗК України визначає умови та підстави припинення права на земельну ділянку. Підставами припинення права користування земельною ділянкою може бути добровільна відмова від права користування земельною ділянкою або вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації. Частиною п`ятою статті 116 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Кооператив «Газда», МПП «Газда» і Фермерське господарство «Газда» ОСОБА_8 » добровільно не відмовлялися від користування земельною ділянкою і з цієї підстави припинення постійного користування земельною ділянкою не відбулося. Докази, що припинення такого землекористування відбулося з інших підстав, відсутні. З урахуванням встановленого, належить зробити висновок, що підпункт 1.15. пункту 1 рішення 64 сесії шостого скликання № 1658 Дрогобицької міської ради від 3 березня 2015 року «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким ця рада надала дозвіл ОСОБА_6 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 820 кв.м на АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; та підпункт 1.21. пункту 1 рішення 65 сесії шостого скликання вказаної ради № 1720 від 30 листопада 2015 року «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким зазначена рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передала безоплатно у власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 709 кв.м за вказаною адресою (кадастровий номер 4610600000:01:028:0151) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; не відповідають вимогам частини п`ятої статті 116 ЗК України. З приводу зайняття частини земельної ділянки і вирубування вирощених на ній фруктових дерев, а також не виконання рішення суду позивач звертався до правоохоронних органів, з цього приводу зареєстровано кримінальне провадження (т.1 а.с.41-45,92-97). Також позивач звертався до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, міського голови з приводу порушень вимог земельного законодавства. Такі порушення встановлено при перевірці звернення, про що зазначено в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства, проведеної Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №744 - ДК/626/АП/09/01-18 від 22 серпня 2018 року та листі від 22 серпня 2018 року (т.1 а.с.148-150,177-179,227-230). У додатку до цього акту та викопіюванні з плану м.Дрогобича відображено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4610600000:01:028:0151 входить до земельної ділянки позивача площею 18,9 га, набутої відповідно до рішень Арбітражного суду Львівської області від 2 лютого 1993 року і 22 червня 1993 року у справі №3/61, та акту виконання цих рішень від 18 грудня 1993 року (т.2 а.с.166-174,176). 12 жовтня 2018 року за вихідним №18-13-0.4-2288 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області скеровано до Дрогобицької міської ради клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих нею рішень з питань регулювання земельних відносин. Дрогобицька міська рада листом № 3-21/9220 від 9 листопада 2018 року повідомила про відмову у задоволенні вказаного клопотання (т.2 а.с.195-202). Відповідно до пункту б частини першої статті 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» Головне управління Держгеокадастру у Львівській області листом № 10-13-0.4-2617/90-18 від 26 листопада 2018 року інформувало Дрогобицьку місцеву прокуратуру про виявлені порушення вимог земельного законодавства для вжиття заходів прокурорського реагування. Відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону. Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. За пунктом 2 частини 1 статті 399 ЦК України право володіння припиняється у разі витребування майна не тільки власником майна, але й іншою особою. Є встановленим, що набувач земельної ділянки ( ОСОБА_7 ), яка приступила до освоєння спірної земельної ділянки (розпочала будівництво на місці саду, частину якого вирубано, є недобросовісним володільцем, бо знала, що на ділянці є сад, нерухоме майно і знала, хто є їхнім власником; їй було відомо, що ділянка перебуває у користуванні власника саду. Є встановленим, щоФермерське господарство «Газда» Добродія ОСОБА_1 » набуло право користування спірною земельною ділянкою на підставі рішення Арбітражного суду Львівської області від 2 лютого 1993 року по справі № 3/61 (з наступними роз`ясненнями), яке не скасоване та було виконане в передбачений законом метод та спосіб, відповідно до акту виконання судового рішення № 3/61 від 18 грудня 1993 року. Земельна ділянка в установленому законом порядку з користування цього господарства не вилучалась. Отже, право користування земельною ділянкою зберігається за ним до належного переоформлення цього права. Відтак, є доведеним, що відповідно до чинного рішення суду Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради народних депутатів зобов`язано виділити кооперативу «Газда» земельну ділянку, позивач набув право постійного користування спірною земельною ділянкою, що виникло до 2004 року внаслідок виконання судового рішення, а також мав право власності на сад, який на цій ділянці вирощений, право власності на будівлі, що розміщені на цій земельній ділянці. Тому виділення такої ділянки (повністю чи в частині) іншим особам не могло бути здійснене. Відтак, дії ради належить визнати недобросовісними, а її оскаржувані рішення такими, що не відповідають принципам верховенства права, справедливості та розумності, у зв`язку з чим не породжують жодних юридичних наслідків для адресатів цих рішень. Будь-яка дискримінація є забороненою. Дискримінаційний підхід міської ради до вирішення звернень позивача щодо узаконення земельних правовідносин суперечить нормам матеріального права і порушує вимоги статті 14 Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації. З урахуванням того, що позивач набув право власності на сад, вирощений на спірній земельній ділянці, набув право постійного користування земельною ділянкою (різновид емфітевзису) до винесення оскаржуваних рішень та укладення договору купівлі-продажу щодо цієї земельної ділянки, то Фермерське господарство «Газда» ОСОБА_8 » як суб`єкт права на чужу річ (земельну ділянку) може використовувати правові способи захисту у виді вимоги про витребування земельної ділянки від кінцевого набувача. Відтак, позивач мав право пред`явити позов про витребування спірної земельної ділянки в силу приписів статті 400 ЦК України. Для забезпечення юридичної визначеності у спірних правовідносинах, оскаржувані рішення міської ради належить визнати незаконними і скасувати. Ці рішення не створюють жодних юридичних наслідків для їх адресата, а тому не є достатньою правовою підставою для набуття земельної ділянки у власність, оскільки прийняття таких рішень за наявного у позивача права постійного користування земельною ділянкою і права власності на майно, розміщене на цій ділянці, було неможливим (є незаконним). Права кінцевого набувача щодо спірної земельної ділянки підлягають припиненню шляхом витребування спірної земельної ділянки від ОСОБА_5 ). Припинення прав є підставою для скасування реєстрації таких прав. Належним способом захисту порушених прав позивача є витребування спірної земельної ділянки від ОСОБА_5 . Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Керуючись ст. 367, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст. 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.» задовольнити. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 3 грудня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення. Позов задовольнити. Скасувати підпункт 1.15. пункту 1 рішення 64 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради №1658 від 22 липня 2015 року «Про надання дозволу ОСОБА_6 на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо земельної ділянки площею 820 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 . Скасувати підпункт 1.21. пункту 1 рішення 65 сесії шостого скликання Дрогобицької міської ради №1720 від 23 вересня 2015 року «Про затвердження матеріалів проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» про затвердження матеріалів з виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і передачу безоплатно у власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 709 кв.м на АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4610600000:01:028:0151, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Витребувати від ОСОБА_5 на користь Фермерського господарства «Газда» Добродія Бігуняка Я.С.», як правонаступника сільськогосподарського кооперативу «Газда», земельну ділянку площею 709 кв.м, кадастровий номер 4610600000:01:028:0151, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 1 грудня 2020 року. Головуючий Судді