Постанова Житомирський апеляційний суд № 935/1737/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №935/1737/19 Головуючий у 1-й інст. Пасічний Т. З. Категорія 72 Доповідач Трояновська Г. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Трояновської Г.С. суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І. з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 935/1737/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - служба у справах дітей Коростишівської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 червня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Пасічного Т.З. в м. Коростишеві, в с т а н о в и в: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В обґрунтування позову зазначала, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батько дітей ОСОБА_5 помер. Відповідач життям дітей не цікавиться, не забезпечує їм належні умови виховання та розвитку, ніде не працює, будь-якого фінансового забезпечення не надає. Діти проживають в сім`ї позивача, яка є їх рідною тіткою, та перебувають на її повному утриманні. Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 червня 2020 року позов задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , відносно її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вирішено питання розподілу судових витрат. У поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю вигнали її з будинку, в якому вона проживала зі своїм чоловіком та дітьми. Після того як чоловік помер, вона намагалася забрати дітей, однак, позивач не допускала її до дітей, погрожувала та виганяла з будинку. Такі неприязні стосунки унеможливили її спілкування з дітьми. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що вона свідомо та систематично нехтувала своїми батьківськими обов`язками. ОСОБА_2 з`явилась до апеляційного суду з представником - адвокатом Вірьовкіним О.І. один раз. До початку розгляду справи її представником було заявлено клопотання про витребування висновку органу опіки та піклування за місцем проживання ОСОБА_2 про доцільність позбавлення її батьківських прав. Клопотання було задоволено. В подальшому, розгляд справи декілька разів відкладався у зв`язку з ненадходженням до суду відповідного висновку, проте надалі ОСОБА_2 жодного разу до апеляційного суду не з`явилась та не висловила свого особистого відношення до апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції брав участь представник відповідачки ОСОБА_6 , який доводи апеляційної скарги підтримав та надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі. ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ватула О.М. проти доводів апеляційної скарги заперечили, надали пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві. ОСОБА_1 додатково пояснила, що ОСОБА_2 залишила дітей та чоловіка ОСОБА_5 (її ( ОСОБА_1 ) брата) в кінці 2018 року, у липні 2019 року брат помер. Діти залишилися проживати разом з нею. Вона має власний будинок, проживає одна, тримає велике підсобне господарство і взмозі забезпечити достойний рівень життя своїх племінників. ОСОБА_5 дітьми зовсім не цікавиться, не працює, будь-якої допомоги не надає. В ході розгляду справи, на прохання інших осіб, ОСОБА_2 навідалась до дітей, проте своєї дочки не впізнала. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Батько дітей ІНФОРМАЦІЯ_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Згідно довідки № 113 від 25.07.2019р., виданої Вільнянківським старостинським округом, вбачається, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після смерті батька проживають разом з сестрою покійного - ОСОБА_1 у її власному будинку. Мати дітей ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо їх виховання, не відвідує їх, не створює умов для належного духовного та фізичного розвитку, не піклується та не утримує належним чином. Розпорядженням голови Коростишівської районної державної адміністрації № 412 від 19.12.2019р., затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей. Рішенням виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 24.11.2020 №305 також затверджено висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно своїх малолітніх дітей . Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. За принципом статті 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 р., дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Відповідно до ч. 8 ст. 7 Сімейного Кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї . Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Згідно зі ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зважаючи на наведений аналіз нормативно-правових актів з питання обов`язків батьків щодо дітей та критеріїв, які вказують про їх невиконання батьками, у справах про позбавлення батьківських прав слід установити поведінку батька/матері, можливість розцінювати цю поведінку як ухилення від виховання дитини, а також те, з чим пов`язана така поведінка, якщо вона має місце. Звернувшись з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 зазначала, що починаючи з кінця 2018 року відповідачка без будь-яких попереджень та роз`яснень повністю зникла із життя неповнолітніх дітей, тобто повністю самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків. Вказані обставини, на переконання позивачки, призвели до самогубства її брата та батька дітей - ОСОБА_5 . Після його смерті діти проживають разом з нею. На підтвердження заявлених позовних вимог ОСОБА_1 надала досліджені вище довідки органів місцевого самоврядування, загальноосвітнього навчального закладу, висновки служби у справах дітей. Заперечуючи проти позову та подаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначала, що ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю вигнали її з будинку, в якому вона проживала зі своїм чоловіком та дітьми. Після того як чоловік помер, вона намагалася забрати дітей, однак, позивачка не допускала її до дітей. Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Зазначаючи про те, що ОСОБА_1 перешкоджала їй зустрічатися з дітьми, ОСОБА_2 належних та допустимих доказів, які б підлягали оцінці у відповідності до ст. 89 ЦПК України, указаному нею не надала та на наявність таких не вказала, що дає підстави вважати доводи відповідачки голослівними. Висновком органу опіки і піклування щодо доцільності (недоцільності) позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 № 305 від 24 листопада 2020 року встановлено, що відповідно до актів депутата Коростишівської міської ради від 04.09.2020 №701 та 11.09.2020 №740 малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 знаходяться на утриманні тітки ОСОБА_1 та проживають з нею в будинку, мати - ОСОБА_2 дітьми не опікується. У Висновку також зазначено, що оскільки ОСОБА_2 залишила малолітніх в досить ранньому віці, у дітей втрачений емоційних зв`язок з матір`ю, тому під час останнього відвідування ОСОБА_2 діти з насторогою відносились до матері, при цьому ОСОБА_2 не впізнала доньку. Аналогічні посилання містить Висновок органу опіки та піклування №412 від 19.12.2019, складений за місцем проживання позивачки. У характеристиці, наданій Вільнянським ліцеєм Коростишівської міської ради Житомирської області від 11.09.2020 №78 зазначено, що у ОСОБА_3 викликають негативні емоції згадки про матір, яка їх залишила майже два роки тому. Відповідно до інформації Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області від 01.10.2020 №9015/213/01-2020, ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню малолітніх дітей, а саме протягом тривалого часу взагалі не проживає з дітьми та не піклується про їх здоров`я, не цікавиться їх фізичним, духовним та моральним розвитком, не забезпечує продуктами харчування та не виявляє інтересу до розвитку дітей. В матеріалах справи відсутні докази щодо звернення відповідачки до навчальних закладів, у яких навчається її син ОСОБА_3 , з приводу надання інформації щодо навчання, здоров`я та успіхів сина. Натомість характеристика Вільнянського ліцею Коростишівської міської ради № 98 від 23 вересня 2019 року свідчить про те, що ОСОБА_2 ніякої уваги до навчання і виховання сина не виявляла, не цікавилась його успіхами і досягненнями, що свідчить про відсутність проявлення щонайменшої батьківської турботи. Доказів матеріального утримання дітей та участі у їх вихованні суду не надано, діти постійно проживають з позивачкою ОСОБА_1 , яка займається їх вихованням та матеріальним забезпеченням. Зазначена інформація розцінюється судом апеляційної інстанції як відсутність з боку ОСОБА_2 бажання здійснювати батьківські права та обов`язки відносно своїх дітей. При цьому, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, колегія суддів вважає, що висновки органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідачки батьківських прав є обґрунтованими та не суперечать інтересам дітей. З урахуванням встановлених вище обставин, заперечення щодо даного позову, а також подання апеляційної скарги не є проявом батьківської турботи та заінтересованості у долі своїх дітей з боку ОСОБА_2 як матері як в розумінні норм матеріального права, так і в розумінні загальних моральних засад суспільства. До того ж, подавши апеляційну скаргу, ОСОБА_2 не проявляла будь-якої заінтересованості як в ході так і в наслідках її розгляду, що може свідчити про те, що подання апеляційної скарги не є її власною ініціативою. Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року). Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, і вказаний обов`язок є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому обов`язком особистим, індивідуальним. Частиною 2 ст. 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 1, 2, 4 ст. 155 СК України). Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. А тому, оцінюючи надані документи у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість вимоги ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки факт ухилення від виконання батьківських обов`язків дійсно відбувся, і відбувся за її винної поведінки через свідоме нехтування своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, у зв`язку з чим, враховуючи відсутність будь-якого спілкування з дітьми, існування реальної можливості виконання батьківських обов`язків, проте їх свідоме не вчинення, не прийняття участі в матеріальному утриманні дітей, відсутність зацікавленості перебування дитини у дошкільних та шкільних виховних закладах, його здоров`ям, побутом і вихованням, колегія суддів вважає, що задоволення позову про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відповідатиме правам та інтересам неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . З урахуванням меж перегляду справи в апеляційній інстанції, доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна правова оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення апеляційної скарги. Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 07.12.2020. Головуючий Судді