Ухвала КЦС ВС № 760/3187/19

Ухвала 04 грудня 2020 року м. Київ справа № 760/3187/19 провадження № 61-14855ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сакари Н. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 28 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року. Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року касаційну скаргу було залишено без руху і надано строк для усунення недоліків щодо підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. У листопаді 2020 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали від 23 жовтня 2020 року, до яких долучено копію квитанції від 18 листопада 2020 року про сплату судового збору у розмірі 19 210,00 грн. Чинним законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (зі змінами). Відповідні документи подаються до суду в оригіналі. Копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Надана Верховному Суду заявником квитанція про сплату судового збору не відповідає вищезазначеним вимогам. Враховуюче викладене, заявнику слід надати суду касаційної інстанції докази на підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги із урахуванням положень вищезазначених нормативно-правових актів. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Враховуючи вказане вище, суд вважає за необхідне продовжити заявнику строк для усунення недоліків касаційної скарги. Керуючись статтями 127, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків касаційної скарги до 04 січня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Н. Ю. Сакара