Постанова 4857 № 260/585/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 260/585/19 пров. № А/857/6720/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Макарика В.Я. суддів - Матковської З.М., Улицького В.З., за участю секретаря судового засідання - Мельничук Б.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Гаврилко С.Є., м. Ужгород) у справі № 260/585/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови, В С Т А Н О В И В: 28 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Закарпатської митниці ДФС в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № UА305000/2019/000052/2 від 21.02.2019 року та картки відмови № UА305200/2019/00059. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду 27 квітня 2020 року адміністративний позов задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UА305000/2019/000052/2 від 21 лютого 2019 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА305200/2019/00059 від 21 лютого 2019 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, апелянт Закарпатська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Апелянт вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права, рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без врахування принципу верховенства права з підстав викладених в апеляційній скарзі. Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що з метою митного оформлення вказаного товару уповноваженою особою (митним брокером) ТОВ "Євро Континент" в інтересах позивача (декларанта) подано до Закарпатської митниці ДФС митну декларацію № /2019/014782, з метою здійснення митного оформлення легкового автомобіля марки Volkswagen, модель Tiguan, № кузова НОМЕР_1 , 2011 року виготовлення. (а.с.а.с. 65, 66). У вказаній митній декларації позивачем самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору 141900 чеських крон (графа 42 митної декларації). Митна вартість товару з урахуванням транспортних витрат у розмірі 50 євро становить 170871,26 грн, або еквівалент 5567,75 євро. 17 лютого 2019 року митним органом було здійснено огляд ТЗ про що складено Акт огляду товару та додатковий аркуш до Акту огляду товару (а.с.а.с. 34 ,35). На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (а.с.а.с. 39, 40), договір купівлі-продажу від 13 лютого 2019 року (а.с.а.с. 37, 38). Під час здійснення митних формальностей за поданою декларантом митною декларацією, відповідач запропонував провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. На запит митниці декларантом було повідомлено, що інших документів для підтвердження заявленої митної вартості надати не має можливості (а.с.а.с. 76, 77). Рішенням Закарпатської митниці ДФС про коригування митної вартості № UА305000/2019/000052/2 від 21 лютого 2019 року проведено коригування митної вартості задекларованого позивачем товару та розраховану декларантом митну вартість товару у розмірі 141900 чеських крон (170871,26 грн, або еквівалент 5567,75 євро) скориговано до 8489 євро за резервним методом визначення митної вартості (а.с.а.с. 41, 42). У графі вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, за результатами відпрацювання форми митного контролю за ризиком за кодом 105-2,106-2 зґенерований автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСУР) заявлена декларантом митна вартість транспортного засобу не може бути визнана у зв`язку з наявністю в органу доходів і зборів цінової інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, що заявлена декларантом за основним методом митна вартість транспортного засобу легкового автомобіля марки Volkswagen, модель Tiguan, № кузова НОМЕР_1 , 2011 року виготовлення у розмірі 141900 чеських крон не може бути визнана у зв`язку з невідповідністю з ціновою інформацією, наявною у митного органу, а саме: автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) для транспортного засобу з VIN-кодом НОМЕР_1 зґенеровано індикатор ризику по вартості на рівні 8439 євро, у зв`язку з цим митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості. Отже, митна вартість вказаного автомобіля визначена за шостим (резервним) методом та з урахуванням витрат на транспортування та страхування складає 8439 євро + 50 євро = 8489 євро, що еквівалент 218311,69 чеських крон. На підставі рішення про коригування митної вартості, Закарпатською митницею ДФС видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА305200/2019/00059 від 21 лютого 2019 року (а.с.а.с. 43, 44). Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив, з тих підстав, що позивач при митному оформленні надав наявні в нього та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості за ціною договору, тоді як контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни товару, та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного, а саме: резервного методу. Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України. Розділ III МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення. Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 зазначеного Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 52 МК України з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII зазначеного Кодексу та вказаною главою. Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За правилами ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених вказаним Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 вказаного Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до вимог ч. З ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій вказаної статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за такі товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст.53 МК України). Згідно ч.ч. 1,2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 вказаного Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 вказаного Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 6 ст. 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 вказаного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або у повноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 вказаного Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 вказаного Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 зазначеної статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Згідно із ч.ч. 3-6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм вказаного Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статтей 59 і 60 вказаного Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статтей 59 і 60 вказаного Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 вказаного Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 вказаного Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до ч. 1 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до 4-5 ст.58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно з ч. З ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. За приписами ч.ч. 1,2,4 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 вказаного Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями зазначеної статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Із змісту оскарженого рішення слідує, що підставою для його прийняття, стало те, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки митна вартість не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яку згенеровано АСАУР ДФС. і Як слідує з матеріалів справи, позивач декларант при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.а.с. 39, 40) та договір купівлі-продажу від 13 лютого 2019 року (а.с.а.с. 37, 38) (додано також належний переклад даного договору купівлі- продажу від 13 2019 року). Судом першої інстанції вірно встановлено, що заявлена позивачем митна вартість підтверджена документами відповідно до вимог ст. 54 МК України, а тому митний орган повинен був визначити митну вартість транспортного засобу за основним методом - за ціною договору (вартість операції). З огляду на це, відповідач не мав підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товарів шляхом отримання цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Доводи відповідача про те, що заявлена вартість транспортного засобу не відповідає тій вартості, що згенеровано АСАУР ДФС, суд оцінює критично з тих підстав, що законом не передбачено співставлення заявленої декларантом вартості товару із тією, що генерується АСАУР ДФС, як методу перевірки правильності визначення заявленої вартості. Водночас, визначена вартість АСАУР ДФС на підставі середньої ціни, за яку транспортний засіб такої ж марки, моделі та комплектації пропонується до продажу в умовах повної конкуренції при звичайному ході торгівлі. Відтак, вказаний метод не враховує індивідуальні особливості придбаного позивачем транспортного засобу, що мають суттєвий вплив на його ринкову вартість, зокрема наявність пошкоджень, пробігу, тощо. Також, суду не надано будь-яких підтверджень щодо виявлених митним органом ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів позивачем. В ході судового розгляду не здобуто доказів і щодо підставності виникнення сумніву у правильності визначення задекларованої вартості транспортного засобу. При цьому, як встановлено судом, в поданих декларантом документах відсутні ознаки підробки, вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомості щодо ціни, яка підлягала сплаті за цей товар та підтверджують можливість визначення митної вартості за другорядним резервним методом. Таким чином, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про обґрунтованість визначення позивачем митної вартості імпортованого товару - автомобіль легковий, марки Volkswagen, модель Tiguan, № кузова НОМЕР_1 , 2011 року виготовлення, (а.с.а.с. 65, 66) за самостійно визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору 141900 чеських крон (графа 42 митної декларації) митна вартість товару з урахуванням транспортних витрат у розмірі 50 евро становить 170871,26 грн, або еквівалент 5567,75 євро, оскільки таке стверджується належними та допустимими доказами. Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №821/1617/18, від 21.12.2018 за №815/1670/17, від 07.08.2018 за №808/1619/16, а тому суд, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує такий при вирішенні даної справи. Апеляційний суд також наголошує на тому, що відповідач в оскаржуваному рішенні та картці відмови не вказав на обставини, які обумовили виникнення у митного органу обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Про обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом зазначено також у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №809/278/17. Таким чином, апеляційний суд зазначає, що дослідивши надані позивачем документи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у відповідача були наявні всі документи для визначення митної вартості за ціною рахунку щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч. 1 ст.58 Митного кодексу України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів. Натомість відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості транспортного засобу, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації. На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач надав митному органу документи відповідно до вимог ст.54 МК України, які дозволяли митному органу визначити митну вартість транспортного засобу на основі основного методу - за ціною договору (контракту), тому відмова позивача від подання інших документів не могла бути підставою для визначення митної вартості транспортного засобу за резервним методом. Відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від № UA305000/2019/000052/2 від 21 лютого 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № ПАЗ 05200/2019/00059 від 21 лютого 2019 року Закарпатської митниці ДФС, є необгрунтованим, винесеними без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Керуючись статтями 229 ч. 4, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Закарпатської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі № 260/585/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. Я. Макарик судді З. М. Матковська В. З. Улицький У зв`язку з відсутністю судді Улицького В.З. згідно наказу від 25.11.2020р. № 654-к/тм "Про компенсацію за роботу у вихідні дні ОСОБА_2 " на робочому місці в період з 30 листопада 2020 року по 04 грудня 2020 року, постанова в повному обсязі складена та підписана 07.12.2020 року о 17:40 год.