Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 807/1547/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 807/1547/17 пров. № СК-А/857/25/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Матковської З.М., суддів: Бруновської Н.В., Довгої О.І., при секретарі судового засідання: Герман О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Інвест-Строй» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року у справі №807/1547/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в місті Донецьк ради, Державного реєстратора відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області Мацегори Ірини Олександрівни третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Торг-Інвест-Строй» про визнання протиправним рішення (головуючий суддя першої інстанції - Микуляк П.П., час ухвалення - 11.20 год., місце ухвалення - м. Ужгород, дата складання повного тексту - 16.10.2018),- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області - Мацегора Ірини Олександрівни, Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьк ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГ-ІНВЕСТ-СТРОЙ», яким просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьк ради від 09.07.2014 року №133/2 «Про надання адреси: м. Донецьк, вул. Горького, будинок 151-А», скасувати Рішення державного реєстратора Мацегори Ірини Владиславівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16526969 від 16.10.2014 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що при зверненні до нотаріальної контори в листопаді 2017 року позивачеві стало відомо, що державний реєстратор Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації - Мацегора І.В. рішенням №16526969 від 16.10.2014 року незаконно зареєструвала за ТОВ «ТОРГ-ІНВЕСТ-СТРОЙ» право власності на нерухомість, що знаходиться за адресою м. Донецьк, вул. Горького, буд. 151-А. Державна реєстрація права власності на торгово-офісний комплекс який розташований в м. Донецьку, Ворошиловський район, вул. Горького, 151-А, була проведена державним реєстратором Відділу державної реєстрації Волноваської районної державної адміністрації Донецької області в 2014 році, а саме вже після припинення дії реєстраційної служби Донецького міського управління юстиції, відповідно та на виконання Указу Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 листопада 2014 року «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» Кабінету Міністрів України, яким доручено у тижневий строк вжити заходів щодо припинення на окремих територіях в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях діяльності державних підприємств, установ, та організацій, їх філій (відділень), представництв; евакуації працівників (за їх згодою); вивезення у разі можливості майна та документації; переведення державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування з окремих територій у районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях на роботу в іншу місцевість. Позивач зазначає, що право на вказане нерухоме майно вже було зареєстровано за позивачем раніше та державному реєстратору при реєстрації прав це було відомо. Оскільки, під час реєстрації права власності органи місцевого самоврядування припинили свою діяльність у м. Донецьк то державний реєстратор не міг в законний спосіб отримати рішення про надання адреси. Державним реєстратором не було перевірено фактичне ухвалення рішення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради від 09.07.2014 р. №133/2, яке по теперішній час не оприлюднене в публічному доступі як того вимагає закон та не були враховані інші обставини та документи. Відповідно до ст. 1 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада м. Донецька була обмежена правом територіальних громад на місцеве самоврядування у зв`язку із проведенням антитерористичної операції на території Донецької області та вказана територія не знаходилась як підконтрольна територія владі України. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьк ради від 09.07.2014 року №133/2 «Про надання адреси: м. Донецьк, вул. Горького, будинок 151-А». Скасовано рішення державного реєстратора Мацегори Ірини Владиславівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №16526969 від 16.10.2014 року. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариством з обмеженою відповідальністю «Торг-Інвест-Строй» подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Зокрема апелянт вказує на те, що висновок суду про те, що подані позивачем документи: витяг про право власності на нерухоме майно за №16178300 від 05.10.2007 та Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 449891 є дійсними та підтверджують власність позивача на нерухоме майно (будинок і земельну ділянку ) - не відповідає обставинам справи, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення. Нерухоме майно за адресою: Донецьк, вул. Горького, будинок 151-А є власністю ТОВ «Торг-Інвест-Строй» як майно, яке було створено ним на придбаній на торгах земельній ділянці. Документи, подані ТОВ «Торг-Інвест-Строй» разом із заявою на реєстрацію права власності на будівлю торгово-офісного комплексу, не стосуються речових прав на житловий будинок, який належав позивачу до 2012 року. Подані документи підтверджують право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна (будівлю торгово-офісного комплексу), збудований на замовлення ТОВ «Торг-Інвест-Строй» на належній останньому земельній ділянці. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Державний реєстратор відділу державної реєстрації управління з питань надання адміністративних послуг Волноваської райдержадміністрації Мацегора І.О. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки Державним реєстратором було дотримано норми Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Під час подання заяви для державної реєстрації речових прав на об`єкт нерухомого майна заявником ТОВ «Торг-Інвенст-Строй» було подано оригінали наступних документів: декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яка зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області 23.09.2014; Технічний паспорт від 24.07.2014; свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (земельної ділянки) кадастровий номер 1410136300:00:009:0132 за адресою; АДРЕСА_1 ; Державний акт на право власності на земельну ділянку від 28.10.2009 ЯЖ №449891; Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1410136300:00:009:0132 за ТОВ «Торг-Інвест-Строй»; копія рішення Виконавчого комітету Ворошиловської районної в м. Донецьку ради «Про надання адреси: м. Донецьк, вул. Горького, будинок 151 -А» від 09.07.2014 №133/2». Оскільки була подана заява на реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна торгівельно - офісна будівля що розташована за адресою АДРЕСА_1 , була здійснена перевірка інформації саме за цією адресою та здійснено державну реєстрацію. Законні права власності ОСОБА_1 на житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 порушені не були, тому відповідно не було підстав для задоволення позову. Просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник третьої особи апеляційну скаргу підтримала з підстав наведених у скарзі, просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання, надіслали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Згідно із ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що реєструючи право власності та відкриваючи новий розділ Державного реєстру, державним реєстратором не були належним чином перевірені відомості для реєстрації прав на нерухоме майно, а саме не були запитані від органу виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підтвердження рішення для надання нової адреси та фактичного винесення вказаного рішення від 09.07.2014 року №133/2. Проте колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду першої інстанції невірним з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року №1952-IV (із змінами та доповненнями, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон 1952). Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом. Згідно ч. 7 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, яка діяла на момент реєстрації), державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об`єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п`ятої цієї статті. У відповідності до ч.2 ст. 9 Закону, державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав. Статтею 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Відповідно до ст. 24 цього ж Закону, державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об`єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною девятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення пятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, обєктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. Судом встановлено та з матеріалів справ слідує наступне. 20.12.2011 Ворошиловським районним судом м. Донецька було винесено заочне рішення у справі за позовом ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 яким звернуто стягнення на предмет іпотеки а саме: земельну ділянку кадастровий номер 1410136300:00:009:0132 та житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Реєстраційний номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 20115174. 27.02.2012 відкрито виконавче провадження про звернення стягнення на предмет іпотеки на нерухоме майно яке належить ОСОБА_1 05.10.2012 року відбулися прилюдні торги по реалізації іпотечного майна що належало ОСОБА_1 . Переможцем торгів стало ТОВ «Торг-Інвест-Строй». 10.10.2012 на підставі ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження» та на підставі акта про проведення прилюдних торгів від 10.10.2012, ТОВ «Торг-Інвест-Строй» видано свідоцтво №6643 про те, що останньому належить на праві власності майно, що складається з: земельної ділянки площею 0,0371 га, кадастровий номер: 1410136300:00:009:0132 за адресою: АДРЕСА_1 , яке придбане за 310000,00 (триста десять тисяч) гривень, що раніше належало ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.10.2009 року №2-010914600019. 25.01.2013 Ворошиловським районним судом м. Донецька винесено рішення у справі № 2/255/398/2013 про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Нива-В.Ш», ТОВ «Торг-Інвест-Строй», відділу примусового виконання рішень Управління ДВС у Донецькій області про скасування результатів прилюдних торгів від 05.10.2012 року Реєстраційний номер рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень 28963498. Крім цього, під час розгляду вказаної вище справи судом встановлено, «що 09.04.2012 року державним виконавцем складено акт про відсутність на земельній ділянці житлового будинку, який є предметом іпотеки. Станом на травень 2012 року відсутні житлові будинки та споруди на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ». 09.10.2013 року Виконавчим комітетом Ворошиловської районної у м. Донецьк ради надано ОСОБА_1 (за його заявою) дозвіл на знесення житлового будинку АДРЕСА_1 . Отже, наведені вище обставини свідчать про те, що право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно: земельну ділянку кадастровий номер 1410136300:00:009:0132, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 припинено, а нерухоме майно житловий будинок знищено у 2012 році. Таким чином, оскільки станом на січень 2013 року, у позивача в силу судових рішень вибула з права власності вказана вище земельна ділянка кадастровий номер 1410136300:00:009:0132, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно усі наступні дії суб`єктів владних повноважень у т.ч. Державного реєстратора щодо вчинення реєстраційних дій не порушують прав, свобод та законних інтересів позивача та, окрім цього стосуються земельної ділянки за іншою адресою, АДРЕСА_1 . Відповідно до частини першої статті другої КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). За змістом частини першої статті 55 Конституції України, пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25 грудня 1997 року (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Аналізуючи наведені норми та висновок Конституційного Суду України, вбачається, що під час розгляду справи суд повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача. Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до п.9 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів позивача. Отже, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваним рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звернулася. Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах. Отже, у спірних правовідносинах позивач не є їх учасником, тому оскаржувані дії та рішення відповідача не породжують для позивача жодних прав та обов`язків, відтак право на захист у позивача - відсутнє. Відповідно відсутність у позивача прав та/або обов`язків у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення не надає йому і права на захист у спосіб, який він обрав. Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав. Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 317 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Інвест-Строй» задовольнити. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2018 року у справі №807/1547/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська О. І. Довга Повне судове рішення складено 07.12.2020р.