Постанова 4874 № 902/824/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2020 року Справа № 902/824/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Гудак А.В. судді Савченко Г.І. судді Петухов М.Г. секретар судового засідання Орловська Т.Й. за участю представників: позивача 1: ОСОБА_1 позивача 2: не з`явився позивача 3: не з`явився відповідача: Мельничук С.О. самопредставництво, дов.№1-14-0606 від 23.12.2019 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.09.2020 про відмову в забезпеченні позову у справі № 902/824/20 (суддя Маслій І.В., м.Вінниця, повний текст складено 24.09.2020) за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнова Консалтінг" (вул. Європейська, буд. 57, поверх 2, м. Полтава, 36039) до:Акціонерного товариства "Вінницяобленрго" (вул. Магістратська, буд. 2, м. Вінниця, 21050) про визнання недійсним рішення Наглядової ради, про визнання укладеними договорів про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій, в редакції позивачів В С Т А Н О В И В : І. Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції. 1. 23 вересня 2020 року до Господарського суду Вінницької області від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" вносити зміни до Статуту Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" щодо розміру статутного капіталу товариства.

2. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.09.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" вносити зміни до Статуту Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" щодо розміру статутного капіталу товариства відмовлено.

3. Ухвала господарського суду мотивована тим, що саме лише посилання на можливе вчинення відповідачем, дій по затвердженню внесення змін до Статуту, на думку суду першої інстанції не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. З поданих заявником матеріалів судом першої інстанції встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження доводів заявника. Разом з тим, жодних обґрунтованих причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачами не надається.

4. За таких обставин та з огляду на те, що заявниками не доведено, що невжиття, визначених ними заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову. ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

5. Не погоджуючись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу про відмову в забезпеченні позову від 23.09.2020 року Господарського суду Вінницької області по справі №902/824/20. Заборонити Акціонерному товариству «Вінницяобленерго» вносити зміни до Статуту Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» щодо розміру статутного капіталу Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» .

6. Вважає, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки суд першої інстанції не обґрунтував відмову в забезпеченні позову, обмежившись загальними неоднозначними фразами, крім того, неповно та неправильно установив обставини, які мають значення для справи, а відтак надав їм неправильної оцінки.

7. Скаржник звертає увагу на те, що через те, що дії, передбачені підпунктами 5.5. - 5.8. пункту 5 Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання, яке Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2013 року за № 795/23327, здійснюються одночасно з діями, передбаченими підпунктами 5.9. - 5.11. пункту 5 вказаного Порядку, стає зрозумілим, що в момент подачі заяви про забезпечення позову доцільно було не допустити виконання відповідачем саме літери г) підпункту 5.13. що передбачає прийняття загальними зборами акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, рішень про внесення змін до статуту, пов`язаних з виділом. Для таких випадків і прописана частина 9 статті 137 ГПК України.

8. Наведене вище свідчить, що акції АТ «Вінницяобленерго» Позивачів 1-2 при виділі не підлягають конвертації, а підлягають викупу Акціонерним товариством «Вінницяобленерго» на свій рахунок в цінних паперах № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України» з подальшим анулюванням цих акцій Публічним акціонерним товариством «Національний депозитарій України». Однак анулювати ці акції АТ «Вінницяобленерго» Позивачів 1-2 Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» може лише в тому випадку, якщо ці акції будуть знаходитися на рахунку в цінних паперах Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» № НОМЕР_1 в ПАТ «НДУ».

9. Поряд з цим, на думку скаржника, якщо акції Позивачів 1-2 не викуплені АТ «Вінницяобленерго» і не знаходяться на рахунку в цінних паперах АТ «Вінницяобленерго» № НОМЕР_1 в ПАТ «НДУ», то вони обов`язково будуть включені до статутних капіталів АТ «Вінницяобленерго» та ПрАТ «Вінницягідроенерго». Отже, ці акції будуть конвертовані. А відтак, треба заборонити АТ «Вінницяобленерго» вносити зміни до статуту, пов`язані з виділом. ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.

10. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/824/20 у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І.

11. Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача-1 ОСОБА_1 та позивача-2 ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Вінницької області про відмову у забезпеченні позову від 23.09.2020 у справі № 902/824/20 та розгляд апеляційної скарги призначено на 02 грудня 2020 року. 12. 11 листопада 2020 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнова Консалтінг" надійшов відзив в якому просить суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без задоволення, а ухвалу про відмову у забезпеченні позову від 23.09.2020 року Господарського суду Вінницької області по справі № 902/824/20 - без змін. 13. 12 листопада 2020 року від Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» надійшов відзив в якому просить суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без задоволення, а ухвалу про відмову в забезпеченні позову від 23.09.2020 року Господарського суду Вінницької області по справі № 902/824/20 залишити без змін.

14. Розпорядженням керівника апарату Північно-Західного апеляційного господарського суду №01-04/656 від 30.11.2020 року у зв`язку з перебуванням у відпустці головуючого судді(судді-доповідача) по справі №902/824/20 - Крейбух О.Г. у період з 30 листопада 2020 року по 14 грудня 2020 року включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктів 19,20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду у Північно-Західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №902/824/20.

15. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020 року визначений наступний склад колегії: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І .

16. Розпорядженням керівника апарату Північно-Західного апеляційного господарського суду №01-04/660 від 01.12.2020 року у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №902/824/20 - Юрчука М.І. у період з 01 грудня 2020 року по 29 грудня 2020 року включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-Західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №902/824/20.

17. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2020 року визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Савченко Г.І., суддя Петухов М.Г.

18. Ухвалою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 року прийнято апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.09.2020 про відмову у забезпеченні позову у справі №902/824/20 у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Савченко Г.І., суддя Петухов М.Г.

19. В судовому засіданні 02.12.2020 року ОСОБА_1 підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та надав відповідні пояснення. Зазначив, що акції АТ «Вінницяобленерго» Позивачів 1-2 при виділі не підлягають конвертації, а підлягають викупу Акціонерним товариством «Вінницяобленерго» на свій рахунок в цінних паперах № НОМЕР_1 в Публічному акціонерному товаристві «Національний депозитарій України» з подальшим анулюванням цих акцій Публічним акціонерним товариством «Національний депозитарій України». Однак анулювати ці акції АТ «Вінницяобленерго» Позивачів 1-2 Публічне акціонерне товариство «Національний депозитарій України» може лише в тому випадку, якщо ці акції будуть знаходитися на рахунку в цінних паперах Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» № НОМЕР_1 в ПАТ «НДУ». Вочевидь, якщо акції Позивачів 1-2 не викуплені АТ «Вінницяобленерго» і не знаходяться на рахунку в цінних паперах АТ «Вінницяобленерго» № НОМЕР_1 в ПАТ «НДУ», то вони обов`язково будуть включені до статутних капіталів АТ «Вінницяобленерго» та ПрАТ «Вінницягідроенерго». Отже ці акції будуть конвертовані. А відтак треба заборонити АТ «Вінницяобленерго» вносити зміни до статуту, пов`язані з виділом. ОСОБА_1 переконаний, що відповідач зобов`язаний виконати підпункт 5.13. після виконання ним підпункту 5.12. і відповідач його виконає, бо Вищий орган товариства прийняв рішення про виділ акціонерного товариства, а виділ регулюється пунктом 5 розділу II Порядку виділу. Процедура виділу нового акціонерного товариства з АТ «Вінницяобленерго» вже пройшла пп. 5.11. та знаходиться на пп. 5.12., звідси необхідно саме зараз зупинити цю процедуру виділу до моменту викупу акцій АТ «Вінницяобленерго» у позивачів, інакше Акціонерне товариство виконає пп. 5.13. Порядку виділу згідно якого акції позивачів будуть включені до нового статутного капіталу АТ «Вінницяобленерго» (згідно пп. 5.14. і до статутного капіталу нового акціонерного товариства, що виділяється). А якщо це відбудеться, то право обов`язкового викупу акцій у позивачів буде втрачено, бо у позивачів вже не буде акцій випуску UА 4000083224, викупу якого вимагають позивачі. ОСОБА_1 також зазначив, що має місце порушення норм статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» і це свідчить лише про одне - АТ «Вінницяобленерго» не збирається викуповувати акції у позивачів, а збирається на загальних зборах АТ «Вінницяобленерго» затвердити внесення змін до свого Статуту товариства щодо розміру статутного капіталу, до якого АТ «Вінницяобленерго» збирається включити і частку в статутному капіталі товариства позивачів (кількість цінних паперів Позивачів помножену на нову номінальну вартість АТ «Вінницяобленерго»). Отже, АТ «Вінницяобленерго» хоче унеможливити задоволення позовних вимог позивачів у справі № 902/824/20, бо в такому випадку (при включенні часток позивачів до статутних капіталів акціонерних товариств при виділенні) не можливо задовільнити позовні вимоги позивачів, отже необхідно вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Вінницяобленерго» вносити зміни до Статуту Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» щодо розміру статутного капіталу Акціонерного товариства «Вінницяобленерго». Просив суд скасувати ухвалу про відмову в забезпеченні позову від 23.09.2020 року Господарського суду Вінницької області по справі №902 /824/20. Заборонити Акціонерному товариству «Вінницяобленерго» вносити зміни до Статуту Акціонерного товариства «Вінницяобленерго» щодо розміру статутного капіталу Акціонерного товариства «Вінницяобленерго».

20. Представник АТ «Вінницяобленерго» в судовому засіданні 02.12.2020 року заперечив вимоги викладені в апеляційній скарзі позивачів 1, 2 в повному обсязі та надав відповідні пояснення. Зазначив, що твердження Позивачів 1 та 2, що належні їм акції Товариства будуть в обов`язковому порядку включені до статутних капіталів відповідача та АТ «Вінницягідроенерго» є очевидно хибними, спростовуються нормами законодавства та навмисне вводять суд в оману так, як слідує із чинних норм законодавства, те, що позивачі звернулися до АТ «Вінницяобленерго » з вимогою про обов`язковий викуп належних їм акцій і те, що АТ «Вінницяобленерго» не заперечує такого права позивачів, взагалі виключає можливість конвертації належних позивачам акцій. Представник відповідача також зазначив, що враховуючи те, що позивачі не погоджуються з ціною викупу акцій, у зв`язку з чим і звернулися з позовом у даній справі, станом на даний час процедура емісії акцій є фактично заблокованою, оскільки на сьогодні неможливим є виконання пп. 5.11 п. 5 розділу II Порядку, який передбачає здійснення акціонерним товариством, з якого здійснюється виділ, обов`язкового викупу у акціонерів належних їм акцій в порядку тау строк, що передбачені законодавством України. Зважаючи на це, представник відповідача зазначає, що незрозумілим залишається наведене позивачами 1 та 2 в апеляційній скарзі твердження про те, що пп. 5.11 п. 5 розділу II Порядку начебто вже виконаний Відповідачем, оскільки очевидним є те, що такий викуп акцій не здійснений і не може бути здійснений до набрання законної сили рішенням у даній справі. Тому всі подальші дії, починаючи з пп. 5.12 п. 5 розділу II Порядку (в тому числі й внесення змін до статуту, пов`язаних з виділом), на даний час є об`єктивно неможливими (до вирішення даної справи по суті). Також звернув увагу суду, що після звернення позивачів з позовом у даній справі, тобто з серпня по листопад 2020 року, відповідачем не здійснювалося жодних дій, передбачених процедурою емісії акцій акціонерного товариства, що створюється внаслідок виділу, що також свідчить про безпідставність вимог позивачів 1 та 2 про забезпечення позову. Просив суд залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без задоволення, а ухвалу про відмову в забезпеченні позову від 23.09.2020 року Господарського суду Вінницької області по справі № 902/824/20 залишити без змін.

21. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнова Консалтінг" у зв`язку з технічними несправностями програмного забезпечення "EаsyCon" зі сторони вказаного представника не приймав участь в судовому засіданні 02.12.2020 року. В телефонному режимі судом, звернуто увагу вказаного представника на те, що відповідно до ч.5 ст.197 ГПК України, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву, про що також було попереджено останнього в ухвалі суду від 24.11.2020 року.

22. В судове засідання 02.12.2020 ОСОБА_2 своїх представників не направила, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

23. Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

24. Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

25. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

26. Враховуючи, що наявні матеріали оскарження ухвали є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_2 та представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнова Консалтінг".

27. Згідно ч.1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

28. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. ІV. Мотивувальна частина постанови.

29. Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "Вінницяобленрго" про визнання недійсним рішення Наглядової ради Акціонерного товариства "Вінницяобленрго" оформлене протоколом №05/06/2020 від 05.06.2020 року та про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій, в редакції позивачів (аркуш матеріалів оскарження ухвали далі за текстом а.м.о.у. 1-95).

30. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.08.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/824/19 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 23.09.2020 року та зазначено, що клопотання про призначення комплексної судової експертизи буде розглянуто судом в підготовчому засіданні(а.м.о.у 100-101).

31. Крім того, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.08.2020 задоволено клопотання позивачів про витребування доказів у Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"(а.м.о.у 102-103).

32. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 22.09.2020 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про об`єднання справ в одне провадження, об`єднано справи №902/824/20 та №902/850/20 Господарського суду Вінницької області в одне провадження за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнова Консалтінг" до Акціонерного товариства "Вінницяобленрго" про визнання недійсним рішення Наглядової ради, про визнання укладеними договорів про обов`язковий викуп належних акціонеру простих іменних акцій, в редакції позивачів, з присвоєнням єдиного номеру справи №902/824/20(а.м.о.у 107-108). 33. 23 вересня 2020 року до Господарського суду Вінницької області від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" вносити зміни до Статуту Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" щодо розміру статутного капіталу товариства(а.м.о.у 109-112).

34. Заява обґрунтована тим, що виконання рішення суду у випадку задоволення пунктів 3-4 прохальної частини позовної заяви про визнання укладеними договори купівлі-продажу цінних паперів, запропоновані позивачами, може стати неможливим у разі невжиття заходів забезпечення позову, а саме - заборонити Акціонерному товариству «Вінницяобленерго» вносити зміни до Статуту Акціонерного Товариства «Вінницяобленерго» щодо розміру статутного капіталу Акціонерного товариства «Вінницяобленерго » (часини 9 статті 137 ПІК України). Неможливість виконання рішення суду без вжиття відповідних заходів забезпечення позову позивачі 1, 2 обґрунтовують тим, що акції АТ «Вінницяоблеиерго» позивачів при виділі не підлягають конвертації, а підлягають анулюванню. Так, 10.06.2020 року на Позачергових загальних зборах акціонерів АТ «Вінницяобленерго» було прийнято рішення про виділ з АТ «Вінницяобленерго» нового акціонерного товариства (прийняте рішення по питанню №8 порядку денного) шляхом конвертації акцій АТ «Вінницяобленерго» в таку саму кількість акцій АТ «Вінницяобленерго» меншої номінальної вартості та в акції нового акціонерного товариства (ПрАТ «Вінницягідроенерго»), що створюється в наслідок виділу (прийняте рішення по питанню № 9 порядку денного). Не підлягають конвертації викуплені АТ «Вінницяобленерго» власні акції та акції АТ «Вінницяобленерго» власниками яких є акціонери, які звернулися до АТ «Вінницяобленерго» з вимогою про обов`язковий викуп належних їм акцій та які мають таке право(прийняте рішення по питанню № 9 порядку денного). Виходячи з наведеного више, акції АТ «Вінницяобленерго», які належать позивачам, при виділі не підлягають конвертації, а підлягають анулюванню Центральним депозитарієм. АТ «Вінницяобленерго» вже порушила пп. 5.1. Порядку виділу «Затвердження ринкової вартості простих акцій наглядовою радою (або загальними зборами акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства) акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ» та пп. 5.11. Порядку виділу «Здійснення акціонерним товариством, з якого здійснюється виділ, обов`язкового викупу у акціонерів належних їм акцій в порядку та у строк, що передбачені законодавством України», а саме Наглядова Рада АТ «Вінницяобленерго» затвердила не ринкову вартість простих акцій АТ «Вінницяобленерго» та вчасно не викупила акції у позивачів по ринковій вартості простих акцій АТ «Вінницяобленерго», яка не може бути меншою за 378,57 грн. Отже процедура виділу нового акціонерного товариства з АТ «Вінницяобленего» пройшла пп. 5.11. та знаходиться на пп. 5.12., звідси необхідно саме зараз зупинити, процедуру виділу до моменту викупу акцій АТ «Вінницяобленерго» у Позивачів інакше Акціонерне товариство виконає пп. 5.13. Порядку виділу згідно якого акції Позивачів - частка в статутному капіталі АТ «Вінницяобленерго» буде включена до нового статутного капіталу АТ «Вінницяобленерго» (згідно пп. 5.14. і до статутного капіталу нового акціонерного товариства, що виділяється. А якщо це відбудеться, то право обов`язкового викупу акцій у позивачів буде втрачено, бо у позивачів вже не буде акцій випуску UА4000083224.

35. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 23.09.2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" вносити зміни до Статуту Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" щодо розміру статутного капіталу товариства відмовлено.

36. Відмовляючи у задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що саме лише посилання на можливе вчинення відповідачем, дій по затвердженню внесення змін до Статуту, на думку суду першої інстанції не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. З поданих заявником матеріалів судом першої інстанції встановлено, що останні не містять будь-яких доказів на підтвердження доводів заявника. Разом з тим, жодних обґрунтованих причин, у зв`язку з якими необхідно забезпечувати позов та будь-яких належних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачами не надається.

37. Отже, як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, предметом судового розгляду в апеляційній інстанції є питання наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" вносити зміни до Статуту Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" щодо розміру статутного капіталу товариства.

38. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

39. Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).

40. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини (ст. 137 ГПК України).

41. Згідно ч.9 ст. 137 ГПК України, суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.

42. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

43. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

44. Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали, предметом спору є визнання недійсним рішення Наглядової ради Акціонерного товариства «Вінницяобленерго», оформлене протоколом №05/06/2020 від 05.06.2020 року та визнання укладеними договори купівлі-продажу цінних паперів, запропоновані позивачами, тобто немайнові вимоги.

45. З урахуванням того, що предметом спору в даній справі є немайнові вимоги, згідно з правовими висновками Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, які повинні судом враховуватись в силу ч. 4 ст. 236 ГПК України, суд має дослідити чи не призведе невжиття заявлених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заходів до унеможливлення ефективного захисту порушених прав останніх, за захистом яких вони звернулися до суду та чи зможуть позивачі 1, 2 захистити права в межах цього одного судового провадження без нових звернень до суду.

46. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

47. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.

48. Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

49. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

50. Згідно поданої заяви про забезпечення позову, позивач просить вжити заходи забезпечення позову передбачені ч.9 ст.137 ГПК України, яка встановлює, що суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу. .

51. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами

52. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

53. При цьому, колегія суддів відзначає, що системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 ГПК України).

54. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17.

55. Досліджуючи чи не призведе невжиття заявлених позивачами 1, 2 заходів забезпечення позову до істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за захистом яких вони звернулися до суду, колегією суддів встановлене наступне.

56. Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, позивач в позовній заяві зазначає, що відповідачем запропонована ціна викупу за одну акцію в розмірі 110,00 гри., яка є значно нижчою за ринкову вартість, а отже є значно нижчою за ціну викупу акцій. Крім того, ця ціна була неправомірно затверджена Наглядовою радою відповідача. Так, Наглядова рада АТ «Вінницяобленерго» затвердила для цілей позачергових загальних зборів акціонерів, скликаних на 10.06.2020 року, ціну викупу акцій в розмірі 110,00 грн.. Проте Наглядова рада АТ «Вінницяобленерго» не могла не знати, що визначена ринкова вартість акцій АТ «Вінницяобленерго» суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «ЮКРЕЙНІАН АПРЕЙЗЕЛ» станом на 25.07.2019 року в розмірі 110,00 гри, яка була затверджена Наглядовою радою АТ «Вінницяобленерго» для цілей позачергових загальних зборів акціонерів, скликаних на 03.09.2019 року, визнана Фондом державного майна України не достовірною , економічно та нормативно не обґрунтованою. А сам Звіт про оцінку акцій АТ «Вінницяобленерго», виконаний суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «ЮКРЕЙНІАН АПРЕЙЗЕЛ» визнаний Фондом державного майна України таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаним (додатки №№ 61-62), а звідси є нікчемним. Отже, Наглядова рада товариства не діяла в інтересах всіх її акціонерів, а прийняла рішення в інтересах самого АТ «Вінницяобленерго» та мажоритарних акціонерів, які і є членами Наглядової ради. Зокрема, незважаючи на об`єктивну обізнаність про позитивний фінансовий стан товариства, Наглядовою радою затверджено очевидно занижений показник ціни викупу акцій товариства чим порушені права позивачів.

57. Також, позивачі зазначають, що відповідач 13.07.2020 року отримав вимоги позивачів про обов`язковий викуп акцій від 08.07.2020 року. Звідси протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп - це і є до 13 серпня 2020 року. Крім того, звертає увагу на те, що позивачі всі свої зобов`язання згідно статті 69 Закону України «Про акціонерні товариства» вже виконали повністю. 21.07.2020 року позивач-2 надав своїй депозитарній установі розпорядження на проведення облікової операції, яке депозитарна установа виконала, і зараз ця операція чекає квітовки з боку Центрального депозитарію, якому відповідач повинен був надати відповідне розпорядження. 23.07.2020 року позивач-1 надав своїй депозитарній установі розпорядження на проведення облікової операції, яке депозитарна установа виконала, і зараз ця операція чекає квітовки з боку Центрального депозитарію, якому відповідач повинен був надати відповідне розпорядження. Проте, відповідач своїх зобов`язань не виконав вчасно, а саме до 13.08.2020 року не надав відповідні розпорядження ПАТ «НДУ» та не перерахував позивачам відповідні грошові кошти за акції Позивачів. Крім того, саме через неналежне затвердження відповідачем ціни викупу акцій, зараз позивачам, які вже виконали всі свої зобов`язання повністю, доводиться захищати свої порушені права на викуп акцій в суді, коли за Законом, позивачі вже повинні були отримати свої грошові кошти за свої акції. Своїми діями відповідач порушив виправдані правомірні (законні) очікування позивачів отримати грошові кошти до 13.08.2020 року.

58. З огляду на наведені у позовній заяві підстави, позивачі 1, 2 просять визнати недійсним рішення Наглядової ради відповідача, оформлене протоколом № 05/06/2020 від 05.06.2020 року про затвердження ціни викупу акцій товариства, оскільки затверджена ціна за одну акцію є значно нижчою за її дійсну ринкову вартість, а також просять визнати запропоновані позивачами договори від 14.07.2020 року укладеними.

59. Позивачі 1, 2 вважають, що враховуючи той факт, що вказані позовні вимоги перебувають на розгляді в суді, а відповідач може послідовно виконувати підпункти пункту 5 розділу ІІ (Емісія акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання) Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання, яке Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2013 року за № 795/23327, то існує обґрунтоване припущення того, що Акціонерне товариство «Вінницяобленерго» при виділі анулює акції відповідача, які належать позивачам 1, 2.

60. Отже, колегією суддів встановлено, що спір між сторонами стосується ціни викупу акцій позивача 1, 2 товариством, у даному випадку відповідачем.

61. Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондують з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Зазначеними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення

62. Щодо співвідносності та адекватності заходів до забезпечення позову заявленого позивачем, колегія суддів зазначає наступне.

63. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

64. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

65. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

66. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

67. Суд апеляційної інстанції зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Аналогічна правова позиція, наведена в пункті 15 постанови Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, в пункті 14 постанови Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

68. Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони відповідачу та іншим особам здійснювати будь-які дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

69. Така правова позиція, викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18 та в пункті 15 постанови Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

70. З матеріалів оскарження ухвали, вбачається, що твердження позивачів 1 та 2 є нічим необґрунтованим припущенням, яке до того ж повністю спростовується нормами чинного законодавства.

71. Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства», кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов`язкового викупу акціонерним товариством належних йому простих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами, зокрема, рішення про виділ товариства.

72. Згідно приписів ч. 3 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство, у вказаному вище випадку, зобов`язане викупити належні акціонерові акції.

73. Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства», наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.

74. Частиною 2 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлено, що акціонерне товариство протягом не більш як п`яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, у порядку, встановленому наглядовою радою товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов`язкового викупу акцій, про право вимоги обов`язкового викупу акцій із зазначенням: 1) ціни викупу акцій; 2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер; 3) загальної вартості у разі викупу акцій товариством; 4) строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій).

75. Згідно з частин 3, 4 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства», протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов`язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов`язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов`язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги. Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов`язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов`язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов`язкового викупу яких він вимагає.

76. Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов`язковий викуп товариством належних йому акцій укладається виключно в письмовій формі (ч. 1 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства»).

77. Отже, оскільки на загальних зборах акціонерів АТ «Вінницяобленерго» 10.06.2020 року позивачі 1 та 2 голосували «проти» прийняття рішення про виділ, то у них, відповідно, виникло право вимагати здійснення обов`язкового викупу відповідачем належних їм акцій. 78. 13 липня 2020 року позивачі 1, 2 звернулися до відповідача з вимогою про обов`язковий викуп належних їм акцій.

79. Проте, оскільки позивачі не погоджуються із затвердженою Наглядовою радою АТ «Вінницяобленерго» ціною викупу акцій, у Товариства не виникло ні зобов`язання зараховувати відповідні акції позивачів 1, 2 на свій рахунок в цінних паперах в ПАТ «НДУ», ні зобов`язання перерахувати позивачам відповідні грошові кошти за такі акції, а у позивачів, в свою чергу, ще не виникло право вимагати від Товариства здійснити таке зарахування акцій та перерахувати грошові кошти, оскільки на сьогодні договори про обов`язковий викуп товариством належних позивачам акцій не є укладеними, оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов таких договорів (зокрема, позивачі не погоджується ні з ціною викупу акцій Товариства, ні із запропонованою Товариством редакцією договору про обов`язковий викуп акцій).

80. Згідно з ч. 2 ст. 80 Закону України «Про акціонерні товариства», при виділі акції товариства, з якого здійснюється виділ, конвертуються в акції цього акціонерного товариства і акціонерного товариства, що виділилося, та розміщуються між акціонерами товариства, з якого здійснюється виділ. Не підлягають конвертації акції товариств, що беруть участь у злитті, приєднанні, поділі, виділі, перетворенні, власниками яких є акціонери, які звернулися до акціонерного товариства з вимогою про обов`язковий викуп належних їм акцій та які мають таке право.

81. Відповідно до п. 12 розділу І Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання, затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 09.04.2013 № 520, не підлягають конвертації: акції (частки, паї) акціонерного (підприємницького) товариства, з якого здійснюється виділ, які викуплено цим товариством; акції акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, власниками яких є акціонери, які звернулися до акціонерного товариства з вимогою про обов`язковий викуп належних їм акцій та які мають таке право.

82. Статутний капітал товариства, з якого здійснюється виділ, зменшується на суму розміру статутного (складеного, пайового) капіталу товариства (товариств), що створюється(ються) шляхом виділу, та на загальну номінальну вартість акцій (розмір часток, паїв), які не підлягають конвертації.

83. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що акції акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, власниками яких є акціонери в даному випадку позивачі 1, 2, які звернулися до акціонерного товариства - відповідача з вимогою про обов`язковий викуп належних їм акцій та які мають таке право - не підлягають конвертації в силу Закону.

84. Поряд з цим, суд вважає безпідставним посилання позивачів 1, 2, що послідовне виконання відповідачем підпунктів пункту 5 розділу ІІ (Емісія акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання) Порядку здійснення емісії та реєстрації випуску акцій акціонерних товариств, які створюються шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення або до яких здійснюється приєднання, яке Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 травня 2013 року за № 795/23327 призведе до порушення їх прав як акціонерів відповідача шляхом анулювання акцій, враховуючи наступне.

85. Так, процедура емісії акцій акціонерного товариства, що створюється внаслідок виділу з акціонерного товариства, здійснюється згідно з порядком, встановленим п. 5 розділу II Порядку. Вказаним пунктом 5 розділу II Порядку встановлені етапи процедури емісії, які здійснюються послідовно в хронологічному порядку (виключення встановлено лише пунктом 5.11 розділу II Порядку, яким визначено, що дії, передбачені підпунктами 5.5 - 5.8 пункту 5, здійснюються одночасно з діями, передбаченими підпунктами 5.9 - 5.11 пункту 5).

86. Отже, невиконання будь-яких з дій, передбачених попередніми підпунктами, автоматично виключає (блокує) можливість виконання дій, передбачених наступними підпунктами п. 5 розділу II. Так, прийняття загальними зборами акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, рішення про внесення змін до статуту, пов`язаних з виділом, передбачено п.п. 5.13 п. 5 розділу II, і, відповідно, є можливим виключно у випадку виконання всіх дій, встановлених підпунктами 5.1 - 5.12 п. 5 розділу II Порядку.

87. Крім того, підтвердженням неможливості проведення АТ «Вінницяобленерго» подальших дій з процедури емісії акцій є й те, що, згідно з пп.10 п. 1 розділу 3 Порядку, одним із документів, які подаються для реєстрації випуску акцій, є довідка про обов`язковий викуп акцій у акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій, засвідчена підписом керівника і печаткою акціонерного товариства, що містить відомості про: кількість акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій; кількість та загальну номінальну вартість належних таким акціонерам акцій; кількість акціонерів, які звернулись до товариства з вимогою про викуп акцій, з числа акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій, та кількість і загальну номінальну вартість належних їм акцій; кількість та загальну номінальну вартість акцій, які були викуплені товариством в акціонерів, які звернулись до товариства з вимогою про викуп акцій, з числа акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов`язкового викупу належних їм акцій; ціну викупу; дати укладання відповідних договорів про обов`язковий викуп акцій, дати оплати акцій товариством, дати перерахування викуплених акцій на особовий рахунок емітента. При цьому, згідно з п. 6 розділу 2 Порядку, невідповідність поданих емітентом документів вимогам законодавства та/або внесення недостовірних відомостей до документів, які подаються для реєстрації випуску акцій, є підставами для відмови в реєстрації випуску акцій.

88. Враховуючи вищевикладене та надаючи оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що звернення позивачів 1,2 з позовними вимогами в даній справі фактично позбавляють відповідача можливості продовження процедури виділу.

89. Поряд з цим, колегія суддів відхиляє доводи скаржників, що відповідач обов`язково повинен перейти до виконання п. 5.13 п. 5 розділу II Порядку, який передбачає прийняття загальними зборами акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, рішень, зокрема про внесення змін до статуту, пов`язаних з виділом, оскільки жодних доказів про оголошення проведення відповідачем загальних зборів з порядком денним про внесення змін до статуту, пов`язаних з виділом судам першої та апеляційної інстанції позивачами 1,2 не надано.

90. Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

91. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

92. За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

93. Заявниками недолучено до заяви про забезпечення позову жодного доказу намірів відповідача конвертувати акції позивачів 1, 2 так і доказів підготовки відповідачем проведення загальних зборів про внесення змін до статуту.

94. Тобто, в даному випадку, необхідність забезпечення позову у справі взагалі нічим не мотивована та не підтверджена, оскільки заявник зазначає лише про потенційну вірогідність вчинення відповідачем дій, які в силу вимог закону та загальновідомих принципів права є його невід`ємними правами.

95. Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

96. З огляду на зазначене, судова колегія зазначає, що саме лише посилання заявників на вищезазначені обставини за своєю суттю є лише припущенням, яке ґрунтується на наявності у відповідача передбачених законом прав, та належними доказами по справі не підтверджено, з огляду на що, судова колегія дійшла висновку, що обставини, на які посилається заявники, не можуть бути підставою для застосування заходів забезпечення позову в даному випадку.

97. Стосовно визначених позивачами 1, 2 способів забезпечення позову у вигляді встановлення заборони на внесення змін до статуту товариства щодо розміру статутного капіталу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

98. Згідно з ч. 10 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою статті 10 ГПК України, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору. Частиною 9 ст. 137 ГПК України передбачено, що суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу. Предметом спору у даній справі фактично є виключно питання ціни викупу належних Позивачам акцій. Судом у даній справі не вирішується спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства.

99. Отже, вимога Позивачів 1 та 2 заборонити вносити зміни до статуту АТ «Вінницяобленерго» щодо розміру статутного капіталу стосується питань, безпосередньо непов`язаних з предметом спору, а отже встановлення такої заборони у даній справі суперечитиме вимогам частин 9, 10 ст. 137 ГПК України.

100. Як зазначалося раніше, заходи забезпечення позову повинні відповідати принципу адекватності, оскільки обрання належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти: збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

101. Заборона Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" вносити зміни до Статуту Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" щодо розміру статутного капіталу товариства має стосуватись спору про права власності акцій позивачів 1, 2, в тому числі визнання недійсним рішеннь зборів про зменшення статутного капіталу.

102. З матеріалів оскарження вбачається, що предметом позовних вимог у справі є визнання недійсним рішення Наглядової ради відповідача, оформлене протоколом № 05/06/2020 від 05.06.2020 року про затвердження ціни викупу акцій товариства та визнання запропонованих позивачами договорів від 14.07.2020 року укладеними, тоді як заявник у своїй заяві просить забезпечити позов шляхом заборони Акціонерному товариству "Вінницяобленерго" вносити зміни до Статуту Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" щодо розміру статутного капіталу товариства.

103. Отже, у даному випадку відсутній зв`язок між обраним позивачами 1, 2 заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог у даній справі.

104. З урахуванням наведеного та встановлених у даній справі обставин, судова колегія, вважає, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем належними і допустимими доказами в розумінні приписів статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України не було доведено обставин, з якими закон пов`язує застосування заходів забезпечення.

107. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

108. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

109. В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

110. Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі є такими, що спростовуються наявними матеріалами справи, висновками суду першої інстанції та мотивуванням, викладеним в даній постанові суду апеляційної інстанції.

111. При цьому суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачі не позбавлені права звернення до суду з аналогічною заявою у випадку наявності підстав для забезпечення позову відповідно до норм статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України.

112. Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права.

113. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Вінницької області від 23.09.2020 про відмову в забезпеченні позову у справі №902/824/20 відповідає обставинам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

114. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників. Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 23.09.2020 про відмову в забезпеченні позову у справі №902/824/20 без змін.

2. Матеріали оскарження ухвали у справі №902/824/20 повернути Господарському суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "07" грудня 2020 р. Головуючий суддя Гудак А.В. Суддя Савченко Г.І. Суддя Петухов М.Г.