Постанова 4819 № 665/1143/17

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Постанова Іменем України 02 грудня 2020 року м. Херсон справа № 665/1143/17 провадження № 22-ц/819/1444/20 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: головуючого Радченка С.В., суддів: Вейтас І.В., Семиженка Г.В. секретар: Литвиненко В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чаплинського районного суду Херсонської області від 17 серпня 2020 року, постановленої під головуванням судді Пилипенко І.О., у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (стягувач - Публічне акціонерне товариство "Кредобанк»", боржник ОСОБА_1 ) про заміну сторони у виконавчому проваджені, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції У липні 2020 рокуТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. В обгрунтування заяви зазначили, що рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 19 листопада 2019 року з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №219/АВТО від 16 жовтня 2012 року. 25 липня 2018 року між заявником та ПАТ «Кредобанк» укладено договір факторигу, за яким ПАТ «Кредобанк» відступило своє право вимоги за вище зазначеним кредитним договором ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія»». Посилаючись на ст.512, 514 ЦК України, 442 ЦПК України, просили замінити сторону виконавчого провадження з ПАТ «Кредобанк» на ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Ухвалою Чаплинського районного суду Херсонської області від 17 серпня 2020 року заяву задоволено. Замінено стягувача у виконавчому провадженні по виконанню рішення Чаплинського районного суду Херсонської області від 19.11.2019 року по цивільній справі 665/1143/17 за позовом ПАТ «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з ПАТ «КРЕДОБАНК» на правонаступника ТОВ «ФК» «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ». Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, просить ухвалу суду скасувати, постановити нову про відмову в задоволенні заяви, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального законодавства. Зокрема посилається на те, що суд першої інстанції належним чином не повідомив його про дату судового засідання, чим порушив його право надати пояснення, крім того зазначає про те, що заявником не було надано належних доказів на підтвердження факту переходу до нього права вимоги до боржника за кредитним договором. Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу В письмовому відзиві, який надійшов на адресу суду, представник ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду, як законну та обґрунтовану, без змін. Фактичні обставини справи, встановлені судом Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 19.11.2019 по справі №665/1143/17 задоволено частково позов ПАТ «Кредобанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №219/АВТО в сумі 152787,11 грн. Чаплинським районним судом Херсонської області 04.06.2020 року був виданий виконавчий лист. 25.07.2018 року між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» було укладено Договір факторингу №25/07, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №219/АВТО від 16.10.2012 року. Відповідно до п 3.2 ДОГОВОРУ сторони договору підтвердили здійснення фактичної передачі ПАТ «КРЕДОБАНК» до ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» та прийняття ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» у власність від ПАТ «КРЕДОБАНК» з першого дня відступлення прав вимоги за кредитними договорами щодо портфеля заборгованостей у повному обсязі у сумі 195 заборгованостей, станом на 25 липня 2018 року, що виникли з кредитних договорів, на загальну суму в36 378 287,29 грн. Згідно інформаційного витягу з Реєстру боржників (договір факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №25/07-01 від 25.07.2018 року) ОСОБА_1 за кредитним договором №219/АВТО від 16.10.2012 року має загальну заборгованість в сумі 268 079,91 грн. Позиція апеляційного суду Особа, що подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду, призначене на 02.12.2020 року не з`явився. Слід зазначити, що дана справа надійшла на адресу апеляційного суду 15.09.2020 року. Перше судове засідання було призначено на 07.10.2020 року, на яке ОСОБА_1 не з`явився, будучи повідомленим судовою повісткою про виклик та sms-повідомленням. Поштове повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою про не вручення повістки у зв`язку з закінченням строку зберігання поштового відправлення. Справу було призначено на 21.10.2020 року, ОСОБА_1 було повідомлено про час та місце розгляду справи судовою повісткою про виклик, sms-повідомленням та телефонограмою. 19.10.2020 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату з посиланням на те, що апелянт перебуває на самоізоляції. Розгляд справи було відкладено на 18.11.2020 року про що, ОСОБА_1 повідомлено телефонограмою, sms-повідомленням та судовою повісткою. Апелянт у судове засідання не з`явився. Відповідно до поштового повідомлення, яке надійшло на адресу суду 20.11.2020 року, судова повістка ОСОБА_1 вручена не була через те, що адресат відсутній за вказаною адресою. Згідно положень ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки, що є належним повідомленням учасника справи, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження. Разом з тим, оскільки ця інформація не була відома суду 18.11.2020 року, розгляд справи було відкладено на 02.12.2020 року. ОСОБА_1 було повідомлено про дату судового засідання sms-повідомленням та повідомленням надісланим на його електронну адресу, зазначену апелянтом в попередній заяві про відкладення розгляду справи. Крім того, інформація про час та місце розгляду справи була опублікована на офіційному веб-порталі судової влади України. 02.12.2020 року колегією суддів було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 в порядку ч.2 ст.372 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що унаслідок укладення договору про відступлення прав вимоги заявник став правонаступником банку, тому є підстави для заміни сторони (стягувача) у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду. Колегія суду погоджується з таким висновком суду виходячи з такого. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Частиною першою статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належно оцінив всі докази у їх сукупності на відповідність діючому законодавству та дійшов обгрунтованого висновку про задоволення заяви. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Не підтверджені доказами доводи скарги про недоведеність заявником факту переходу права вимоги до нового кредитора, також є безпідставними з огляду на презумпцію дійсності та правомірності правочину. Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору переуступки права вимоги всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Таким чином, апелянтом всупереч положенням ст.ст. 12, 81 ЦПК України про процесуальний обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, - не надано до суду належних і допустимих доказів на спростовування висновків суду першої інстанції про доведеність правонаступництва ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Посилання апелянта на те, що судом належним чином не було перевірено факту того, що ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» є новим кредитором, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки згідно Додатку до договору про купівлю-продаж прав вимог укладеного між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», в Переліку кредитних договорів та договорів забезпечення зазначено кредитний договір №219/АВТО від 16.10.2012 року стороною якого є ОСОБА_1 (а.с.11). Щодо доводів скарги про те, що апелянт не був повідомлений судом належним чином про розгляд справи, то колегія суддів виходить з того, цивільну справу суд першої інстанції призначав до розгляду неодноразово, суд надсилав судові повістки за тією адресою, яку зазначив новий кредитор у заяві про заміну кредитора та яку зазначає і сам апелянт в своїй апеляційній скарзі, однак повістка повернулася із зазначенням, «за закінченням терміну зберігання». Перевіряючи правові наслідки не повідомлення судом боржника колегія суддів звертає увагу, що під час апеляційного розгляду скарги він мав процесуальну можливість надавати свої пояснення, клопотання та докази на їх підтвердження, тобто у суді апеляційної інстанції, який має такі ж повноваження стосовно вирішення по суті заяви про заміну кредитора, які має суд першої інстанції, ОСОБА_1 мав усі процесуальні права та можливості, які він не зміг використати у суді першої інстанції, будь-яких доказів щодо предмету судового розгляду ОСОБА_1 суду апеляційної інстанції не надав, клопотання про дослідження нових доказів в своїй апеляційній скарзі не заявляв, висновків суду не спростував, у судове засідання не з`явився. Крім того, доводи ОСОБА_1 про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з розглядом справи без його участі є безпідставними, оскільки положеннями ст. 442 ЦПК Українипередбачено, що неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Будь-яких інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, апелянтом не наведено. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування або зміни відсутні. Керуючись статтями374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чаплинського районного суду Херсонської області від 17 серпня 2020 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 04 грудня 2020 року. Головуючий С.В. Радченко Судді І.В. Вейтас Г.В. Семиженко