Постанова Запорізький апеляційний суд № 328/1494/20

Дата документу Справа № 328/1494/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №328/1494/20 Головуючий в 1 інст. Гавілей М.М. Провадження №33/807/765/20 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2020 року місто Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю ОСОБА_1 , представника адвоката Майсак В.О., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 21 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що мешкає: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто судовий збір. Згідно з оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 20.07.2020 року об 21-30 год. в м. Токмак по вул. Гоголя керував автомобілем Шкода Актавіа А7 д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (почервоніння очей, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан спяніння на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Драгер» та в КУ «Токмацька БЛІЛ» ТМР відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що постанову вважає незаконною, не обґрунтованою, і такою, що прийнята з грубим порушенням права на захист та процедури, визначеної КУпАП. Так, суд, розглянув справу без його участі, чим порушив права, передбачені ст.268 КУпАП, в т.ч. право на захист, що є підставою для скасування постанови суду. Вказує, що в його присутності протокол чи будь-який інший документ не складався, на підпис йому не давався, права не роз`яснювались, не пропонувалося надати пояснення, свідків на місці події не було. Звертає увагу, що судом свідки не допитані, а із письмових пояснень свідків вбачається, що вони виготовлені інспектором поліції ОСОБА_2 , а не написані самими свідками, в них відсутній запис про те, що вказані пояснення свідками прочитані та їх зміст відповідає дійсним обставинам справи. Крім того, суд не вказав, який саме диск досліджувався судом, номер та об`єм вказаного диску, коли та ким він був виготовлений, яким чином був досліджений вказаний диск. Щодо обставин справи вказує, що дійсно, він керував автомобілем, який без причини був зупинений працівниками поліції, які почали вимагати з нього гроші за начебто порушення ПДР. Коли він відмовився, вони почали погрожували скласти протокол за керування у нетверезому стані. Через нахабну поведінку поліцейських він був змушений зателефонувати на гарячу лінію 102 та викликати наряд поліції і свого батька. Звертає увагу, що пройти медичний огляд працівники поліції не пропонували та він не відмовлявся від його проходження. Зазначене зможе підтвердити його дружина, яка перебувала у автомобілі і була свідком події. Крім того, він не міг перебувати з ознаками алкогольного сп`яніння, оскільки хворіє на тяжке захворювання, що підтверджується випискою з медичної карти. Просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення. В задоволенні клопотанні ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з ознайомленням зі справою слід відмовити, оскільки з матеріалами справи останній був ознайомлений у повному обсязі, що підтверджується його власноруч написаною заявою (а.с. 20). Відповідаючи на доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст. 268 КУпАП через розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , апеляційна інстанція виходить із наступного. Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» в п.41 наголошено, що сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 063223 від 20.07.2020 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому зазначено, що розгляд справи відносно нього відбудеться в суді м. Токмак (а.с.2). Отже, ОСОБА_1 був попереджений про те, що йому слід очікувати виклику з Токмацького районного суду Запорізької області. Відмова ОСОБА_1 ознайомитися з тим, де і коли розглядатиметься справа щодо нього, як і відмова від отримання копії протоколу про адміністративне правопорушення, є його особистим вибором і переваг не надає. Судом першої інстанції здійснювалися виклики ОСОБА_1 за адресою, вказаною в протоколі, а саме: АДРЕСА_1 , яку вказав ОСОБА_1 під час складення протоколу (а.с. 2), однак поштові конверти поверталися до суду не врученими. Інформація про завчасне публікування списків справ, призначених до розгляду в кожному суді України, у тому числі в Токмацькому районному суді, на офіційному сайті, дошці об`яв, є загальновідомою. Крім того, права передбачені ст. 268 КУпАП були поновленні ОСОБА_1 шляхом поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови суду та виклику його до суду апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції переконався у обізнаності ОСОБА_1 про судовий розгляд справи та надання йому можливості бути присутнім в суді апеляційної інстанції, надавати пояснення і користуватися передбаченими ст.268 КУпАП правами. Реалізації зазначених прав пов`язана виключно із волевиявленням особи і останній скористався своїми правами у тому числі через свого представника. Відповідаючи на інші доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов до наступного. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознакадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується даними, встановленими протоколом про адміністративні правопорушення серії ОБ №063223 від 20.07.2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які пояснили, що останній від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи в КУ «Токмацька БЛІЛ» ТМР відмовився, направленням на огляд водія, рапортом інспектора СРПП №3, в якому відображено, що ОСОБА_1 20.07.2020 року об 21-30 год. в м. Токмак по вул. Гоголя керував автомобілем Шкода Актавіа А7 д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння. Від проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, відеозаписом події. Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. З метою перевірки доводів апеляційної скарги судом апеляційної інстанції у судовому засіданні було оглянуто відеозапис, за яким встановлено, що на місці події ОСОБА_1 перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема, млява мова, нестійка хода. На запитання поліцейського про вживання алкоголю, ОСОБА_1 відповів згодою. Дружина ОСОБА_1 повідомляє, що чоловік випив бокал пива, однак йому за станом здоров`я не можна вживати алкоголь, чим і пояснює таку реакцію чоловіка. Після чого, за участю двох свідків, при яких працівник поліції пропонує водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння за місці або в медичному закладі, на що останній вагається: то погоджується, то відмовляється проходити огляд і на місці і в медичному закладі, зазначаючи, що ніде не буде проходити відповідний огляд. Отже, на думку апеляційного суду зафіксована поведінка ОСОБА_1 дійсно засвідчує факт відмови останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Посилання на покази свідків, які на думку апелянта не написані свідками, а виготовлені інспектором апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки незалежно від вказаного, кожне з таких пояснень містить особистий підпис свідка, а отже і згоду на правильне зазначення працівником поліції всіх відомостей, які в ньому містяться. Що ж стосується тієї обставини, що суддею, під час розгляду справи не було допитано свідків, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, то сама по собі ця обставина не може свідчити про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, оскільки в апеляційній скарзі не наведено обставин, які б могли викликати сумніви у достовірності фактичних обставин справи, встановлених за їх участю. Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не вказано номер і об`єм диску, зміст відеозапису не заслуговують на увагу. Наведений доказ у вигляді технічного носія долучений до матеріалів справи, його зміст відтворює події за участю ОСОБА_1 . Зміст оскаржуваної постанови відповідає положенням ст. 283 КУпАП. Стосовно тверджень апелянта щодо незаконних дій працівників поліції з приводу незаконної зупинки та вимагання грошей, то ці обставини не є предметом розгляду даної справи і віднесено до компетенції інших органів державної влади, які повинні проводити відповідну перевірку стосовно працівників поліції у межах закону та своїх повноважень. Доказів такої перевірки апелянтом не надано. Твердження ОСОБА_1 , що він не міг перебувати у стані алкогольного сп`яніння через тяжке захворювання, апеляційний суд відхиляє, оскільки наявні в матеріалах справи медичні документи хоча і свідчать про хворобу останнього, однак відеозапис події фіксує поведінку ОСОБА_1 , яка надавала працівникам патрульної поліції обґрунтовані підозри щодо стану алкогольного сп`яніння водія. Крім того, зафіксовані відео покази ОСОБА_1 і його дружини засвідчують вживання ОСОБА_1 алкоголю. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним, а тому доводи апеляції щодо не врахування вимог ст. 33 КУпАП безпідставні. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя ПОСТАНОВИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Токмацького районного суду Запорізької області від 21 вересня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду М.С. Тютюник