Постанова 4822 № 727/11394/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 3 грудня 2020 року м. Чернівці справа № 727/11394/19 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю. секретар Вовкун Н.Ю. позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , на ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 7 жовтня 2020 року головуючий в суді першої інстанції суддя Смотрицький В.Г. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Позивач просив визнати недійсним шлюб, укладений 11 вересня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Посилався на те, що його батько ОСОБА_4 не міг дати вільну згоду на укладення шлюбу, через те, що хворів невиліковною хворобою та його волевиявлення не могло бути вільним внаслідок введення його в оману відповідачкою. ОСОБА_2 не мала реального наміру створення сім`ї з його батьком та набувати прав та обов`язків подружжя. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 7 жовтня 2020 року призначено у справіповторну комісійну посмертну судово-психіатричну експертизу. На вирішення експертів поставлено наступні запитання: - Як впливали на психічний стан ОСОБА_4 наявність загального захворювання та больового синдрому? - Чи викликало загальне захворювання у ОСОБА_4 будь які патологічні порушення або психічні розлади, в тому числі тяжкі? - Як впливало на психічний та соматичний (загальний) стан здоров`я ОСОБА_4 відсутність та наявність лікування знеболювальними препаратами ? - Чи страждав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в момент реєстрації шлюбу 11 вересня 2019 року (актовий запис № 1720) тяжким психічним розладом? Якщо так, то яким саме? - Чи міг ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в момент реєстрації шлюбу 11 вересня 2019 року (актовий запис № 1720), враховуючи його стан здоров`я, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, зокрема надати вільну згоду на укладення шлюбу? Проведення повторної комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи доручено експертам Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (5 відділ). Суд виходив з того, що обставини, на які посилається представник відповідача в обґрунтування поданого ним клопотання, дійсно дають підстави вважати, що висновок експертів комплексної посмертної судово-медичної та судово-психіатричної експертизи №046 від 30 червня 2020 року може містити в собі недоліки. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Шевченківського районного суду міста Чернівці. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права. Зазначав, що ухвала суду про призначення повторної експертизи не містить мотивів та підстав для її призначення. Розгляд поданої відповідачем заяви про призначення повторної експертизи можливо після дослідження висновку вже проведеної експертизи, що на даній стадії судового процесу є неможливим. Узагальнені доводи та заперечень інших учасників справи Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій 15 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про призначення посмертної судової комплексної медично-психіатричної експертизи (а.с.136-138). Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 16 квітня 2020 року у справі призначена посмертна судова комплексна медично-психіатрична експертиза. На вирішення експертів поставлено наступні питання: - Яким захворюванням страждав ОСОБА_4 з січня 2019 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Чи спостерігався у нього больовий синдром в даний період? - Чи потребував стан здоров`я ОСОБА_4 призначення йому знеболювальних медичних препаратів? - Як впливали на психічний стан ОСОБА_4 наявність загального захворювання та больового синдрому? - Чи викликало загальне захворювання у ОСОБА_4 будь які патологічні порушення або психічні розлади, в тому числі тяжкі? - Як впливало на психічний та соматичний (загальний) стан здоров`я ОСОБА_4 відсутність та наявність лікування знеболювальними препаратами? - Чи страждав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в момент реєстрації шлюбу 11 вересня 2019 року (актовий запис №1720) тяжким психічним розладом? Якщо так, то яким саме? - Чи міг ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в момент реєстрації шлюбу 11 вересня 2019 року (актовий запис №1720), враховуючи його стан здоров`я усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, зокрема надати вільну згоду на укладення шлюбу? (а.с.141) 10 вересня 2020 року на адресу суду першої інстанції надійшов висновок експерта №046 (а.с.143-161). 28 вересня 2020 року ОСОБА_6 подала до суду заяву про призначення повторної комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи (а.с.170-174). Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 7 жовтня 2020 року призначено у справіповторну комісійну посмертну судово-психіатричну експертизу (а.с.184). Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Так, частиною 1 статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Відповідно до частини 1 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Частиною 1 статті 111 ЦПК України визначено, що комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань. Згідно частини 2 статті 113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Згідно пункту 1.2.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року, № 53/5(далі - Інструкції) згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Відповідно до пункту 3.6 Інструкції у разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення. Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 8 травня 2018 року, № 865 за процесуальними ознаками СПЕ може бути первинною, повторною, додатковою. За організаційними ознаками СПЕ може бути одноосібною та комісійною. Згідно пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі(постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові. Апеляційний суд погоджується з аргументами апеляційної скарги про те, що постановляючи ухвалу про призначення повторної судової експертизи, суд першої інстанції не зазначив мотиви та підстави для її призначення. Зокрема, суд першої інстанції не вказав які саме недоліки містить висновок експертів комплексної посмертної судово-медичної та судово-психіатричної експертизи №046 від 30 червня 2020 року, та жодним чином не обґрунтував чому у суду виникли сумніви у правильності вказаного експертного висновку, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи. Такий висновок узгоджується з правовим висновком, який Верховний Суд виклав у постанові від 30 вересня 2020 року у справі №275/540/15. Постановляючи ухвалу суд першої інстанції не врахував, що на стадії підготовчого судового провадження суд не може призначати повторну судову експертизу з огляду на наступне. Статтею 189 ЦПК України визначено завдання та строк підготовчого провадження. Частиною 1 статті 196 ЦПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Згідно пункту 2 частини 1 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 5 листопада 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання (а.с.26). В матеріалах справи відсутня ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Отже, ухвала Шевченківського районного суду міста Чернівці від 7 жовтня 2020 року про призначення повторної комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи була постановлена у підготовчому судовому провадженні. Згідно частини 1 статті 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. З огляду на вказане, дослідження доказів у справі здійснюється судом на стадії судового розгляду справи по суті, а тому суд першої інстанції не може на стадії підготовчого судового провадження робити висновки щодо правильності експертного висновку, відповідності його іншим матеріалам справи, а також наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу, яка перешкоджає провадженню у справі, з порушенням норм процесуального права а тому відповідно до положень статті 379 ЦПК України її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Чернівці від 7 жовтня 2020 року скасувати та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 4 грудня 2020 року. Головуючий О.О. Одинак Судді М.І. Кулянда Н.Ю. Половінкіна