LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818626/955/20

від 04.12.2020 ·

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 року м. Харків Справа № 626/955/20 Провадження № 22-ц/818/3667/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Хорошевського О.М., суддів: Бурлака І.В., Яцини В.Б., за участю секретаря Пузікової Ю.С. Учасники справи : Позивач: ОСОБА_1 Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» Третя особа Приватний виконавець Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Богомол Дар`я Ігорівна розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 22 травня 2020 року, постановлене суддею Рибальченко І.Г. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", треті особи - приватний виконавець Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Богомолова Дар`я Ігорівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в с т а н о в и в : У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню вчинений 10.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І виконавчий напис №1117 про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт капітал» заборгованість у сумі 29508,78 грн. 30 квітня 2020 року позивач подав клопотання про забезпечення позову, в якому просить зобов`язати приватного виконавця Клименко Р.В. вчинити дії у Виконавчому провадженні № 61680582 по зняттю арешту з коштів боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , які є заробітною платою та знаходяться на рахунку із спеціальним статусом зарплатний рахунок, у ТВБВ №10020/0355 філії-Харківського обласного управління ідентифікаційний код: 09351600 АТ "Ощадбанк" ідентифікаційний код: 00032129, № НОМЕР_2 , по якому проводяться транзакції у вигляді зарахування заробітної плати ОСОБА_1 , номер картки Ощадбанку Standard НОМЕР_3 та зупинити стягнення на підставі Виконавчого напису №1117 на час розгляду цивільної справи №626/995/20 і вирішення позову по суті. Клопотання вмотивоване тим, що приватним виконавцем накладено арешт на картковий рахунок на який заборонено накладати арешт, оскільки він стосується отримання заробітної плати. Накладений арешт позбавляє його джерел до існування. Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області від 22 травня 2020 року в задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись з зазначеною ухвалою ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в порядку забезпечення позову зобов`язати приватного виконавця Клименко Р.В. вчинити дії у Виконавчому провадженні № 61680582 по зняттю арешту з коштів боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , які є заробітною платою та знаходяться на рахунку із спеціальним статусом зарплатний рахунок, у ТВБВ №10020/0355 філії-Харківського обласного управління ідентифікаційний код: 09351600 АТ "Ощадбанк" ідентифікаційний код: 00032129, № НОМЕР_2 , по якому проводяться транзакції у вигляді зарахування заробітної плати ОСОБА_1 , номер картки Ощадбанку Standard НОМЕР_3 на час розгляду цивільної справи і вирішення позову по суті. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального права, є незаконною та необґрунтованою. Апелянт наголошує на порушенні його прав у зв`язку неможливістю отримувати заробітну плату а також відсутність засобів до існування. Відповідно до ч. 1ст.367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2020 року приватним виконавцем Клименком Р.В. (ВП № 61680582) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 1117 виданого 10.03.2020 року, який видав приватний нотаріус КМНО Богомолова Д.І. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" заборгованості в сумі 29508,78 гривень. Предметом спору є вчинений 10.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Д.І виконавчий напис №1117 про стягнення з нього на користь ТОВ «Вердикт капітал» заборгованість у сумі 29508,78 грн. Позивач звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову посилався на те, що приватним виконавцем на виконання виконавчого напису від 10.03.2020 було накладено арешт на його карткові рахунки, один з яких є рахунок по отриманню заробітної плати, і відноситься рахунку із спеціальним режимом використання. Вказані дії приватного виконавця суперечать п.2 ч.2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням учасників справи, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим. Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо. Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для розгляду по суті справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Відповідно до роз`яснень, які містяться в п.4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи може такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу. Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Відповідний вид забезпечення позову повинен стосуватися предмета спору. За змістом ст.43 Конституції України гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю, що захищається законом. Постановою Верховного Суду від 10.10.2019 року по справі № 916/1572/19 встановлено, що приписами частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю, статтях 15, 22, 24 Закону України "Про працю". Тобто, рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов`язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а відокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби. Судом першої інстанції вірно встановлено, що забезпечення позову, у спосіб зобов`язання приватного виконавця вчинити дії у виконавчому провадженню по зняттю арешту з коштів боржника, чинним ЦПК України не передбачено. Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент розгляду заяви про забезпечення позову в апеляційному порядку, суд першої інстанції вирішено спір по суті, а саме: рішенням Красноградського районного суду Харківсьокї області від 16.07.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий напис вчинений 10 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Богомоловою Дар`єю Ігорівною за реєстровим № 1117 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Банк" заборгованості в сумі 29508,78 гривень таким, що не підлянає виконанню. Вирішено питання щодо судових витрат. Таким чином враховуючи, що справу розглянуто по суті заявлених вимог, тому наразі у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для забезпечення позову. Після набрання законної сили рішення Красноградського районного суду Харківської області від 16.07.2020 року державний виконавець повинен винести постанову про закриття виконавчого провадження та скасування усіх обраних заходів спрямованих на виконання напису нотаріуса. Частиною першою статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що постановлена ухвала судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, отже, ухвала суду підлягає залишенню без змін. Керуючись ст. ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Красноградського районного суду Харківської області від 22 травня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Головуючий: О.М. Хорошевський Судді: І.В. Бурлака В.Б. Яцина Повний текст постанови складено 04 грудня 2020 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»