Постанова 4808 № 938/121/20

Справа № 938/121/20 Провадження № 22-ц/4808/1285/20 Головуючий у 1 інстанції Бучинський А. Б. Суддя-доповідач Бойчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Бойчука І.В., суддів Фединяка В.Д., Девляшевського В.А., секретаря Мельник О.В., з участю представника ОСОБА_1 адвоката Повха І.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: приватний нотаріус Верховинського районного нотаріального округу Мартищук Оксана Ярославівна, про встановлення факту родинних відносин за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Повхом Ігорем Дмитровичем, на рішення Верховинського районного суду від 13 березня 2020 року під головуванням судді Бучинського А.Б. у смт Верховина, в с т а н о в и в: У березні 2020 року ОСОБА_2 звернулася із заявою, заінтересована особа: приватний нотаріус Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я., про встановлення факту родинних відносин. Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . За життя він склав заповіт, яким заповів їй все своє майно. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з належних йому земельних ділянок та житлового будинку, які знаходяться в присілку Полянечник села Полянки, Верховинського району, Івано-Франківської області. Оскільки вона є спадкоємцем батька, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, подавши всі необхідні документи. В подальшому виявилося, що її батько також успадкував майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 своєї дружини ОСОБА_6 , оскільки він був єдиним спадкоємцем першої черги та помер до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, визначеного ст. 1270 ЦК України. Однак, після одруження у січні 2002 року дружина батька не змінила паспорт, який підлягав обміну, хоча змінила своє прізвище на батькове, а тому свідоцтво про смерть видано на підставі даних паспорта на прізвище « ОСОБА_6 », тобто прізвище, зазначене у свідоцтві про одруження, та прізвище, зазначене у свідоцтві про смерть, не співпадають. Тому нотаріус роз`яснила, що в судовому порядку слід встановити факт родинних відносин. Посилаючись на те, що вона позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права внаслідок розбіжності у написанні прізвищ дружини батька, просила встановити факт родинних відносин та встановити, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Рішенням Верховинського районного суду від 13 березня 2020 року заяву задоволено. Встановлено факт, що має юридичне значення про те, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Представник апелянта ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду стосується інтересів ОСОБА_1 як спадкоємця, якого не було залучено до участі у справі та є незаконним і необґрунтованим. У апеляційній скарзі представник апелянта вказує, що померла ОСОБА_6 була рідною сестрою апелянта ОСОБА_1 . Спадкування здійснюється за законом або за заповітом. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, тому апелянт має право на спадщину після смерті ОСОБА_6 . У шестимісячний строк з дня відкриття спадщини ОСОБА_1 звернувся із заявою до приватного нотаріуса Верховинського РНО Мартищук О.Я. про прийняття спадщини. Після закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус 09.10.2020 повідомив його представника ОСОБА_1 про те, що видати свідоцтво про право на спадщину не представляється можливим, оскільки оскаржуваним рішенням задоволено заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, у зв`язку з чим спадкоємцем першої черги є донька ОСОБА_2 . Відповідно до ч. 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Крім того у разі, якщо встановлення юридичного факту пов`язане з вирішенням спору про право, особа має звернутися до суду в порядку позовного провадження. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду Також зазначає, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються за обов`язковою участю заявника та заінтересованих осіб. Заявник ОСОБА_2 не повідомила суду про обставини спадкування іншими спадкодавцями спадщини померлої ОСОБА_6 , а також про існуючий спір про право на спадщину за заповітом від 22.01.2019, який охоплював об`єкти спадкування померлої та який визнано судом недійсним, з чого вбачається наявність спору про право на спадщину. При цьому заявниці було достеменно відомо про такі обставини, про існуючий спір, що вбачається із листа нотаріуса та її заяви про зупинення видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із зверненням до суду про встановлення факту родинних відносин. Внаслідок цього, ОСОБА_1 не було залучено до участі у справі. Просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин залишити без розгляду. ОСОБА_2 та заінтересована особа правом на подання відзиву не скористалися. В судовому засіданні представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце і час розгляду справи. Приватний нотаріус Верховинського районного нотаріального округу Мартищук О.Я. подала клопотання про розгляд справи без її участі. Враховуючи вищенаведене та необхідність дотримання судом строків розгляду, колегія суддів відповідно до статті 372 ЦПК України не вбачає перешкод у розгляді справи в зв`язку з їх неявкою. Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав. Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що не зважаючи, що після укладення шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_6 », однак актовий запис про смерть особи вчинено щодо ОСОБА_6 , такі документи стосуються однієї і тієї ж самої фізичної особи ОСОБА_6 , яка перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та являлася його дружиною на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . А оскільки встановлення даного факту заявниці необхідне для оформлення спадкових прав, і в інший спосіб вказані розбіжності усунути не виявляється можливим, тому заяву слід задовольнити. Однак задовольняючи заяву, суд першої інстанції не звернув увагу на суперечності обґрунтування щодо необхідності встановлення факту родинних відносини, тобто як підставу виникнення майнових прав фізичної особи. Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження від 02.08.1973 серія НОМЕР_1 та свідоцтва про одруження від 10.10.1993 серія НОМЕР_2 ОСОБА_3 є батьком заявниці ОСОБА_2 (а.с. 6, 10). ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с Полянки, Верховинського району, Івано-Франківської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 22.08.2019 Верховинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (а.с.8). Згідно копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 , виданого 23.01.2002 Довгопільською сільською радою, Верховинського району Івано-Франківської області, 23.01.2002 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено актовий запис №

2. Після укладення шлюбу прізвище ОСОБА_6 змінено на « ОСОБА_6 » (а.с.7). Верховинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 13.08.2019 повторно видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , з копії якого вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Полянки, Верховинського району, Івано-Франківської області, про що 27.02.2019 виконавчим комітетом Довгопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області вчинено актовий запис № 4 (а.с. 9). Відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку серія ІФ № 052272 від 12.10.2004 померлій ОСОБА_6 належала земельна ділянка площею 0,2500 га в с. Полянки Верховинського району Івано-Франківської області (а.с.13-14). Згідно копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13.08.2019 № 57199250 до Спадкового реєстру 13.08.2019 приватним нотаріусом Верховинського РНО Мартищук О.Я. заведено спадкову справу та внесено запис про реєстрацію спадкової справи № 64598227, спадкодавець ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 50). Відповідно до копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 03.09.2019 № 57415384 до Спадкового реєстру 03.09.2019 приватним нотаріусом Верховинського РНО Мартищук О.Я. заведено спадкову справу та внесено запис про реєстрацію спадкової справи № 64687215, спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12). Згідно копії заповіту від 03.02.2004, посвідченого секретарем виконкому Довгопільської сільської ради, ОСОБА_3 , 1931 року народження, заповів все своє майно, де б воно не було та з чого б не складалося, своїй доньці ОСОБА_2 (а.с. 11) Згідно ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. За змістом частини другої вказаної статті в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Відповідно до ч. 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Отже, факти, що мають юридичне значення - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин. Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду у порядку окремого провадження, зокрема, за умови, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав фізичних та юридичних осіб. Відповідно до роз`яснень, які містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України при розгляді справи про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об`єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37 ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Згідно ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців. Відповідно до п. п. 3.21, 3.22 Глави 10 Розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем. Згідно п. п. 3.25, 3.26 Глави 10 Розділу ІІ Порядку якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкової трансмісії видається за місцем відкриття спадщини після смерті першого спадкодавця. Відповідно до п. п. 4.2. 4.2. Глави 10 Розділу ІІ Порядку доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин. Згідно пунктів 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо. Зі змісту листа приватного нотаріуса Верховинського РНО Мартищук О.В. вбачається, що заяви про прийняття спадщини ОСОБА_6 подали: за законом 13.08.2019 її рідний брат ОСОБА_1 ; за заповітом ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_8 . Заочним рішенням Верховинського районного суду від 10.02.2020 по справі № 938/608/19 визнано недійсним заповіт від 22.01.2019, складений від імені ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 . Крім того, згідно довідки виданої 13.08.2019 року за № 547 виконавчим комітетом Довгопільської сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області до складу сім`ї померлої ОСОБА_6 входить чоловік ОСОБА_3 (а.с. 51, 52) В обґрунтування необхідності встановлення факту родинних відносин ОСОБА_2 стверджувала, що її батько був єдиним спадкоємцем ОСОБА_6 першої черги, а встановлення такого факту необхідне для оформлення права на спадкове майно, оскільки вона є спадкоємцем першої черги. Колегія суддів зазначає, що встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 стосувалося прав останнього щодо майна своєї дружини, а не прав заявниці. Таким чином встановлення факту, заявленого ОСОБА_2 , суперечить підставам та умовам окремого провадження, оскільки встановлення такого може вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб і при наявності спору про право на спадкування не підлягають до розгляду в порядку окремого провадження. Окрім цього, суд першої інстанції встановив юридичний факт, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дружиною ОСОБА_3 . Проте, з матеріалів справи вбачається, що такі особи перебували у шлюбі з 23.01.2002, що стверджується відповідним свідоцтвом про одруження (а.с.7) і заявниця володіла таким документом та іншими свідоцтвами, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, копії яких також надано приватному нотаріусу. Тому відсутня необхідність встановлення такого факту в судовому порядку за наявності відповідного правоустановлюючого документа. Згідно ч. 5 ст. 367 ЦПК України якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що в цій справі судове рішення постановлене з порушенням вимог матеріального і процесуального права, тому воно не може залишатися в силі і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заяви з вищенаведених мотивів. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Повхом Ігорем Дмитровичем, задовольнити частково. Рішення Верховинського районного суду від 13 березня 2020 року скасувати. Ухвалити нове рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа: приватний нотаріус Верховинського районного нотаріального округу Мартищук Оксана Ярославівна, про встановлення факту родинних відносин відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04 грудня 2020 року. Суддя-доповідач: І.В. Бойчук Судді: В.Д. Фединяк В.А. Девляшевський