Постанова Дніпровський апеляційний суд № 212/5836/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9340/20 Справа № 212/5836/20 Суддя у 1-й інстанції - Чайкін І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 року м.Кривий Ріг Справа № 212/5836/20 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П., суддів - Барильської А.П., Бондар Я.М. секретар судового засідання: Євтодій К.С. сторони: позивачка - ОСОБА_1 , відповідач - Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадженняапеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2020 року, яке ухвалене суддею Чайкіним І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 03 вересня 2020 року,- ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Зеркін А.С., звернулась до суду із позовом, який уточнила 01 вересня 2020 року, до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина на виробництві. Позов мотивовано тим, що син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання трудових обов`язків електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування в надшахтній будівлі ствола «Гвардійська-2», відмітки +18 м., +24 м., дільниці № 16 шахти «Гвардійська» Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат». По факту нещасного випадку був складений Акт № форми Н-1/П розслідування нещасного випадку, що стався 01 квітня 2020 року об 13 годині 00 хвилин, відповідно до висновків якого причинами нещасного випадку є наявність дефектів грушоподібного затискача, що не були виявлені до їх використання, незадовільний технічний стан засобів виробництва. Актом встановлено вид події настання нещасного випадку: падіння предметів, матеріалів, дерев, гілок дерев, матеріалів, інструментів, пристроїв, тощо. Смерть ОСОБА_2 настала від тілесних ушкоджень, які входять до комплексу «сполучена тупа травма тіла», яка супроводжувалась множинними переламами кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів з рясною внутрішньою кровотечею та ускладнилась розвитком шоку. Звістка про смерть сина призвела до того, що позивачка ОСОБА_1 зазнала сильного нервового потрясіння, вона постійно перебуває у напруженому психічному стані, адже думки про смерть сина не залишають її. Втрата сина призвела до сильного душевного болю та глибоких моральних страждань, порушення душевної рівноваги. Зі смертю сина вона втратила сенс життя, позбавлена можливості отримувати від сина турботу та допомогу в організації життя і побуту, матеріального забезпечення. Ій постійно не вистачає спілкування з сином, любові та підтримки. Розмір моральної шкоди позивачка оцінює у 500 000,00 гривень, яку просить стягнути з відповідача на її користь без утримання податків та зборів. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком»на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди, завданої смертю сина на виробництві у розмірі 190 000,00 гривень, без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з ПАТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір в розмірі 1 900,00 гривень. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач ПАТ «Кривбасзалізрудком»ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. На думку представника відповідача, визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, є необґрунтованим. Вважає, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами факту завдання моральної шкоди та розмір завданої моральної шкоди. Також вказує, що положеннями Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466) внесено зміни до п.п.164.2.14 а статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020 року). Зокрема, чинним податковим законодавством передбачено, що у разі якщо сума моральної шкоди, визначена рішенням суду, перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, на сьогодні це 18 892 грн., сума такого перевищення включається до оподатковуваного доходу платника податку, тобто відповідач зобов`язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми доходу та за його рахунок, що судом першої інстанції не було враховано при винесенні судового рішення. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивачка ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Зеркін А.С., зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком»Ратушну О.В., яка підтримала доводи апеляційної скарги відповідача та просила її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ПАТ «Кривбасзалізрудком» підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є матір`ю загиблого ОСОБА_2 (а.с.8). 01.04.2020 року в надшахтній будівлі ствола «Гвардійська-2», відмітки +18 м., +24 м., дільниці № 16 шахти «Гвардійська» Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», під час виконання трудових обов`язків електрослюсаря (слюсаря) чергового та з ремонту устаткування, з сином позивачки - ОСОБА_2 стався нещасний випадок, в наслідок якого він помер. Смерть ОСОБА_2 настала від тілесних ушкоджень, які входять до комплексу «сполучена тупа травма тіла», яка супроводжувалась множинними переламами кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів з рясною внутрішньою кровотечею та ускладнилась розвитком шоку. Відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Покровським районним у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 539, ОСОБА_2 помер у віці 28 років (а.с.8-зворот). По факту нещасного випадку було складено Акт форми Н-1/П розслідування нещасного випадку, що стався 01 квітня 2020 року о 13 годині 00 хвилин, відповідно до висновків якого причинами нещасного випадку є наявність дефектів грушоподібного затискача, що не були виявлені до їх використання, незадовільний технічний стан засобів виробництва. Актом встановлено вид події настання нещасного випадку: падіння предметів, матеріалів, дерев, гілок дерев, матеріалів, інструментів, пристроїв, тощо. Винними особами, які допустили порушення законодавства в сфері охорони праці та Посадових інструкцій є ОСОБА_3 - механік дільниці № 6 ш. «Гвардійська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» та ОСОБА_4 - головний механік ПАТ «Кривбасзалізрудком» (а.с. 11-20). Особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці зазначені в пункті 8 Акту форми Н-1/П розслідування нещасного випадку від 17 липня 2020 року. Винними особами, які допустили порушення законодавства в сфері охорони праці та Посадових інструкцій є ОСОБА_3 - механік дільниці № 6 ш. «Гвардійська» ПАТ «Кривбасзалізрудком» та ОСОБА_4 - головний механік ПАТ «Кривбасзалізрудком» (а.с. 11-20). Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції керувався вимогами ст. ст. 1167, 1168 ЦК України і виходив з обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивачки моральну шкоду у зв`язку із смертю сина. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Спір між сторонами виник з приводу наявності підстав для відшкодування ПАТ «Кривбасзалізрудком» моральної шкоди ОСОБА_1 у зв`язку зі смертю сина, який загинув в результаті нещасного випадку на виробництві. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. З аналізу змісту ст. 1167 ЦК України вбачається, що підставами відповідальності за завдану моральну шкоду є наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина останнього. Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Вказані підстави відповідальності ПАТ «Кривбасзалізрудком», за моральну шкоду, спричинену внаслідок загибелі ОСОБА_2 , судом першої інстанції встановлені в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, а саме: Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 17 липня 2020 року, яким встановлена вина працівників та посадових осіб відповідача, які допустили порушення вимог законодавства з охорони праці та своїх посадових інструкцій, що у сукупності й стало причиною нещасного випадку (а.с.11-20). Факт заподіяння моральної шкоди позивачці у зв`язку з втратою близької людини встановлений в судовому засіданні. Зокрема, позивачка - ОСОБА_1 у зв`язку із втратою сина, переживає душевні та психологічні страждання, позбавлена можливості отримувати від нього піклування та матеріальну допомогу, що тягне за собою порушення її нормальних життєвих зв`язків та докладання з її боку додаткових зусиль для організації свого життя. З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції правильно визнав, що відповідач є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачці. Судом першої інстанції встановлений й причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача - втрата життєвих зв`язків позивачки з рідною людиною. Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 190 000,00 грн., суд виходив того, що сам факт загибелі ОСОБА_2 беззаперечно свідчить про те, що його мати, відчуває від цього негативні наслідки морального та психологічного характеру. Мати втратила близьку людину і таку втрату не можливо відновити, що призвело до порушення її нормальних життєвих зв`язків і потребує додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, суд дійшов висновку, що сума компенсації моральної шкоди повинна складати 190 000,00 грн. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України). Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України). Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України). Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Колегія суддів погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром відшкодування моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь ОСОБА_1 , який визначено ним, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). Смерть рідної людини, це не відновлювана втрата, що спричиняє страждання та хвилювання. Встановити ціну людського життя, повернути близьку людину неможливо. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Колегія суддів, беручи до уваги глибину і тривалість моральних страждань позивачки, характер психологічної травми, яку вона отримала у зв`язку зі смертю рідної людини, конкретні обставини по справі, істотність вимушених змін у життєвих стосунках позивачки, яка втратила турботу та підтримку близької людини, наслідки, що наступили, та їх невідворотність, вважає що визначений розмір моральної шкоди, відповідає засадам розумності, виваженості. У зв`язку з чим доводи апеляційної скарги відповідача про те, що розмір стягнутої моральної шкоди не відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає безпідставними. Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що судом першої інстанції не було враховано при винесенні судового рішення положення Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» ( далі - Закон № 466), яким внесено зміни до п.п.164.2.14 а статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020 року), колегія суддів не бере до уваги, з огляду на наступне. Чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок смерті сина, а отже заподіяння шкоди життю та здоров`ю найвищого ступеня, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок смерті її сина на виробництві. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 липня 2018 року у справі № 180/683/13-ц (провадження № 61-14316св18). Доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" - залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 вересня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 04 грудня 2020 року. Головуючий: Судді: