Постанова 4803 № 185/2911/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8080/20 Справа № 185/2911/18 Суддя у 1-й інстанції - Гаврилов В. А. Доповідач - Макаров М. О. Категорія 27 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Деркач Н.М., Куценко Т.Р. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року по справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанкдо ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, - В С Т А Н О В И Л А : У квітні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Позовні вимоги Банку мотивовані тим, що 10 листопада 2006 року відповідачка звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, в зв`язку із чим підписала заяву №б/н. Свої зобов`язання за кредитним договором позичальник не виконує, в зв`язку з чим, станом на 28 лютого 2018 року має заборгованість 30691,07 грн., з яких: заборгованість за кредитом 6317,92 грн., заборгованість по процентам 17363,23 грн., заборгованість за пенею та комісією 5072,25 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна складова) 1437,67 грн.. Вказану суму кредитної заборгованості Банк просив стягнути з відповідача на свою користь. Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2020 року задоволено частково позовні вимоги Банку, а саме стягнуто з відповідача тіло кредиту в розмірі 6317,92 грн.. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягуючи заборгованість за тілом кредиту, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості цих позовних вимог. При цьому, відмовляючи у стягненні заборгованості за відсотками, пенею та комісією, а також штрафами, - суд виходив з їх недоведеності. В апеляційній скарзі акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення суду скасувати в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом та в цій частині ухвалити нове судове рішення про задоволення цих вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при укладанні договору відсоткова ставка була зазначена на рівні 36% на рік, про що зазначено в заяві, яка підписана відповідачем. При цьому, апелянт зазначає, що встановивши, що банк надав відповідачу кредит, а останній його не повернув, суд першої інстанції не мав правових підстав відмовляти у стягненні відсотків по кредиту. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою. Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Згідно з ч. 13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Отже, враховуючи викладене апеляційна скарга акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2020 року підлягає розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без їх виклику як малозначна. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення в оскаржуваній частині скасувати, з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Так, матеріалами справи встановлено, що АТ КБ ПриватБанк на підтвердження своїх позовних вимог надало копію Заяви від 10 листопада 2006 року. На підтвердження своїх позовних вимог Банком надано розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 10 листопада 2006 року, згідно якого, станом на 28 лютого 2018 року відповідачка має заборгованість 30691,07 грн., з яких: заборгованість за кредитом 6317,92 грн., заборгованість по процентам 17363,23 грн., заборгованість за пенею та комісією 5072,25 грн., штраф (фіксована частина) 500,00 грн., штраф (процентна складова) 1437,67 грн.. Вбачається, що у заяві позичальника від 10 листопада 2006 року сторони узгодили базову відсоткову ставку за кредитом на момент підписання договору в розмірі 36 %. Тобто, підписавши заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, позичальник відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодила такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання. На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Банку щодо стягнення відсотків. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог банку щодо стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 17 363,23 грн.. Законність рішення в частині стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, пенею та комісією, а також штрафами, колегією суддів не перевіряється, так як не є предметом апеляційного оскарження. Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2491,91 грн.. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк задовольнити. Заочне рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 липня 2020 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» щодо стягнення відсотків за користування кредитом. Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 щодо стягнення відсотків за користування кредитом задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 17363,23 грн.. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк судовий збір в розмірі 2491,91 грн.. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Н.М. Деркач Т.Р. Куценко